ЄУН 233/5243/24
Провадження №2/932/1355/25
Іменем України
заочне
26.06.2025 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участі секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача
У даній справі позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за теплову енергію в сумі 51991,59 грн за період 01.01.2019 до 31.07.2024, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 915,56 грн за період 01.01.2019 до 31.07.2024, інфляційні витрати за період з 01.01.2021 до 23.02.2022 у сумі 1444, 38 грн, 3% річних за період 01.01.2021 до 23.02.2022 у сумі 393,53 грн, поштові витрати пов'язані з поштовим відправленням відповідачам документів у справі, на загальну суму 45,00 грн; витрати, пов'язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі, на суму 45,00 грн та судові витрати в сумі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі у справі мешкають в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з теплопостачання, які надає позивач, за особовим рахунком № НОМЕР_1 , зобов'язані вносити плату згідно з встановленими тарифами. Через невнесення відповідачами плати за надані послуги з теплопостачання за період часу з 01.01.2019 по 31.07.2024 включно виникла заборгованість в сумі 54835,06 грн, яку у добровільному порядку відповідачі не сплачують.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. До суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, де висловив згоду на ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідачі до судового засідання не з'явилися з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку, передбаченому ЦПК України, клопотання про відкладення розгляду справи від них не надходило. Відзиву на позовну заяву до суду не надавали, про свою позицію у справі не повідомили.
Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Позовна заява надійшла до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області 19.09.2024, ухвалою суду від 08.10.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя №2994/0/15-24 від 10.10.2024 змінено територіальну підсудність судових справ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська (наразі Шевченківський районний суд міста Дніпра).
10.04.2025 ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпра справу було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 10-30 12.05.2025.
У зв'язку із неявкою сторін судове засідання було відкладено на 09-30 26.06.2025.
В судовому засіданні 26.06.2025 через повторну неявку відповідачів, що повідомлялися належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання ними відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-282 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що позивачем в період з 01.01.2019 до 31.07.2024 надавалися послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджене Актами підключення житлового будинку до системи централізованого опалення за 2018-2024 роки.
За розрахунком позивача за вказаний період по цій квартирі виникла заборгованість за оплату послуг з теплопостачання в розмірі 51991,59 грн та за абонентське обслуговування - 915,56 грн.
Згідно з інформаційною довідкою №385340191 від 03.07.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_1 власниками квартири зазначені: ОСОБА_1 - частина з ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 - частина з 02.07.2019.
Згідно з відомостями, наданими позивачем щодо споживачів послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , споживачами є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але дата реєстрації вказаних осіб за вищезазначеною адресою не зазначена.
За розрахунками позивача інфляційне збільшення суми боргу за період з 01.01.2021 по 23.02.2022 складає 1444,38 грн, а 3% річних за цей самий період - 393,53 грн.
V. Оцінка суду
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Правовідносини у даній справі регулюються Цивільним кодексом України, Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Постановою КМУ від 21.07.2005 №630 «Про затвердження Правил надання послуг з з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які діяли на момент початку виникнення заборгованості (далі - Правила №630), Постановою КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - Правила №830) тощо.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом другим частини першої статті 5 наведеного вище Закону визначено, що комунальними послугами є в тому числі послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до ст.ст.19, 19-1 ЗУ «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV (далі Закон №2633-ІV) споживачі теплової енергії повинні щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за спожиту (отриману) теплову енергію.
Відповідно до ст.9 Закону №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Постановою КМУ від 21.07.2005 №630 «Про затвердження Правил надання послуг з з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які діяли на момент початку виникнення заборгованості (далі - Правила №630), Постановою КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - Правила №830) тощо.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом другим частини першої статті 5 наведеного вище Закону визначено, що комунальними послугами є в тому числі послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до ст.ст.19, 19-1 ЗУ «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV (далі Закон №2633-ІV) споживачі теплової енергії повинні щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за спожиту (отриману) теплову енергію.
Відповідно до ст.9 Закону №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є власниками квартири, зі стягнення заборгованості зі сплати послуг за опалення якої вирішується питання у цій справі, тобто вони є споживачами послуг теплопостачання.
Позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за теплову енергію та за абонентське обслуговування за період 01.01.2019 до 31.07.2024, але право власності на квартиру відповідачі набули з 02.07.2019. Відомостей про те, чи були відповідачі споживачами послуг до 02.07.2019, матеріали справи не містять.
Згідно з відомостями, отриманими судом з відділу ведення реєстру територіальної громади Костянтинівської міської ради, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а відносно відповідача ОСОБА_1 відомості щодо реєстрації на території Костянтинівської міської ради взагалі відсутні.
Отже, підстав вважати відповідачів споживачами послуг позивача у вказаній квартирі за період з 01.01.2019 до 02.07.2019 немає.
Пунктом 18 Правил №630 визначено порядок обліку та оплати послуг. Так, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання, за умови отримання ним відповідних послуг він несе обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії.
Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 у справі №334/2789/15-ц визначене, що ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.
Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання, за умови отримання ним відповідних послуг він несе обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії.
Відомостей про те, що від відповідачів позивачеві подавалися будь-які заперечення та пропозиції щодо договірних відносин, не встановлене.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.543 ЦК України в разі солідарного обов'язку відповідачів кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх відповідачів разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, суд вбачає, що позивачем доведена наявність заборгованості відповідачів перед ним за період з 02.07.2019 до 31.07.2024 та, відповідно, існування підстав для звернення до суду із вимогами про стягнення заборгованості.
Факт отримання наданих послуг та несплати за них відповідачами не оспорений, контррозрахунку заборгованості нею суду не надано.
Отже, суд доходить висновку щодо стягнення заборгованості за теплову енергію і абонентське обслуговування з відповідачів на користь позивача з набуття ними права власності на квартиру 02.07.2019 і до 31.07.2024: заборгованість з оплати послуг теплопостачання за вказаний період - 49194,01 грн; а також стягнення заборгованості за абонентське обслуговування - 915,56 грн (не нараховувалася за період до листопада 2020 року), інфляційних втрат за період з 01.01.2021 до 23.02.2022 у сумі 1444,38 грн, 3% річних за період 01.01.2021 до 23.02.2022 у сумі 393,53 грн, а всього - 51947,48 грн, і ця заборгованість підлягає стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь позивача.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно до задоволених судом вимог в сумі 2298,86 грн, тобто по 1149,43 грн з кожного відповідача.
Що стосується стягнення витрат, пов'язаних з отриманням відомостей з Державного реєстру речових прав та поштових витрат, суд зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначається положеннями статей 141-142 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
Виходячи з системного тлумачення норм, що регулюють поняття судових витрат та порядок стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд не вбачає правових підстав для стягнення заявлених позивачем витрат за отримання інформації з Державного реєстру речових прав та здійснення поштових витрат. З огляду на це у стягненні таких витрат слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,141,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39, код за ЄДРПОУ 03337119) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за теплову енергію - задовільнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» за період з 02.07.2019 до 31.07.2024 заборгованість з оплати послуг теплопостачання в розмірі 49194,01 грн, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 915,56 грн, інфляційні втрати за період з 01.01.2021 до 23.02.2022 у сумі 1444,38 грн, 3% річних за період 01.01.2021 до 23.02.2022 у сумі 393,53 грн, а всього - 51947 (п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот сорок сім) грн 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1149 (одна тисяча сто сорок дев'ять) грн 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1149 (одна тисяча сто сорок дев'ять) грн 43 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене 04.07.2025.
Суддя: В.С. Салькова