Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 липня 2025 року Справа№560/18786/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Чорнобиля, 1/2) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» (03028, м. Київ, вул. Велика Китаївська, буд. 69) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-
До суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (далі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» (далі - відповідач), яке, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.01.2022 року, просило:
застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, вул. Шевченка, 85В, заходи реагування у вигляді повного зупинення робіт, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, викладених в пунктах 1-8, 15, 19, 21, 23, 25-32, 39, 40, 45-54 Акту, складеного за результатами проведення позапланового захисту державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 22.11.2021 № 515.
Позов обґрунтовано тим, що під час перевірки відповідача встановлені порушення, які створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров'ю людей, перешкоджають вільній евакуації людей у разі настання надзвичайної ситуації (пожежі, аварії та ін.), ускладнюють гасіння пожежі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем надано відзив від 07.02.2022 року на позовну заяву з урахуванням зменшення позовних вимог, згідно змісту якої зазначено, що відображені в Акті від 22.11.2021 № 515 порушення не становлять загрози життю і здоров'ю працівникам.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження; зокрема, вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами загального позовного провадження; у сторін витребувані докази.
26.05.2025 року відповідачем надані додаткові пояснення до справи, згідно змісту яких зазначено, що відповідачем були усунуті виявлені Позивачем порушення, зокрема, шляхом відмови від оренди раніше займаних приміщень, здійснення оренди нових приміщень із забезпеченням пожежної та техногенної безпеки перед початком відновлення роботи товариства. Тобто наразі відсутні будь-які об'єктивні підстави стверджувати про існування порушень, що реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей застосування такого виключного заходу реагування, як повна зупинка роботи.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
В період з 19 по 22 листопада 2022 року Позивачем був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті розташування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», за адресою: Хмельницька обл., Камянець-Подільський район, смт. Дунаївці, в. Першотравнева, 2А.
За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) був складений Акт від 22.11.2021 № 515, яким зафіксований перелік виявлених під час такого заходу порушень Відповідачем правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Відповідно п.31 Акту № 515, всі будівлі та приміщення відповідача не обладнано системою протипожежної сигналізації (порушення п. 1.2 Правил пожежної безпеки в Україні), п. 32 - приміщення котельні на твердому паливі не обладнано автоматичною системою пожежогасіння (порушення п. 1.4 Правил пожежної безпеки в Україні) тошо.
Акт підписаний відповідачем без зауважень та того ж дня ним отриманий.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Статтею 20 Кодексу визначені завдання і обов'язки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно з ч.ч. 6 та 7 ст. 7 вказаного Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є загальними.
Спеціальні норми права, що регулюють спірні правовідносини, містять аналогічні положення.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Пунктом 3 вказаного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС є, зокрема: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з п.п. 39, 48, 48-1 п. 4 вказаного Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань:
- здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання, крім суб'єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю, аварійно-рятувальними службами;
- складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи.
- звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб ДСНС та її територіальних органів до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг у разі, коли такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. (Аналогічні положення містилися в пп. 12 ч. 1 ст. 67 зазначеного Кодексу в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та на час звернення до суду з даним позовом).
Частиною 2 ст. 68 вказаного Кодексу визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Визначення небезпечного чинника наведено у п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Відповідно до ч. 3 ст. 17-1 зазначеного Кодексу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення). (Аналогічні положення містилися в ч.ч. 2 та 3 ст. 64 вказаного Кодексу в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та на час звернення до суду з даним позовом).
Головне управління ДСНС України у Хмельницькій області є територіальним органом ДСНС.
Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема:
- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
- відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків (п.п. 1, 4, 6, 8 ч. 1 ст. 70 Кодексу).
Частиною 2 ст. 70 вказаного Кодексу визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виявлені контролюючим органом під час такого заходу порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки на час звернення до суду з позовом існували та створювали загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з пунктом 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Пунктом 2.2 Розділу ІІІ Правил №1417 передбачено, що керівники об'єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту, зокрема, системи протипожежного захисту, у працездатному стані та забезпечити підтримання їх експлуатаційної придатності (технічне обслуговування).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Розділу V Правил №1417 усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.
Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Верховний Суд у п. 55 постанови від 03.04.2020 року по справі № 806/77/18 зазначив, що необладнання приміщень закладу системою протипожежного захисту, незабезпечення приміщення системою оповіщення людей про пожежу за об'єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року в справі № 814/2356/17, від 07.08.2019 року в справі № 810/1820/18.
Як вже було зазначено вище, відповідно п.31 Акту № 515, всі будівлі та приміщення відповідача не обладнано системою протипожежної сигналізації (порушення п. 1.2 Правил пожежної безпеки в Україні), п. 32 - приміщення котельні на твердому паливі не обладнано автоматичною системою пожежогасіння (порушення п. 1.4 Правил пожежної безпеки в Україні) тошо.
Водночас суд звертає увагу відповідача на те, що згідно з абзацом 2 частини 5 статті 4 Закону № 877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відтак у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.
Суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 року у справі № 640/20539/19 вказав, що встановити факт усунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень можливо виключно шляхом проведення перевірки та оформлення її результатів. Необхідним є усунення всіх виявлених порушень, які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для застосування заходів реагування як крайнього тимчасового заходу впливу на порушника, повинні бути факти не усунення саме тих порушень, які окремо чи у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Отже, факт виконання/невиконання суб'єктом господарювання порушень, може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки).
Таким чином відповідач не позбавлений можливості звернутися до позивача щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
На час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення суб'єктом господарювання виявлених контролюючим органом порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, надано не було.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, зокрема, людина, її життя і здоров'я, її безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід'ємне право на життя, яке нерозривно пов'язано зі здоров'ям. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує держави вживати необхідних заходів щодо захисту життя осіб, які знаходяться під їх юрисдикцією. За певних умов влада повинна вживати превентивні оперативні заходи для захисту людини, чиє життя наражається на небезпеку.
Виходячи з наведених положень законодавства, встановлених обставин та досліджених судом доказів суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, вул. Шевченка, 85В, заходи реагування у вигляді повного зупинення робіт, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, викладених в пунктах 1-8, 15, 19, 21, 23, 25-32, 39, 40, 45-54 Акту, складеного за результатами проведення позапланового захисту державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 22.11.2021 № 515.
При цьому застосування таких заходів реагування, які є тимчасовими, спрямовано саме на захист життя та здоров'я людей, що, як зазначалося, є прямим обов'язком держави.
З огляду на наведене позов суб'єкта владних повноважень підлягає задоволенню.
Оскільки витрати позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз, відсутні, тому відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню на користь позивача - суб'єкта владних повноважень не підлягають.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Чорнобиля, 1/2) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» (03028, м. Київ, вул. Велика Китаївська, буд. 69) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, - задовольнити.
Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», що розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, вул. Шевченка, 85В, заходи реагування у вигляді повного зупинення робіт, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, викладених в пунктах 1-8, 15, 19, 21, 23, 25-32, 39, 40, 45-54 Акту, складеного за результатами проведення позапланового захисту державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 22.11.2021 № 515.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду (Закон України від 16 липня 2024 року № 3863-IX) шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Стойка