Справа № 643/5596/25
Провадження № 3/643/1667/25
03.07.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Семенова Я.Ю., розглянувши матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , непрацевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
26 березня 2025 року о 12 годині 40 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geely CK, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по вул. Гвардійців-Широнінців, 7 в м.Харкові, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою - м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, але протягом трьох годин не зміг здати біологічний матеріал (сечу), про що складено висновок №684 від 27.03.2025, тим самим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судовому засіданні 07 травня 2025 року вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні відповідно до протоколу серії ЕПР1 №282881 від 27.03.2025 не визнав. Пояснив, що він рухався на транспортному засобі, не порушуючи правил дорожнього руху, коли його зупинили працівники поліції. Зазначив, що після зупинки транспортного засобу, він, ОСОБА_1 , вийшов до поліцейських, яких було троє, вони попросили в нього документи, самі не представлялися. Зазначив, що пізніше він дізнався від одного з співробітників поліції, що один з тих, хто його зупинив, був командиром або роти, або батальйону, точно він не запам'ятав. Пояснив, що поліцейські обшукали його сумку та кармани, він, ОСОБА_1 , не заперечував проти цього, все їм показав. Після чого працівники поліції запропонували йому, ОСОБА_1 , проїхати до медичного закладу, здати аналізи, на що він погодився. Тоді йому, ОСОБА_1 , сказали почекати інших поліцейських, які відвезуть його до медичного закладу. Десь через хвилин 15 приїхав інший екіпаж патрульної поліції, а поліцейські, які його зупинили, поїхали. Один з працівників поліції, що прибули на місце поліції, знову запитав його, ОСОБА_1 , чи згоден він проїхати до медичного закладу для проходження огляду, на що він погодився, та вони вирушили до медичного закладу. Зазначив, що у лікарні він не зміг зразу піти до туалету, бо в нього є з цим проблеми. Пояснив, що вони з працівниками поліції чекали, поки він захоче до туалету, виходили з ним покурити біля закладу. Пройшло десь три години, навіть більше, після чого співробітники поліції почали заповнювати папери, а лікар, який оглядав його, ОСОБА_1 , з самого початку по їх приїзду до лікарні, пішов з роботи. Потім хлопці, які зупинили керований ним, ОСОБА_1 , транспортний засіб, приїхали до медичного закладу та спілкувалися з поліцейськими, які привезли його до медичного закладу, але про що вони спілкувалися він не чув. Зазначив, що вони, поліцейські, сказали йому, ОСОБА_1 , що його лікар пішов та що йому, ОСОБА_1 , треба буде приїхати до поліцейських наступного дня.
На запитання захисника ОСОБА_1 уточнив, що причину зупинки його транспортного засобу працівники поліції йому не повідомили, сказали, що він якось дивно поводився на дорозі. Пояснив, що він має тяжкі осколкові поранення голови, йому робили трепанацію черепа. Також у нього були поламані ребра та нога. Зазначив, що іншу рідину йому не пропонували здати, тільки сечу. Повідомив, що спочатку його оглядав один лікар, потім він пішов додому, та прийшла інша жінка-лікар, яку він просив взяти у нього кров для аналізу, але вона відмовилася. Висновок з лікарні він отримав не в той самий день, а наступного дня.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Рябінін С.В. у судовому засіданні 07 травня 2025 року зауважив, що були відсутні підстави для зупинки керованого ним, ОСОБА_1 , транспортного засобу працівниками поліції. Матеріали справи також не містять доказів про правові підстави зупинки транспортного засобу. Зазначив, що поліцейські з другого патрульного екіпажу поліції запропонували ОСОБА_1 проїхати в лікарню для обстеження на стан сп'яніння. Приїхавши в лікарню, ОСОБА_1 запропонували здати сечу, він не міг зібрати сечу хоча і пив воду протягом трьох годин в присутності працівників поліції та виконував всі розпорядження, які йому надавали співробітники поліції та лікарі. В цей час йому провели повне медичне обстеження, а саме: був заміряний тиск, перевіряли на позу Ромберга. Він