ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" червня 2025 р. справа № 640/3125/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання - Лудчак А.В.,
представника позивача - Ліщенко Т.М.,
представника відповідача - Козарь Ю.О.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЛІКА".
до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЛІКА" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наявні первинні документи, реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у зв'язку з чим, позивач не погоджується із висновками акту, вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству, а винесені на підставі таких висновків акту та розгляду заперечень податкові повідомлення-рішення від 13.11.2020 №00029360704, №00029250704 та №00029460704 підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/3125/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЛІКА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, судову справу № 640/3125/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа № 640/3125/21 зареєстрована 11.03.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025, справу № 640/3125/21 передано на розгляд судді Микитюка Р.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято до провадження справу № 640/3125/21 за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 замінено відповідача ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011) (т.6, а.с.185-186).
24.04.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 25.04.2025 клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 24.04.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Ухвалено підготовче судове засідання та наступні судові засідання у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЛІКА" до ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - проводити в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Протокольною ухвалою суду від 29.04.2025 закрито підготовче провадження по даній справі та призначено судовий розгляд по суті на 27.05.2025 о 11:00 год.
12.05.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЛІКА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 19.05.2025 клопотання (заяву) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЛІКА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Ухвалено судове засідання, яке призначено на 27.05.2025 на 11:00 год та наступні судові засідання у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЛІКА" до ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - проводити в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з підстав викладених в адміністративному позові, відповіді на відзив та письмових поясненнях, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов та письмових поясненнях, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив на позов, відповідь на відзив та письмові пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та спору по суті судом встановлено такі обставини.
ТОВ "АНТЕЛІКА" зареєстровано як платник ПДВ з індивідуальним податковим номером 410001326567. Основними видами діяльності Товариства є: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах.
На підставі направлень від 17.09.2020 №71/26-15-07-04-05, №72/26-15-07-04-05, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, головним державним ревізором- інспектором відділу аналізу податкової інформації управління спеціального аудиту Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, головним державним ревізором-інспектором відділу аналізу податкової інформації/правління спеціального аудиту Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі - ПК України), на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 15.09.2020 №6230, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЛІКА" (код 41000138) (далі - ТОВ "АНТЕЛІКА" з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за липень 2020 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень 2018 року, за серпень 2018 року, за жовтень 2018 року, за грудень 2018 року, за січень 2019 року, за лютий 2019 року, за вересень 2019 року, за жовтень 2019 року, за березень 2020 року, за квітень 2020 року, за травень 2020 року, за червень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.08.2020 № 32496488), за результатами якої оформлено Акт №231/26-15-07-04-05/41000138 від 15 жовтня 2020 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЛІКА" (код 41000138) з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке ставить 100 тис грн за липень 2020 року" (далі - Акт, Акт перевірки)
Перевіркою ТОВ "АНТЕЛІКА" встановлені порушення:
- п. 44.1 ст.44, п. 187.1 cm. 187, п. 198.1, п. 198.3, пп. "г" п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10 cm. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 689 681 грн, в т.ч. по періодах: за липень 2018 року - 305 469 грн, за жовтень 2018 року - 355 300 грн та за листопад 2018 року - 28 912 гривень та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд 21 Декларації) на загальну суму 619 851 грн, у тому числі за липень 2020 року на загальну суму 619 851 грн.
- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) в частині не подання повідомлень про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.
- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, щодо відсутності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем на акт перевірки подано заперечення.
ГУ ДПС у м. Києві листом від 30.10.2020 №116966/10 заперечення позивача залишено без задоволення.
На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.11.2020 №00029360704, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) 862 101 грн. в т.ч. за податковим зобов'язанням - 689 681 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 172 420 грн; податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 13. 2020 №00029250704. Сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 619 851 грн; податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 13.11.2020 №00029400704, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи), у зв'язку із неподанням/несвоєчасним поданням повідомлення ф. №20-ОПП у сумі 3 060,00 грн; податкове повідомлення-рішення
форми "ПН" від 13.11.2020 №00029460704, яким застосовано згідно зі статтею 1201 Податкового кодексу України, штраф в розмірі у сумі 10 200 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку.
За наслідками розгляду скарги, рішенням про результати розгляду скарги від 20.01.2021 №1477/6/99-00-06-01-02-06 скаргу ТОВ "АНТЕЛІКА" задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13.11.2020 №00029400704, інші податкові повідомлення-рішення від 13.11.2020 №№00029360704, 00029250704, 00029460704 залишені без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленням-рішеннями від 13.11.2020 №№00029360704, 00029250704, 00029460704 звернувся з позовною заявою до суду за захистом свого порушеного права.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
У відповідності до п. 14.1,181 п. 14,1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198,1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
У відповідності до п. 198,2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193,1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198,6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими наклад ними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201. 11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п. 201,11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №826/14619/13-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 816/2045/17.
Щодо податкових повідомлень-рішень №00029360704 та №00029250704 від 13.11.2020, суд зазначає таке.
Підставою для збільшення податкових зобов'язань з ПДВ, а також висновками про завищення від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту, у Акті перевірки зазначено таке:
"Відповідно до пп. "г" п. 198.5 cm. 198 ПК України (в редакції, що діяча станом на квітень 2020 року, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
В порушення п. 187.1 cm 187, п. 189.1 cm 189, пп "г" п. 198.5 cm. 198 ПК України ТОВ "АНТЕЛІКА" занижено податкові зобов'язання за період з 01.07.2018 по 31.08.2018, з 01.10.2018 - 31.10.2018, з 01.12.2018 - 28.0.2019, з 01.09.2019 по 31.10.2019, з 01.03.2020 по 31.07.2020 у загальній сумі 1 309 532 грн в тому числі: за липень 2018 року у сумі 508 470 гривень; за серпень 2018 року у сумі 317 272 гривні; за жовтень 2018-року у сумі 483 790 гривень"
Також у акті вказано: "Під час проведення перевірки, згідно бухгалтерського рахунку 28 "Товари" та видаткових накладних, виписаних на адресу ТОВ "Украгроімпекс" встановлено реалізацію товару (овочі, фрукти) з номенклатурою відмінної від номенклатури вказаної в митних деклараціях (детально наведено в додатку № І). Також слід зазначити, що згідно бухгалтерського рахунку 28 "Товари" залишки товару станом на 31.07.2020 відсутні.
Відтак, з посиланням на положення п/п "г" п. 198.5. ПК України, ГУ ДПС зазначає в акті перевірки, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/ виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені де складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
(г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189,9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Враховуючи наведене, відповідач вважав, що Товариство мало нарахувати податкові зобов'язання на товар, який, на його думку відсутній, а до цього був придбаний Товариством та за цією операцію був задекларований податковий кредит з ПДВ.
Матеріалами справи встановлено, що фінансово-господарські операції між ТОВ "АНТЕЛІКА" та контрагентами документально оформлені відповідно до вимог діючого законодавства України. Договори, контракти та первинні документи, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу приписів ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) можуть спричинити втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А тому, такі документи засвідчують факт реального виконання ТОВ "АНТЕЛІКА" та його контрагентами господарських зобов'язань.
На підтвердження правомірності формування податкової звітності позивачем подано копії вантажно-митних декларацій (т.т.3, а.с.62-252, т.4, а.с.1-54), копії банківських виписок за перевіряємі періоди, виписку банку за період 01.07.2018-31.08.2018, виписку банку за період жовтня 2018 року, виписку банку за період грудня 2018 року, виписку банку за період 01.01.2019-28.02.2019, виписку банку за період 01.09.2019-31.10.2019, виписку банку за період 01.03.2020-30.06.2020,. Інформацію про походження товарів: копії фітосанітарних сертифікатів та інвойсів, що підтверджують країну походження товару, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) (т.4, а.с.55-204, т.4, а.с. 205-250).
До перевірки, як зафіксовано у акті та не заперечується відповідачем, ТОВ "АНТЕЛІКА" надано контракти з постачальниками - нерезидентами:
1) Argofruta Comercial exportadora Ltda, Brazil, контракт від 19.06.2018 №19-06- 2018, товар - свіжі овочі та фрукти, умови поставки - СІР-Київ. FCA, CIF Odessa, FOB або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
2) Due Erre S.A.S Import Export (Італія), контракт від 07.05.2018 №07-05-2018, товар - свіжі овочі та фрукти, рослини (квіти, дерева, кущі) умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, CIF Rotterdam або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
3) Direct Fruit Services B.V. (Нідерланди), контракт від 19.09.2018 №19/09-2018. товар - свіжі овочі га фрукти, умови поставки - СІР-Київ, CIP-Borispol, FCA, CIF Odessa, FOB або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
4) Requisite Fruits, S.L. (Іспанія), контракт від 10.06.2018 №10-06-2018, товар - свіжі овочі та фрукти, рослини (квіти, дерева, кущі) умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, CIF Rotterdam або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
5) Fruit Queen B.V. (Нідерланди), контракт від 20.08.2018 №20-08-2018, товар - свіжі овочі та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, FOB або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
6) Fruits CMR S.A. (Іспанія), контракт від 10.07.2018 №10-07-2018, товар - свіжі овочі та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, FOB або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
7) Frutas Fenix, контракт від 22.10.2019 №22-10-2019, товар - свіжі овочі та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, CIF Rotterdam або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
8) Frutas Fenix S.L., контракт від 10.04.2018 №10-04-2018, товар - свіжі овочі та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, CIF Rotterdam або на інших умовах, що зазначаю'вся в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
9) Jaguacy Holland BV (Нідерланди), контракт від 17.04.2018 №17/02-04-2018, товар - свіжі овочі та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, FOB або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
10) Jan Stap B.V. (Нідерланди), контракт від 21.08.2018 №21-08-2018, товар - свіжі овочі та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, FOB або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
11) МІРАМА E.Z.SZAFARZ (Польща), контракт від 10.09.2018 №10/09/2018, товар - продукти харчування, умови поставки - поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA, Інкотермс 2010;
12) NUTRISSLIM D.O.O., контракт від 05.09.2018 №05/09/2018, товар - продукти харчування, умови поставки - поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA, Інкотермс 2010;
12) OASA Sp.z.o.o. (Польща), контракт від 25.09.2018 №25/09/2018, товар - свіжі овочі та Фрукти, рослини (квіти, дерева, кущі) умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, CIF Rotterdam або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
14) Olmuhle Soiling GmbH (Німеччина), контракт від 01.09.2018 №01/09/2018, товар - продукт; харчування, умови поставки - поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA, Інкотермс 2010;
15) RIZIKI FRESH LIMITED (Кенія), контракт від 05.06.2018 №05-06-2018, товар - свіжі овочі та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa. CIF Rotterdam а,о на інших ум звах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
16) RO.GR.AN. SRL. (Італія), контракт від 11.04.2018 №11-04-2018, товар - свіжі овочі та фрукти, рослини (квіти, дерева, кущі) умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, CIF Rotterdam або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
17) RPfreshline B.V. (Нідерланди), контракт від 25.04.2018 №2504/2018, товар - свіжі овочі та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, FOB або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
18) SANLUCAR FRUIT S.L. (Іспанія), контракт від 01.07.2018 №01-07-2018, товар - свіжі овоО та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, FOB або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
19) Staay Export B.V. (Нідерланди), контракт від 17.04.2018 №17/03-04-2018, товар - свіжі ово1 і та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, FOB або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
20) Zoutewelle Export BV (Нідерланди), контракт від 24.04.2018 №24-04-2018, товар СВІЖІ овочі та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, FOB або на інших умовах, шо зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
21) UNACOA SPA CONSORTILE (Італія), контракт від 26.09.2018 №26/09/2018, товар
- свіжі овочі та фрукти, рослини (квіти, дерева, кущі) умови поставки - СІР-Київ, FCA, СІЇ- Odessa, CIF Rotterdam або на інших умовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010;
22) TROPICAL GREEN COMPANY LIMITED (Тайланд), контракт від 07.06.2018 №07- 06-2018, товар - свіжі овочі та фрукти, умови поставки - СІР-Київ, FCA, CIF Odessa, FOB або на інших /мовах, що зазначаються в інвойсах на партію товару, згідно термінології Інкотермс 2010 (т.2, а.с.240-250, т.3, а.с.1-62).
