Справа № 127/18022/25
Провадження № 2/127/3640/25
02 липня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до підсудності Вінницького міського суду Вінницької області з огляду на наступне.
В силу ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно із ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2019 року №638/1988/17 провадження №61-30812св18.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, про визнання договору дарування недійсним, предметом спору є нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки, зі змісту позовної заяви, вбачається, що предметом спору є саме нерухоме майно, а отже за змістом ст. 30 ЦПК України повинно розглядатись за правилами виключної підсудності за місцем розташування нерухомого майна вартість якого є найвищою.
Позивач не надав жодного належного обґрунтування, чому його позовна заява повинна розглядатись Вінницьким міським судом Вінницької області, а тому, керуючись нормами ст. 30 ЦПК України, справа підлягає розгляду за місцезнаходженням нерухомого майна.
За таких обставин, при вирішенні питання про відкриття провадження по справі суд керуючись вимогами щодо підсудності, вважає за доцільне направити позовну заяву за підсудністю до належного суду.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Ураховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд приходить до висновку про необхідність направити за підсудністю матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
Керуючись статтями 30, 31, 32, 187, 260, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним передати за підсудністю до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Жмудь