Справа № 346/2837/25
Провадження № 3/346/1158/25
02 липня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Калинюк О.П., розглянувши справу, яка надійшла від відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України,
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення №1191 від 26.05.2025 року у березні 2025 року ОСОБА_1 провадила господарську діяльність без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, а саме реалізовувала автозапчастини, здійснювала розрахункові операції при продажу у всесвітній мережі «Internet» та отримала 16 банківських переказів грошових коштів на поточні банківські рахунки з використанням платіжної системи ТОВ «NovaPay», чим порушила ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 178 Господарського кодексу України.
В судомому засіданні захисник ОСОБА_1 , адвокат Лесюк Андрій Васильович заперечив винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адмінправопорушення, у зв'язку з наступним.
ОСОБА_1 не порушувала ч. 1 ст. 178 ГК України, вона не зареєстрована як суб'єкт господарської діяльності, не провадила таку діяльність, а до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.
Крім того, суду не надано доказів існування фактів систематичності здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 , її самостійність та ініціативність, наявність в особи господарської компетенції щодо такої діяльності.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши вказаного захисника, суддя дійшов наступних висновків.
Частина 1 статті 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Зі змісту протоколу вбачається, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано як «провадження господарської діяльності без державної реєстрації фізичними особами, а саме реалізація автозапчастин, здійснення розрахункових операцій при продажу у всесвітній мережі «Internet» та отримання 16 банківських переказів грошових коштів в кількості на поточні банківські рахунки з використанням платіжної системи ТОВ «NovaPay». Такі дії визначено як порушення вимог ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 178 ГК України.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
У своїх судових рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» вказаний Суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, законодавець визначає суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ст. 42 даного Кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Ст. 14.1.36 Податкового кодексу України передбачає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (ст. 55 ГК України).
Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої безпосередність і систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, незалежно від наявності/відсутності мети отримання прибутку, господарською діяльністю є виготовлення, реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, що здійснюється самостійно (ініціативно) та систематично.
Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 164 КУпАП, з'ясуванню підлягають як факти здійснення реалізації продукції (виконання робіт чи надання послуг) особою без державної реєстрації як суб'єкта господарювання так і факти систематичності такої діяльності (три і більше рази), її самостійність та ініціативність, наявність в особи господарської компетенції щодо такої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 ГК України суб'єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.
Однак, надані суду матеріали не містять об'єктивних та фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинила саме адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, адже відсутні відомості про її систематичне (не менше трьох разів протягом одного календарного року) здійснення підприємницької діяльності.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано точного часу вчинення вказаних правопорушень, а до самого протоколу не долучено належних доказів, які підтверджують обставини, що викладені в такому протоколі.
Суддя бере до уваги, що ч. 1 ст. 178 ГК України встановлює зобов'язання для суб'єктів господарювання, а доказів належності до вказаної категорії ОСОБА_1 суду не надано.
З огляду на вище наведене суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження за наслідками судового розгляду. У зв'язку із цим провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягується до відповідальності, складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, судя
провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Суддя: Калинюк О. П.