про повернення позовної заяви
04 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5166/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду його заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; 2) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути подані ним заяви та прийняти рішення про надання відстрочки або надати мотивовану письмову відмову.
Ухвалою судді від 30 червня 2025 року вказану позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності останньої вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У відповідності до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 4 КАС України судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції;
Ухвала про залишення позовної заяви без руху від 30 червня 2025 року набрала законної сили з моменту її підписання та є обов'язковою для виконання.
Відповідно до вимог вказаної ухвали позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду:
- позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст. 160 КАС України та викладенням у ній прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав та уточненням або змісту заявлених позовних вимог, або відповідача, до якого ці вимоги сформовані, а також копії такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, та копії доданих до позовної заяви документів для відповідача;
- оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір".
02 липня 2025 року до суду від позивача надійшов документ під назвою «Супровідний лист», в якому зазначає про надання ним виправленої позовної заяви, в якій уточнено перелік заяв щодо яких оскаржується бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 , змінено суб'єкта відповідача з посадової особи на сам ІНФОРМАЦІЯ_3 .
До вказаного документу, позивач також надав клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з складним матеріальним становищем.
Розглянувши подані на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху документи, суддя зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору у адміністративному судочинстві є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивач на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з складним матеріальним становищем та зазначаючи, що він є батьком двох неповнолітніх дітей, одна з яких має статус дитини з інвалідністю до 18 років.
До вказаного клопотання позивач додав Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 2 кварталу 2024 року по 4 квартал 2025 року.
В той же час, по факту такі містять інформацію по травень 2025 року.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у 2025 році, а тому мав би подати до суду докази, які б могли підтвердити те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за повний 2024 рік.
Відтак, надані позивачем Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених та утриманих податків за період з 2 кварталу 2024 року по травень 2025 року не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 05 жовтня 2023 року у справі №990/243/23.
Отже, у суду відсутні належні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Щодо способу усунення недоліків позовної заяви, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як вже зазначалося судом, ухвалою судді від 30 червня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви та вказано позивачу про необхідність подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України та викладенням у ній прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав та уточненням або змісту заявлених позовних вимог, або відповідача, до якого ці вимоги сформовані, а також копії такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, та копії доданих до позовної заяви документів для відповідача;
Суддя зазначає, що на етапі відкриття провадження у справі належним способом визначення складу учасників справи, формулювання та зазначення змісту позовних вимог, викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зазначенням переліку документів, що додаються до позовної заяви є лише надання до суду позовної заяви.
В той же час, позивач на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не надав суду позовну заяву, яка відповідає вимогам ст. 160 КАС.
В документі під назвою «Супровідний лист», який був наданий до суду 02 липня 2025 року на виконання вимог про залишення позовної заяви без руху позивач вказує в якості додатку «виправлену позовну заяву» на 2 арк.
В той же час, як вбачається з наданого позивачем додатку на 2 аркушах, такий не може вважатися позовною заявою, оскільки не відповідає вимогам, встановленим ст. 160 КАС України до позовної заяви.
Відтак, перевіряючи повноту усунення позивачем недоліків позовної заяви, суддя вважає, що такі недоліки позивачем не усунуті.
Відповідно до п. 1 ч.4 с.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути ОСОБА_1 на підставі вищезазначених положень КАС України.
Згідно ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.169, 243, 248 КАС України, суддя, -
1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії- повернути позивачеві.
3. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду, або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Д. Маєцька