04 липня 2025 р.Справа №162зп-25/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити адміністративний позов до його пред'явлення шляхом:
- зупинення дії рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- заборони органам та підрозділам, що входять до системи поліції здійснення розшукових дій відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- заборони органам та підрозділам, що входять до системи поліції, здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована протиправністю дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення інформації про розшук заявника, оскільки останній заброньований підприємством та своєчасно оновлює дані військового обліку. Саме забезпечення позову сприятиме збереженню існуючого становища прав та обов'язків позивача до розгляду адміністративної справи по суті.
03.07.2025 року від заявника надійшли додаткові пояснення на підтвердження, наведених ним аргументів зазначених у заяві про забезпечення позову.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Вказані підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За змістом частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Так, з матеріалів заяви, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
30.06.2025 через застосунок Резерв+ заявник дізнався, що з 21.06.2025 оголошений у розшуку за порушення правил військового обліку.
Заявник працює на посаді помічника судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та має відстрочку на строк проведення мобілізації, згідно посвідчення № НОМЕР_2 від 25.04.2025.
Таким чином, заявник, вважає що, без вжиття заходів забезпечення позову, його мобілізація може спричинити негативні та незворотні наслідки для нього, а тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам.
Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження суб'єкта можуть призвести до незворотних наслідків.
Чинним законодавством, не передбачено забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій невстановленому колу осіб та органів, а саме як зазначено заявником “органам та підрозділам, що входять до системи поліції», тим більш тим, хто не є стороною по справі.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно до приписів ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема предмет позову.
У заяві про забезпечення позову до пред'явлення позову ОСОБА_1 зазначає, що оголошення заявника в розшук він вважає очевидно протиправним, у зв'язку з чим він має намір звернутись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій щодо оголошення заявника в розшук.
Проте, забезпечити позов просить у наступний спосіб, а саме: зупинення дії рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; заборони органам та підрозділам, що входять до системи поліції здійснення розшукових дій відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заборони органам та підрозділам, що входять до системи поліції, здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Отже, спосіб в якій позивач просить забезпечити позов не відповідає предмету позову з яким він має намір звернутися, оскільки значно виходить за межі цього предмету та не узгоджується з позовними вимогами які будуть пред'явлені.
Крім того, у заяві позивач просить зупинити дію рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення його в розшук, але, дату та номер рішення не вказує, як і не зазначає що це рішення, буде також предметом позовної заяви.
За правилами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на позивача, який ініціює відповідне клопотання.
Враховуючи, що на момент звернення із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, вимоги цієї заяви не узгоджується з позовними вимогами які пізніше будуть пред'явлені позивачем, оскільки виходять за межі предмету позову, забезпечення позову у встановлений заявником спосіб не відповідає положенням п. 5 ч. 3 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, з огляду на те, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення, наявність підстав, зазначених в ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, для забезпечення позову суд не вбачає.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150-154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна