03 липня 2025 рокусправа № 380/24353/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оформлене Протокол за пенсійною справою - 1306032501 від 02.08.2024 в частині призначення ОСОБА_1 пенсії в розмірі 50% грошового забезпечення, визначеному згідно п. б) ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити з 02.08.2024 ОСОБА_1 пенсію за вислугою років згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до вислуги, яка становить 28 років 07 місяців 16 днів та перерахувати пенсію з 02.08.2024 відповідно до розміру, визначеного в п. а) ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.08.2024 позивач звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з заявою про призначення йому пенсії за вислугою років. В свою чергу, Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції звернулось до ГУ ПФУ у Львівській області з поданням від 20.08.2024 №4.2/36-24 про призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». 05.09.2024 ГУ ПФУ у Львівській області сформувало протокол за пенсійною справою - 1306032501 від 02.08.2024 про призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яке є за формою рішенням про призначення позивачу пенсії (далі оскаржуване рішення). Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що відповідач призначив позивачу пенсію за вислугою років у розмірі 50% грошового забезпечення, зазначивши, що вислуга років позивача становить 25 років з урахуванням трудового стажу. Вказане рішення позивач вважає протиправним, а тому просить позов задовольнити.
Ухвалою від 09.12.2024 суддя відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позову не визнав. Подав відзив на позовну заяву (вх. № 23639ел від 27.12.2024), де зазначає, що, як вбачається з подання про призначення пенсії, ОСОБА_1 01.08.2024 звільнений відповідно до п. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», п. 7 ч 1 ст. 77, ч. 10 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію». Календарна вислуга років станом на день звільнення складає 21 рік 10 місяців 01 день. У пільговому обчислення 28 років 07 місяців 16 днів. Загальний трудовий стаж 25 років 08 місяців 03 дні. Отже, на час звільнення зі служби позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років на загальних підставах відповідно до п.п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Враховуючи зазначене, було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. "б" ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення (копія протоколу додається). Зарахування вислуги років у пільговому обчислені для призначення пенсії за вислугу років дана стаття не передбачає. Отже, ГУ ПФУ у Львівській області не мало правовихпідстав щодо призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі документів скерованих уповноваженим органом. Позивач не мав на час звільнення необхідної календарної вислуги років, а саме 25 календарних роки і більше. Отже, на час звільнення зі служби позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років на загальних підставах відповідно до п.п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Враховуючи зазначене, було призначено пенсію відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення).
Позивач подав відповідь на відзив (вх. № 325 від 03.01.2025), де зазначає, що відповідач не враховує, що позивач має право на пенсійне забезпечення відповідно до спеціального статусу, який позивач має відповідно до Законів України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». А саме, вислуга позивача визначена в пільговому обчисленні для призначення пенсії, як це передбачено ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» становить 28 років 07 місяців 16 днів. Умови призначення пенсій за вислугу років визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пунктом «а» ст. 12 цього Закону закріплено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони «звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.». Правова аргументація відповідача є невірною, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, підлягають застосуванню у справі, що розглядається, оскільки та обставина, що до Постанови №393 вносилися зміни, зокрема, постановою КМУ від 16.02.2022 N119, не впливає на спірні правовідносини.
Крім того, позивач подав додаткові пояснення (вх. №34693 від 25.04.2025), де вказав правові висновки Верховного Суду в подібних справах, що стосуються застосування пільгового обрахунку вислуги сформованого на підставі ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально виконавчу службу України».
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні обґрунтовані клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що наказом Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 4» №10/ОС-24 від 01.08.2024, майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , чергового помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки державної установи «Личаківська виправна колонія (№30) (надалі - позивач) звільнено зі служби з 01.08.2024 за його власним бажанням.
Відповідно до зазначеного наказу, на момент звільнення, вислуга позивача в календарному обчисленні становить 21 рік 10 місяців 01 день, а у пільговому обчисленні - 28 років 07 місяців 16 днів.
01.08.2024 позивач звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з заявою про призначення йому пенсії за вислугою років.
Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції звернулось до ГУ ПФУ у Львівській області з поданням від 20.08.2024 №4.2/36-24 про призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
05.09.2024 ГУ ПФУ у Львівській області сформувало протокол за пенсійною справою - 1306032501 від 02.08.2024 про призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яке є за формою рішенням про призначення позивачу пенсії.
Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що відповідач призначив позивачу пенсію за вислугою років у розмірі 50% грошового забезпечення, зазначивши, що вислуга років позивача становить 25 років з урахуванням трудового стажу.
Вважаючи рішення ГУ ПФУ у Львівській області, оформлене протоколом за пенсійною справою - 1306032501 від 02.08.2024, в частині призначення ОСОБА_1 пенсії в розмірі 50% грошового забезпечення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до вимог ч 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» № 2713-IV держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Відповідно до ч 3 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.98 N 203/98-ВР.
Відповідно до ч 4 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.
Відповідно до п. "б" ч 1 ст. 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, серед інших, мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з п. «а» ст. 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу.
Частина 1 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до п. «а» ч 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 06 місяців і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч 2 ст. 17 цього Закону.
Згідно з ч 4 ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Частиною 10 ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.1992 № 393 затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).
Водночас, у постанові від 18.02.2025 у справі № 520/14878/23 Верховний Суд вказав, що досліджуючи природу пільгового зарахування вислуги років, Верховний Суд у складі судової палати у постанові від 14.04.2021 у справі N 480/4241/18 зробив висновок, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Питання пільгового обчислення календарної вислуги років особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби уже досліджувалось Верховним Судом.
Так, у постанові від 14.04.2021 у справі N 480/4241/18 Верховний Суд у складі судової палати дійшов також таких висновків, що право на пільговий залік вислуги років для осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби передбачене також і Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України".
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 23 цього Закону пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.".
Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що позивач проходила службу на посадах рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби і на момент звільнення її календарна вислуга в пільговому обчисленні становила більше 25 календарних років.
За таких обставин, позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі п. "а" ч 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Покликання відповідача в цій частині на Порядок № 393 є безпідставним і ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, оскільки передбачене цим Порядком право на пільгове зарахування вислуги років враховується для визначення розміру пенсії, а не її призначення.
Натомість, предметом спору у цій справі є не визначення розміру пенсії, а її призначення.
Право позивача на пільгове зарахування вислуги років саме для призначення пенсії передбачене ч 4 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", яка підлягає застосуванню під час вирішення цієї справи.
Застосування під час вирішення цієї справи висновків Верховного Суду у постановах від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22, від 11.09.2023 у справі № 480/4827/22, від 07.09.2023 у справі № 560/9478/22, від 15.09.2023 у справі № 380/10714/22 та від 18.10.2023 у справі № 360/17/23 є безпідставним, оскільки такі зроблені у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, яка розглядається.
Так, у справі, яка розглядається, позивач проходив службу на посадах рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, для яких Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" встановлено спеціальний порядок пільгового заліку вислуги років.
Таким чином, суд висновує, що відповідач протиправно прийняв рішення, оформлене протоколом за пенсійною справою № 1306032501 від 02.08.2024 в частині призначення ОСОБА_1 пенсії в розмірі 50% грошового забезпечення, визначеному згідно п. "б" ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
З метою ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити з 02.08.2024 ОСОБА_1 пенсію за вислугою років згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до вислуги, яка становить 28 років 07 місяців 16 днів та перерахувати пенсію з 02.08.2024 відповідно до розміру, визначеного в п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із врахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Щодо судового збору, то оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оформлене протоколом за пенсійною справою № 1306032501 від 02.08.2024, в частині призначення ОСОБА_1 пенсії в розмірі 50% грошового забезпечення, визначеному згідно пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) призначити з 02.08.2024 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію за вислугою років згідно із пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до вислуги, яка становить 28 років 07 місяців 16 днів, та перерахувати пенсію з 02.08.2024 відповідно до розміру, визначеного в пункті "а" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 03.07.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна