Іменем України
04 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/15397/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень,
15 серпня 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудком" (далі позивач або ТОВ «Фудком») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі відповідач або Офіс ВПП ДФС), в якому просить: ухвалити рішення, яким наказ №1612 від 09 08.2019 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ визнати протиправним та скасувати; рішення від 12.08.2019 № 39456/10/28-10-14-03-12 про застосування адміністративного арешту майна платника податків визнати протиправним та скасувати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем у відношенні позивача прийнято наказ № 1612 від 09.08.19 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Фудком» та рішення від 12.08.19 № 39456/10/28-10-14-03-12 про застосовування адміністративного арешту майна платника податків.
Із змісту оскаржуваного наказу вбачається, що останній містить посилання в. т.ч. на пп. 80.2.4. та пп.80.2.5. п.80.2. ст.80 ПК України проте, контролюючим органом не вказано, яка інформація ним була отримана щодо порушень з боку ТОВ «Фудком», коли та ким така інформація надана, а також контролюючим органом не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації звернення. Крім того, як вбачається із змісту оскаржуваного наказу, відповідачем не надано будь-яких доказів наявності підстав для проведення перевірки позивача, що визначені статтею 80 Податкового кодексу України. При цьому, наявність таких відомостей є обов'язковою для наказу про проведення фактичної перевірки.
Разом з цим, ТОВ «Фудком» враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.05.18 у справі №810/1394/16, та згідно якої здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, - пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Однак, згідно спірного наказу та направлень не перевірку метою перевірки зазначено: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин працівниками (найманими особами).
Отже, враховуючи викладене, ТОВ «Фудком» дійшов висновку, що відповідачем прийнято наказ з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки у контролюючого органу відсутнє право призначати фактичну перевірку, здійснюючи функції, визначені законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, та поряд з цим зазначати іншу мету контролю дотримання суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками", адже, як вже було зазначено вище, інші питання, а ні ж ті, що пов'язані з виробництвом та обігом підакцизних товарів не досліджуються (не перевіряються).
Виходячи з викладених обставин позивач вважає, що у відповідача не було передбачених законом підстав для прийняття оскаржуваного наказу.
Щодо рішення від 12.08.19 № 39456/10/28-10-14-03-12 про застосовування адміністративного арешту майна платника податків зазначив, що вищезазначений наказ про проведення перевірки контролюючим органом не був вручений ТОВ «Фудком» ані до початку проведення перевірки, ані до цього часу, що є підставою для недопущення контролюючого органу до проведення перевірки, тобто непред'явлення або ненадсилання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) документів або пред'явлення документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених п. п. 80.2.1. - п. п. 80.2.7 п. 80.2. ст. 80 ПК України, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
На підставі вищезазначеного, зазначив, що невиконання вимог ПК України щодо пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме компетенції у контролюючого органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).
З огляду на наведене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
01.10.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що посадовими особами контролюючого органу при проведенні аналізу діяльності ТОВ «Фудком» згідно даних ІС «Податковий блок» в 2019 було встановлено, що товариством подано звітність із нульовим показником по реєстратору розрахункових операцій за реєстраторами розрахункових операцій (пп.80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України) контролюючим органом відповідно до п.п. 80.2.4, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) видано наказ від 09.08.2019 №1612 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Фудком».
Згідно до п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 керуючись п.п.20.1.4, п.п.20.1.6, п.п.20.1.8, п.п.20.1.9, п.п.20.1.10, п.п.20.1.11, п.п.20.1.13, п.п.20.1.14, п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75, п.п.80.2.4, п.п.80.2.5, пп. 80.2 ст. 80 ПК України та наказу від 1612 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Фудком» проведено перевірку платника податків.
Копію наказу, направлення на проведення перевірки та службові посвідчення було пред'явлено ТОВ «Фудком» в особі керуючої магазином Іванової Н.В., проте в порушення абз.6 п.81.1 ст. 81 ПК України ТОВ «Фудком» було відмовлено в допуску до проведення перевірки та/або відмовлено від проведення фактичної перевірки ТОВ «Фудком» посадовим особам контролюючого органу. Дані факти підтверджуються Актом №229/28-10-14-03 від 12.08.2019 про відмову від допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки.
На підставі зазначеного, посадовими особами Офісу ВПП ДФС складений акт «Про відмову платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від проведення фактичної перевірки посадовими особами Офісу великих податків Державної фіскальної служби» від 12.08.2019 №229/28-10-14-0.
Зазначив, що колегія суддів Верховного Суду при розгляді справи №803/988/17 дійшла висновку, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Щодо правомірності прийняття рішення про адміністративний арешт, зауважив що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3. п. 94.2 ст. 94 ПК України). Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п. 94.4 ст. 94 ПК України).
Зазначив, що наказ від 09.08.2019 №1612 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Фудком» та направлення на проведення перевірки з службовим посвідченням було пред'явлено ТОВ «Фудком» в особі керуючої магазином, проте в порушення абз.6 п.81.1 ст. 81 ПК України ТОВ «Фудком» було відмовлено в допуску до проведення перевірки, посадовими особами Офісу ВПП ДФС складений акт «Про відмову платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від проведення фактичної перевірки посадовими особами Офісу великих податків Державної фіскальної служби» від 12.08.2019 №229/28-10-14-03.
Таким чином, рішення від 12.08.2019 №39456/10/28-10-14-03-12 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Фудком» прийнято на підставі і у відповідності до положень Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають ані фактичним обставинам справи, ані нормам чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.
10.10.2019 позивачем надана відповідь на відзив, в якому додатково зазначив, що контролюючим органом не вказано, яка інформація ним була отримана щодо порушень з боку ТОВ «Фудком», коли та ким така інформація надана, а також контролюючим органом не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації/звернення. Лише дотримання контролюючим органом встановлених умов та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок може бути належною підставою для видання наказу про проведення перевірки, а невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року прийнято справу № 640/15397/19 до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року замінено відповідача по справі Офіс великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ39440996) на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145).
02.07.2025 відповідачем Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків надано відзив та додаткові пояснення по справі, в яких додатково зазначив, що відповідно до обставин справи контролюючим органом на підставі п.п. 80.2.4, 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із зміна та доповненнями) видано наказ від 09.08.2019 №1612 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Фудком».
Тобто, для належного проведення перевірки та виявлення/відсутності порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюно виробів та цільового використання спирту платниками податків, перевіряючим необхідний доступ до реєстратору розрахункових операцій (РРО).
Тому в резолютивній частині наказу Відповідач звертав увагу на дотримання норм законодавств з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, виробництва та обігу підакцизних товарів, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв (Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР«Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями).
Тому, твердження щодо невідповідності підстави проведення перевірки та мети проведення перевірки, є таким, що не відповідає дійсності.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ТОВ «ФУДКОМ» зареєстроване 25.11.2016 як юридична особа в реєстрі юридичних/фізичних осіб підприємців - громадських формувань, про що зроблено запис: 10701020000065978, адреса 01014, Україна, місто Київ, Залізничне шосе, будинок, 57, Директор Душко Ігор Михайлович, Код ЄДРПОУ 40982829
Основним видом діяльності ТОВ «ФУДКОМ» за кодом КВЕД: є 47.11 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Судом встановлено, що на підставі п.п. 191.1.4 п. 19.1 ст. 191, керуючись п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п. 2018 п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.13, п.п. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст. 75, п.п. 80.2.4, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року №265/95-BP (із змінами і доповненнями), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (із змінами доповненнями) та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДФС, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було видано наказ № 1612 від 09.08.2019 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ФУДКОМ» тривалістю 10 діб з 12 серпня 2019 року з метою дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 1 за період діяльності з 01.09.2016 року по дату закінчення перевірки.
Підставою щодо видання вищезазначеного наказу слугувала доповідна записка в.о. заступника начальника Офісу великих платників податків ДФС Є. Ломака, в якої зазначено, що відповідно даних ІС "Податковий блок" та «Підсистема РРО» ТОВ «ФУДКОМ» (код за ЄДРПОУ 40982829) зареєстровано п'ятнадцять реєстраторів розрахункових операцій для застосування в магазині за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 1. Згідно даних ІС "Податковий блок" в 2019 до ДФС ТОВ «ФУДКОМ» (код за ЄДРПОУ 40982829) подано звітність із нульовими показником по вищезазначеному реєстратору розрахункових операцій.
За результатом проведеної перевірки, податковим органом складено Акт від 12.08.2019 №229/28-10-14-03 «Про відмову платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від проведення фактичної перевірки.
В.о. начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Л. Бондар, було ухвалено рішення від 12 серпня 2019 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна товариства, що перебуває (розміщене, зберігається) за відповідними адресами.
Позивач не погодившись з діями податкового органу щодо проведення та оформлення перевірки, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Підпунктами 80.2.2 та 8.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв дистилятів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Згідно з підпунктами 19-1.1.13-19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю
Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Верховний Суд зокрема у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 820/4766/17, від 22 травня 2018 року і 04 жовтня 2022 року у справі № 810/1394/16, від 05 листопада 2018 року у справі № 803/988/17, від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, від 11 січня 2023 року (справа №160/2357/21), від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18, від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, від 5 квітня 2023 року (справа № 200/1354/21-а), від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 26 липня 2023 року у справі № 280/4696/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 висловив позицію, згідно з якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Також Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12 жовтня 2021 року у справі №120/5729/20-а, від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5229/20-а, від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21, від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 17 серпня 2023 року у справі №160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 зазначав, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб'єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
В пункті 57 постанови від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 Верховний Суд зазначив, що на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23 виклав наступний узагальнюючий висновок: "У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.
Оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.
Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав".
Зазначені правові висновки викладені Верховним Судом і в постанові від 24 вересня 2024 року у справі № 320/8742/22.
Суд встановив, що у наказі Державної фіскальної служби України Офіс ВПП ДФС від 09.08.2019 № 1612 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" зазначено, що на підставі п.п. 19-1.1.4 п. 19.1 ст. 19-1, керуючись п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п. 2018 п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.13, п.п. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст. 75, п.п. 80.2.4, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року №265/95-BP (із змінами і доповненнями), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (із змінами доповненнями) та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДФС.
Призначення перевірки сформульовані таким чином: з метою дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, буд.1 за період діяльності з 01.09.2016 року по дату закінчення перевірки.
Суд зазначає, що Державна фіскальна служба України Офіс ВПП ДФС у наказі від 09 серпня 2019 року № 1612 про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.4 та підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України зазначає про здійснення відповідних функцій.
Отже для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.4 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є дві умови: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства; а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Суд встановив, що податковий орган під час видання наказу від 09 серпня 2019 року № 1612 керувався другою підставою для проведення перевірки, в частині здійснення функцій.
Крім того, видання вищезазначеного наказу слугувала доповідна записка в.о. заступника начальника Офісу великих платників податків ДФС Є. Ломака від 08.08.2019 №52719/28-10-14-05-15, в якої зазначено, що відповідно даних ІС "Податковий блок" та «Підсистема РРО» ТОВ «ФУДКОМ» (код за ЄДРПОУ 40982829) зареєстровано п'ятнадцять реєстраторів розрахункових операцій для застосування в магазині за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 1. Згідно даних ІС "Податковий блок" в 2019 до ДФС ТОВ «ФУДКОМ» (код за ЄДРПОУ 40982829) подано звітність із нульовими показником по вищезазначеному реєстратору розрахункових операцій.
Суд дійшов висновку, що підставою для проведення перевірки згідно з наказом від 19 липня 2021 року №1357-П в тому числі, зазначено підпункт 80.2.4 та підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, за яким фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Станом на час розгляду справи в постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №200/18913/21, від 28 травня 2024 року, у справі № 280/1431/23 сформовано відповідну правову позицію, яка відповідно до положень ст.242 КАС України підлягає врахуванню судом.
У постанові від 11.12.2024 у справі №200/18913/21 Верховний Суд зазначив наступне: «Судом апеляційної інстанції встановлено, що у наказах, на підставі яких проведено перевірку позивача, поряд із посиланням на статті 19-1, 20, 75 Податкового кодексу України, підпункти 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, зазначено покликання на здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері, а саме у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, що у розумінні вищевказаних норм податкового законодавства є самостійною (окремою) підставою для проведення перевірки. З огляду на наявність мінімально необхідного обсягу інформації у наказах на підставі яких у позивача проведено перевірку, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у контролюючого органу були законні підстави для проведення перевірки, оскільки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).».
Суд встановив, що в наказі про проведення фактичних перевірок, зазначено, що підставою проведення перевірки позивача є здійснення контролю здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, реалізації підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, відповідно до вимог ПК України
Відтак у вказаному наказі наявна мінімально достатнього обсягу інформація щодо підстави для проведення перевірки позивача, та з урахуванням доповідної записка в.о. заступника начальника Офісу великих платників податків ДФС Є. Ломака від 08.08.2019 №52719/28-10-14-05-15.
Оскільки такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.2 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 Податкового кодексу України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.
Враховуючи наведені обставини та правові висновки Верховного Суду, суд вважає безпідставним та необґрунтованим твердження позивача про порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки.
Також, судом не встановлено процедурних порушень щодо правомірності прийняття рішення контролюючим органом про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1. ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" (Залізничне шосе, 57, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ40982829) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Тихонов