04 липня 2025 року
м. Київ
справа №520/16482/23
адміністративне провадження № К/990/4135/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 520/16482/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області), у якому просив: скасувати наказ ГУНП в Харківській області № 300 о/с від 07.07.2023 про переміщення з посади начальника відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області на посаду начальника ізолятора тимчасового тримання № 3 ГУНП в Харківській області; зобов'язати ГУНП в Харківській області відновити на посаді начальника відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області; зобов'язати ГУНП в Харківській області присвоїти позивачу чергове спеціальне звання підполковник поліції; зобов'язати ГУНП в Харківській області нарахувати та сплатити різницю грошового забезпечення за період з 11.03.2022 по 06.07.2023; стягнути з ГУНП у Харківської області на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 250 000,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 позов задоволено частково: скасовано наказ ГУ НП в Харківській області вiд 07.07.2023 № 300 о/с про переміщення з посади начальника відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області на посаду начальника ІТТ № 3 ГУНП в Харківській області; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області; зобов'язано ГУНП в Харківській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади начальника відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області за період з 11.03.2022 по 21.09.2023; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 скасовано в частині задоволення позову та ухвалено у цій частині рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 31.01.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі № 520/16482/23 залишено без змін.
До Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 520/16482/23.
Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2025 клопотання про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
У клопотанні ОСОБА_1 просить Суд: ухвалити додаткове рішення у справі № 520/16482/23, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 скасувати, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 - залишити без змін; зобов'язати ГУНП у Харківській області нарахувати та сплатити різницю грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вказаної заяви та наявності підстав для її задоволення Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вже зазначено Верховний Суд постановою від 31.01.2025 за наслідками касаційного розгляду залишив без змін постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі № 520/16482/23, якою було скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 в частині задоволення позову та ухвалено у цій частині рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Отже, Верховний Суд не є судом, який ухвалив судове рішення по суті спору, у зв'язку з чим відсутні підстави для ухвалення ним додаткового судового рішення.
Зі змісту статті 252 КАС України випливає, що цим Кодексом передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Наведене свідчить, що додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
В обґрунтування клопотання про ухвалення Верховним Судом додаткового рішення, скаржник зазначає про те, що при ухваленні рішення не враховано його доводи про безпідставне переміщення його на нижчу посаду та про наявність підстав для виплати йому різниці грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. При цьому скаржник посилається на рішення у справі № 520/6771/22 про визнання протиправним і скасовано наказу начальника ГУНП в Харківській області №186 від 11.03.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області».
У контексті цих доводів Суд звертає увагу на те, що вони стосуються суті позову, разом з тим відповідно до положень частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як убачається зі змісту клопотання заявник не погоджується з постановленим рішенням у справі та мотивами Суду.
Натомість, у постанові Верховного Суду від 31.01.2025 наведено мотиви її прийняття, надано оцінку доводам скаржника, рішенню яке переглядалося, та застосовано до спірних правовідносин релевантні джерела права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення у цій справі.
Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтею 252 КАС України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі № 520/16482/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду