ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/6488/25
№ провадження 3/646/2016/2025
04.07.2025 місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючої судді Іщенко О. В.,
за участю секретаря судового засідання Петренко А. О.,
учасники провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
потерпіла ОСОБА_2
розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області з протоколом про адміністративне правопорушення громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 698250 від 01.07.2025 убачається, що 01.07.2025 приблизно о 08:30 годині ОСОБА_1 за місцем мешкання: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 : ображав брутальною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав душевного болю повторно протягом року.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 698250 від 01.07.2025 уповноваженою особою відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області додано пояснення ОСОБА_1 від 01.07.2025; рапорт інспектора відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області Гордієнко В. Л. від 01.07.2025; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 01.07.2025; пояснення ОСОБА_2 від 01.07.2025; копію постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.04.2025.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що 01.07.2025 приблизно о 08:30 годині за місцем мешкання: АДРЕСА_1 він дійсно вжив алкогольний напій, але окрім брутальної лайки ніяких дій стосовно потерпілої ОСОБА_2 не вчиняв.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 01.07.2025 приблизно о 08:30 годині за місцем мешкання її співмешканець ОСОБА_1 тільки виражався нецензурно, ніяких дій насильницького характеру стосовно неї не вчиняв; зазначила суду, що шкодує, що подала заяву до поліції. На питання суду стосовно звернення за медичною допомогою до профільних спеціалістів або до психолога, ОСОБА_2 відповіла, що не зверталася, оскільки не було потреби.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
За змістом статті 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Диспозицією частини третьої статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була завдана) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Норма статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Пунктом 3) частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до пункту 14) частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу наведених вище норм убачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою настання фізичної або психологічної шкоди.
Отже, обов'язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно зі статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 698250 від 01.07.2025 встановлено, що 01.07.2025 приблизно о 08:30 годині ОСОБА_1 за місцем мешкання: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 : ображав брутальною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав душевного болю повторно протягом року.
Потерпіла ОСОБА_2 у своїх поясненнях, наданих уповноваженій особі відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, зазначила, що мешкає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 , який постійно вживає алкоголь та її ображає.
01.07.2025 приблизно о 08:30 годині за місцем мешкання її співмешканець ОСОБА_1 почав випивати і вона попросила його, щоб він не пив, бо ранок. Однак, ОСОБА_1 почав її ображати, висловлюватись брутальною лайкою, погрожувати фізичною розправою, чим завдав їй душевного болю.
Як зазначив у своїх поясненнях ОСОБА_1 , 01.07.2025 з ранку він випивав спиртні напої, що не сподобалось його співмешканці ОСОБА_2 , внаслідок чого у них виникла словесна сварка, вході якої він ображав її брутальною лайкою та погрожував фізичною розправою; сварки з потерпілою виникають періодично на побутовому грунті.
Суд зазначає, що у судовому засіданні потерпіла своїми поясненнями та відповідями на питання суду спростувала обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях, що долучені до матеріалів справи.
Суд зауважує, що саме по собі вживання нецензурної лайки на адресу осіб, визначених статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», автоматично не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки ці дії неминуче мають створити наслідки, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої особи.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтвердили, що дії ОСОБА_1 завдали шкоду психічному здоров'ю потерпілої, як-то: довідка з медичної установи, висновок лікаря, висновок за результатами психологічної експертизи, докази підтвердження факту звернення за психологічною допомогою до фахового спеціаліста тощо.
Отже, суд уважає, що докази, які містяться у справі, не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, яке ставиться йому в провину, і це при тому, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку, що належні та допустимі докази, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні.
Ураховуючи наведене вище, керуючись статтями 173-2, 247, 251, 254 та 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставини якого зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 698250 від 01.07.2025, закрити відповідно до пункту 1) статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя О. В. Іщенко