02 липня 2025 р. № 400/11717/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величко А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем-суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року у справі №400/11717/21 позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи періоди навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова з 26.06.1979 по 18.09.1979 рр. та 2 роки роботи за юридичною спеціальністю, що давала право на обрання суддею;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при визначені стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді зарахувати періоди навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова з 26.06.1979 по 18.09.1979 рр. та 2 роки - робота за юридичною спеціальністю, що давала право на обрання суддею;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 різниці щомісячного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року.
Указане рішення суду набрало законної сили.
10.06.2025 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій ОСОБА_1 просить суд:
- поновити пропущений, встановленого законом, процесуальний строк на звернення із заявою;
- визнати протиправними дії відповідача-боржника щодо неправильного визначення, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року у справі №400/11717/21, величини розміру щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці ОСОБА_1 у відсотках (процентах) та здійснення розрахунку суми його щомісячного довічного грошового утримання і загальної суми заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання за період, починаючи з 19.02.2020 й дотепер, а також його бездіяльність щодо ненадання позивачу інформації щодо виконання судового рішення;
- визнати протиправними бездіяльність головного державного виконавця Максимової О.О. відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка усунулась від здійснення контролю за виконанням відповідачем-боржником рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року у справі № 400/11717/21 в ході виконавчого провадження ВП 76449111 та прийняте нею рішення про закінчення вказаного виконавчого провадження, постановою від 18.02.2025 року, скасувавши останню.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, покладені в основу заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказана правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Судом встановлено, що підставою подання даної заяви є незгода позивача саме з відсотковим розміром щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці та відповідно розміром отриманих коштів при нарахуванні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці.
Суд звертає увагу, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року у справі №400/11717/21 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи періоди навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова з 26.06.1979 по 18.09.1979 рр. та 2 роки роботи за юридичною спеціальністю, що давала право на обрання суддею; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при визначені стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді зарахувати періоди навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова з 26.06.1979 по 18.09.1979 рр. та 2 роки - робота за юридичною спеціальністю, що давала право на обрання суддею; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 різниці щомісячного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року.
При цьому, судом при розгляді справи не досліджувалося питання відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці ОСОБА_1 .
Як наслідок, незгода позивача з нарахуванням та виплатою щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці на виконання рішення суду свідчить про виникнення нових спірних правовідносин, відмінних від спору, який вирішений судом в межах цієї справи, що не позбавляє заявника права на звернення до суду із позовною заявою в загальному порядку.
Рішення суду відповідач виконав відповідно до вимог резолютивної частини, тому захист порушеного права позивача у зв'язку з неправильним визначенням відсоткового розміру довічного грошового утримання суді у відставці можливий при новому зверненні до суду з новим предметом спору та з інших підстав, тому вимоги заявника, викладені у заяві в порядку ст.383 КАС України не можуть вирішуватися в порядку ст. 383 КАС України.
Окрім того, непогодження із діями, бездіяльністю чи рішенням відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є підставою для звернення до суду із позовною заявою в загальному порядку.
Отже, заявник фактично звертаючись до суду із даною заявою сформував нові вимоги, що відповідно не може бути вирішено судом у порядку застосування статті 383 КАС України.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що підстави для задоволення заяви представника позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, -
1. Заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст.383 КАС України - залишити без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
3. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.В. Величко