ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.07.2025Справа № 910/4580/25
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ-БУД" (03062, місто Київ, вул. Естонська, будинок 120) про стягнення 943 991,52 грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
23.08.2024 на адресу Господарського суду від Національної академії Служби безпеки України надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 39 368,36 грн та 26.08.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
11.04.2025 на адресу суду від представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ-БУД" про стягнення 943 991,52 грн. та була передана 14.04.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерством внутрішніх справ України проведено перевірку діяльності позивача під час виконання робіт з капітального ремонту громадської будівлі за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, наслідки якої оформлено актом про результати перевірки окремих напрямів фінансово - господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій на період з 01.01.2022 по 30.09.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
01.05.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник зокрема зазначив, що позивач не заперечує та документально підтверджує те, що в межах Договору про виконання робіт №20Г/02-24 від 09 лютого 2024 року відповідач виконав, а позивач прийняв та оплатив виконані будівельні роботи без зауважень (в т.ч. й щодо їх обсягів та вартості).
Водночас представник, звертає увагу суду на відсутність в матеріалах справи копії Договору про виконання робіт №20Г/02-24 від 09 лютого 2024 року, так як замість нього позивач надав копію Договору про виконання робіт №122Г/05-23 від 02 травня 2023 року.
В свою чергу, наявна в матеріалах справи претензія (вих. №71 05-637/71 18 від 24 січня 2025 року) також містить посилання на Договір про виконання робіт №122Г/05-23 від 02 травня 2023 року, а не на Договір про виконання робіт №20Г/02-24 від 09 лютого 2024 року, за яким заявлено стягнення коштів.
Окрім того представник зазначив, що позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення відповідачем будь-яких відступів від умов Договору чи наявність інших недоліків. При цьому Міністерство внутрішніх справ України, як координуючий позивача орган, також не було позбавлене права здійснити перевірку будь-якої документації до Договору.
12.05.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої представник просив задовольнити позовні вимоги.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
09.02.2024 між Головним управлінням ДСНС України ум. Києві (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фаворит-Буд" (Підрядник) було укладено Договір № 20Г/02-24 про виконання робіт (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати додаткові роботи з капітального ремонту громадської будівлі за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1" на об'єкті підряду, визначеному у п. 2.1. даного Договору.
Сторони у п. 2.1. Договору погодили, що об'єкт підряду: «Додаткові роботи з капітального ремонту громадської будівлі за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова №1» (ДК 021:2015 код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).
Відповідно до п. 2.2 Договору Підрядник зобов'язується виконати роботи у строк до 31.05.2024.
Загальна сума Договору становить 15 101 463 грн., 72 коп. (п'ятнадцять мільйонів сто одна тисяча чотириста шістдесят три грн. 72 кой.) в тому числі ПДВ 2 516 910 грн. 62 коп. (два мільйони п'ятсот шістнадцять тисяч дев'ятсот десять грн., 62 коп.) (Додаток № 1- Договірна ціна) (п. 3.3 Договору).
Згідно п. 3.13 Договору, оплата Робіт здійснюється Замовником поетапно за фактично виконані роботи відповідно до графіку виконання робіт та їх оплати, який додається (Додаток № 2 до цього договору), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника згідно актів виконаних робіт в межах отриманого бюджетного фінансування при наявності коштів на рахунку.
Пунктом 9.1. Договору передбачено, що останній набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2024 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як убачається з наданих суду доказів, сторони підписали Акти приймання виконаних будівельних робіт № 10 за вересень 2024 року (форма КБ-2в), довідки про вартість робіт за вересень 2024 року (форма КБ-3) та підсумкові відомості ресурсів.
В подальшому, Міністерством внутрішніх справ України було проведено перевірку діяльності позивача під час виконання робіт з капітального ремонту громадської будівлі за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, наслідки якої оформлено Актом про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024.
Вказаною перевіркою встановлено зокрема наступне:
«Окрім фасаду, суттєву розбіжність виявлено між фактично встановленими радіаторами сталевими панельними та радіаторами відображеними в Акті КБ-2в № 10 за вересень 2024 року (договір від 09.02.2024 № 20Г/02-24).
Так, відповідно до вищезазначеного акта було встановлено 82 шт радіаторів PLAN VENTIL HYGIENE різних розмірів на загальну суму 2 599 578,0 грн (з ПДВ). Фактично ж на об'єкті встановлено 50 шт радіаторів на суму 1 532 733,1 грн (кількість також відповідає проекту).
Таким чином, в акті виконаних робіт завищено кількість встановлених радіаторів на 32 шт. що призвело до втрат бюджетних коштів на суму 1 066 844,88 гривень.
Перевіркою також встановлено, що фактично в наявності на об'єкті встановлена інша дешевша модель радіаторів VENTIL COMPACT, які за інформацією в мережі Інтернет коштують втричі дешевше.
Наприклад, на сайті teploradosi.com.ua радіатор PURMO VENTIL СОМРАСТ типу 22 розміром 1200x500 мм можна придбати за ціною 8 214,8 грн, а замовник оплатив інші радіатори PLAN VENTIL HYGIENE типу 20 розміром 1200x500 мм за ціною 32 583,6 грн, що на 24 368.8 грн дорожче.
Відповідно і інші розміри радіаторів також коштують дешевше:
1400x500 -9 042,55 грн;
1000x500 - 7 295.2 грн;
800x500 - 6410.0 грн;
700x500 - 5894,0 грн;
600x500 - 5546,0 грн;
тип 30 1400x500- 12 650.0 грн;
тип 30 1200x500 - 11 480,0 гривень.
Ураховуючи фактичне встановлення 50 шт інших радіаторів, ніж зазначено у актів виконаних робіт, втрачено бюджетних коштів розрахунково на суму 943 991,52 грн (більш точний розрахунок суми втрат потребує ретельного дослідження ринку та електронної системи закупівель, здійснення комунікації з потенційними постачальниками радіаторів та отримання комерційних пропозицій, отримання накладних від підрядника щодо закупівлі радіаторів).
Фактичне встановлення 50 шт інших радіаторів ніж зазначено в актах виконаних робіт, за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушакова №1, призвело до втрати бюджетних коштів розрахунково на 943 991,52 грн».
Умовами п. 4.3.9 Договору визначено, підрядник зобов'язується повернути кошти у сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних робіт протягом 15 банківських днів з моменту отримання: відповідного повідомлення від замовника.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 24.01.2025 за вих. № 71 05-640/71 18 про сплату на реєстраційний рахунок Головного управління коштів у розмірі 943 991,52 грн, виявлених контролюючим органом, у зв'язку з завищенням вартості виконаних робіт за Договором 122Г/05-23 від 02.05.2023.
У відповіді на претензію за вих. 353 від 13.02.2025 відповідач зазначив, що не вважає претензію ГУ ДСНС України у м. Києві від 24.01.2025 за вих. № 71 05-637/71 18 претензією в розумінні статті 222 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим відмовив у її задоволенні.
Отже, звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов п. 4.3.9 Договору не повернув кошти в розмірі 943 991,52 грн, виявлених контролюючим органом.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Дослідивши зміст Договору № 20Г/02-24 про виконання робіт, суд встановив, що за своєю правовою природою останній є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
За приписами частини 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного Договору сторони підписали Акт приймання виконаних будівельних робіт № 10 за вересень 2024 року (форма КБ-2в), довідку про вартість робіт за вересень 2024 року (форма КБ-3). Указаний акт був підписаний та скріплений печатками сторін без заперечень та зауважень.
В подальшому, Міністерством внутрішніх справ України було проведено перевірку діяльності позивача під час виконання робіт з капітального ремонту громадської будівлі за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, наслідки якої оформлено Актом про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024.
Вказаною перевіркою встановлено зокрема наступне:
«Окрім фасаду, суттєву розбіжність виявлено між фактично встановленими радіаторами сталевими панельними та радіаторами відображеними в Акті КБ-2в № 10 за вересень 2024 року (договір від 09.02.2024 № 20Г/02-24).
Так, відповідно до вищезазначеного акта було встановлено 82 шт радіаторів PLAN VENTIL HYGIENE різних розмірів на загальну суму 2 599 578,0 грн (з ПДВ). Фактично ж на об'єкті встановлено 50 шт радіаторів на суму 1 532 733,1 грн (кількість також відповідає проекту).
Таким чином, в акті виконаних робіт завищено кількість встановлених радіаторів на 32 шт. що призвело до втрат бюджетних коштів на суму 1 066 844,88 гривень.
Перевіркою також встановлено, що фактично в наявності на об'єкті встановлена інша дешевша модель радіаторів VENTIL COMPACT, які за інформацією в мережі Інтернет коштують втричі дешевше.
Наприклад, на сайті teploradosi.com.ua радіатор PURMO VENTIL СОМРАСТ типу 22 розміром 1200x500 мм можна придбати за ціною 8 214,8 грн, а замовник оплатив інші радіатори PLAN VENTIL HYGIENE типу 20 розміром 1200x500 мм за ціною 32 583,6 грн, що на 24 368.8 грн дорожче.
Відповідно і інші розміри радіаторів також коштують дешевше:
1400x500 -9 042,55 грн;
1000x500 - 7 295.2 грн;
800x500 - 6410.0 грн;
700x500 - 5894,0 грн;
600x500 - 5546,0 грн;
тип 30 1400x500- 12 650.0 грн;
тип 30 1200x500 - 11 480,0 гривень.
Ураховуючи фактичне встановлення 50 шт інших радіаторів, ніж зазначено у актів виконаних робіт, втрачено бюджетних коштів розрахунково на суму 943 991,52 грн (більш точний розрахунок суми втрат потребує ретельного дослідження ринку та електронної системи закупівель, здійснення комунікації з потенційними постачальниками радіаторів та отримання комерційних пропозицій, отримання накладних від підрядника щодо закупівлі радіаторів).