пропонував здати аналіз крові, але в цьому йому відмовили. Однак, незважаючи на заяву ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я про те, що він не відмовляється, а фізіологічно не може надати зразки біологічного середовища у вигляді сечі та його прохання відібрати інші зразки, що повністю узгоджується із відеозаписом події із нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 присутнім лікарем через три години після приїзду його до лікарні, було відмовлено у відібранні інших зразків біологічного середовища, зокрема, крові, враховуючи те, що в обстежуваної особи неможливо було взяти зразки біологічного середовища у вигляді сечі й взагалі неможливо скласти висновок 26.03.2025, оскільки лікар, який почав проводити його огляд пішов додому, оскільки його робочий час закінчився. Звертав увагу, що Висновок №684 КНП ХОР «ОКНЛ» від 27.03.2025 було складено тільки на наступний день після початку проведення огляду ОСОБА_1 у лікарні щодо сп'яніння. Зазначив, що вплив стресу на функції конкретного людського організму є різноманітними. Людина яка перебуває у рамках постійного стресу, будучи нещодавно військовим у фронтовій зоні, після тяжкого поранення голови й реабілітації, яка ще триває, такий стрес отримує постійно. Просив урахувати, що перебуваючи на лінії фронту, не завжди можна безпечно для свого життя справити свої життєві потреби та ця звичка може вкоренитися в людину та при появі любих стресових ситуацій дати знати про себе. Фактичне цей відбулось з ОСОБА_1 , коли він повертався додому, після відвідування чергового лікаря, був безпідставно зупинений та змушений замість відпочинку їхати для здачі аналізів. Відтак це викликало у нього стрес, який причинив затримку сечовипусканню. Зазначив, що надані суду відеозаписи події не містять відомостей, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, зокрема, що йому було запропоновано відібрати інші зразки біологічного середовища, у тому числі слину, змиви з поверхні губ, кров, у зв'язку з тим, що в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічного середовища у вигляді сечі. Також ОСОБА_1 не запропонували поставити катетер для можливості відібрання аналізу сечі. З огляду на викладене, просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що він має посвідчення водія, однак наразі у нього наявний тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом, який йому надали інші працівники поліції ще до подій 26 березня 2025 року. Повідомив, що коли він отримував посвідчення водія він мав інше прізвище, яке потім змінив, відтак у базі даних поліцейських може бути інформація про відсутність саме у ОСОБА_1 транспортного засобу.
25 червня 2025 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких він просив долучити до матеріалів справи медичну довідку огляду лікаря-нефролога від 22.05.2025, яка підтверджує наявність у нього урологічного захворювання, що супроводжується нейрогенною затримкою сечі (хронічна хвороба нирок, стадія 1, посттравматичне гостре пошкодження нирок), а також копію ультразвукового обстеження органів черевної порожнини від 22.05.2025. Посилався, що в такому фізіологічному стані, після участі в бойових діях, й посттравматичному стані, він не може за вимогою здійснювати сечовипускання, особливо у стресових або незвичних умовах, які виникли під час огляду, про що він неодноразово повідомляв поліцейський патруль й лікарів під час огляду й пропонував взяти кров на виявлення та вміст заборонених речовин. Зазначив, що він не мав наміру ухилятися від проходження медичного огляду, а лише фізично не мав змоги здійснити дію, яка вимагалась, - здати зразок сечі. Звертав увагу, що поліцейські, які зупинили та доставили його, ОСОБА_1 , повною мірою не перевірили особу водія, або умисно це зробили, не зазначивши у протоколі що він - водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом на підставі тимчасового «водійського посвідчення», яке було виписано на його попереднє прізвище « ОСОБА_2 ». Посилався, що оскільки в матеріалах справи, яка перебуває на розгляді суду, значиться, що ОСОБА_1 згідно з довідкою облікових даних НАІС ДДАІ не отримував посвідчення водія, то можна зробити висновок, що він керував транспортним засобом як особа, яка не мала на це право, дані твердження можуть ввести в оману суд при розгляді справи. Наголошував, що він отримав водійське посвідчення на право керування транспортним засобом ще у 2013 році, але на той час в нього було інше прізвище - « ОСОБА_2 ». Пояснив, що пізніше він одружився та взяв прізвище дружини - « ОСОБА_3 », але не встиг вчасно змінити водійське посвідчення на нове прізвище, а потім його служба в армії, поранення й довготривале лікування в госпіталях призвело до того що, він не встиг замінити водійське посвідчення на нове прізвище.