02 липня 2025 рокуСправа №160/11792/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу, -
24.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2024 року № 2307641-2415-0465-UA12020010000033698;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.2024 року № 2602983-2411-0465-UA12020010000033698;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми Ф від 25 березня 2025 року №0010950-1305-0436;
- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2024 року № 2307641-2415-0465-UA12020010000033698 від 30.09.2024 року № 2602983-2411-0465-UA12020010000033698, якими було визначено податкові зобов'язання ОСОБА_1 за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2023 рік за об'єкти житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , відповідно. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з тим, що він у 2023 році не був власником об'єкту житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею оподаткування 109,8 м кв., а за об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , де загальна площа оподаткування становить 35,9 м кв - звільнений від сплати вищевказаного податку. Крім того, позивачем наголошується, що 25.03.2025 року - строк сплати податкового зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ще не настав, проте відповідачем, як контролюючим органом, вжиті незаконні та протиправні примусові заходи, що спрямовані на погашення такого боргу, шляхом надсилання позивачеві податкової вимоги «Ф» від 25 березня 2025 року №0010950- 1305-0436, яка є передчасною в силу закону, та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року.
Разом із позовною заявою, ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі податкової вимоги форма «Ф» від 25 березня 2025 року №0010950-1305-0436 на суму 6890,28 грн. про сплату податкового боргу до набрання законної сили судовим рішенням.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/11792/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/11792/25, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
20 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що за даними інформаційно - комунікаційної системи контролюючого органу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС (Дніпровська ДПІ), як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та є власником таких об'єктів нерухомого майна: квартира, загальною площею 109,8 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 14.10.2011, частка власності 1 та квартира, загальною площею 35,9 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації права власності 02.11.2018, частка власності 1. Відповідно пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, ГУ ДПС сформовано в автоматичному режимі ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення (форма «Ф») за 2023 рік: від 27.09.2024 № 2307641-2415-0465-UA12020010000033698 за 2023 рік на суму 1 697,74 грн та від 30.09.2024 № 2602983-2411-0465-UA12020010000033698 за 2023 рік на суму 5192,54 гривень. Зазначені ППР, контролюючим органом, направлено на адресу: АДРЕСА_1 , засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером « 0600985198990» та повернуто до контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 23.12.2024. Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по об'єктам оподаткування, які належать ОСОБА_1 за 2023 рік проводився в автоматичному режимі за даними інформаційної - комунікаційної системи ДПС України. За результатами проведеного аналізу встановлено, що в інформаційно - комунікаційній системі ДПС України відсутня інформація щодо припинення права власності ОСОБА_1 за об'єктом, який знаходится за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2023 рік. Станом на 12.05.2025 ОСОБА_1 не звертався до ГУ ДПС для проведення звірки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У зв'язку з наявністю у ОСОБА_1 узгодженого податкового боргу, контролюючим органом в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу форма «Ф» від 25.03.2025 № 0010950-1305-0436 на суму 6890,28 гривень. Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному порядку Позивачу було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 25 березня 2025 року №0010950-1305-0436 про сплату податкового боргу у загальній сумі 6890,28 грн. У зв'язку з викладеним, податковим органом, в порядку п.59.1 ст.59 ПКУ сформовано та направлено позивачу податкову вимогу №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року. На підставі вищезазначеного, податковим органом прийнято та направлено позивачу рішення про опис майна у податкову заставу №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року.
26 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій було, зокрема, наголошено, що відповідач у власному відзиві на позовну заяву самостійно зробив висновок та не заперечує факт про те, що позивач взагалі не є платником податку на нерухоме майно за податковий період 2023 року. Крім того, зазначає, що за інформацією з трек-ідентифікатором 0600985198990 вбачається, що дата повернення відправнику (відповідачу) за закінченням встановленого терміну зберігання 19.12.2024 року. Відповідач надав до суду докази, що містять штамп на копії рекомендованого листа 0600985198990 та копії довідки про причини повернення ф.20 з датою 23.12.2024 року. Копія довідки про причини повернення ф.20 не містить інформації до конкретного рекомендованого відправлення на який має вказувати штрих-кодовий ідентифікатор. З доказів відповідача не вбачається, що спірні ППР були направлені відповідачем рекомендованим листом 0600985198990 та не отримані позивачем. На думку позивача, очевидним є, що електронні копії доказів, що додані до суду відповідачем зроблені з копій документів. У зв'язку із обґрунтованим сумнівом про відповідність поданої копії оригіналу, позивач ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу.
26 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про витребування оригіналів документів
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи №160/11792/25 у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкові повідомлення-рішення за формою «Ф», які є предметом оскарження, а саме:
- № 2307641-2415-0465-UA12020010000033698 від 27.09.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2023 рік за об'єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на суму 1697,74 грн.;
- № 2602983-2411-0465-UA12020010000033698 від 30.09.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2023 рік за об'єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на суму 5192,54 грн.
Вподальшому, Головним управління ДПС у Дніпропетровській області, в порядку п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було повідомлено про наявність у нього станом на 21 березня 2025 року податкового боргу у сумі 6890,28 грн.
Рішенням про опис майна у податкову заставу №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року, заступник начальника Правобережного відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Холявченко, відповідно до ст.89 Податкового кодексу України вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управління) платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 )
Вважаючи винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення,податкову вимогу та рішенням про опис майна у податкову заставу протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено приписами статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з ст.10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно та в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Підстави та порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК.
Відповідно до пп.266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України сплатниками податку є фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Згідно пп. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що власники нежитлової нерухомості, яка за своїми окремими характеристиками і площею підпадає під об'єкт оподаткування, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним плавним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) періоду, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт 266.7.1 пункт 266.7 статті 266 ПК України).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (підпункт 266.7.2 пункт 266.7 статті 266 ПК України).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (підпункт 266.7.3 пункт 266.7 статті 266 ПК України).
Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов'язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені підпунктом 70.16.7-1 пункту 70.16 статті 70 цього Кодексу.
За пп. 266.7.4. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов'язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені підпунктом 70.16.7-1 пункту 70.16 статті 70 цього Кодексу.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об'єкт оподаткування, (підпункт 266.7.4 пункт 266.7 статті 266 ПК України).
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об'єкт оподаткування.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон (номер інформаційної довідки 423590151 від 22.04.2025 року) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є власником:
- квартири (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 556589212101) загальною площею 35,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу №2626, виданого 02.11.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В..
- квартири (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212071) загальною площею 109,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування ВРН №387538, виданого 19.09.2011 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лещенко О.В. ( при цьому міститься запис, що «запис про ОНМ в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 02.09.2022 13:50:04 на підставі відкрито розділ»).
При цьому, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон (номер інформаційної довідки 423612162 від 22.04.2025 року), об'єкт нерухомого майна квартира (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2629409912020) загальною площею 109,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 перебуває з 02.09.2022 року в спільній частковій власності ОСОБА_2 (1/2) та ОСОБА_3 (1/2) на підставі договора дарування №2790, виданого 01.09.2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова О.А.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 27.09.2024 року № 2307641-2415-0465-UA12020010000033698 від 30.09.2024 року № 2602983-2411-0465-UA12020010000033698, якими ОСОБА_1 за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2023 рік за об'єкти житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , відповідно, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо правомірності винесення відповідачем податкової вимоги форми «Ф» №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року, то суд зазначає наступне.
Згідно пп. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)
Так, судом встановлено, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області, в порядку п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було повідомлено про наявність у нього станом на 21 березня 2025 року податкового боргу у сумі 6890,28 грн.
Відповідно до детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року, встановлено, що сума податкового боргу у розмірі 6890,28 грн. виникла у зв'язку з не сплатою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості»
Оскільки податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 27.09.2024 року № 2307641-2415-0465-UA12020010000033698 від 30.09.2024 року № 2602983-2411-0465-UA12020010000033698 визнано протиправними, а саме на підставі них відповідачем винесено спірну вимогу форми «Ф» №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року, якою встановлено податковий борг за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, то суд вважає, що така вимога є протиправною та підлягає скасуванню.
Статтями 88, 89 ПКУ встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу з подальшою реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого або нерухомого майна.
Згідно п.п.89.1.2. п.89.1 ст.89 ПКУ, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь- яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.п.89.2. З п.89.2 ст.89 ПКУ).
Опис майна, на яке поширюється право податкової застави, здійснюється відповідно до Порядку застосування податкової застави контролюючими органами від 16.06.2017 №586 та на підставі рішення про опис майна в податкову заставу, яке приймається керівником (заступником керівника) та надається платнику податків, що має податковий борг.
Оскільки вимогу форми «Ф» №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року, якою встановлено податковий борг за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, визнано судом протиправною та скасовано, то рішення про опис майна у податкову заставу №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року також є протиправним та підлягає скасуванню.
У відповідності до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірних рішень.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,20 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 27.09.2024 року №2307641-2415-0465-UA12020010000033698.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 30.09.2024 року №2602983-2411-0465-UA12020010000033698.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми «Ф» від 25 березня 2025 року №0010950-1305-0436.
Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,20 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна