04 липня 2025 року
м. Київ
справа №990/308/25
адміністративне провадження №П/990/308/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В., Мартинюк Н.М., Радишевської О.Р.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокатка Онуфрійчук Валентина Анатоліївна, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення та скасування рішення,
03 липня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокатка Онуфрійчук В.А., через систему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 травня 2025 року №21/ас-25 «Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами)».
Також 03 липня 2025 року позивачкою подано до Суду уточнену позовну заяву, яка зареєстрована Судом 04 липня 2025 року.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність обставин, що зумовлюють залишення її без руху.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 8 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлюється місячний строк.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачка звернулась до Верховного Суду з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 травня 2025 року №21/ас-25 «Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами)».
Позивачка зазначає, що оскаржуване рішення відповідача від 13 травня 2025 року №21/ас-25 «Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами)» отримано представником позивача 03.06.2025, у зв'язку із чим, строк звернення до суду з даним адміністративним позовом дотримано.
Верховний Суд вважає помилковим твердження позивачки, що нею не пропущено строк звернення до суду, враховуючи таке.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
З аналізу зазначених законодавчих норм слідує, що у випадку, коли особа вважає, що її права були порушені, вона має право звернутися до суду в більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку, за відсутності поважних причин, позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною шостою статті 161 КАС України зазначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, згідно із зазначеними нормами, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Суд зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Зі змісту спірного рішення Комісії вбачається, що позивачка брала участь в засіданні, яке відбулося 13 травня 2025 року та була обізнана з висновками, прийнятими відповідачем за результатами проведеного засідання.
Суд наголошує на тому, що відповідно до пункту 107 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 жовтня 2023 року №119/зп-23) копія рішення Комісії надається особі, стосовно якої його ухвалено, за відповідним зверненням такої особи.
Відтак, Вища кваліфікаційна комісія суддів України надсилає рішення лише у випадку, якщо особа звернулася з проханням про його надання.
При цьому рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 травня 2025 року № 61/ко-24, опубліковано на офіційному вебсайті Комісії і доступ до такої інформації є вільним.
Отже, Суд зазначає, що позивачка була обізнана про результати засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 13 травня 2025 року.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги обізнаність позивачки, Суд вважає, що ОСОБА_1 пропущено місячний строк звернення до суду.
Верховний Суд наголошує, що Суд перевіряє обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому наведено поважність причин такого строку та наданих нею доказів, яким може бути надано відповідну правову оцінку Судом.
При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд звертає увагу, що наведені позивачкою обставини не свідчать про те, що строк звернення з цим позовом не пропущено проте, можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку однак, для можливості поновлення такого строку позивачці необхідно подати клопотання про поновлення строку. За відсутності такого клопотання Суд позбавлений можливості на власний розсуд поновлювати такий строк.
Таким чином, в порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України позивачка до позовної заяви не додала обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин пропуску строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, зважаючи, що позовна заява ОСОБА_1 подана поза межами строку звернення до суду та не містить обґрунтованого клопотання про його поновлення, останню слід залишити без руху, надавши позиваці строк для усунення встановленого судом недоліку шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокатка Онуфрійчук Валентина Анатоліївна, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
М.В. Білак
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
О.Р. Радишевська ,
Судді Верховного Суду