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Положеннями пункту 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи з аналізу вказаної норми Закону, вбачається, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, містить декілька кваліфікуючих ознак, за наявності якої/яких, особі може бути інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказаною нормою Закону може наступати за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За правилами розділу ІІІ Інструкції перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Таким чином, огляд водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння здійснюється виключно лікарем в закладі охорони здоров'я, що прямо визначено приписами ст. 266 КУпАП, пункту 12 Розділу ІІ та Розділом ІІІ зазначеної Інструкції.
У судовому засіданні встановлено, що протокол серії ЕПР1 №282881 від 27.03.2025 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №282881 від 27.03.2025;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №684 від 27.03.2025, складеним лікарем КНП ХОР «ОКНЛ», згідно з яким, ОСОБА_1 26.03.2025 о 13-30 годині відмовився від здачі біологічного середовища (сеча), протягом трьох годин здати сечу не зміг;
- повідомленням про запрошення до УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_1 27.03.2025 о 10-00 за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 26, до інспектора взводу 1 роти 6 старшого лейтенанта поліції Корнільєва О.Е. для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підписане 26.03.2025 ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.03.2025, наданими останнім інспекторові взводу 1 роти 6 батальйону 2 УПП в Харківській області старшому лейтенанту поліції Олександру Корнільєву, згідно з якими він, ОСОБА_1 , не зміг здати аналіз сечі у зв'язку з тим, що у нього було поранення черепно-мозкової ділянки, після чого у нього порушення сечовипускання. Він, ОСОБА_1 , просив лікаря взяти у нього аналіз крові, на що отримав відмову;
- рапортом інспектора взводу №1 роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Олександра Корнільєва, згідно з яким під час несення служби 26.03.2025 було зупинено транспортний засіб Geely CK, державний номерний знак НОМЕР_2 , за інформацією від громадян, за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 7, під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході спілкування з водієм були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою - м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, у встановленому законом порядку. Під час огляду у КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога ОСОБА_1 повідомив, що не зможе здати біологічне середовище (сечу), у зв'язку з поганим самопочуттям (зі слів не може). Позаяк у лікаря-нарколога, який приймав, закінчилася зміна та він пішов додому, інший лікар-нарколог не зміг видати висновок, позаяк він не обстежував ОСОБА_1 , тому ОСОБА_1 було запрошено на розгляд справи (повідомленням) на 27.03.2025, тому що видає висновок той лікар, який приймав. 27.03.2025 о 10-00 було запрошено ОСОБА_1 для складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП ЕПР1 №282881 згідно з висновком від 27.03.2025 №684. Транспортний засіб залишився на місці, водія відсторонено від керування. ОСОБА_1 ознайомлено з правами згідно зі ст. 268 КУпАП, але він не проставив підпис у повідомленні про запрошення на розгляд справи;
- відеозаписами з бодікамер 470140, 471778 до протоколу серії ЕПР1 №282881 від 27.03.2025.
Що стосується тверджень сторони захисту, що були відсутні підстави для зупинки працівниками поліції керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, суд зважає на таке.
Як пояснив ОСОБА_1 , він був зупинний працівниками патрульної поліції, які перевірили його документи та повідомили йому, що він дивно поводиться на дорозі. Після чого запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, він погодився та йому сказали зачекати інший екіпаж патрульної поліції, які супроводять його до лікарні. Фіксація подій починається на бодікамери працівників патрульної поліції, які приїхали на місце зупинки транспортного засобу для супроводження ОСОБА_1 до медичного закладу. З відеозапису убачається, як працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , представляється, представляє працівника поліції, яким ОСОБА_1 був зупинений, та просить ОСОБА_1 представитися. Після цього працівник поліції запитує ОСОБА_1 , чи згоден він проїхати до наркологічного центру для здачі аналізу, на що ОСОБА_1 погоджується (Диск №1, інтервал відеозапису: 13:09:35-13:10:20). Жодних заперечень ОСОБА_1 не висловлює, нічого не запитує, підтверджує, що він дійсно керував транспортним засобом, поряд з яким перебуває.
До того ж, суд звертає увагу, що підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, або відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Щодо посилань сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а з фізіологічних причин не зміг цього зробити, про що повідомляв лікарів та поліцейських, суд зважає на таке.
З відеозапису з бодікамери поліцейських убачається, що ОСОБА_1 оглянув лікар-нарколог, на його запитання чи приймає наразі ОСОБА_1 якісь лікарські препарати, останній відповів, що жодних препаратів не приймає. Зазначив, що він, ОСОБА_1 , проходив курс лікування під час та після операції, що була в нього після травми, але вже припинив їх приймання. На пропозицію поліцейського здати сечу для аналізу ОСОБА_1 відповідає, що наразі він не хоче до туалету, але як тільки захоче, він про це повідомить працівникам поліції та здасть аналіз (Диск №1, інтервал відеозапису: 13:30:10-13:35:11). Про наявність в нього проблем та урологічних або нефрологічних захворювань, які впливають на сечовипускання та/або його утруднюють, ОСОБА_1 не повідомляє.
Не зайвим суд вважає за необхідне відмітити, що задля пришвидшення здачі біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 взагалі не вживав воду, не просив надати йому води, не виявив бажання проїхати до магазину, щоб придбати воду для пришвидшення здачі біологічного середовища у вигляді сечі. Водночас, суд наголошує на тому, що жодних спроб здати біологічне середовищу (сечу) ОСОБА_1 не вчиняв, жодного разу не відвідав вбиральню з метою здійснення намагання здати біологічне середовище у вигляді сечі.
Відтак, ОСОБА_1 навіть не намагався здати біологічне середовище у вигляді сечі, жодних дій для цього не вчинив, рекомендацій лікаря-нарколога щодо вживання води для пришвидшення здачі сечі не виконував.
З приводу посилань захисника на те, що ОСОБА_1 пив воду протягом трьох годин в присутності працівників поліції та виконував всі розпорядження спростовуються відеозаписами з бодікамери поліцейських, про що судом зазначено вище.
Як убачається з відеозапису з бодікамери, після трьох годин очікування ОСОБА_1 знову запрошують до вже іншого лікаря-нарколога, яка уточнює, чи буде він здавати біологічне середовище (сечу), чи ні, на що ОСОБА_1 відповідає, що він хоче здати, але йому це не вдається. Лікар зазначає, що за три години він, ОСОБА_1 , навіть не вчинив жодної спроби здати біологічне середовище у вигляді сечі. ОСОБА_1 повідомляє лікарю, що йому робили трепанацію черепа, у нього були серйозні осколкові травми голови, відтак у нього порушене сечовипускання та каловипускання, на що лікар зауважила, що характер отриманої ним травми не має взаємозв'язку із сечовипусканням (Диск №2, інтервал відеозапису: 16:40:57-16:41:49).
Стороною захисту через канцелярію суду 06 травня 2025 року було надано копію свідоцтва про хворобу №129 від 21 січня 2025 року, наданого госпітальною військово-лікарською комісією хірургічного профілю військової частини НОМЕР_3 , згідно з яким ОСОБА_1 мав скарги: на головний біль, запаморочення, слабкість у правій нижній кінцівці, загальну слабкість, шум у вухах. З короткого анамнезу убачається, що 24.09.2024 отримав проникаюче сегментарне черепно-мозкове поранення в лобній ділянці з пошкодженням лобної та скроневої долей, переднього рогу лівого бічного шлуночка, формуванням геморагічних вогнищ розтрощення речовини головного мозку по ходу раннього каналу, наявністю кісткових уламків в лівій лобній долі парасагітально, металевих осколків в скроневій долі, в ділянці лівої пірамідки, САК, вентрикулярний крововилив, дірчатий уламковий перелом передньої та задньої стінки фронтальний пазухи парасагітально зліва з розповсюдженням лінійних переломів на гратчасту кістку, акубаротравму з перфорацією лівої барабанної перетинки. Дані об'єктивного дослідження: загальний стан задовільний. Зокрема, постукування по поперековій ділянці безболісне з обох сторін, фізіологічні випорожнення в нормі. Поранення пов'язане із захистом Батьківщини, кваліфікується як тяжке.
Згідно з наданою стороною захисту через канцелярію суду 06 травня 2025 року копією консультативного висновку спеціаліста від 18.04.2025 ОСОБА_1 має діагноз: органічний емоційно-лабільний розлад F066, нервозність R.45.0.
Як убачається з копії довідки військово-лікарської комісії від 17 січня 2025 року №130, ОСОБА_1 має стороннє тіло (металевий осколок) інтракраніально в лівій скроневій ділянці, вогнища гліозу в лівій лобній та скроневій долях, кістковий дефект в лівій лобній ділянці, заміщений аутокісткою, після кістково-пластичної краніотомії в лівій лобній ділянці з заходом за середню лінію, видалення геморагічних вогнищ розтрощення, кісткових уламків лівої лобної долі (26.09.2024), внаслідок вогнепального осколкового сліпого проникаючого сегментарного черепно-мозкового поранення в лобній ділянці з пошкодженням лівої лобної та скроневої долей, переднього рогу лівого бічного шлуночка, формуванням геморагічних вогнищ розтрощення речовини головного мозку по ходу раньового каналу, наявністю кісткових уламків в лівій лобній долі парасагітально, металевих осколків в скроневій долі, в ділянці лівої пірамідки, САК, вентрикулярного крововиливу (24.09.2024) з незначно вираженим нижнім правим монопарезом, вестибуло-атактичним синдромом. Стан після вибухової травми (24.09.2024), акубаротравми у вигляді суб'єктивного вушного шуму.
Згідно з копією довідки про обставини травми від 30 вересня 2024 року №4612, солдат ОСОБА_1 22 вересня 2024 року отримав вибухову травму, проникаюче вогнепальне осколкове сліпе поранення голови, садна нижніх кінцівок.
Відтак, вказаними доказами не підтверджується наявність у ОСОБА_1 нефрологічних або урологічних захворювань, у тому числі, хронічних, травми нирок, що можуть впливати на сечовипускання. Більш того, згідно з копією свідоцтва про хворобу №129 від 21 січня 2025 року, виданого госпітальною військово-лікарською комісією хірургічного профілю військової частини НОМЕР_3 , згідно з даними об'єктивного дослідження загальний стан ОСОБА_1 задовільний, фізіологічні випорожнення в нормі.
Що стосується наданої ОСОБА_1 копії довідки лікаря КНП «Міська клінічна лікарня №2» від 22.05.2025, з якої убачається, що ОСОБА_1 має діагноз: N18.1 хронічна хвороба нирок, стадія 1, постравматичне гостре пошкодження нирок, то суд зважає на те, що вказану довідку ОСОБА_1 було отримано вже після надходження справи в провадження суду, а зазначене у довідці обстеження мало місце через три місяці після відмови ОСОБА_1 26.03.2025 здати біологічне середовище (сечу).
При цьому суд, надаючи оцінку вказаним вище медичним документам, як доказам, у їх сукупності, зважає на те, що у свідоцтві про хворобу №129 від 17.01.2025, складеному та виданому на ім'я ОСОБА_1 за наслідками проведення госпітальної військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності для військової служби, в остаточному діагнозі відсутні будь-які відомості про наявність в ОСОБА_1 нефрологічних або урологічних захворювань, зокрема, хронічної хвороби нирок, постравматичного гострого пошкодження нирок, та, як наслідок, наявності утруднень сечовипускання, як і відсутні такі скарги обстежуваного, які зазначені в п. 7 вказаного свідоцтва. Крім того, у даному свідоцтві не зазначено, що внаслідок отриманої вибухової травми в ОСОБА_1 виникло посттравматичне гостре пошкодження нирок та нейрогенна затримка сечі.
При цьому, суд бере до уваги, що в ході проходження огляду в КНП ХОР ОКНЛ ОСОБА_1 не повідомляв лікарю-наркологу про наявність в нього будь-яких нефрологічних та/або урологічних захворювань та травми нирок.
З огляду на наведене вище, надаючи оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, беручи до уваги обставини справи, ураховуючи, що відеозаписами з бодікамери поліцейських знаходить своє підтвердження, що ОСОБА_1 не вчинив жодних дій для здачі біологічного середовища у вигляді сечі, зокрема, жодного разу не відвідав вбиральню для здачі вказаного біологічного середовища, на виконання рекомендації лікаря-нарколога воду не вживав, надати йому води, або супроводити його до магазину для придбання води побажань не висловив, відразу повідомив лікарю-наркологу, що «наразі він не хоче до туалету, але як тільки захоче, він про це повідомить працівникам поліції та здасть аналіз», після чого жодних дій не вчинив, суд доходить висновку про ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння з метою уникнення відповідальності за інкриміноване йому адміністративне правопорушення.
Що стосується посилань ОСОБА_1 та його захисника на те, що лікар-нарколог повинна була відібрати у ОСОБА_1 будь-який біологічний матеріал, окрім сечі, зокрема, кров, про що ОСОБА_1 просив, то суд зважає на таке.
Так, за змістом п. 12, 13 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Отже, зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, дослідження біологічного середовища - крові, якщо у особи неможливо взяти інші біологічні зразки в силу певних обставин, а саме коли водій знаходиться без свідомості чи перебуває у важкому стані і у нього неможливо відібрати біологічне середовище (сечу) та ін.
Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводить лікар шляхом проведення лабораторних досліджень, а отже саме лікар визначає вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження.
Аналогічного висновку дійшов Харківський апеляційний суд у постанові, прийнятій 03 травня 2023 року по справі № 953/22969/21, провадження № 33/818/299/23.
При цьому, належить урахувати, що працівником поліції та лікарем-наркологом надавалася можливість ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння шляхом надання ним біологічного середовища - сечі, але останній навіть не намагався здати аналіз сечі, не просив працівників поліції надати йому води.
У ході судового розгляду справи ОСОБА_1 (у судовому засіданні 07.05.2025) на запитання суду відповів, що він раніше проходив огляд на стан сп'яніння, стосовно
Крім того, суд звертає увагу, що, як зазначив у судовому засіданні 07.05.2025 ОСОБА_1 , він вже проходив процедуру огляду на стан сп'яніння, стосовно нього складався протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим йому було видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Відтак, ОСОБА_1 є особою, обізнаною про порядок проведення огляду та може зловживати своїми правами з метою затягування проведення огляду у встановленому законом порядку, усвідомлюючи, що нездача біологічного середовища з посиланням на фізіологічну неможливість його здачі, стає наслідком звільнення його від адміністративної відповідальності за п. 2.5 ПДР України та за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання захисника на те, що лікар-нарколог з метою зібрання біологічного середовища у вигляді сечі могла зібрати такий біологічний матеріал шляхом введення ОСОБА_1 катетеру, суд відхиляє, позаяк, як це убачається з відеозаписів з бодікамери поліцейських, ОСОБА_1 навіть не намагався здати біологічне середовище у вигляді сечі природнім шляхом, жодного разу не відвідав вбиральню, не виконував рекомендацію лікаря-нарколога щодо вживання води, крім того, ОСОБА_1 не звертався до лікаря-нарколога з проханням відібрати в нього біологічне середовище у вигляді сечі із застосуванням такої медичної інвазивної маніпуляції.
