30 червня 2025 року м.Дніпросправа № 160/27634/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі №160/27634/23 (суддя Луговська Г.В. справа розглянута в загальному позовному провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (т. 1 а.с.234-243), просив:
1) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України підполковника ОСОБА_2 №369 від 22.07.2023 в частині:
- пункту 1.3 про притягнення старшого солдата діловода штабу - ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків та статті 48 п. «б» Дисциплінарного статуту до дисциплінарного стягнення - догани;
- пункту 2.3 про утримання зі старшого солдата ОСОБА_1 в сумі 75' 459грн. 21коп., а також щодо не нараховування премії за липень місяць 2023р. в повному обсязі за бездіяльність та порушення вимог Інструкції з організації особового складу;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу премію за липень 2023 року у розмірі 14' 134грн. 38коп. та інші виплати, які мали бути йому сплачені у липні 2023р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року виправлено описку у мотивувальній частині рішення суду від 18 лютого 2025 року, шляхом виключення з її змісту абзаци 179-182 описової та мотивувальної частин наступного змісту:
"Позивач аргументує протиправність звільнення також, тим, що в наказі про призначення службового розслідування №203 -ОД/23 від 19.07.2023 року відсутній текст про призначення службового розслідування, а тільки про створення комісії та наказано їй провести службове розслідування.
Верховний Суд у постанові по справі № 420/451/20 від 30 серпня 2021 року вказав, що не може бути утворена комісія з проведення службового розслідування до прийняття уповноваженою особою рішення про необхідність призначення службового розслідування.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №540/776/19.
Таким чином суд з урахуванням правового висновку Верховного суду вважає, що дане порушення не є формальним, а ставить під сумнів усі результати проведення службового розслідування, а тому відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв без дотриманням положень чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню."
З ухвалою суду не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення судом процесуальних норм, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про виправлення описки.
В обгрунтування скарги позивач зазначає, що у розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Тобто, опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправлення описок та арифметичних помилок у судових рішеннях можливе без зміни їх суті, тоді як більш серйозні помилки потребують процедури оскарження.
Відповідач та третя особа відзиву на апеляційну скаргу позивача на ухвалу суду не подали.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги позивача, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із оскарженої позивачем ухвали, суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення суду від 18 лютого 2025 року, шляхом виправлення описки виключив зміст абзаців 179-182 описової та мотивувальної частин наступного змісту:
"Позивач аргументує протиправність звільнення також, тим, що в наказі про призначення службового розслідування №203 -ОД/23 від 19.07.2023 року відсутній текст про призначення службового розслідування, а тільки про створення комісії та наказано їй провести службове розслідування.
Верховний Суд у постанові по справі № 420/451/20 від 30 серпня 2021 року вказав, що не може бути утворена комісія з проведення службового розслідування до прийняття уповноваженою особою рішення про необхідність призначення службового розслідування.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №540/776/19.
Таким чином суд з урахуванням правового висновку Верховного суду вважає, що дане порушення не є формальним, а ставить під сумнів усі результати проведення службового розслідування, а тому відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв без дотриманням положень чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню."
При цьому, за висновками суду у рішенні від 18.02.2025 року, в позові позивачу відмовлено з огляду на не доведеність своїх вимог, не спростування висновків відповідача, викладених у матеріалах службового розслідування, за умови повного дотримання з боку відповідача процедури проведення службового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст. 253 КАС України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
У постанові від 12.09.2024р. у справі №990/162/23 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово- вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо).
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Водночас, якщо в судовому рішенні допущено помилку, яка стосується суті справи, наприклад, неправильне застосування норм матеріального права або оцінка доказів, такі помилки не можуть бути виправлені шляхом внесення виправлень. У таких випадках рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку. Виправлення описок та арифметичних помилок у судових рішеннях можливе без зміни їх суті, тоді як більш серйозні помилки потребують процедури оскарження.
Колегія суддів, приходить до висновку, що суд першої інстанції у рішенні допустив не описку, яка може бути виправлена відповідно до ч.1 ст. 253 КАС України, а припустився помилкових висновків, надаючи оцінку обставинам справи та доказам, що подавалися сторонами. Таку помилку можливо виправити під час процедури апеляційного оскарження такого рішення, що і було зроблено судом апеляційної інстанції у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року за наслідками розгляду апеляційної скарги позивача у даній справі.
Отже, доводи позивача в апеляційній сказі знайшли своє підтвердження.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням процесуальних норм, що є підставою для її скасування.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі №160/27634/23 про виправлення описки - скасувати.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак