Єдиний унікальний номер 728/699/25
Номер провадження 2/728/334/25
21 травня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.
за участі:
секретаря - Кирути Л.І.,
а також
позивача - не з'явився.,
представника позивача - не з'явилася,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бахмачі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» (вул. Східна, буд. 13, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 14.04.2025 № 728/699/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (далі також - Позивач), представництво інтересів якого здійснює ОСОБА_2 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» (далі також - Відповідач, ТОВ “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП»), за змістом якого Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 72 267,50 грн, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 1 211,20 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
2. Ухвалою Суду від 14.04.2025 № 728/699/25 вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті.
3. У призначене судове засідання Позивач та Відповідач не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.
4. Водночас Позивач у поданій до Суду заяві від 17.04.2025 вказував, що просить проводити розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
5. Відповідач ТОВ “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП», було повідомлене належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилося, заяви про розгляд справи за його відсутності не подало.
6. За вищевказаних фактичних обставин, на підставі вимог положень статті 281 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), Суд вважає за можливе постановити ухвалу про заочний розгляд справи.
7. Окрім того, у зв'язку з не явкою усіх учасників справи у призначене судове засідання, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Позиції учасників справи.
8. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що у період з 25.02.2020 року по 13.09.2021 Позивач працював у ТОВ “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» на посаді юриста.
9. Прийнятий на роботу на підставі наказу № 27-к від 25.02.2020.
10. Звільнений з роботи на підставі наказу № 111-к від 13.09.2021.
11. З січня 2021 року заробітна плата Позивачу не виплачувалась, внаслідок чого утворилася заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 105 445,27 грн.
12. У день звільнення ні заборгованість із заробітної плати, ні компенсація за невикористані дні щорічної відпустки Позивачу виплачені не були.
13. Рішенням Суду від 17.12.2024 у справі № 728/2969/24 позов ОСОБА_1 до ТОВ “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 122 871,16 грн в рахунок заробітної плати за період з січня 2021 по 13.09.2021 року та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.
14. Крім того, вищевказаним рішенням Суду встановлено факт не виплати заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки як в день звільнення Позивача з роботи, так і на момент прийняття рішення суду.
15. Стягнуту Судом заборгованість із заробітної плати Відповідач сплатив Позивачу 29.01.2025 згідно з платіжною інструкцією від 28.01.2025 № 23. Інших коштів від Відповідача Позивачу не надходило.
16. Як на правову підставу своїх аргументів посилався на положення статей 47, 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП).
17. Просив здійснити розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме - стягнути на його користь сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн та 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
18. Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що останній відзив на позов не подав, правом надати Суду пояснення та докази не скористався.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
19. Згідно з наказом ТОВ“ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» від 25.02.2020 № 27-к Позивач працював на посаді юриста (а.с. 6).
20. Також, згідно з наказом ТОВ“ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» від 13.09.2021 № 111-к Позивач звільнений з посади юриста з 13.09.2021 за згодою сторін згідно з пунктом першим статті 36 КЗпП України, та наказано провести повний розрахунок з ОСОБА_1 (а.с.6 зворот).
21. Рішенням Суду від 17.12.2024 у справі № 728/2969/24 позов ОСОБА_1 до ТОВ“ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено, стягнуто з ТОВ“ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» на користь ОСОБА_1 122 871,16 грн. в рахунок заробітної плати за період з січня 2021 року по 13.09.2021 та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (а.с. 7-8).
22. Платіжною інструкцією від 28.01.2025 № 23 та довідкою про рух коштів на рахунку ОСОБА_1 сформованої 29.01.2025 підтверджується перерахування коштів ТОВ“ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» на користь ОСОБА_1 у сумі 130 871,16 грн (а.с.9) згідно рішення Суду від 17.12.2024 у справі № 728/2969/24.
23. Згідно зі штатним розписом ТОВ “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» підтверджується наявність посади юриста з посадовим окладом 12 430 грн (а.с.11).
24. Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що ТОВ “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на провадження господарської діяльності з наданням послуг кредитування (а.с. 12).
25. Також щодо підтвердження витрат, пов'язаних з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу), Суду надані для оцінки відповідний договір про надання правничої допомоги від 14.03.2025 № 6, укладений між Позивачем і адвокатом Гулою К.М., та квитанцію до прибуткового ордера № 4 від 20.03.2025 щодо фактичної оплати Позивачем таких послуг на суму 5 000,00 гривень (13, 14, 15 зворот).
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
26. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
27. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
28. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
29. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
30. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
31. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи з урахування вищевказаних підходів слід зауважити, що статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
32. Згідно з частиною 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
33. Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
34. За змістом ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
35. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання.
36. Однак Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц дійшла висновку, що суд керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
37. Так Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27.04.2016 у справі за провадженням № 6-113цс16, і вважає, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
38. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у № 761/9584/15-ц вказала, що для оцінки розміру майнових втрат працівника, пов'язаних із затримкою розрахунку про звільненні на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за 2009-2015 року можна розрахувати розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, повинен сплатити як відсотки, взявши кредит з метою збереження свого рівня життя.
39. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд зауважує, що середньозважені ставки кредитів у національній валюті за даними Національного банку України у вересні 2021 року становила 33,6% річних, у жовтні 2021 року - 33,9% річних, у листопаді 2021 року - 34,2% річних, у грудні 2021 року - 34,5% річних, у січні 2022 року - 34,8% річних і у лютому 2022 року становила 35,0% річних.
40. За умови отримання кредиту Позивачем у розмірі 122 871,16 грн, за його користування він би сплатив 20 991,57 грн.
41. Отже, Суд приходить до висновку, що саме така сума підлягає стягненню з Відповідача
V. Розподіл судових витрат.
42. Суд наголошує, що згідно положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
43. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
44. При цьому Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
45. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
46. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнює 3 028,00 грн.
47. Згідно з фіскальним чеком АТ “УКРПОШТА» від 21.03.2025 № 152 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що є мінімальним розміром судового збору.
48. Також за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
49. На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою Позивачем долучено до матеріалів копію договору про надання правничої допомоги, заявку на надання юридичної допомоги та витяг з акта про надання юридичної допомоги.
50. Оцінюючи надані документи Суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
51. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
52. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
53. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічні посилання мають постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, додаткові постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19).
54. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема:
- час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;
- вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні;
- тривалість розгляду і складність справи тощо.
При цьому для Суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
55. Вирішуючи останнє, Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанови КГС ВС від 24.04.2024 у справі № 922/3850/23, 11.04.2024 у справі № 910/11136/23, постанови КЦС ВС від 22.11.2023 року у справі № 220/571/21, від 20.06.2024 у справі № 760/11612/23).
56. Підсумовуючи наведене, враховуючи незначну складність цієї справи, наявність доволі сталої судової практики щодо розгляду аналогічних питань, проведення одного судового засідання, Суд вважає, що заява про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню на суму 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп.), а сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем пропорційно до задоволених позовних вимог - 351,85 грн (триста п'ятдесят одна гривня 85 коп.).
65. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» (вул. Східна, буд. 13, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 42272542) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 20 991,57 грн (двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну гривну 57 коп.).
3. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП» (вул. Східна, буд. 13, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 42272542) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 351,85 грн (триста п'ятдесят одна гривня 85 коп.) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору і 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВЕРІТАС ІНВЕСТ ГРУП», адреса місцезнаходження: вул. Східна, буд. 13, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, індекс 16500, код ЄДРПОУ 42272542.
Суддя Є.М. Сороколіт