Рішення від 03.07.2025 по справі 529/209/25

Справа № 529/209/25

Провадження № 2/529/201/25

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.

за участю секретаря Звягольської В.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представниця позивача - Мих В.О. 11.03.2025 звернулась до суду з позовною заявою, яка сформована в системі "Електронний суд", та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

Позов обґрунтовує тим, що 01.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102004167 відповідно до якого, ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 12 300 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій. Вказаний Кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачка ОСОБА_1 укладено в електронній формі. Після укладення кредитного договору він був розміщений в особистому кабінеті відповідачки та перераховані кошти відповідно до умов п.2.1 договору, шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальниці.

26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 107-МЛ, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором укладеним 01.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 сума заборгованості за яким, станом на дату відступлення права вимоги, складає 41 758 грн. 50 коп., з яких 12 300 грн. заборгованість за тілом кредиту, 28 228 грн. 50 коп. - прострочена заборгованість, 1 230 грн. прострочена заборгованість за комісією. Відповідачка ОСОБА_1 не виконала своїх кредитних зобов'язань як перед ТОВ «Мілоан» так і перед його правонаступником позивачем по справі, тому представник останнього просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором на вказану вище суму та понесені судові витрати, що складаються із судового збору.

17.03.2025 відкрито провадження у справі та визначено правила її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги пітримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачці ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження та копія позову з додатками до нього надсилалась за зареєстрованою адресою її проживання, однак конверт з вказаними документами повернувся до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

08.04.2025 відповідачкою ОСОБА_1 подано до суду відзив на позов, який сформовано в системі «Електронний суд», де вона зазначила, що проти позовних вимог заперечує. Вказує, що карта на яку були перераховані кредитні кошти ТОВ «Мілоан» нею була втрачена та замінена на іншу. Відповідачка ОСОБА_1 у відзиві зазначає, що переглянувши аналітику витрат в додатку Приват24 вона виявила перерахування 11.01.2024 коштів з платіжної картки №5168-хххх-хххх-5534, виданої на її ім'я на реквізити ТОВ «Мілоан», про що свідчить скрін виписки у додатку за статусом «Успішно». Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

01.01.2024 відповідачкою ОСОБА_1 заповнено Анкету-Заяву на кредит № 102004167. У даній анкеті визначено суму кредитування, строк кредитування, сплату комісії за надання кредиту. Вказана Анкета-Заява була погодженою кредитодавцем (а.с.16).

На підставі вказаної Анкети-Заяви ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 102004167, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 12 300 грн 00 коп. строком на 15 днів, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 16.01.2024 (а.с. 9-13).

Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 15.04.2024 - 1.3.2.

У п.1.4 сторони погодили, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу16.01.2024, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 15.04.2024.

Сторони також погодили сплату комісії за надання кредиту в сумі 1230 грн (п. 1.5.1 договору).

У відповідності з п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 2 767 грн. 50 коп., які нараховуються за ставкою 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Пунктом 1.5.3 визначено, що проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 25 461 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою2,3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Особливості нарахування процентів визначені у пункті 2.2.3 цього договору.

ТОВ «Мілоан» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор 444140 на номер телефону, який було зазначено позивачем у анкеті в особистому кабінеті, котрий відповідачкою було введено/відправлено (а.с. 15 зворот).

Послідовність дій відповідачки щодо отримання кредиту зазначений позивачем у візуальній формі послідовності дій клієнта (а.с.16).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок НОМЕР_1 - п. 2.1.

Вказаний кредитний договір відповідачка ОСОБА_1 підписала електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 444140.

Відповідно до графіка платежів загальна вартість кредиту становить 41 758 грн. 50 коп. (а.с.14).

Згідно платіжного доручення від 01.01.2024 ТОВ «Мілоан» здійснив переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в сумі 12 300 грн (а.с.17)

Згідно наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором № 102004167, відповідачка має заборгованість по такому в розмірі 41 758 грн 50 коп., з яких 12 300 грн. сума заборгованості за основною сумою кредиту, 28 228 грн 50 коп. сума заборгованості за відсотками, 1230 грн. заборгованість за комісією.

Разом з тим, розділом 4 Договору передбачено відповідальність сторін.

У разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.5.3 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.5.3 договору. Обов'язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця - п. 4.2 Договору.

Як вбачається з Відомості про щоденні нарахування та погашення, відповідачці ОСОБА_1 нараховувались з 02.01.2024 відсотки згідно з п. 1.5.2 договору в сумі 184 грн. 50 коп. за кожен день, а з 17.01.2024 відбувалось нарахування нестандартних відсотків в сумі 282 грн. 90 коп.

Отже, наведене свідчить про те, що сторони в договорі встановили нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі - 2,3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, що становить, за період після закінчення строку кредитування.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, договір між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Враховуючи це положення закону правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення міститься в матеріалах справи.

Відповідачка ОСОБА_1 пройшла реєстрацію в ІТС з метою отримання кредиту. Верифікація ОСОБА_1 в системі свідчить про те, що вона ознайомилася з Правилами та іншою наданою на сайті ТОВ «Мілоан» інформацією.

Про реєстрацію свідчить: надання відповідачем своїх особистих/персональних та інших, супутніх даних (номер телефону, розмір доходів; підтвердження свого номера мобільного телефону шляхом введення смс-коду, який відправлений на нього; надання згоди на обробку персональних даних, згідно із Законом України «Про захист персональних даних»; створення особистого кабінету; ознайомлення в особистому кабінеті з паспортом кредиту; подання в ІТС кредитної заявки (з зазначенням бажаної суми та строку кредитування).

Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони договору про споживчий кредит досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), тому в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним.

Укладений кредитний договір розміщено в особистому кабінеті відповідачки, якому в свою чергу були перераховані кошти в розмірі 12 300 грн. відповідно до умов п. 2.1. кредитного договору на її картку.

Перерахування позивачем грошових коштів на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням 79771392 (а.с.17 ).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк встановлений договором або Законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ОСОБА_1 не заперечує факт укладення Договору про споживчий кредит № 102004167 від 01.01.2024 та отримання кредитних коштів у сумі 12 300 грн.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Щодо розміру нарахованої заборгованості по процентам суд зазначає таке.

Підпунктом 6 пункту 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон №3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (24.12.2023 21.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (22.04.2024-19.08.2024).

Кредитний договір № 27.06.2024-100001305 укладений 01.01.2024 після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування'Законом № 3498-IX від 22.11.2023, тому до даних правовідносин слід застосовувати пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» кредитор за період з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року мав право нараховувати відповідачу відсотки у розмірі 2,5% в день, а з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року - 1,5% в день, а з 20 серпня 2024 року - 1% в день.

З урахуванням наведеного та змісту пункту 1.5.3 кредитного договору максимально можливий розмір нарахованих процентів у межах строку вказаного договору до 15.04.2024 включно становить 2,3%, що не суперечить вказаним вище нормам Закону.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за Договором № 102004167 у розмірі 28 228 грн. 50 коп.

Аналізуючи умови пункту 1.5.1 Договору, суд дійшов до висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням того, що укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договором передбачено нарахування вказаного виду комісії. При підписанні кредитного договору відповідачка підтвердила, що він обізнана та погодилась з умовою даного договору. Тому заборгованість у розмірі 1 230 грн за комісією, пов'язану з наданням кредиту, підлягає стягненню з відповідачки.

В той же час, доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, відповідачкою не надано. Розрахунок заборгованості відповідачкою жодним чином не спростований.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачка добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.

Разом з тим, суд не приймає копію скріншоту з мобільного додатку про переказ коштів з кредитної картки НОМЕР_2 в сумі 12 366 грн від 11.01.2024, наданої відповідачкою ОСОБА_1 на підтвердження нею сплати заборгованості за кредитним договором, оскільки такі не мають відомостей про платника, отримувача та призначення платежу, що позбавляє можливості суд встановити обставини на які посилається відповідачка.

Вказаний скріншот з мобільного додатку не є належним, достовірним та достатнім доказом сплати в рахунок заборгованості коштів відповідачкою ОСОБА_1 .

Крім того у письмових поясненнях представник позивача від 17.06.2025 вказано, що станом на дату подання позовної заяви та станом на 17.06.2025 жодних платежів на погашення заборгованості від Барабаш не надходили.

Згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, ч.2 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансового кредиту № 102004167 від 01.01.2024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , загальний розмір заборгованості 41 758 грн. 50 коп. (а.с.19-26)

Будь-яких штрафних санкцій позивачем після отримання права вимоги до відповідача, нараховано не було.

Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» є обґрунтованим та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп. підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 102004167 від 01.01.2024 в загальному розмірі 41 758 грн 50 коп., з яких 12 300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 28 228 грн. 50 коп. сума заборгованості за відсотками, 1 230 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК «Кредит Капітал" понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча Л.Є. Петренко

Попередній документ
128632299
Наступний документ
128632301
Інформація про рішення:
№ рішення: 128632300
№ справи: 529/209/25
Дата рішення: 03.07.2025
Дата публікації: 07.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Диканський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (13.01.2026)
Дата надходження: 05.08.2025
Предмет позову: ТзОВ «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» до Барабаш Віти Анатоліївни про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
14.04.2025 00:00 Диканський районний суд Полтавської області
13.05.2025 00:00 Диканський районний суд Полтавської області
10.06.2025 00:00 Диканський районний суд Полтавської області
03.07.2025 00:00 Диканський районний суд Полтавської області
04.02.2026 08:00 Полтавський апеляційний суд