Фактичне встановлення 50 шт інших радіаторів ніж зазначено в актах виконаних робіт, за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушакова №1, призвело до втрати бюджетних коштів розрахунково на 943 991,52 грн».
Таким чином Актом про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024 виявлено розбіжність між фактично встановленими радіаторами сталевими панельними та радіаторами відображеними в Акті КБ-2в № 10 за вересень 2024 року та зазначено про втрату бюджетних коштів на суму 943 991,52 грн (більш точний розрахунок суми втрат потребує ретельного дослідження ринку та електронної системи закупівель, здійснення комунікації з потенційними постачальниками радіаторів та отримання комерційних пропозицій, отримання накладних від підрядника щодо закупівлі радіаторів).
Отже, предметом спору є стягнення коштів у розмірі 943 991,52 грн (розбіжність між фактично встановленими радіаторами сталевими панельними та радіаторами відображеними в Акті КБ-2в № 10 за вересень 2024 року), розрахунок якої відповідно до означеного вище акту не є точним, оскільки потребує ретельного дослідження ринку та електронної системи закупівель, здійснення комунікації з потенційними постачальниками радіаторів та отримання комерційних пропозицій, отримання накладних від підрядника щодо закупівлі радіаторів.
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно зі ст. 853 ЦК України якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Тобто положення чинного цивільного законодавства України зобов'язують замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
У даному випадку, враховуючи приписи зазначених норм, обставини стосовно неналежного виконання робіт, як наслідок, завищення вартості виконаних робіт, на що вказує позивач, мали бути виявлені ним під час прийняття робіт, оскільки вони не відносяться до робіт, виконання яких неможливо виявити під час їх прийняття, вони не є прихованими недоліками у розумінні статті 853 ЦК України. Замовник зобов'язаний був перевірити відомості, що зазначені в актах та кошторисі.
Разом з тим матеріали справи свідчать, що під час прийняття робіт у позивача, як замовника, не виникло будь-яких претензій щодо обсягу, вартості та якості виконаних робіт, що могло бути підставою для відмови від підписання актів. При цьому позивач оглянув та прийняв роботи за актом приймання виконаних робіт, який підписаний та скріпленний печатками обох сторін.
Крім того слід врахувати, що відповідно до ч. 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а згідно з ч. 3 статті 632 Цивільного кодексу України - зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Більше того, відповідно до частини 2 статті 845 ЦК України, якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Позивачем не надано доказів того, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Клопотань про проведення експертизи та/або долучених доказів, з яких можливо було б встановити, що на об'єкті підряду були встановлені інші радіатори в матеріалах справи відсутні.
Окрім того позивач зазначає, що звернувся до відповідача з претензією від 24.01.2025 за вих. № 71 05-640/71 18 про сплату на реєстраційний рахунок Головного управління коштів у розмірі 943 991,52 грн.
Разом з тим з означеної претензії вбачається завищення вартості виконаних робіт за Договором 122Г/05-23 від 02.05.2023 у той час як предметом спору є договір від 09.02.2024 № 20Г/02-24.
Доказів звернення у тому числі з претензією за Договором № 20Г/02-24 від 09.02.2024 в матеріалах справи відсутні.
Окрім того з долученого витягу Акту про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024 Міністерством внутрішніх справ України вказано суму у розмірі 943 991,52 грн та зазначено, що означена сума втрат потребує ретельного дослідження ринку та електронної системи закупівель, здійснення комунікації з потенційними постачальниками радіаторів та отримання комерційних пропозицій, отримання накладних від підрядника щодо закупівлі радіаторів. Таким чином сума в розмірі 943 991,52 грн не є остаточною. Доказів остаточної вартості суду не надано, клопотань щодо проведення експертизи та визначення остаточної вартості суду не подавалось.
Обґрунтовуючи наявність правових підстав для стягнення коштів завищеної вартості робіт, позивач посилався на п. 4.3.9 Договору, яким передбачено, що підрядник зобов'язується повернути кошти у сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних робіт протягом 15 банківських днів з моменту отримання: відповідного повідомлення від замовника.
Суд зазначає, що означений акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, та не є підставою для зміни ціни договору, відтак, такий акт не може бути покладено в основу виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, одержані відповідно до умов договору.
Крім того матеріали справи не містять, а позивачем суду не надано, доказів того, що на об'єкті підряду були встановлені інші радіатори, а сума яка є предметом спору за означеним актом потребує ретельного дослідження про що зазначено в акті.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заявлених позивачем коштів у вигляді збитків за встановлених вище обставин.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; податкові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Обов'язок з відшкодування збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. 224, 225 Господарського України, ст. 623 Цивільного кодексу України) або унаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням, тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.
Отже для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Дослідивши наявні у справі докази у сукупності із встановленими обставинами, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування міри відповідальності відповідача у вигляді стягнення збитків.
Суд зауважує, що обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Крім того, відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
На підставі поданих позивачем доказів, судом не встановлено факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з поставки товару у визначений договором строк. У зв'язку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, який вказаний позивачем у позовній заяві, є необґрунтованими.
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників справи відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