Справа № 350/839/25
Номер провадження 2/350/483/2025
03 липня 2025 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
4 червня 2025 року Лисенко О.С., діючи в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на корить позивача заборгованість за кредитним договором № 04.11.2023-100000420 від 4 листопада 2023 року у розмірі 11 880 грн та судові витрати по справі, що складаються із витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.
5 червня 2025 року у справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. У судове засідання представник позивача не прибув, однак 18 червня 2025 року спрямувала до суду заяву, у якій просила закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору. Вказала, що після відкриття провадження у справі відповідач у добровільному порядку задовольнив вимоги позивача, сплативши суму заборгованості за договором у розмірі 11 880 грн, надавши квитанцію №-2463037326 від 17 червня 2025 року. Крім того, посилаючись на приписи частини третьої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. Справу просила слухати за відсутності представника позивача. Відповідач в судове засідання не прибув. Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз'яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору:
"Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинивши своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави. Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілу низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних скарг". Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Так, цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надійшов до суду 4 червня 2025 року через систему «Електронний суд».
Ухвалою судді від 5 червня 2025 року у справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Заяву про закриття провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу представник позивача спрямувала до суду 18 червня 2025 року разом із копією квитанції №-2463037326 від 17 червня 2025 року про сплату коштів за договором від 4 листопада 2023 року № 04.11.2023-100000420 у розмірі 11 880 грн.
Враховуючи викладене, сама по собі сплата відповідачем заборгованості після відкриття провадження не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, тобто, за змістом пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову. Так, представник позивача просить закрити провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, а саме через відсутність предмету спору, у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості за кредитним договором вже після відкриття провадження (5 червня 2025 року) станом на 17 червня 2025 року. Тобто слід зазначити, що факт виконання відповідачем претензій майнового характеру на стадії судового розгляду не свідчить про відсутність предмету спору. Провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відповідно до положень статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Матеріали справи свідчать, що з позовом позивач звернувся до суду 4 червня 2025 року, тобто на момент звернення заборгованість за кредитним договором існувала та існував спір, з доданої представником позивача квитанції вбачається, що відповідач сплатив заборгованість 17 червня 2025 року На переконання суду зазначене виключає застосування судом механізму закриття провадження з підстав відсутності предмета спору. Із заяви про закриття провадження та стягнення судового збору з відповідача вбачається, що її фактичний зміст свідчить про відмову позивача від позову, унаслідок його задоволення відповідачем після пред'явлення позову, наслідком якої є погашення заборгованості за кредитним договором. Приймаючи до уваги зміст заяви представника позивача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про те, що дійсний намір позивача направлений на відмову від позову свідчить зміст заяви в частині стягнення судових витрат у повному розмірі сплаченому при зверненні до суду. Однак суд вважає, що така правова підстава визначена частиною першою статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, якою предбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Крім того частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. З урахуванням викладеного та оскільки суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відмовою від позову, слід повернути позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп., сплаченого 3 червня 2025 за платіжною інструкцією № СЦ00018821, що становить 1 211 грн 20 коп. Одночасно слід роз'яснити сторонам положення частини другої статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 255, статтями 256, 260 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»- Лисенко Олени Сергіївни про закриття провадження у справі задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити у зв'язку із відмовою позивача від позову та прийняття такої відмови судом.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, 133 А; Код ЄДРПОУ 37356833; електронна пошта: info@sgroshi.com) 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп., сплаченого 3 червня 2025 року за платіжною інструкцією №СЦ00018821, що становить 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подано до Івано-Франківського суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Сокирко Л.М.