01 липня 2025 року Справа № 160/11452/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
21 квітня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Євдокімова Олексія Миколайовича, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 № 912070145154 від 21.11.2024 року в частині встановлення особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не застосовувати до пенсійної справи ОСОБА_1 такі особливості, як «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно» та здійснити з 01.03.2025 року перерахунок ( індексацію ) пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року без застосування до її пенсійної справи особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно», із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1.115 відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 118 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з дотриманням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити різницю пенсії з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі рішенням № 912070145154 від 04.03.2024 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило протиправні дії щодо безпідставного застосування таких особливостей до пенсійної справи позивача, як «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм.- з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно», що призвело до виплати позивачці з 01.03.2025 року пенсії у меншому розмірі, що порушує її права на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим позивачка звертається до суду за захистом своїх прав на належне пенсійне забезпечення.
Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 28.04.2025 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
Ухвалою суду від 01.05.2025 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було направлено копію зазначеної ухвали про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 01.05.2025. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з грудня 2004 року перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії за вислугу років, яка була їй призначена відповідно п. «е» ст. 55 Закона України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII ), як працівник охорони здоров'я.
12.07.2022 року позивачка подала відповідачу заяву про працевлаштування та їй було припинено нарахування та виплату пенсії за вислугу років, оскільки вона втратила таке право у зв'язку з працевлаштуванням на посаду сестри медичної.
26.02.2024 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки їй виповнилося 60 років.
Рішенням відповідача № 912070145154 від 04.03.2024 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час призначення позивачу пенсії за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 160/12970/24 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 26.02.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2021-2023 роки та із врахуванням заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.07.2007 по 30.11.2011, з 01.12.2011 року по 31.12.2023, з урахуванням виплачених сум пенсії.
На підставі рішення суду відповідач рішенням № 912070145154 від 21.11.2024 року здійснив перерахунок пенсії позивача.
Проте, у зазначеному рішенні про перерахунок пенсії від 21.11.2024 року було зокрема зазначено: «Вид перерахунку Згідно рішень суду», «Підстава Згідно рішення суду справи No160/12970/24 від 12.07.2024», «Особливості Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно».
25.03.2025 року позивачка звернулася з заявою № ВЕБ-04001-Ф-С-25-054783 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій звернула увагу, що за приписами ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. У зв'язку з тим, що пенсія позивачки підлягає перерахунку з застосуванням коефіцієнту збільшення 1,115 у 2025 році, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.04.2025 № 17422-11774/К-01/8-0400/25 «Про розгляд звернення» надана відповідь у якій зокрема вказало наступне: «…На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі №160/12970/24 Вам було проведено перерахунок пенсії за віком з 26.02.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки. Рішення суду виконано в межах покладених зобов'язань. Проведення автоматизованих перерахунків пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України судом не розглядалось. Частиною другою статті 42 Закону № 1058 передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Отже, оскільки в матеріалах Вашої електронної пенсійної справи наявна особливість, що пенсійна виплата «не підлягає масовим перерахункам, призначена за рішенням суду в твердому розмірі», індексацію пенсійної виплати з 01.03.2025 не було проведено».
Позивач, вважаючи порушеними його права на пенсійне забезпечення, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
У ч. 1 ст. 9 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Спірні правовідносини виникли з приводу правильності застосування відповідачем показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні під час визначення розміру пенсії позивача.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV встановлено ,що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
За приписами ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» було установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Отже, Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 25.02.2025 року № 209 визначив порядок індексації пенсії та такі Постанови є обов'язковими для виконання органами пенсійного фонду України.
Статтею 42 Закону №1058 встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Як уже зазначалось рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 160/12970/24 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 26.02.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2021-2023 роки та із врахуванням заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.07.2007 по 30.11.2011, з 01.12.2011 року по 31.12.2023, з урахуванням виплачених сум пенсії.
На підставі рішення суду відповідач рішенням № 912070145154 від 21.11.2024 року здійснив перерахунок пенсії позивача.
Проте, у зазначеному рішенні про перерахунок пенсії від 21.11.2024 року було зокрема зазначено: «Вид перерахунку Згідно рішень суду», «Підстава Згідно рішення суду справи No160/12970/24 від 12.07.2024», «Особливості Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно».
Публічно-правовий спір у цій справі виник щодо правомірності дій відповідача щодо не проведення індексації пенсійної виплати з 01.03.2025, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209.
Суд зазначає, що з дня призначення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно з Законом №1058-IV, будь-яких обмежень його прав як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії та/або перерахунок пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено, а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило протиправні дії щодо безпідставного застосування таких особливостей до пенсійної справи позивача, як «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм.- з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно».
На підставі зазначеного суду вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 № 912070145154 від 21.11.2024 року в частині встановлення особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно» протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не застосовувати до пенсійної справи ОСОБА_1 такі особливості, як «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно» та здійснити з 01.03.2025 року перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року без застосування до її пенсійної справи особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно», із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1.115 відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з дотриманням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити різницю пенсії з урахуванням виплачених сум.
Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв'язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в загальному розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанцією від 26.04.2025 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 968,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 № 912070145154 від 21.11.2024 року в частині встановлення особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не застосовувати до пенсійної справи ОСОБА_1 такі особливості, як «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно» та здійснити з 01.03.2025 року перерахунок ( індексацію ) пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року без застосування до її пенсійної справи особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 26.02.2024 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 26.02.2024 по довічно», із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1.115 відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з дотриманням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити різницю пенсії з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) понесені позивачем витрати з оплати судового збору в сумі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 01 липня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков