про прийняття справи до провадження та залишення без руху
04 липня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/7178/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів та поновлення на публічній службі,
26 березня 2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 року № 826-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Фонду державного майна України»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 27.09.2019 року № 858к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Фонду державного майна України»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Фонду державного майна України з 30.09.2019 року.
Ухвалою суду від 14.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7178/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін колегією у складі трьох суддів.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначений суддя Тихонов І.В.
З огляду на вищевикладене, вважаю за необхідне прийняти зазначену адміністративну справу до свого провадження.
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина 13 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, у випадку звернення позивача до суду з пропущенням строку позовної давності існує два можливих варіанти реагування суду при встановленні такого факту та відсутності поважних причин для поновлення строку звернення до суду.
Зі свого боку, закінчення розгляду справи у формі залишення позову без розгляду передбачає, що після відкриття провадження суд, з'ясувавши наявність обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, залишає позов без розгляду. Підставою для такого залишення може бути встановлений факт пропущення строку звернення до суду без надання позивачем обґрунтованих причин для його поновлення.
Відповідно, з урахуванням зазначених вище процесуальних положень, у разі встановлення факту пропущення строку звернення до суду та за відсутності поважних причин для його поновлення суди повинні повернути позовну заяву - у разі якщо такий факт встановлено при вирішенні питання про відкриття провадження у справі (провадження у справі ще не відкрито) або залишити позов без розгляду - якщо факт встановлено після відкриття провадження у справі.
Такий правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 160/445/23.
У позовній заяві позивач заявив клопотання, в якому просить поновити строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що причиною пропуску строків звернення до суду була наявність об'єктивних побоювань та страху щодо можливості безперешкодного поновлення на посаді без шкоди власним законним інтересам, оскільки це суперечило б офіційній позиції Кабінету Міністрів України та, зокрема, колишнього Прем'єр-міністра України Олексія Валерійовича Гончарука, а також чинного Голови Фонду державного майна України Сенниченка Дмитра Володимировича.
Оскільки станом на момент звернення до суду з позовною заявою сформовано новий склад Кабінету Міністрів України, причини, що перешкоджали реалізації права Позивача на ефективний судовий захист порушених прав - відсутні.
З огляду на викладене, позивач вважає, що встановлений законом місячний строк звернення до суду повинен відраховуватись з моменту відставки Прем'єр-міністра України Гончарука Олексія Валерійовича, а саме з 04 березня 2020 року. Відтак, Позивач акцентує увагу суду, що позовна заява подана в межах вказаного строку.
Оцінюючи вказані доводи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 у справі №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Аналіз наведених норм КАС України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 року № 826-р «Про його звільнення з посади заступника голови Фонду державного майна України», та наказ Фонду державного майна України від 27.09.2019 року № 858к «Про його звільнення з посади заступника голови Фонду державного майна України».
При цьому, позивачем у позовній заяві зазначено, що 19 вересня 2019 року, перебуваючи під психологічним тиском, який чинив на нього ОСОБА_2 і будучи, внаслідок цього, у стані побоювань та вислювань про можливість подальшого перебування на публічній службі без будь-яких ризиків заподіяння шкоди його законним професійним та особистим інтересам, він написав заяву про звільнення із займаної посади із зазначенням підстави «за власним бажанням».
25 вересня 2019 року на підставі поданої ним заяви Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження № 826-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Фонду державного майна України».
27 вересня 2019 року на підставі наведеного Розпорядження Кабінету міністрів України Фондом державного майна України було видано Наказ № 858к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Фонду державного майна України».
Натомість, у свою чергу, позивач щодо захисту своїх прав звернувся до суду лише 26 березня 2020 року. Тобто майже через 6 місяців, що підтверджується штампом суду, тобто з пропуском місячного строку, який визначений нормами КАС України.
Відповідна обставина свідчить про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 статті 122 КАС України.
Позивачем не надана до позовної заяви жодних належних та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, поважності причин зволікання звернення до суду після ознайомлення його з наказом про звільнення та отримання ним трудової книжки в день звільнення.
Оскільки ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року не містить у собі відповідної оцінки щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, які як наслідок створили об'єктивні перешкоди для такого звернення, суд має залишити позов без розгляду після відкриття провадження у справі.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вищенаведених вимог позовна заява не містить у собі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів.
Також, порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем у позовній заяві не зазначено електронної пошти відповідача.
Вказана інформація відповідно до положень Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII перебуває у вільному, безкоштовному, необмеженому доступі, є загальновідомою.
Не здійснення позивачем певних дій щодо пошуку загальновідомої інформації не звільняє його від обов'язку зазначення обов'язкових реквізитів та відомостей у позовній заяві, визначених положеннями ст.160 КАС України.
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи, так як у зв'язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року по справі №640/33154/20, провадження № К/990/19287/23.
Відповідно до п. 7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Враховуючи значний проміжок часу між стадією відкриття провадження у цій справі Окружним адміністративним судом міста Києва та прийняттям справи до провадження Луганським окружним адміністративним судом, позивачу необхідно суду надати власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, передбачене п.11 ч.5 ст.160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Донецького окружного адміністративного суду.
Таким чином позовна заява не відповідає приписам ст.160 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України та висновки суду про поновлення строку звернення до суду, викладені в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020, є передчасними через відсутність відповідних доказів поважності таких причин, суд дійшов висновку щодо наявності законних підстав для залишення позову без руху після відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 19, 122-123, 169, 171, 240, 243 та 248 КАС України, суд, -
Прийняти справу до провадження.
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені в позовній заяві.
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів та поновлення на публічній службі - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяІ.В. Тихонов