Належить урахувати, що ОСОБА_1 будь-яких зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення щодо незаконних дій працівників поліції та медичного закладу не подавалося.
Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавалися заяви у порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також дій працівників медичного закладу при доставленні ОСОБА_1 до медичного закладу.
Також, належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи, складені уповноваженими державними особами та дії цих посадових осіб, що їх складали, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався із скаргами на дії працівників поліції та медичного закладу до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення цих осіб до дисциплінарної відповідальності.
Також особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не надано відомостей про те, що ОСОБА_1 звертався до суду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України щодо оскарження дій працівників поліції та медичного закладу.
Відтак, така поведінка особи, що притягається до адміністративної відповідальності, свідчить про його усвідомлене уникнення від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а дії лікаря-нарколога та патрульних поліцейських при таких обставинах є законними та обґрунтованими.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, згідно з якими, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.
Вимогами статті 68 Конституції України визначено, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно з довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області лейтенанта поліції Вікторії Бурикіної, відповідно до облікових даних НАІС ДДАІ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія.
Водночас стороною захисту було надано копію посвідчення водія НОМЕР_4 , виданого 16.05.2013 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, стороною захисту суду надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 03 грудня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), згідно з яким, 03 грудня 2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, про що складено актовий запис №5354. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_3 , дружини - ОСОБА_3 .
Як наголошував ОСОБА_1 у наданих суду додаткових поясненнях, після одруження та зміни прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » він не встиг вчасно змінити водійське посвідчення на нове прізвище « ОСОБА_3 », а потім його служба в армії, поранення й довготривале лікування в госпіталях призвело до того що, він не встиг замінити водійське посвідчення на нове прізвище.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в абзаці 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
З огляду на наведене вище, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 », після зміни прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » не звертався до компетентного органу з метою зміни посвідчення водія на нове із зазначенням в ньому нового прізвища - « ОСОБА_3 ». Водночас, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_5 (після зміни прізвища - « ОСОБА_3 ») у встановленому законом порядку був позбавлений права керування транспортними засобами.
Відтак, суд відхиляє довідку інспектора ВАП УПП в Харківській області лейтенанта поліції Вікторії Бурикіної, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія, позаяк дані обставини спростовуються наданими суду стороною захисту доказами.
Що стосується посилання захисника на те, що працівники патрульної поліції не з'ясували обставин наявності в ОСОБА_1 посвідчення водія, то суд зважає на те, що з відеозаписів з бодікамери поліцейських не вбачається, щоб ОСОБА_1 зазначав працівникам патрульної поліції, що до 2021 року він йменувався прізвищем « ОСОБА_2 » та отримував посвідчення водія саме на це прізвище, а відтак, працівники патрульної поліції отримували відомості про наявність/відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія з бази облікових даних НАІС ДДАІ на прізвище « ОСОБА_3 ».
За правилами ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП ураховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Оцінивши обставини вчиненого правопорушення, враховуючи особу порушника, суд вважає, що є підстави для застосування адміністративного стягнення в межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Застосування до ОСОБА_1 такого стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
З урахуванням викладеного, для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 (один) рік, що є достатньою мірою відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП суд вирішує питання про стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 130, 248, 251, 251, 252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.
Суддя : Я.Ю. Семенова