Окрім цього, позивачем долучені контракти з наступними постачальниками- нерезидентами, проте в Акті перевірки вони не зазначені: Agro Business Connection BV, контракт від 17.04.2018 №17-04-2018, Netherlands; Agrofruta B.V. Netherlands, контракт від 12.04.2018 №12-04-2018 та GOLD FRUIT IMPORTACAO E EXPORTACAO LTDA, контракт від 23.06.2018 №23-06-2018.
У подальшому придбаний товар реалізовано ТОВ "Украгроімпекс", згідно договору поставки від 01.03.2018 №1/2018-03, на підставі чого додано копії видаткових накладних (т.5, а.с.144-229).
У зв'язку з чим, у акті перевірки встановлено взаємовідносини з контрагентом покупцем ТОВ "Украгроімпекс" договір поставки від 01.03.2018 № 1/208-03 ТОВ "Украгроімпекс", далі іменується "Покупець", в особі в.о. директора Белова Олександра Вікторовича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ТОВ "Антеліка", далі іменується "Постачальник" в особі генерального директора Шевченко Катерини Іванівни, що діє на підставі статуту, з другого боку, уклали цей договір поставки (далі іменується "Договір") про таке.
1.1 Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити овочі, фрукти та квіти (далі - продукція), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити таку продукцію."
Однак, ГУ ДПС у м. Києві прийшло до висновків, що ТОВ "АНТЕЛІКА" в порушення п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст 189. пп "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України занижено податкові зобов'язання за період з 01.07.2018 по 31.08.2018, з 01.10.2018-31.10.2018, з 01.12.2018-28.0.2019 (кінець періоду не встановлено), з 01.09.2019 по 31.10.2019, з 01.03.2020 по 31.07.2020 року у загальній сумі 1 309 532 грн в тому числі:
- за липень 2018 року у сумі 508 470 гривень;
- за серпень 2018 року у сумі 317 272 гривні;
- за жовтень 2018 року у сумі 483 790 гривень.
Проте, суд зазначає, дане не відповідає дійсним обставинам та поданим до перевірки документам, оскільки в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Товариства, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю Товариства, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Товариства та його контрагент спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Окрім цього, суд звертає увагу, що Додаток №1 до акту перевірки не містить усіх математичних складових на підставі яких було сформовані висновки про так зване заниження податковихх зобов'язань. Численні складові таблиці Додатку №1 до акту перевірки містили не цифру, а дату. У зв'язку із чим і на підставі яких даних головними державними ревізорами- інспекторами ГУ ДПС у м. Києві отримано загальну суму 1 309 532 грн встановити не було можливим.
За результатами розгляду заперечень, ГУ ДПС у м. Києві "внесло" корективи до Додатку №1, проте такий "оновлений" додаток не надано Товариству.
Під час розгляду справи судом встановлено, що в акті перевірки перевіряючими вказувалася інформація та цифри, які не відображають даних видаткових накладних, тобто об'єктивних даних обліку вплинуло на те, що відповідач вийшов на розбіжність в придбанні та реалізацій товару на суму у 6 547 662 грн та відповідно у нарахуванні податкових зобов'язань у сумі 1 309 532 грн, зокрема, ГУ ДПС у м. Києві у додатку №1 до акту перевірки не відображено видаткову накладну №51 від 31.07.2018, яка долучена серед інших видаткових накладних (лист вих.№30-09/20 від 30.09.2020 отриманий головним державним ревізором-інспектором відділу аналізу податкової інформації управління спеціального аудиту Головного управління Державної податкової служби у м. Києві), відповідно до якої, на адресу ТОВ "Украгроімпекс" відвантажено товар "Виноград рожевий Ред Глобл, кількість 794 кг", натомість, у Додатку №1 до акту перевірки вказано - "реалізація відсутня". Також відповідач зазначає, що товар Ананас Голд 2868 шт дата поставки (28.08.2018) не реалізовано позивачем, хоча до перевірки надано видаткові накладні №55 та №56 виписані на адресу ТОВ "Украгроімпекс" та датовані 28.08.2018, згідно яких такий товар було реалізовано (1440 шт + 1428 шт). Натомість у додатку №1 до акту, відповідач зазначає про розбіжність у сумі 152 933,64 грн, тобто відносить цю вартість товару, до такої, що підлягає оподаткуванню, оскільки цей товар не реалізовано та він відсутній на складі позивача, вважаючи такий товар використаним платником податку в операціях, що не господарською діяльністю платника податку.
Зазначене свідчить про те, що відповідач не належним чином досліджував первинні документи додані до перевірки.
У відповідності до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 5 цього ж Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірко чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням не первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
На порушення наведеного положення, перевіряючими в акті перевірки викладені висновки про порушення без врахування всіх первинних документів наданих до перевірки, а порушення висвітлені не у повній мірі, акт не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства саме об'єктом перевірки (Товариством).
Суд погоджується з позивачем, що вищезазначені висновки зроблені без врахування всіх визначальних факторів, оскільки перевіряючими не надано належної оцінки первинним документам, що підтверджують відповідність господарських операцій господарській діяльності платника, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та надані в ході перевірки. Натомість констатовано, що дані документи встановлюють реалізацію товару (овочі, фрукти) з номенклатурою відмінної від номенклатури вказаної в митних деклараціях. Вказані перевіряючими твердження можливо віднести до оціночних суджень, які не містять фактичних даних і не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані. У зв'язку з цим оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості і у будь-якому разі не можуть слугувати підставою для невизнання наслідків господарських операцій платника податків.
Також, суд зазначає, що у нормативних актах ніде не зазначено, що найменування товару "на вході" при оприбуткуванні, обов'язково точно має збігатися з найменуванням товару "на виході" - при реалізації. Ідентифікувати товар, що постачається, можна на підставі коду товару УКТЗЕД, який також належить до обов'язкових реквізитів податкової накладної (пп. "і" п. 201.1 ПКУ). Саме за цим кодом здійснюється співставлення у платника ПДВ товарів "на вході" і "на виході".
Окрім цього в інвойсах, які надані до перевірки, та які супроводжують кожну поставку товару за окремо взятою ВМД, найменування товару є тим самим, що й при подальшій реалізації товару покупцям ТОВ "АНТЕЛІКА", що відображено у відповідних видаткових накладних, також наданих до перевірки.
Суд зауважує, що коди товарів УКТ ЗЕД при придбанні (ВМД надані до перевірки) в повній мірі відповідають кодам товарів УКТ ЗЕД, які в подальшому реалізовані покупцям, та відповідно відображені у відповідних податкових накладних, виписаних та зареєстрованих ТОВ "АНТЕЛІКА".
Вимогами п. 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 №246, який зареєстрований в Міністерстві юстиції 02 листопада 1999 року за №751/4044 (далі - Стандарт 9), встановлено, що одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).
Можливість об'єднання в однорідні групи товарів з різними найменуваннями, які підпадають під визначення ідентичних або однорідних, знаходиться в компетенції підприємства.
При цьому суд враховує, що таку однорідність можна створювати, якщо зміна назви товару не призведе до зміни коду УКТ ЗЕД.
Порядок облікування товару згідно бухгалтерського рахунку 28 "Товари" є прерогативою товариства. Останнє - не впливає на дані податкового обліку, для якого, у даному випадку є визначальним код УКТ ЗЕД.
Згідно абз. "г" п. 198,5 ст. 198 ПКУ - платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Як зазначалося судом вище, основними видами діяльності Товариства є: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах.
Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документі із, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ (Закону №996-ХІV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За вимогами частини першої статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону №996-ХІV).
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
На потвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно маги відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку, зокрема і формування податкового кредиту.
Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14,1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/ або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність
Відповідно до абзацу 5 статті 1 Закону №996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Розумна економічна причина (ділова мета) для цілей податкового обліку передбачає обов'язкову спрямованість господарської операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.
Поняття економічного ефекту в нормах ПК не розкрито, однак, виходячи із визначення господарської діяльності, наведеного в пп 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України та розуміння економічної доцільності, можна дійти висновку, що економічний ефект передбачає отримання доходу, зокрема у формі приросту (збереження) активів платника податків та/або їх вартості.
При цьому не обов'язково, щоб такий ефект спостерігався негайно після вчинення господарської операції. Також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі і операція може виявитися збитковою, що є природнім перебігом подій при здійсненні господарської діяльності.
Разом з цим, ГУ ДПС у м. Києві не зазначає, у яких саме операціях, не пов'язаних із господарською діяльністю використані придбані овочі та фрукти за ЗЕД контрактами.
Суд зазначає, що такі висновки перевіряючих, щодо порушення ТОВ "АНТЕЛІКА" п. 187.1 ст 187, п. 189.1 ст 189. пп "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань за період з 01.07.2018 по 31.08.2018, з 01.10.2018 - 31.10.2018, з 01.12.2018 - 28.0.2019 (кінець періоду не встановлено), з 01.09.2019 по 31.10.2019, з 01.03.2020 по 31.07.2020 у загальній сумі 1 309 532 грн, вплинуло на "перерахунок" задекларованого податкового кредиту починаючи з липня 2018 року, який з цього ж таки періоду у своїй структурі містив від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
Висновки про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 619 851 грн, у чому числі за липень 2020 року на загальну суму 619 851 грн не відповідають дійсності, так як вказане від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду задеклароване ще за листопад 2018 року.
Таким чином, перевірка законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн за липень 2020 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень 2018 року, за серпень 2018 року, за жовтень 2018 року, за грудень 2018 року, за січень 2019 року, за лютий 2019 року, за вересень 2019 року, за жовтень 2019 року, за березень 2020 року, за квітень 2020 року, за травень 2020 року, за червень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.08.2020 № 32496488), є неправомірною.
Перевіркою не встановлено реалізацію товарів за кодами УКТ ЗЕД, відмінною від кодів УКТ ЗЕД документально оформленого попереднього придбання відповідно до ВМД; не встановлено відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів наявним трудовим ресурсам; не встановлено відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власника складських приміщень/орендодавця); не встановлено відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні).
Судом встановлено, що Товариством правомірно сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання за періоди, що перевірялися, коректно відображено відповідне від'ємне значення 619851 грн у декларації з ПДВ за липень 2020 року (наростаючим підсумком).
Доводи, покладені ГУ ДПС у м. Києві в основу висновків акту перевірки та оскаржуваних рішень, спростовуються матеріалами справи, а висновки ГУ ДПС у м. Києві по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, зазначеним в акті перевірки обставинами та застосованими нормами права, з огляду на що висновки акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення ТОВ "АНТЕЛІКА" податкового законодавства за відносинами із зазначеним контрагентом та підставою для прийняття спірних рішень (в частині - щодо ПДВ).
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №00029360704 та №00029250704 від 13.11.2020, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення №00029460704 від 13.11.2020, суд зазначає про те, що мова йде про податкові накладні, які б мав, на думку відповідача, скласти та зареєструвати позивач, тобто це умовні податкові накладні, у зв'язку із донарахування відповідачем податкових зобов'язань у сумі 1 309 532 грн в тому числі:
- за липень 2018 року у сумі 508 470 грн;
- за серпень 2018 року у сумі 317 272 грн;
- за жовтень 2018 року у сумі 483 790 грн.
Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №00029460704 від 13 листопада 2020 року стало таке:
Позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки №231/26-15-07-04- 05/41000138 від 15 жовтня 2020 року, звернувся із запереченнями на такий акт.
За результатами розгляду заперечень, відповідачем надіслано позивачеві лист вих. №300/1/26-15-07-04-05 від 10.11.2020 "Про розгляд заперечення".
Вказане вище податкове повідомлення-рішення було винесене на підставі листа ГУ ДПС у м. Києві вих. №300/1/26-15-07-04-05 від 10.11.2020, зокрема: "Водночас під час розгляду заперечення виявлено технічні невідповідності, що вплинули на висновки акта перевірки, зокрема: пункт акта перевірки 3.3.11. "Станом на час проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, не встановлено включення ТОВ "АНТЕЛІКА" до складу податкового кредиту податкових накладних незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних" викласти в наступній редакції:
- п. 3.3.11. "Станом на час проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено порушення ТОВ "АНТЕЛІКА" п. 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, щодо відсутності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних», а саме: за липень, жовтень та листопад 2018року."
У подальшому, висновки Акту були викладені у новій редакції, а саме їх було доповнено п.3, "п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1 (із змінами і доповненнями) від 02.12.2010 № 2755-V1, зі змінами і доповненнями, щодо відсутності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних."
Судом встановлено, що з метою застосування штрафу, ГУ ДПС у м. Києві переписано Акт перевірки, доповнено за результатами якось технічної невідповідності - обставини, які під час перевірки не досліджувалися. Під час розгляду заперечень - ГУ ДПС у м. Києві просто переписало абзац 3.3.11 Акту та застосувало штрафні санкції до позивача.
Викладення цілого абзацу акту перевірки з абсолютно іншим змістом не може вважатися "технічною невідповідністю" та бути покладеним в основу оскаржуваного рішення.
Згідно із п. 86.1 ст.86 ПК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу 1 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/ або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Суд зауважує, що з 01 січня 2021 року пункт 86.7 Податкового кодексу України почав діяти у новій редакції, а саме, його доповнено підпунктом 86.7.4 у якому вже містився абзац такого змісту: "За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки".
Тому лист ГУ ДПС у м. Києві вих. №300/1/26-15-07-04-05 від 10.11.2020 не міг бути "невід'ємною частиною акта", як про це в ньому зазначено.
Окрім цього, як вже описувалося вище (п.86.1. ПК України), матеріали перевірки складають лише: сам акт, заперечення на акт та пояснення платника. Не є матеріалами перевірки лист чи листи податкового органу.
Також, суд звертає увагу на приписи Наказу Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 26.10.2015 за №1300/27745, яким затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно абз. 4,5 розділу II Порядку №727, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно абз. 2 п. 4 розділу III Порядку №727, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Так, поняття "технічна помилка" визначена п.п. 14.1.182-1 ст. 14 ПК України, згідно з яким технічною помилкою є будь-яка помилка, вада або дефект у роботі складових частин електронного кабінету або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призводить до невідповідності методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету та не є методологічною помилкою.
Відповідно до п. 2 Порядку №727, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті (довідці) документальної перевірки, інформативних додатках та інших матеріалах не допускаються будь-які виправлення цифрових показників, дат та інших даних (ч.4 п.6 в розділі «Основні вимоги до оформлення документальних перевірок» Порядку №727).
Пунктом п. 78.8 ст. 78 ПК України визначено, що порядок оформлення документальної позапланової перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, де визначено, що за результатами документальної позапланової перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.
Водночас, суд зауважує, що станом на момент виникнення спірних правовідносин ні Податковий кодекс України, ні Порядок оформлення результатів документальних перевірок не передбачали можливості вносити уточнення до акту перевірки окремим листом, що фактично вказує на встановлення нових порушень, не зафіксованих актом перевірки, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 22.11.2016 у справі №К/800/9095/16.
У Постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року 160/14549/21, викладене аналогічне розуміння неможливості зміни акту перевірки:
"...Погоджується колегія суддів також з висновками суду першої інстанції в частині, яка стосується перевірки процедури оформлення результатів перевірок, що встановлена ст.86 Податкового кодексу України, та здійснюється з урахуванням пп.41.1.2 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу і Методичних рекомендацій щодо проведення документальних перевірок самозайнятих осіб, документування виявлених порушень та оформлення їх результатів, затверджених Наказом Міністерства доходів та зборів України від 03.10.2013 №526 (далі Методичні рекомендації №526) та Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395 (далі Порядок №395) за результатом аналізу яких та з огляду на фактичні обставини спірних правовідносин суд першої інстанції обґрунтовано акцентував увагу на тому, що безпосередньо за результатами розгляду поданих заперечень ФОП ОСОБА_1, податковий орган зобов'язаний був скласти висновок довільної форми, у якому зазначити наведені в акті перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень, або призначити позапланову документальну перевірку у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, щоб дослідити вказані у запереченнях обставини та зробити інші, ніж вказано в акті перевірки, висновок.
Проте, як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідач порушуючи вищенаведені норм і ігноруючи вимоги ч.2 ст.19 Конституції України, фактично з урахуванням заперечень позивача (зокрема, зміни цифрових показників) лише здійснив уточнення до Акту перевірки від 12.01.2021 №14/04-36-07-16/НОМЕР1, що вже підписаний та оформлений контролюючим органом, окремим листом "про розгляд заперечень ФОП ОСОБА1", але без проведення будь-якої додаткової перевірки, що не передбачається ні положеннями Податкового кодексу України ні Порядком №395 від 14.03.2013. Тим більш, що вказаними доповненнями, уточненнями та змінами у листі "Про розгляд заперечень" від 26.02.2021 №353/04-36-07-16 безпосередньо до акту перевірки та Розділу ІІІ, фактично встановлено нові порушення, які не зафіксовані актом перевірки, що суперечить вимогам чинного законодавства та висловленій позиції вищого суду з цього питання, зокрема, в ухвалі ВАСУ від 22.11.2016 у справі №К/800/9095/16.... "
Також суд звертає увагу на висновки Верховного Суду у п. 37 Постанови від 28.05.2020 у справі №826/17201/17, що суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу він би самостійно та довільно міг би змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.
Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Органами державної влади, до яких відноситься і ГУ ДПС у м. Києві не дотримано принцип "належного урядування", суть якого полягає в тому, що потреба в виправленні минулої «помилки» не повинна непропорційним чином втручатись в нове право, набуте особою, яка покладається на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення ЄСПЛ у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки").
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі "Гаші проти Хорватії" та "Тріо проти Хорватії").
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 20.10.2011 р. у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішення від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто "справедливого співвідношення" між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини. Такий баланс не досягнутий, якщо особа чи особи у справі мали нести індивідуальні або додаткові обов'язки (див., серед багатьох інших органів влади, "Колишній король Греції та інші проти Греції" [GC], заяви №25701/94, §§ 79 і 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Отже, враховуючи наведене, суд приходить до переконання що податкове повідомлення-рішення від 13.11.2020 №00029460704, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини другої ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи віднесено витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (ч.3 ст.132 КАС України).
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 22 382,30 грн відповідно до квитанції №ПН 2406490 від 01.02.2021, а відтак, такий підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (т.1, а.с.25).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЛІКА" (код ЄДРПОУ - 41000138, вул. Костянтинівська, 72, м. Київ, 04080) до ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ - 44116011, вул. Шолуденка 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.2020 №№00029360704, 00029250704, 00029460704 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 13.11.2020 №№00029360704, 00029250704, 00029460704.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ - 44116011, вул. Шолуденка 33/19, м. Київ, 04116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЛІКА" (код ЄДРПОУ - 41000138, вул. Костянтинівська, 72, м. Київ, 04080) сплачений судовий збір у розмірі 22 382 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят дві) гривні 30 копійок.
Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.
Рішення складене в повному обсязі 03 липня 2025 р.