03 липня 2025 рокусправа № 380/5006/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), у якій просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885) щодо неврахування до стажу роботи ОСОБА_1 стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а також половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та призначення виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 54 % від заробітної плати працюючого судді - протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - судді у відставці Західного апеляційного господарського суду, перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання з 04.12.2024 в розмірі 68 відсотків грошового утримання з врахуванням стажу 30 років 04 місяці 16 днів без обмеження граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Вищої ради правосуддя від 28.11.2024 № 3459/0/15-24 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2024 № 06-03/138 позивачка відрахована зі штату Західного апеляційного господарського суду. Згідно розрахунку стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 29.11.2024, виданого Західним апеляційним господарським судом позивачці, стаж роботи позивачки становить 32 роки 07 місяців 18 днів. Позивачка зверталася до ГУ ПФУ у Львівській області, у якій просила зарахувати до стажу роботи , який дає право на встановлення щомісячного (довічного) грошового утримання судді період навчання у Львівському державному університеті імені І. Франка, яке надає право на зарахування до стажу роботи - 2 роки 4 місяці 28 днів, а також стаж роботи за спеціальністю, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (на час призначення позивача на посаду судді питання організації діяльності арбітражного суду регулювалися Законом України від 04.06.1991 № 1142-XII «Про арбітражний суд», ст. 22 якого передбачено, що право на зайняття посади судді арбітражних судів областей мав громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років )
Ухвалою від 17.03.2025 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Відповідач ГУ ПФУ у Львівській області позову не визнав. 28.03.2025 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26662), в якому зазначив, що на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області позивач перебуває, як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2024 згідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402. Розмір довічного грошового утримання становить 115778,16 грн. При нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці враховано стаж роботи на посаді судді, відповідно до ст. 135 Закону України № 1402. Враховуючи вимоги ст. 142 Закону № 1402, до стажу позивача, для визначення відсотку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зараховано періоди роботи виключно на посаді судді, та правомірно здійснено розрахунок у розмірі 54 %. Водночас, зарахування до стажу роботи на посаді судді періодів навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка Законом України № 1402 не передбачено.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Суд встановив, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.11.2024 № 3459/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» звільнено з посади судді ОСОБА_1 у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Так, відповідно до даного рішення встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
- стаж роботи на посаді судді (з дати призначення судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення) - 22 роки 11 місяців 18 днів;
- половина строку навчання - 2 роки 4 місяці 28 днів;
- стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 5 років.
Відтак, загальний стаж роботи ОСОБА_1 , який дає їй право на звільнення у відставку, становить 30 років 4 місяці 16 днів.
Відповідно до наказу Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2024 № 06-03/138 про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 , відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.11.2024 № 3459/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» зазначено, що останній день відпустки ОСОБА_1 29.11.2024 вважати днем її відрахування зі штату Західного апеляційного господарського суду, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
25.02.2025 позивачка звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Львівській області про перерахунок та виплату пенсії, у якій просила зарахувати до стажу роботи такі періоди:
- навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка, яке надає право на зарахування до стажу роботи - 2 роки 4 місяці 28 днів;
- стаж ( досвід ) роботи ( професійної діяльності ), вимога щодо якого визначена законом та надавало право для призначення на посаду судді - 5 років.
ГУ ПФУ у Львівській області листом від 03.03.2025 № 1300-5307-8/31498 відмовило у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням 68 відсотків суддівської винагороди не беручи до уваги Рішення Вищої ради правосуддя України, в якому зазначено, що відповідно до абз. 2 п. 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» передбачалось, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування при визначенні відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання до її стажу роботи на посаді судді стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. ст. 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Положеннями ст. 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно з ч. 1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів.
У ст. 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Правовідносини, пов'язані з виходом судді у відставку та призначенням йому щомісячного довічного грошового утримання, регулюються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIІІ) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Отже, за вибором судді у відставці йому може виплачуватися або пенсія, згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 137 Закону № 1402-VIІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Отже, вказана норма передбачає можливість зарахування до стажу роботи на посаді судді стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
На підставі абзацу четвертого п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 №2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон №2862-ХІІ).
Відповідно до п. 1 Указу Президента України за №584/95 від 10.07.1995 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (чинного на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату і 50 відсотків передбаченого законом щомісячного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку; до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» за №865 від 03.09.2005 (в редакції чинній, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України за №1097 від 01.12.2010) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Верховний Суд у постанові від 15.11.2021 у справі № 580/6051/20 дійшов висновку, що законодавство, яке діяло на момент набрання чинності Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", передбачало право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби. Невключення його до відповідного стажу роботи на посаді судді і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Вказана позиція суду також узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.03.2023 у справі № 280/2167/21.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (п. 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
Конституційний Суд України в Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, законне сподівання на те, що положення певного нормативно-правового акта будуть застосовані до тих чи інших правовідносин, не може перебувати поза зв'язком з дією такого нормативно-правового акта в часі.
