Справа № 386/1049/25
Провадження № 2-а/386/20/25
Іменем України
03 липня 2025 року
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Червоненка Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Онуфрак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Гірника Ярослава Володимировича, Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив :
Представник позивача адвокат - Задорожнюк О.Б. звернулась до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій старшого інспектора Голованівського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Гірника Ярослава Володимировича, скасування постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії № 4926388 від 08.06.2025 у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Вказує, що приводом адміністративного стягнення було те, що 08.06.2025 року о 23.11 год. в с-щі Голованівськ по вул. Паркова Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 керувала транспортним засобом HYUNDAI TUCSON н.з. НОМЕР_1 в темну пору доби без увімкнення ближнього світла фар, чим порушила п. 19.1.а Правил дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП ».
ОСОБА_1 не згодна з цим постановою, вважає її такою , що порушує її права з наступних підстав.
Виконуючи маневр на автомобілі їй необхідно було переключити покажчик повороту і вона можливо випадково переключила покажчик світла, що могло тривати кілька секунд, так-як здійснювати рух автомобілем при виключеному ближньому світлі фар в темну пору доби не можливо, тому такі дії водія не можуть сприйматися як рух транспортного засобу без включеного ближнього світла фар .
Позивач та її представник - адвокат Задорожнюк О.Б. в судове засідання не з'явились, остання подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву про перенесення розгляду справи, так як перебуває на лікарняному. Доказів на підтвердження цієї обставини не надав.
Представник Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не подавав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 08.06.2025 року старшим лейтенантом інспектором Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Гірником Я.В. була винесена постанова ЕНА4926388 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, у виді штрафу в сумі 510,00 грн..
Згідно оскаржуваної постанови водій ОСОБА_1 08.06.2025 року о 23.11 год. в с-щі Голованівськ по вул..Паркова Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом HYUNDAI TUCSON н.з. НОМЕР_1 в темну пору доби без увімкнення ближнього світла фар, чим порушила п. 19.1.а Правил дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП .
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
В п.19.1а ПДР України зазначено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Доказів, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 122 КУпАП, у тому числі які б були зафіксовані показаннями технічних приладів або засобів, до суду представником відповідача не надано.
Відтак суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, КАС України надає суду право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова серії ЕНА № 4926388 від 08.06.2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Стосовно пред'явлення позову до інспектора Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Гірника Ярослава Володимировича суд зауважує наступне.
Згідно ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції. Відповідно до ч. 2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17 зазначено, що відповідачем у справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції і у даному випадку не можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.
Приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
Відтак, належним відповідачем у даній справі є Голованівський районний відділ поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4926388 від 08.06.2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д. В. Червоненко