04.07.2025
Справа № 720/1607/25
Провадження № 1-кп/720/149/25
04 липня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження № 12025262020002037 від 04 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,-
ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 04 червня 2025 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «Wolkswagen Transporter» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по автомобільній дорозі «Н-03» зі сторони м. Чернівці Чернівецької області в напрямку м. Хотин Чернівецької області, в порушення п.п. 2.3 (б), 10.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність та самовпевненість у своїх діях, не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до повної зупинки, допустив виїзд керованого ним транспортного засобу за межі проїжджої частини дороги із подальшим наїздом в бетонний елемент.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки Wolkswagen Transporter» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвели до тривалого розладу здоров'я.
Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 286 ч. 1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений та захисник заявили клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього, у зв'язку з тим, що він примирився із потерпілим та відшкодував завданні збитки.
Потерпілий не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, оскільки претензій до нього не має, вони примирилися, останній повністю відшкодував завдану злочином шкоду.
Суд, вислухавши думку прокурора, який підтримав заявлене обвинуваченим клопотання, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом положень ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні необережного нетяжкого злочину, примирився із потерпілим та відшкодував завдані злочином збитки в добровільному порядку.
Обвинуваченому роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України не є реабілітуючою обставиною.
З досліджених характеризуючих матеріалів стосовно особи обвинуваченого вбачається, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
За таких обставин, суд вважає за необхідне кримінальне провадження закрити, а обвинуваченого звільнити від кримінальної відповідальності.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Наявні судові витрати по справі підлягають стягненню в дохід держави з обвинуваченого.
Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд виходить з того, що згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
У постанові від 17 червня 2020 року за № 598/1781/17, Велика Палата Верховного Cуду зробила правовий висновок про те, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Як було вище зазначено, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 підлягає закриттю на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Тим самим, закриття кримінального провадження стосовно останнього на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє ОСОБА_6 від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз у кримінальному провадженні.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20,провадження № 51-2331км21), від 01 лютого 2024 року (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км230).
На підставі ст. 46 КК України, суд керуючись ст.ст. 284, 286, 314, 371, 372 КПК України, -
Кримінальне провадження № 12025262020002037 від 04 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України закрити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.1 КК України у зв'язку з його примиренням із потерпілим на підставі ст. 46 КК України.
Речові докази кримінального провадження:
- автомобіль марки «Volkswagen Transporter» державний номерний знак НОМЕР_1 , після набрання ухвали законної сили, вважати повернутим власнику ОСОБА_5 , знявши з нього арешт накладений ухвалою слідчого судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 09 червня 2025 року.
- DVD-R диск із відеозаписом ДТП, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, залишити у справі.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз по справі в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривень 20 копійок.
На ухвалу може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд протягом семи днів з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1