Справа № 629/4488/25
Провадження № 2/629/1305/25
03.07.2025 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Цендра Н.В., розглянувши позовну заяву керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -
25 червня 2025 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла вищезазначена позовна заява керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Лозівської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420 площею 59,6000 га, розташованої на території Царедарівського старостинського округу Лозівської міської об'єднаної територіальної громади (за межами населених пунктів) Харківської області, у розмірі 1 395 033, 91 грн. та суму судового збору, сплаченого за подання до суду позовної заяви.
26 червня 2025 року судом було направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Відповідь надійшла до суду 02 липня 2025 року, з якої вбачається, що відповідач зареєстрована у встановленому законом порядку на території Лозівського району Харківської області.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності судом було встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоб представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France), № 61517/00, 31 березня 2005 року).
Водночас є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Зі змісту частини третьої статті 23 Закону №1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.
Таке «не здійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Водночас «здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Проте «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом та які є підставами для звернення прокурора до суду.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.02.2019 в справі №826/13768/16.
З позовної заяви вбачається, що звернення керівника Лозівської окружної прокуратури до суду з позовом зумовлено нездійсненням Лозівською міською радою захисту порушених інтересів держави, а саме наявна бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення функцій розпорядника земель у спірних правовідносинах.
Разом з тим, в листі керівника окружної прокуратури від 27.02.2025 № 61/1-674ВИХ-25, зазначено, що Лозівською окружною прокуратурою опрацьована інформація Лозівської міської ради щодо використання фізичною особою ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 6323985500:03:000:0420 площею 59,6 га.. надано також Рішення виконавчого комітету Лозівської міської ради від 22.10.2024 №2066, яким був затверджений акт від 24.07.2024 визначення розміру безпідставно збережених грошових коштів ОСОБА_1 за використання земельною ділянкою 0523985500:03:000:0420, загальною площею 59,6 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Царедарівського старостинського округу без достатньої правової підстави за період три роки з 01.01.2021 по 31.12.2023 у розмірі - 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на загальну суму 1395033,91 грн. Тобто з викладеного вбачається, що Лозівська міська рада сама надала інформацію, щодо використання ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 6323985500:03:000:0420 площею 59,6 га..
Секретар міської ради в листі від 28.02.2025 на адресу керівника Лозівської кружної прокуратури, зазначив, що Лозівська міська рада Харківської області не зверталась до суду з позовною заявою про відшкодування з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, у зв'язку з тим, що кошти на сплату судового збору по даній справі з міського бюджету не виділялись та не заперечує проти здійснення захисту інтересів Лозівської міської територіальної громади Лозівською окружною прокуратурою в судовому порядку у даній справі.
Отож з аналізу наведеного випливає те, що неподання Лозівської міською радою Харківської області позовної заяви про відшкодування з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, обумовлене відсутністю коштів на сплату судового збору за її подання.
Проте Суд зазначає, що неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави. При тому, що в силу ст. 136 ЦПК України Лозівська міська рада не позбавлена права звернутись до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.
Щодо посилання прокурора на бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення функцій розпорядника земель у спірних правовідносинах, то судом враховуються надані до позовної заяви наступні документи.
Акт обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Царедарівського старостинського округу Лозівського району Харківської області від 11.08.2021, відповідно до якого комісія у складі посадових осіб Лозівської міської ради, а саме: секретаря міської ради Юрія Кушніра, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олексія Корпана, начальника відділу містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради - головного архітектора Інни Кошляк, начальника юридичного відділу апарату виконавчого комітету міської ради Олени Степанової, головного спеціаліста сектору земельних відносин відділу містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради Ольги Лапшиної, з метою врегулювання земельних відносин стосовно оформлення права користування земельною ділянкою, яка розташована на території Царедарівського старостинського округу, була обстежена земельна ділянка площею 59,6 га з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420, розташована за межами населених пунктів на території Царедарівського старостинського округу.
Акт обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Царедарівського старостинського округу Лозівського району Харківської області від 19.11.2021 на виконання розпорядження міського голови від 05.01.2021 «Про створення постійної робочої групи для здійснення контролю за використанням земель комунальної власності та додержання вимог земельного законодавства» постійна робоча група у складі посадових осіб Лозівської міської ради, а саме: секретаря міської ради Кушніра Ю.В., головного спеціаліста сектору земельних відносин відділу містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради Лапшиної О.Г., начальника відділу містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради - головного архітектора Кошляк І.П., головного спеціаліста юридичного відділу апарату виконавчого комітету міської ради Курасової О.К., заступника начальника управління економіки міської ради Литовки О.Ю., та дільничного офіцера поліції СП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Сипко Н.О. та головного спеціаліста відділу № 1 управління у Лозівському районі Головного управління ДЗК у Харківській області Ткача Ю.А. провела обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420 площею 59,6 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Царедарівського старостинського округу.
