Провадження № 33/821/293/25 Справа № 698/853/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Лазаренко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
27 червня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 698/853/24 за апеляційною скаргою захисника Колісника С.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 605,6 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №140831 від 01.10.2024, ОСОБА_1 01.10.2024 о 20-07 годині в с-щі Катеринопіль по вул. Дружби, керував автомобілем SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння та мав явні ознаки, а саме: нечітка вимова, не стійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом поряду, зі згоди водія, проводився за допомогою Alkotest 6810 Drager, результат якого склав 2,33 проміле, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що працівники поліції спровокували його до руху на транспортному засобі, оскільки він сидів в припаркованому автомобілі та чекав на знайомих, які мали відвезти його додому. Працівники поліції сказали йому прибрати автомобіль з дороги біля будинку культури, у зв'язку з чим він здійснив рух та через деякий час був зупинений працівниками поліції і на нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наміру їхати він не мав і чекав коли приїдуть і його заберуть.
Заслухавши думку ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані.
Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Обґрунтування невинуватості у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі, є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 140831 від 01.10.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 01.10.2024 о 20-07 год. по вул. Дружби в. с-щі Катеринопіль, керував автомобілем SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, та мав явні ознаки, а саме: нечітка вимова, не стійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом поряду, зі згоди водія, проводився за допомогою Alkotest 6810 Drager, результат якого склав 2,33 проміле, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3);
- даними роздруківки тесту № 3417, відповідно до якого результат позитивний - 2,33 ‰ (а.с.2);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно яких, огляд ОСОБА_1 проведено у зв'язку з виявленими ознаками: не чітка вимова, не стійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, за допомогою Alcotest 6810; прилад:ARAM-3598; принтер № ARCC-5058, результат тесту № 3417 позитивний - 2,33 ‰ (а.с. 1);
- даними відеозапису з відео реєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського, який здійснював оформлення факту вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.9 «а» ПДР України. Даний відеозапис повторно переглянутий судом апеляційної інстанції.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вважаю, що судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги надану стороною захисту переписку у телефонному месенджері Телеграм, зі слів захисника, між донькою ОСОБА_1 та працівником поліції, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки з неї не можливо встановити авторів листування та її дату, а зміст переписки не вказує на обставини, які можливо встановити за її допомогою, в контексті справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З показань допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , не можливо дійти висновку, що працівники поліції зазделегідь знаючи, що ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, дали йому вказівку керувати транспортним засобом. Зазначене, зокрема, спростовується і поведінкою останього під час зупинки транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу своїх заперечень щодо провакативних дій поліції, які на його думку, змусили його керувати автомобілем не висловлював, від надання пояснень на місті зупинки відмовився, а з відеозапису патрульного поліцейського вбачається, що навіть після зупинки, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 намагався завести автомобіль та поїхати, незважаючи на свій стан.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції спровокували ОСОБА_1 до руху на транспортному засобі, оскільки він сидів в припаркованому автомобілі та чекав на знайомих, які мали відвезти його додому, є безпідставними та спростовується даними відеозапису, згідно якого працівники поліції переслідують транспортний засіб SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинили і повідомили про причини зупинки, а саме проте, що поступила інформація, що водій автомобіля перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Встановлено особу водія - ОСОБА_1 , і останній погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці. На відео зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння, його поведінку, останній погрожував працівникам поліції приїздом групи підтримки, його вимова була не чітка. Також ОСОБА_1 зазначив, що вживав близько 0,5 л горілки.
Будь-яких провокативних дій з боку працівників поліції не встановлено як під час розгляду справи судом першої інстанції так і апеляційним судом.
З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-36 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
З врахуванням вищевикладеного вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття справи на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, як про це просить апелянт, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Колісника С.М. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба