Справа № 158/3125/24 Провадження №33/802/396/25 Головуючий у 1 інстанції:Сіліч Ю. Л.
Доповідач: Подолюк В. А.
04 липня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 24.09.2024 року о 17 год. 04 хв., в смт. Цумань по вул. Вербовій, керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н.з. « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді в частині призначення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій не оскаржуючи факт вчинення ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення з посиланням на порушення його права на захист, просить змінити оскаржувану постанову, а саме в частині позбавлення його права керування транспортним засобом строком на 1 рік, та призначити йому основне покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Вказує про те, що він свою вину в інкримінованому йому правопорушенні визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому, усвідомив що його дії є вкрай неприпустимими та зробив для себе висновки, що така поведінка є не прийнятною. Звертає увагу суду на те, що наміру ухилятися від відповідальності не має. Водночас, просить врахувати, що він на постійній основі займається перевезеннями поранених до військових госпіталів, а позбавлення його посвідчення водія не дозволить йому різноманітними способами допомагати військовослужбовцям, які стоять на захисті Батьківщини.
Крім цього, ОСОБА_1 було подано клопотання в якому останній просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, так як вважає його пропущеним з поважних на те причин.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи телефонограмою (а.с.60) в судове засідання о 08 годині 20 хвилин 04 липня 2025 року не з'явився, і при цьому жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до початку апеляційного розгляду до апеляційного суду не подавав.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги положення ст.268 КУпАП, апеляційний суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу до наступного висновку.
Перш за все, враховуючи доводи ОСОБА_1 та матеріали справи, вважаю, що йому слід поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення від 02.04.2025 року, оскільки він пропущений з поважних на те причин.
Разом з тим, доводи ОСОБА_1 про порушення його права на захист, з посилання на те, що місцевим судом було безпідставно не задоволено його клопотання про відкладення судового засідання внаслідок його перебування на сході України з метою доставлення гуманітарної допомоги військовослужбовцям про що надано копію відповідної довідки, є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що за клопотаннями ОСОБА_1 розгляд справи неодноразово відкладався. Проте, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 подавав будь-які клопотання про відкладення розгляду справи 02.04.2025 року в матеріалах справи немає.
Постанова судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року в частині факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 не оскаржується, а тому в силу ч.7 ст.294 КУпАП перегляду в апеляційному порядку в цій частині не підлягає.
Водночас, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі вказує про те, що є усі правові підстави для змінити оскаржуваної постанови, а саме в частині позбавлення його права керування транспортним засобом строком на 1 рік, та призначення йому основного покарання у вигляді штрафу 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП для водіїв передбачено єдиний та безальтернативний вид стягнення, - такий як штраф в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про можливість застосування до нього за аналогією закону положень ст. 69 КК України, то вони є безпідставними, оскільки нормами КУпАП не передбачено накладення адміністративного стягнення нижче нижчої межі закону.
Таким чином, законних підстав для зміни оскаржуваного судового рішення у справі з мотивів яких просять апелянт, апеляційний суд не вбачає.
А тому, постанова судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Поновити особі, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року в даній справі.
Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя
Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк