27 червня 2025 рокуСправа №160/22229/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніної О. С.
при секретарі судового засідання Камінської С.В.
за участю:
представника позивача Лисенка С.Ю.
представника відповідача-1 Кушнірчук Н.В.
представника відповідача-2 Горєлової І.М.
представника третьої особи Барабаша А.О.
прокурора Волкогон Т.В.
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Дніпро клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про залишення без розгляду позовної заяви у справі №160/22229/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна Площа» до Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за участі Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
31.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Озерна Площа» до Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.04.1996 року № 158-р “Про затвердження Переліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області» у частині включення в додаток до вказаного розпорядження об'єкту нерухомості, що розташований за адресою; м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 17 (адреса після перейменування: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, б. 4), охоронний номер 114;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03.2023 року № 93 “Про занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», відповідно до якого занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення пам'ятку архітектури “Виробниче підприємство» по просп. Лесі Українки, 4 у м. Дніпрі, охоронний № 10283-Дп;
- вилучити пам'ятку архітектури «Виробниче підприємство» по просп. Лесі Українки, 4 у м. Дніпрі, охоронний № 10283-Дп з Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.04.1996 року № 158-р “Про затвердження Переліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області» у частині включення в додаток до вказаного розпорядження об'єкту нерухомості, що розташований за адресою; м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 17 (адреса після перейменування: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, б. 4), охоронний номер 114.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, з наступними позовними вимогами, а саме:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03.2023 року № 93 “Про занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», відповідно до якого занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення пам'ятку архітектури “Виробниче підприємство» по просп. Лесі Українки, 4 у м. Дніпрі, охоронний № 10283-Дп;
- вилучити пам'ятку архітектури “Виробниче підприємство» по просп. Лесі Українки, 4 у м. Дніпрі, охоронний № 10283-Дп з Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року зупинено розгляд адміністративної справи №160/22229/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна Площа» до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії до перегляду ухвали про відмову у відкритті провадження в порядку апеляційного провадження.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна площа» залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 без змін.
Постановою Верховного Суду від 12.06.2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна площа» задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №160/22229/23 скасовано. Справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 прийнято до розгляду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна площа» про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.04.1996 року № 158-р «Про затвердження Переліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області» у частині включення в додаток до вказаного розпорядження об'єкту нерухомості, що розташований за адресою; м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 17 (адреса після перейменування: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, б. 4), охоронний номер 114 та відкрито провадження у справі №160/22229/23 в цій частині позовних вимог.
16.06.2025 до суду надійшло клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про залишення без розгляду позовної заяви у справі №160/22229/23.
Клопотання обґрунтовано тим, що позивач втратив право власності на об'єкт нерухомості відносно якого виник спір, а отже не є належним суб'єктом звернення.
Відповідачі та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, підтримали клопотання прокуратури.
Позивач заперечував проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши подане клопотання суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами першою та другою статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Зі змісту зазначених положень статті 45 КАС України вбачається, що перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частини третя та четверта статті 45 КАС України).
ТОВ «Озерна площа» звертаючись до суду з позовом про оскарження розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.04.1996 №l58-p «Про затвердження Переліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області», Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03.2023 року № 93 «Про занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», та вилучення пам' ятки архітектури «Виробниче підприємство» по просп. Лесі Українки, 4 у м. Дніпрі, охоронний № 10283-Дп з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, мотивувала вказане звернення наявністю у позивача права власності на вказану пам'ятку.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі №904/624/19 комплекс будівель, до якого входить пам'ятка архітектури місцевого значення «Виробниче підприємство» по просп. Лесі Українки, 4 у м. Дніпрі, охоронний № 10283-Дп, витребувано у ТОВ «Озерна площа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефектінвест-2015» (код ЄДРПОУ 34903257), яке з 11.07.2019 перебуває в стані припинення (справа про банкрутство № 904/624/19), повноваження ліквідатора з 20.10.2021 виконує арбітражний керуючий Ткаченко Д.В. Так, судом апеляційної інстанції визнано недійсними договір на підставі якого позивачем придбано комплекс будівель, до якого входить пам'ятка архітектури місцевого значення «Виробниче підприємство» по просп. Лесі Українки, 4 у м. Дніпрі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні рішення, прийняті відносно пам'ятки архітектури місцевого значення «Виробниче підприємство» по просп. Лесі Українки, 4 у м. Дніпрі, не порушує приватні (майнові) права ТОВ «Озерна площа» та не створює для нього жодних правових наслідків, а відтак не може порушувати його права чи інтереси.
Частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В свою чергу статтею 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.
Вказана норма права не має обов'язкового характеру, тобто є правом суда, а не обов'язком.
Крім того, суд звертає увагу, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд не наділений повноваженнями щодо пошуку особи якій перейшло право власності на спірні об'єкти.
Арбітражний керуючий ТОВ «Ефектінвест-2015», право власності якого на вказаний вище об'єкт нерухомості відновлено господарськими судами, згоду на його заміну, як позивача у справі суду не надавав.
Доказів звернення до ТОВ «Ефектінвест-2015» для його обізнаності щодо розгляду цієї справи, ТОВ "Озерна Площа" суду надано не було.
Також, суд наголошує, що арбітражний керуючий ТОВ «Ефектінвест-2015» має можливість самостійно звернутися з позовом до адміністративного суду, якщо буде вважати, що оскаржуваними рішеннями у цій справі зачипаються права та інтереси ТОВ «Ефектінвест-2015».
Отже, позивач, після набрання чинності рішення у справі №904/624/19 не є належним позивачем у цій адміністративній справі.
Суд не бере до уваги посилання позивача, як на підставу для відмови у залишенні без розгляду позовної заяви те, що наразі питання щодо права власності щодо спірного майна не вирішено, оскільки ТОВ "Озерна Площа" відповідно до відомостей Державного реєстру прав є власником обєкту нерухомого майна, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;
За приписами ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, окрім іншого, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Згідно до положень п.2 ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Тобто, державний реєстр речових прав на нерухоме майно носить виключно інформаційний характер, і не внесення в нього відомостей новим власником майна, не виключає права власності встановлене судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Також, суд не бере до уваги посилання позивача, як на підставу для відмови в задоволені заяви про залишення позову без розгляду, подання ним касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі №904/624/19 та відкриття касаційного провадження, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Частиною другою ст. 241 цього ж Кодексу встановлено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно із положенями ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи прокуратури стосовно залишення позовної заяви ТОВ «Озерна площа» без розгляду.
Керуючись ст.ст. 240 248, 256, 294 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про залишення без розгляду позовної заяви у справі №160/22229/23 - задовольнити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Озерна Площа» до Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за участі Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали суду складений 02.07.2025 року.
Суддя О.С. Луніна