09 червня 2025 рокуСправа №160/804/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» про стягнення судових витрат у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано Рішення щодо класифікації товару від 04.11.2024 року №24UA11000000075-КТ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000248, прийняті Дніпровською митницею.
Стягнуто з Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» (вул. Фабрична 3/5, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50106, код ЄДРПОУ 36962995) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.
До суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» про розподіл судових витрат, згідно до якого позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 45 000 грн., витрати на переклад документів в розмірі 14 687 грн., та витрати на проведення експертизи - 44 355,84 грн.
Від Дніпровської митниці надійшли заперечення на клопотання позивача про розподіл судових витрат, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання у повному обсязі.
При постановленні додаткового судового рішення суд виходить наступного.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).
Частиною 2 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено у частині 5 статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.12.2012 № 5076-VI (далі Закон 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України № 5076-VI).
Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом встановлено, що професійна правнича допомога Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» надавалась Адвокатським об'єднанням «Група Бізнес Партнерів» на підставі договору про надання правових послуг №02/03/18 від 02.03.2018 року.
Згідно актів приймання-передачі наданих послуг за договором №02/03/18 від 02.03.2018, адвокатами було надано позивачу послуги, вартість яких становить 45 000 грн.
Суд зазначає, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, підготовка документів в цій справі не потребує великої кількості часу, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з Дніпровської митниці на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Щодо витрат з перекладу документів в сумі 14 687 грн., суд зазначає наступне.
В силу вимог ч.3 ст. 132 КАС України, як вже зазначалось вище, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Згідно з приписами ч.5 ст.137 КАС України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Водночас, ч.2 ст.71 КАС України передбачає, що перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.
Тобто, залучення перекладача до участі в адміністративному судочинстві здійснюється виключно ухвалою суду на підставі клопотання учасників справи або з ініціативи суду.
В ході судового розгляду справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося.
Отже, витрати, пов'язані із залученням перекладача, у розумінні статті 137 КАС України, які б підлягали відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у цій справі відсутні.
Таким чином, витрати на переклад документів без залучення перекладача судом не вважаються витратами, пов'язаними з розглядом справи, а відтак і не підлягають розподілу.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Оскільки ст.254 МК України передбачає обов'язок декларанта подавати до митного оформлення разом з оригіналами документів, складених іноземною мовою, також і їх належним чином засвідчений переклад, підстави для стягнення витрат, пов'язаних із користуванням послуг перекладача відсутні. Крім того суд наголошує, що залучення перекладача у ході судового розгляду цієї справи судом не вирішувалося.
Щодо стягнення витрат на проведення експертизи у сумі 44 355,84 грн., то у цій частині заяви позивачеві слід відмовити, виходячи з того, що зазначена експертиза судом не призначалася, складений висновок експерта за замовленням та ініціативи позивача судом не вимагався, тому зазначена сума витрат на проведення експертизи не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» про стягнення судових витрат у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити частково.
Стягнути з Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» (вул. Фабрична 3/5, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50106, код ЄДРПОУ 36962995) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
У задоволенні решти клопотання - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна