03 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15604/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправними та скасування подання, наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування подання, наказу, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати подання від 02.12.2024 №166023/20.4.1/33-24. погодженого п'ятьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3007/7 від 10.12.2024 про зупинення діяльності приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області строком на один місяць;
- зобов'язати Міністерство юстиції України як держателя Єдиного реєстру приватних виконавців України виключити з Єдиного реєстру приватних виконавців України відомості в розділі "Зупинення діяльності приватного виконавця" щодо приватного виконавця ОСОБА_1 посилання на наказ Міністерства юстиції України №3007/7 від 10.12.2024 про зупинення діяльності ОСОБА_1 та відповідну інформацію.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що він, як приватний виконавець, вчиняючи дії у межах виконавчого провадження НОМЕР_2, не здійснював жодних протиправний дій: ні в порушення статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", ні в порушення статей 13, 61 Закону України "Про виконавче провадження", а діяв виключно в порядок та спосіб, визначені вказаним Законом, Інструкцією з організації примусового виконання рішень та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", дотримуючись загальних засад виконавчого провадження. Права та законні інтереси сторін виконавчого провадження, третіх осіб не порушені жодним чином. З мотивами та обґрунтуваннями Міністерства юстиції України, викладеними у спірному наказі про зупинення діяльності приватного виконавця, позивач не погоджується та вважає їх такими, що суперечать законодавству у сфері примусового виконання рішень.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15604/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство "Національні інформаційні системи".
Представник Міністерства юстиції України у відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що у період зупинення діяльності приватного виконавця, у зв'язку з порушенням вимог законодавства щодо примусового виконання рішень, видання Міністерством наказу про зупинення його діяльності з інших підстав не узгоджується з вимогами законодавства, оскільки унеможливлює дотримання визначеного Законом порядку поновлення діяльності приватного виконавця.
Представник ДП "НАІС" у письмових поясненнях на позовну заяву зазначив, що прийняття наказів про зупинення/поновлення діяльності приватного виконавця належить до повноважень Мін'юсту. ДП "НАІС", як адміністратор Єдиного реєстру приватних виконавців, на підставі відповідних наказів Мін'юсту припиняє/надає доступ приватному виконавцю до Єдиних та Державних реєстрів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець ОСОБА_1 здійснює діяльність в межах виконавчого округу Полтавської області.
До Міністерства юстиції України надійшла скарга від 13.09.2024 адвоката Петька А.В. в інтересах Комунального підприємства "Велика Круча - Сервіс", у якій зазначалось, що у приватного виконавця на виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення коштів з комунального підприємства; приватний виконавець ОСОБА_1, порушивши положення пункту 9 частини четвертої статті 4, пункту 2 частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче повадження", незаконно прийняв до виконання судовий наказ та відкрив виконавче провадження, хоча повинен був повернути виконавчий документ без прийняття.
З огляду на зазначене вище, Департаментом Державної виконавчої служби Мін'юсту 02.12.2024 підготовлено подання №166023/20.4.1/33-24 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_1, що погоджено Головою Дисциплінарної комісії приватних виконавців Гайченко А.В., заступником Голови Дисциплінарної комісії приватних виконавців Ковальським М.Р., секретарем Дисциплінарної комісії приватних виконавців Ковальчук Л.І., а також членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців Чорною В.В., Макаревич Я.А., Лисенко Ю.О.
Наказом Міністерства юстиції України від 10.12.2024 №3007/7 "Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1" зупинено діяльність приватного виконавця ОСОБА_1, посвідчення №0222, видане 01.10.2018, строком на один місяць. Діяльність позивача була зупинена відповідно до пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Не погодившись із правомірністю винесення подання від 02.12.2024 №166023/20.4.1/33-24 та наказу Міністерства юстиції України від 10.12.2024 №3007/7 про зупинення діяльності приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області строком на один місяць, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №1403-VIII визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Згідно з частиною першою статті 34 Закону №1403-VIII контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Статтею 37 Закону №1403-VIII визначено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас, як визначено підпунктом 3 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім передбачених підпунктом 9 цього пункту перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
У підпункті 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII визначено, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" наведено, що діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п'ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків. Протягом п'яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.
Особливості перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків у період дії воєнного стану визначені розділом V Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1195/32647 (далі - Порядок, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що у період дії воєнного стану структурний підрозділ Міністерства здійснює перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження.
За результатом перевірки відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження структурний підрозділ Міністерства формує інформаційну довідку відповідно до пункту 3 розділу VII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5.
У разі необхідності одержання від приватного виконавця інформації або пояснень щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків, або копій відповідних документів структурний підрозділ Міністерства може надіслати приватному виконавцю відповідний обґрунтований запит. Запит надсилається на адресу електронної пошти приватного виконавця, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Запитувану інформацію або копії документів приватний виконавець має надати структурному підрозділу Міністерства не пізніше п'яти робочих днів з дня надсилання запиту.
Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку у разі виявлення ознак грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень структурний підрозділ Міністерства готує подання про зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яке підписує керівник структурного підрозділу Міністерства.
У поданні обов'язково мають бути зазначені обставини, установлені структурним підрозділом Міністерства, з посиланням на джерела інформації (відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, звернення учасника виконавчого провадження або іншої особи, інформація отримана від приватного виконавця тощо), зміст виявлених порушень з посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів. Подання про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання надсилається на електронні адреси всіх членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців для погодження.
У разі погодження подання про зупинення діяльності приватного виконавця не менше ніж п'ятьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців структурний підрозділ Міністерства готує проєкт наказу про зупинення діяльності приватного виконавця на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" з мотивованим обґрунтуванням грубості порушення.
Наказ про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його видання надсилається приватному виконавцю, діяльність якого зупинена, адміністратору автоматизованої системи виконавчого провадження, організатору електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною, операторам електронних майданчиків, підключених до електронної торгової системи, в якій здійснюються земельні торги.
Відомості про зупинення діяльності приватного виконавця вносяться до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 10.02.2024 №3007/7, виданого на підставі подання Директора Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту, погодженого шістьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців.
Суд оцінює оскаржуваний наказ Мін'юсту з точки зору його відповідності критеріям правомірності, що визначені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, чи видано цей наказ: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд враховує, що відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII під час дії в Україні воєнного стану планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином, на період дії в Україні воєнного стану заборонено проведення Мін'юстом планових та позапланових перевірок приватних виконавців у порядку, визначеному статтею 34 Закону №1403-VIII.
Натомість, як визначено вище, підпунктом 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII та розділом V Порядку передбачено альтернативний механізм впливу (захід реагування) на процес здійснення приватним виконавцем своєї діяльності в умовах воєнного стан шляхом встановлення можливості зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі наказу Мін'юсту за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженого не менше ніж п'ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків.
За обставин цього спору підставою для зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 строком на один місяць слугувало подання Директора Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту від 02.12.2024 №166023/20.4.1/33-24, погоджене шістьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців, у якому викладено висновок про порушення позивачем вимог пункту 2 частини другої статті 5 Закону №1404-VIII, оскільки приватний виконавець здійснював примусове виконання рішення, яке не підлягає виконанню приватними виконавцями (прийняв до примусового виконання виконавчий документ, боржником у якому є комунальне підприємство).
Позивач, стверджуючи про незаконність оспорюваного наказу, звертав увагу на те, що підставою для перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства слугувала скарга, яка не підлягала розгляду, оскільки, на думку позивача, повноваження скаржника не підтверджені необхідними документами.
Водночас, представником Міністерства юстиції України у відзиві пояснено, що оскільки до скарги адвоката Петька А.В. не були додані документи, які посвідчують його повноваження та представництво інтересів КП "Велика Круча - Сервіс", Міністерством листом від 23.10.2024 № 146844/155184-33-24/20.4.1 було роз'яснено адвокату порядок здійснення Міністерством контролю за діяльністю приватного виконавця та положення статті 16 Закону № 1404-VIII.
Також наголошено, що передбачене підпунктом 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1403-VIII зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць не є видом дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, а є заходом впливу, що застосовується до приватного виконавця під час дії воєнного стану у разі виявлення ознак грубого порушення вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків. Особливості перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства у період дії воєнного стану визначені розділом V Порядку, пунктом 1 якого встановлено, що у період дії воєнного стану Міністерство перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків на підставі відомостей Системи.
Так, перевіркою відомостей Системи та з пояснень приватного виконавця встановлено, що у нього на виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу № 917/1006/22, виданого 06.10.2022 Господарським судом Полтавської області про стягнення з КП "Велика Круча-Сервіс" на користь ТОВ "Полтаваенергозбут" 83108,74 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 226,20 грн 3% річних за несвоєчасну оплату електричної енергії та 248,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Боржником у судовому наказі визначено КП "Велика Круча-Сервіс" (вул. Авіамістечко, будинок 9А, село Велика Круча, Лубенський р-н, Полтавська обл., 37052, код згідно ЄДРПОУ 44577917).
Постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 винесена приватним виконавцем 21.10.2022.
25.10.2022 приватним виконавцем у цьому виконавчому провадженні винесені постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.
