Ухвала від 03.07.2025 по справі 393/396/25

Справа № 393/396/25

пров. 2-з/393/2/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року селище Кам'янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі судді Подліпенця Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 02.07.2025 року звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, до подачі до суду позову.

У вказаній заяві ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення його майбутнього позову до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя шляхом накладення арешту на майно відповідачки, яке знаходиться у неї за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 або за місцем її тимчасового проживання: АДРЕСА_2 . Також просить суд заборонити відповідачці ОСОБА_2 вчиняти дії по відчуженню спільного сумісного майна подружжя, шляхом вчинення договорів купівлі-продажу, дарування, застави або будь-яких інших цивільно-правових договорів. Крім цього, просить встановити обов'язок відповідачці вчинити дії по переданню йому на зберігання до вирішення спору по суті автомобіля «Skoda Octavia» з реєстраційним номером НОМЕР_1 та автомобіля «ALFA ROMEO 159» з реєстраційним номером НОМЕР_2 та майна: диван розкладний, двомісний з м'якою обшивкою, бежевого кольору; холодильник двокамерний типу ІІ, марки «LG Elektronic Inc.», модель GA-В459QM, серійний номер НОМЕР_3 ; пральна машинка марки «BOSH Serie 4» EcoSilence Drive інвертор, максимальна вага 7 кг; пилосос «Gorenje» модель G. FORCEPLUS; шафа купе зі скляними дверями та дзеркалом, італійська, білого кольору,; дві тумбочки, італійські, білого кольору, з двома видвигаючими полицями; ліжко євро, білого кольору, зі спинкою та м'якою обшивкою, італійське, у комплекті з ортопедичним матрацом; телевізор плазмовий, SAMSUNG QLED, 75 дюймів; стіл кухонний, скляний, розкладний, сірого кольору; чотири кухонних стільця, шкіряних, з металевими ніжками, сірого кольору. В обґрунтування заяви зазначає, що він перебував у шлюбі із відповідачкою з 28.04.2021 року по 12.02.2025 року. Шлюб розірвано рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 12.02.2025р. та рішення набрало законної сили 12.03.2025р. У шлюбі ними придбано вищевказане майно, загальна вартість якого складає 14 000,00 тисяч доларів США ( згідно офіційного курсу НБУ 577 500, 00 грн) та 160 500,00 грн. На час припинення шлюбних відносин спільне майно подружжя залишилось в користуванні відповідачки, яка не дає можливості користуватись спільним майном, співвласником якого він є. Пропозиції провести поділ майна подружжя відповідачка у добровільному порядку не бажає. Станом на 15.05.2025 року йому стало відомо, що остання розташувала в мережі інтернет на сторінці продажу автомобілів «Avto. ria" оголошення про продаж нею особисто належного їм на праві власності автомобіля «Skoda Octavia» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , що підтверджується скріншотом зі сторінки. Право власності на вище перелічені транспортні засоби, зареєстровані за відповідачкою. Одноосібне розпорядження спільним майном подружжя, яке хоче здійснити відповідачка до поділу цього майна між ними, порушує його право спільної сумісної власності на вказане майно, порушує його право володіння, розпоряджання та користування його часткою у спільному сумісному майні подружжя. Так як він готує позовну заяву до відповідачки про поділ спільного сумісного майна подружжя, який планує подати до Новгородківського районного суду Кіровоградської області найближчим часом, загроза відчуження майна відповідачкою, що може істотно ускладнити чи унеможливити рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів його, як позивача на визнання за ним права власності на частку майна, набутого ним у шлюбі з відповідачкою та яке на сьогодні має статус спільного сумісного майна їхнього подружжя із відповідачкою. А тому він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та вважає, що наявні достатні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Відповідно до положень п.13 ст. 7 та ч.1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви проведено в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, ознайомившись з відповідними матеріалами цивільної справи, приходжу до наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до істотного ускладнення поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Слід зазначити, що звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З матеріалів заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що має намір звернутись з позовом ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя. Невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотне ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких хоче звернутися до суду. У зв'язку з чим, просить вжити відповідні заходи забезпечення позову та вважає, що ці заходи дозволять уникнути неправомірного відчуження відповідачкою їх спільного сумісного майна та усуне перешкоди в користуванні його майном.

Між тим, заявником не надано будь-яких доказів, що на час звернення до суду його права будь-яким чином порушенні, а також не надано суду належних доказів, які б підтверджували право власності відповідачки на вказане майно, на яке, на думку сторони позивача слід накласти арешт, заборону відчуження та передати спірне майно на зберігання позивачу, а твердження позивача про неможливість виконання рішення суду у майбутньому, в разі його задоволення судом є лише припущенням заявника, а відтак судом до уваги не приймаються.

Суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Матеріали заяви про забезпечення позову не містять зазначення усіх обставин цивільної справи, доказів, а також посилань на докази, а тому не можливо дати об'єктивну оцінку співмірності та обґрунтованості вимог заяви про забезпечення позову до матеріалів майбутніх позовних вимог цивільної справи та визначити обґрунтовану необхідність в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На думку суду, з урахуванням кола сторін, підстав та предмету позову, заявником не обґрунтовано та не надано належних доказів того, що невжиття даних видів заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль, а також не доведено те, що майно, на яке позивач просить накласти арешт та заборону на його відчуження з передачею вказаного майна заявнику, дійсно належить відповідачці та на даний час останньою вчиняються дії щодо, зокрема, відчуження всього цього майна з метою уникнення виконання в майбутньому рішення суду за позовом, в разі задоволення його судом.

Між тим надані заявником до заяви фотознімки не підтверджують належність права власності зафіксованого на них майна колишній дружині заявника, перебування вказаного майна в її фактичному володінні, а також жодним чином не свідчать про наміри останньої розпорядитися будь яким чином вказаним майном.

Крім цього з наданої копії скріншоту оголошення продажу автомобіля також не вбачається, що ОСОБА_2 продає належне їй на праві власності майно, а саме спірний автомобіль «Skoda Octavia» з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги недоведеність підстав, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову в запропонований спосіб, а також відсутність належних доказів належності відповідачці відповідного майна, та вчинення останньою дій щодо його відчуження, суд дійшов до висновку, що заява є недоведеною та не обґрунтованою належним чином, в зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Крім того, відповідно до приписів ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення має бути зазначена у клопотанні про забезпечення позову, оскільки у відповідності до вимог ч.7 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Враховуючи вищевказані положення процесуального закону, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення у заяві про забезпечення позову є обов'язковими, а от питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення, вирішується судом з урахуванням обставин забезпечення позову та пропозицій заявників.

Всупереч вимогам ч.1 ст.151 ЦПК України подана заява не містить у собі пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, що також є підставою для відмови в задоволенні вказаної заяви.

З огляду на вказане, заява заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 149, 150, 153, 197, 258-261, 353, 354, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову що подана до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її повного складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію ухвали направити Заікіну В.В.

Суддя Є.О. Подліпенець

Попередній документ
128625493
Наступний документ
128625495
Інформація про рішення:
№ рішення: 128625494
№ справи: 393/396/25
Дата рішення: 03.07.2025
Дата публікації: 07.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новгородківський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (03.07.2025)
Дата надходження: 02.07.2025