Справа № 297/226/13-ц
14 лютого 2013 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., при секретарі Боротей А.Е., з участю представника позивача за довіреністю Ряшко А.В., представника відповідачки за довіреністю Левицького О.Б., розглянувши заяву відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення,
встановив:
Рішенням Берегівського районного суду від 26.07.2012 року одноособово головуючим суддею Драб В.І. змінений позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості був задоволений. Змінено умови кредитного договору №1012 від 10.08.2008 року укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії- Закарпатського обласного управління «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 щодо терміну його виконання, а саме визначено строк виконання кредитного договору з моменту набрання рішенням законної сили. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість в розмірі 1 168 914,16 (один мільйон сто шістдесят вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень 16 копійок та судові витрати - державне мито 1700 (тисяча сімсот) гривень та за ІТЗ розгляду справи 120 гривень.
05.09.2012 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила розстрочити виконання рішення суду від 26.07.2012 року, яким стягнуто з неї 1 168 914,16 грн. у зв'язку з тим, що вона є безробітною та власних доходів не має, перебуває на утримані чоловіка, який фактично у разі розстрочення виконання рішення буде здійснювати погашення заборгованості. Крім того, у відповідачки є інші кредитні зобов'язання. Вартість майно, яке було заставлене при отриманні відповідачкою кредиту також складає лише 752 987 грн., що не може перекрити суму стягнутої заборгованості, у зв'язку з чим відповідачка просила розстрочити виконання рішення суду на три роки встановивши періодичність платежів наступним чином: протягом першого року - здійснення погашення заборгованості боржником щомісячними платежами по 6000 грн. (всього за рік 72 000 грн.); протягом другого року - здійснення погашення заборгованості боржником щомісячними платежами по 6000 грн. (всього за рік 72 000 грн.); протягом третього року - здійснення погашення заборгованості боржником щомісячними платежами по 85 561,18 грн. (всього за рік 1 023 734,16 грн.).
Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву відповідачки про розстрочення виконання судового рішення просив задовольнити та пояснив, що у відповідачки відсутні доходи та майно, на яке може бути звернено стягнення в рахунок заборгованості. Заставлене відповідачкою майно складає біля 25-30% суми заборгованості по кредиту, тому звернення стягнення на нерухоме майно не зможе повністю задовольнить вимоги банку. Однак в запропонованому відповідачкою у заяві порядку, вона зможе погашати заборгованість протягом трьох років, що буде вигідно для сторін.
Представник позивача Ряшко А.В. в задоволенні заяви відповідачки просив відмовити, оскільки в заяві не наведено жодних виняткових обставин, які могли би бути підставою для розстрочення виконання рішення суду. Безпідставним є і те, що відповідачка не має місце роботи та не отримує доходи, що вона зможе погашати заборгованість у такому порядку, як вона просить у заяві. Крім того, представник зазначив, що виконання рішення суду ще не розпочате, виконавче провадження не відкрито, у зв'язку з чим не можна стверджувати, що його виконання буде складним.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Заслухавши представника відповідачки та представника позивача, перевіривши матеріали справи приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що за заявою позивача 18.12.2012 року був виданий останньому виконавчий лист по справі (а.с. 190).
Однак, в судовому засіданні було встановлено та підтверджено представниками сторін, що стягувачем виконавчий лист не був пред'явлений до відділу державної виконавчої служби і виконавче провадження за ним не відкрито.
За таких обставин, оскільки судове рішення ще не пред'явлено до виконання, суд вважає, що заява відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду є передчасним, тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 209, 210, 373 ЦПК України,
ухвалив:
В задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Берегівського районного суду від 26.07.2012 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. Л. Гал