Акт обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420, яка знаходиться за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Царедарівський старостинський округ) від 17.05.2024 на виконання розпорядження міського голови від 18.02.2022 «Про створення постійної робочої групи для здійснення контролю за використанням земель комунальної власності та додержання вимог земельного законодавства» зі змінами від 08.11.2023 № 379 постійна робоча групи у складі: секретаря міської ради Юрія Кушніра, депутата міської ради, заступник голови постійної комісії з питань агропромислового комплекс, земельних відносин, містобудування та архітектури ОСОБА_2 , головного спеціаліста сектору земельних відносин відділу містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради Ольги Лапшиної, завідувача сектору земельних відносин відділу містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради ОСОБА_3 , начальник управління економіки міської ради Сергія Гранкіна, начальника відділу містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради - головного архітектора ОСОБА_4 , старости Царедарівського старостинського округу Юрія Поповича, та заступника начальника відділу № 6 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Сергія Гаркуши, старшого державного інспектора Лозівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області Олександра Іщенко, начальника сектору превенції Лозівського РВП ГНУП в Харківській області Євгена Шубного, яка створена на виконання розпорядження міського голови від 18.02.2022 № 50, обстежила земельну ділянку кадастровий номер 6323985500:03:000:0420 .
Акт визначення розміру безпідставно збережених грошових коштів за використання земельної ділянки без достатньої правової підстави ОСОБА_1 , що розташована за межами населених пунктів на території Царедарівського старостинського округу Лозівської міської від 24.07.2024, який затверджений рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 2066 від 22.10.2024, яким вирішено:
1.Визначити розмір сплати безпідставно збережених грошових коштів та укласти договір про добровільну сплату безпідставно збережених грошових коштів за користування ОСОБА_1 ділянкою з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420, загальною площею 59,6 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Царедарівського старостинського округу за період три роки з 01.01.2021 по 31.12.2023 у розмірі - 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та врахувати сплачені кошти (земельний податок), що складає: 1 468 469,16 грн. (12% нормативної грошової оцінки за три роки) - 73 43525 грн. (сплачений земельний податок) = 1395 033,91 грн.
Термін сплати встановити до 15.12.2024.
2.У разі визнання вимог землекористувачем, надання згоди добровільної сплати та укладання договору, сума безпідставно збережених грошових коштів, що підлягає сплаті становить 90% від визначеної суми, що складає - 1 255 530, 52 грн.
3.Відділу містобудування, архітектури та земельних відносин письмово повідомити ОСОБА_1 про прийняте уповноваженим виконавчим органом рішення.
4.У випадку недосягнення сторонами згоди або неотримання результатів розгляду повідомлення про необхідність сплати безпідставно збережених грошових коштів у встановлений строк, передати документ до юридичного відділу апарату виконавчого комітету міської ради для вжиття заходів щодо стягнення безпідставно збережених грошових коштів у судовому порядку.
Вказаний розрахунок 31.10.2024 Лозівською міською радою на виконання п. 3 Акту від 24.07.2024, поштою направлений ОСОБА_1 та вручений їй особисто 04.11.2024, що повідомленням про вручення.
Отже, з викладеного вбачається, що бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення функцій розпорядника земель у спірних правовідносинах відсутня, оскільки Лозівською міською радою були проведені обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420, був визначений розмір сплати безпідставно збережених грошових коштів, та в Акті від 24.07.2024 зазначено, що у випадку недосягнення сторонами згоди або неотримання результатів розгляду повідомлення про необхідність сплати безпідставно збережених грошових коштів у встановлений строк, передати документ до юридичного відділу апарату виконавчого комітету міської ради для вжиття заходів щодо стягнення безпідставно збережених грошових коштів у судовому порядку, тобто на момент складання вказаного Акту міській раді був відомий розмір безпідставно збережених грошових коштів, при цьому було вирішено в разі не врегулювання спору в позасудовому порядку, звернутись до суду та питання відсутності коштів про сплату судового збору не виникало.
У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль служби публічних обвинувачів у демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції обвинувачів обмежувалися сферою обвинувачення в справах про кримінальні правопорушення, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему кримінальної юстиції, а для виконання інших функцій були засновані окремі, належним чином розташовані та ефективні органи.
Таким чином, судом не встановлено підстав, які перешкоджають захисту інтересів територіальної громади Лозівською міською радою Харківської області.
Натомість, звернення керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області на боці Лозівської міської ради Харківської області може впливати на дотримання принципу рівності сторін.
Лозівська міська рада Харківської області не позбавлена можливості самостійно звернутися до суду з позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів, надавши при цьому докази сплати судового збору чи докази в підтвердження неможливості вчинення вказаної дії.
Слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 487/10132/14-ц було зроблено висновок щодо повноважень прокурора у представництві інтересів міської ради, а саме: при зверненні до суду в інтересах міської ради прокурор повинен довести підвищений інтерес громадськості до предмету спору, і це надає йому право звертатись до суду для захисту відповідних публічних інтересів держави.
З огляду на вищевикладене, суддя дійшов висновку про те, що прокурором не було надано переконливих доказів нездійснення або неналежного здійснення Лозівською міською радою Харківської області своїх повноважень, що порушує або створює загрозу порушення інтересів держави та є підставою для звернення прокурора з позовом до суду.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані керівником Лозівської окружної прокуратури Харківської області підстави звернення до суду належним чином не підтверджені та необґрунтовані, тому вказана заява підлягає поверненню прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ст. ст. 260-261, ст. 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Наталія ЦЕНДРА