23.02.2023 приватний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
При цьому згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП "Велика Круча-Сервіс" за організаційно правовою формою є комунальним підприємством.
За висновком керівника Департаменту державної виконавчої служби, викладеним у поданні від 02.12.2024 №166023/20.4.1/33-24, дії приватного виконавця ОСОБА_1 щодо прийняття до примусового виконання виконавчого документа, боржником за яким визначено комунальне підприємство, суперечать приписам пункту 2 частини другої статті 5 Закону №1403-VIII, що свідчить про недотримання ним принципу та засад законності, передбачених пунктом 2 частини першої статті 4 Закону №1404-VIII, пунктом 3 частини першої статті 2 Закону №1403-VIII.
З урахуванням наведеного, суд звертає увагу на те, що підставою для проведення перевірки дотримання позивачем вимог законодавства була інформація, що міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження, а не відомості, викладені у скарзі адвоката Петька А.В., в інтересах Комунального підприємства "Велика Круча - Сервіс", як помилково вважав позивач.
Водночас, вищенаведеними спеціальними нормами законодавства не встановлено обов'язкової вимоги щодо наявності скарги учасника виконавчого провадження, як безумовної підстави для ініціювання перевірки діяльності приватного виконавця уповноваженим структурним підрозділом Мін'юсту (Департаментом державної виконавчої служби).
Тобто спеціальним законодавством не передбачено необхідність розгляду Міністерством скарг виключно від учасників виконавчих проваджень або взагалі їх наявність, що спростовує твердження позивача про неможливість здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця без отримання належним чином оформленої скарги учасника виконавчого провадження.
Щодо суті виявленого порушення суд враховує таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження має здійснюватися з дотриманням засад законності.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом №1403-VIII.
Перелік рішень, примусове виконання яких не має право здійснювати приватний виконавець, визначено частиною другою статті 5 Закону №1404-VIII.
Зокрема, відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону №1404-VIII, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Виходячи з положень цієї норми, приватний виконавець не має права здійснювати примусове виконання рішення, боржником за яким є комунальне підприємство.
Чинне законодавство імперативно забороняє приватним виконавцям виконувати рішення, боржниками за якими є, зокрема, комунальні підприємства.
Подібних правових висновків дійшла колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2023 у справі №903/403/22.
Доводи позивача щодо тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 5 Закону №1404-VIII, за яким вимога про наявність частки держави у статутному капіталі не менше 25 відсотків має стосуватись й комунальних підприємств, суперечить змісту поняття комунального підприємства, яким у силу приписів статті 63 Господарського кодексу України є підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Тобто, підприємство, у статутному капіталі якого є частка держави, не може вважатись комунальним.
Статтею 169 Цивільного кодексу України визначено, що територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Таким чином, у законі окремо від державних та комунальних підприємств виділено юридичні особи, які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Отже, передбачена у пункту 2 частини другої статті 5 Закону №1404-VIII умова "частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків" стосується словосполучення "юридичні особи" та не відноситься до комунальних підприємств.
За вищевикладених обставин, суд погоджується з доводами відповідача, що приватний виконавець ОСОБА_1 не мав повноважень на прийняття до виконання виконавчого документа, боржником у якому визначено комунальне підприємство.
Як наслідок, відкриття позивачем виконавчого провадження НОМЕР_2 та фактичне виконання приписів виконавчого документа шляхом стягнення коштів з Комунального підприємства "Велика Круча-Сервіс" правомірно кваліфіковано відповідачем як грубе порушення приватним виконавцем вимог законодавства з примусового виконання рішень.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання протиправним та скасування подання від 02.12.2024 №166023/20.4.1/33-24, погодженого шістьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців. Також наказом Мін'юсту від 10.12.2024 №3007/7 діяльність приватного виконавця ОСОБА_1 правомірно зупинена строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII.
Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позовні вимоги щодо зобов'язання Міністерство юстиції України як держателя Єдиного реєстру приватних виконавців України виключити з Єдиного реєстру приватних виконавців України відомості в розділі "Зупинення діяльності приватного виконавця" щодо приватного виконавця ОСОБА_1 посилання на наказ Міністерства юстиції України №3007/7 від 10.12.2024 про зупинення діяльності ОСОБА_1 та відповідну інформацію, є похідними від вищевказаних основних позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні основної вимоги - про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 10.12.2024 №3007/7, то і відсутні підстави для задоволення похідної вимоги позивача.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.
Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_1 (вул. Юліана Матвійчука, 56-а, м. Полтава, Полтавська область, 36000, рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39787008) про визнання протиправними та скасування подання, наказу, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Канигіна Т.С.