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 9901/302/19 суд зазначив, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. Водночас при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення ч. ч. 1, 2 ст. 137 Закону № 1402-VIII як стаж, який зараховується додатково. У випадку зайняття посади судді без проведення конкурсних процедур стаж роботи (професійної діяльності), передбачений ч. 2 ст. 137 цього Закону, визначається на момент призначення на посаду судді вперше, а у випадку призначення на посаду судді за результатами конкурсу - зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом для участі у конкурсі та надає право для призначення на цю посаду за його результатами.
Крім того, відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
У постановах від 19.06.2018 у справі № 243/4458/17, від 13.11.2019 у справі №521/2593/17, від 05.12.2019 у справі №592/2737/17, від 13.02.2020 у справі №592/5433/17, від 24.03.2020 у справі №559/512/17, від 29.04.2020 у справі №426/12415/16-а, від 19.08.2021 у справі №369/2234/17 обставини яких є подібними, Верховний Суд дійшов висновку, що невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.
Також суд наголошує, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) виключно Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Зазначена правова позиція неодноразова застосовувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 09.11.2018 справі №243/4794/17, від 11.12.2018 у справі №522/5168/17 та від 30.01.2020 у справі №592/3694/17.
Згідно наведеного у рішенні Вищої ради правосуддя від 28.11.2024 № 3459/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» зазначено таке: «згідно з копіями трудової книжки, диплома ОСОБА_1 з 1 вересня 1982 року по 27 червня 1987 року навчалася за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка, отримала диплом за спеціальністю «Правознавство», присвоєно кваліфікацію юриста. Отже, до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді підлягає зарахуванню половина строку навчання за денною формою - 2 роки 4 місяці 28 днів».
На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді питання організації діяльності господарського суду регулювалися Законом України «Про господарські суди» від 04.06.1991 року № 1142-ХІІ (у редакції, чинній на день призначення ОСОБА_1 на посаду судді ), ст. 22 якого передбачено, що право на заняття посади судді господарських судів областей мав громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з рішення Вищої ради правосуддя від 28.11.2024 № 3459/0/15-24, ОСОБА_1 стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді становить 5 років.
Зазначений стаж, також підтверджується записами трудової книжки позивача.
Таким чином, загальний стаж роботи ОСОБА_1 , для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону № 1402-VIII складає повних 30 років.
Стосовно визначення відсотку (обчислення) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці суд зазначає таке.
Як вбачається з відзиву відповідача, позивачу виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до Закону № 1402 та становить 115778,16 грн. ( 214404.00 х 54 %).
Стаж позивача на посаді судді становить 22 роки 11 місяців 18 днів та з урахуванням зарахованого на виконання цього судового рішення періоду навчання (02 роки 04 місяці 28 днів), а також стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді (5 років ), складає 30 років 4 місяці 16 днів, та розмір його довічного грошового утримання повинен складати 70 % суддівської винагороди (50 % +20 % (10 повних відпрацьованих років понад 20 років х 2%), обчисленої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Слід зазначити, що норма ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII неконституційною не визнавалась.
Відтак, суд вважає, що зменшення відсотку основного розміру довічного грошового утримання позивача було здійснено не у спосіб, передбачений Конституцією України та Закону № 1402-VIII.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також необхідно звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідком розгляду справи суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача є визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Львівській області при вирішенні питання про обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , яка полягає у незарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду половини строку навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка з 01.09.1982 по 27.06.1987 - 02 роки 04 місяці 28 днів, а також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 5 років та визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання на рівні 54 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 , починаючи з 04.12.2024, виходячи із 70 % від суддівської винагороди та загального стажу роботи на посаді судді 30 років 4 місяці 16 днів, зарахувавши додатково до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду половини строку навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка з 01.09.1982 по 27.06.19875 - 02 роки 04 місяці 28 днів та стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 5 років.
Таким чином, позов необхідно задовольнити повністю.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області при вирішенні питання про обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , яка полягає у незарахуванні до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка з 01.09.1982 по 27.06.1987 - 02 роки 04 місяці 28 днів, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 5 років та визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання на рівні 54 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) з 04.12.2024здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), виходячи із 70% від суддівської винагороди та загального стажу роботи на посаді судді 30 років 4 місяці 16 днів, зарахувавши додатково до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка з 01.09.1982 по 27.06.1987 - 02 роки 04 місяці 27 днів та стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 5 років.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) 96 коп. судових витрат у вигляді судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 03.07.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна