04 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4433/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Фермерського господарства «Астарта СА» про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Фермерського господарства «Астарта СА» (далі - ФГ «Астарта СА», відповідач) про стягнення з банківських рахунків в дохід бюджету податкового боргу у розмірі 16 836,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг зокрема з таких платежів:
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який виник внаслідок донарахування штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №00326820408 від 26.11.2024 в сумі 16 836,50 грн.
Несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов'язання набули статусу податкового боргу, а вжитті позивачем заходи не спричинили погашення податкового боргу.
Отже, загальна сума, що підлягає до стягнення становить: 16 836,50 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, суддею одноособово.
Відповідач у строк, визначений частиною 5 статті 162, частини 1 статті 261 КАС України та встановлений ухвалою суду від 01.05.2025 відзив на адміністративний позов не надіслав.
Інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходили.
Сторони скористались своїм правом, щодо подачі заяв по суті справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що Фермерське господарство «Астарта СА» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області як платник податків з 30.05.2019. Основний вид діяльності 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників. Відомості про перебування в стані припинення чи припинення юридичної особи відсутні.
Згідно розрахунку сум податкового боргу, наданого позивачем, за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 16 836,50 грн.
Оскільки відповідач не погасив заборгованість добровільно, у встановлені законом строки, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Як передбачено підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначені строки сплати платником грошових зобов'язань, зокрема у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг, а саме: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 16 836,50 грн.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищезазначених норм з метою погашення податкового боргу ФГ «Астарта СА» контролюючим органом була сформована та надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу відповідача: Волинська область, Ківерцівський район, село Холоневичі, вулиця Шкільна, будинок 10, податкова вимога форми «Ю» №0003481-1304-0320 від 14.02.2025. Дане поштове відправлення було отримане відповідачем 25.02.2025.
Отже, наведене свідчить про виконання контролюючим органом обов'язку надіслання податкової вимоги з повідомленням про вручення відповідачу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи. Таким чином, надіслана на адресу відповідача податкова вимога, вважається врученою останньому належним чином.
Однак, вжиті заходи не спричинили погашення податкового боргу.
Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На момент розгляду справи судом податковий борг у сумі 16 836,50 грн відповідачем не сплачений, доказів протилежного відповідач суду не надав.
Відповідно до п. 20.1.34 ч. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктами 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
З огляду на встановлене, суд визнає позовні вимоги про стягнення податкового боргу у сумі 16 836,50 грн такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають задоволенню.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Фермерського господарства «Астарта СА» (45607, Волинська область, Ківерцівський район, село Холоневичі, вулиця Шкільна, будинок 10, код ЄДРПОУ 43029101) в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 16 836,50 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський