Справа № 909/310/25
26.06.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління
Служби безпеки України"
(вул. Причальна, буд. 5 А, м. Київ, 02081)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС"
(вул. Шевченка, буд. 101, смт. Богородчани (з), Богородчанський район,
Івано-Франківська область, 77701)
про стягнення штрафних санкцій в розмірі 910 967, 21 гривень,
за участі:
від позивача: Сивобородько Ірини Іванівни, Макаренко Артема Вікторовича,
від відповідача: Гуменюка Богдана Степановича,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.
2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У березні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Державне підприємство "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 910 967, 21 гривень.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. Ухвалою від 19.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 22.04.2024; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
6. 31.03.2025 за вх. № 5252/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" надійшов відзив на позовну заяву.
7. 07.04.2025 за вх. № 5655/25 через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" надійшла відповідь на відзив.
8. 14.04.2025 за вх. № 6153/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" надійшли заперечення на відповідь на відзив.
9. В судовому засіданні 24.04.2025 представник позивача заявила усне клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. В тому ж судовому засіданні, протокольною ухвалою, суд відмовив у задоволенні означеного клопотання про долучення доказів.
10. При цьому, відмовляючи у задоволенні усного клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи, суд, з метою дотримання принципів змагальності та реалізації процесуальних прав і обов'язків учасників справи вважав за необхідне надати можливість представнику позивача подати вказане клопотання у письмовій формі, задля можливості відповідачу ознайомитись з ним та надати пояснення/заперечення щодо поданих доказів.
11. Відповідно до статті 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань; заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі; заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
12. Також в судовому засіданні 24.04.2025 представник позивача заявила усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні. В тому ж судовому засіданні, протокольною ухвалою, суд задовольнив означене клопотання представника позивача та оголосив перерву в судовому засіданні до 15.05.2025.
13. 28.04.2025 за вх. № 6992/25 через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
14. 05.05.2025 за вх. № 7459/25 через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" надійшла заява про витребування документів.
15. 06.05.2025 за вх. № 7518/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" надійшло клопотання про долучення документів.
16. 08.05.2025 за вх. 7727/25 через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
17. 12.05.2025 за вх. № 7961/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
18. 13.05.2025 за вх. № 8006/25 через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" надійшло клопотання про збільшення розміру судових витрат.
19. 13.05.2025 за вх. 8069/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" надійшли додаткові пояснення по справі.
20. Ухвалою від 15.05.2025 суд закрив підготовче провадження у справі № 909/310/25 та призначив розгляд справи по суті на 05.06.2025.
21. 05.06.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 26.06.2025.
22. 25.06.2025 за вх. 10678/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" надійшли додаткові пояснення по справі.
23. 25.06.2025 за вх. 10744/25 через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" надійшли додаткові пояснення по справі.
24. За наслідком судового засідання 26.06.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
25. Позиція позивача. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання умов договору на виконання субпідрядних робіт № 37/23-107 від 11.12.2023 в частині несвоєчасного використання, у строки встановлені договором, перерахованої суми попередньої оплати на придбання та постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, устаткування, що стало підставою для звернення до суду з вимогою стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 910 967, 21 гривень.
26. Позиція відповідача. У поданому до суду відзиві на позов відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі, зазначаючи, що як випливає із зазначених вище актів приймання - передачі від 25.12.2023 та від 28.03.2024 вартість матеріалів які використані в будівництві склала 8 829 843, 20 гривень, а отже зі сторони відповідача немає порушення вимог договору на виконання субпідрядних робіт № 37/23-107 від 11.12.2023.
27. Окрім того, відповідач звертає увагу суду, на той факт, що відповідач направив позивачу акт приймання - передачі виконаних робіт за березень 2024 року вчасно та у строки встановлені в договорі. Однак погоджений позивачем акт відповідач отримав 01.04.2024. Відтак, у зв'язку із затримкою погодження акту приймання - передачі за березень 2024 року відповідач не зміг своєчасно подати на погодження інші акти приймання - передачі так як не розумів того, яку кількість матеріалів конструкцій та устаткування Генпідрядник погодить в акті за березень 2024 року. Виходячи з вищенаведеного, на думку відповідача, випливає, безпідставне застосування позивачем до відповідача штрафних санкції в розмірі 5 % на суму 329 995, 00 гривень та 7 % в розмірі 153 645, 49 гривень.
28. Разом із тим, відповідач стверджує, що жодного прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів не було, тому до нього безпідставно застосовано штраф в розмірі 7 % на суму 153 645, 49 гривень, а одночасне стягнення штрафу за неповернення (не освоєння) невикористаної суми попередньої оплати після спливу тримісячного терміну штрафу в розмірі 5 % від неосвоєних/невикористаних (неповернених) коштів за весь час користування коштами та за таке ж прострочення понад 30 (тридцять) днів стягнення штрафу в розмірі 7 % є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.
29. Відповідач зазначає, що останнім днем для повернення субпідрядником неосвоєної попередньої оплати за умовами договору є 25.03.2024, а не 15.12.2023, як на це вказує позивач у своїй позовній заяві. Зважаючи на наведене позивачем невірно визначено період нарахування пені та 3 % річних.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
30. 11.12.2023 між Державним підприємством "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" (Генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" (Субпідрядник) було укладено Договір на виконання субпідрядних робіт № 37/23-107 (далі - Договір).
31. В подальшому між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 від 12.01.2024 та Додаткову угоду № 2 від 14.05.2024, якими внесено зміни до умов Договору на виконання субпідрядних робіт № 37/23-107 від 11.12.2023.
32. Згідно із пунктом 1.1. Договору, Генеральний підрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи: "Нове будівництво адміністративно-технічної будівлі" (далі - "Роботи"), а Генеральний підрядник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані Роботи.
33. Відповідно до пункту 1.2. Договору, склад та обсяги робіт, що доручаються Генеральним підрядником до виконання Субпідряднику визначені Кошторисною документацією, Технічною специфікацією та проектною документацією.
34. За пунктом 2.1. Договору, початок виконання робіт визначається датою підписання Сторонами цього Договору, але не раніше передачі Субпідряднику двох комплектів проектно-кошторисної документації (стадії "Робоча документація") та виконання Генпідрядником п. 9.1.
35. Відповідно до пункту 3.1. Договору, ціна на виконання Робіт є динамічною, та встановлюються в національній валюті України - гривні.
36. Згідно пункту 3.2. Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 12.01.2024), ціна Договору визначена на підставі Договірної ціни (Додаток № 1) і Кошторисної документації (Додаток № 2) та становить 52 038 831, 56 грн., в тому числі ПДВ - 20 % - 8 673 138, 59 грн. При цьому вартість обсягу робіт у 2023 році становить 14 791 059, 72 грн., в т.ч. ПДВ, вартість обсягу робіт у 2024 році становить 37 247 771, 84 грн., в т.ч. ПДВ.
37. За пунктом 3.2.1. Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 12.01.2024), Генеральний підрядник за наявності належного обґрунтування від Субпідрядника має право здійснювати попередню оплату (після надання Субпідрядником відповідних рахунків на оплату) у розмірі до 30 відсотків (процентів) від суми вартості річного обсягу робіт та на строк не більше трьох місяців але не пізніше ніж до 05.03.2024, що становить 6 599 900, 00 грн.
38. Відповідно до пункту 3.2.2. Договору, Субпідрядник зобов'язаний використати отриману попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, устаткування.
39. Згідно із пунктом 3.3. Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 12.01.2024), Субпідрядник зобов'язується у строк, що не перевищує трьох місяців з моменту отримання попередньої оплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва", надати Генеральному підряднику відповідні документи (акти приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в, акти вартості змонтованого устаткування/обладнання, накладні), які підтверджують використання отриманих коштів, з урахуванням вимог п. 12.3. Договору. По закінченню трьохмісячного терміну, невикористані кошти, отримані у якості попередньої оплати, повертаються Генеральному підряднику.
40. У разі ненадання підтверджуючих документів про використання (освоєння) попередньої оплати, Субпідрядник протягом 5 (п'яти) календарних днів, повертає на рахунки Генерального підрядника суму невикористаних (неосвоєних) коштів із врахування індексу інфляції та 3 % річних відповідно до 625 статті Цивільного кодексу України (п. 3.4. Договору).
41. Оплата за виконані роботи здійснюється Генеральним підрядником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Субпідрядника, що вказаний у цьому Договорі відповідно до Договірної ціни (п. 3.9. Договору).
42. Згідно із пунктами 5.1.15. - 5.1.17 Договору, Субпідрядник зобов'язується: інформувати в установленому порядку Генерального підрядника про види, обсяги робіт та хід виконання зобов'язань за Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення; Виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені Договором, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими актами законодавства України; Передати Генеральному підряднику всі необхідні документи та матеріали, вказані в цьому Договорі, а також документи вказані в Додатку № 4.
43. Підпунктами 5.3.4. - 5.3.6. Договору передбачено, що Генеральний підрядник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані Субпідрядником роботи відповідно до умов цього Договору; Підписувати акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3), протягом 10 (десяти) календарних днів з дня їх одержання від Субпідрядника, або надати мотивовану відмову з переліком зауважень; Виконувати інші обов'язки, передбачені цим Договором, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими актами законодавства України.
44. Відповідно до пункту 6.1. Договору, забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням необхідним для виконання робіт, передбачених цим Договором, здійснює Субпідрядник та при необхідності в робочому порядку погоджує із Генеральним підрядником матеріали та устаткування з наданням відповідних сертифікатів/ліцензій та паспортів.
45. Згідно пункту 10.1. Договору, Субпідрядник передає Генеральному підряднику підписані та скріплені печаткою Акти здачі приймання-виконаних робіт у 2 (двох примірниках). Акти надсилаються з поточною виконавчою документацією на роботи, які містяться в актах та схемами з розрахунком обсягів робіт. Також Субпідрядник надсилає інформаційну модель акту виконаних робіт в програмному комплексі "АВК", або в інших програмних комплексах, що взаємодіють з "АВК" з відповідним розширенням (ІБД6.0) (*.idc) на електронну пошту Генпідрядпика, що вказана в Договорі, або передає на інформаційному носієві флешці.
46. За пунктом 10.2. Договору, Генеральний підрядник протягом 10 (десяти) календарних днів з дня їх одержання, передбачених у 10.1. цього Договору, направляє Субпідряднику або підписаний Акт здачі-приймання виконаних робіт, або мотивовану відмову від прийому відповідних результатів виконаних робіт з переліком зауважень.
47. У пункті 10.6. Договору сторони домовились, що початком гарантійних строків виконаних робіт вважається день підписання Сторонами Акту приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів, Акту здачі-приймання виконаних робіт.
48. Субпідрядник визначає обсяги та вартість виконання робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи (акти приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. КБ-3, акти вартості змонтованого устаткування подає їх для підписання Генеральному підряднику. Генеральний підрядник зобов'язаний підписати подані Субпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 10 (десяти) календарних днів з дня їх одержання (п. 12.3. Договору).
49. Оплата Генеральним підрядником виконаних Субпідрядником робіт здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня підписання Генеральним підрядником ф. КБ-2в, довідки ф. КБ-3, актів вартості змонтованого устаткування/обладнання, з можливістю відстрочки платежу до кіпця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій (п. 12.5. Договору).
50. Пунктом 13.1. Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором, Сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України та Договором.
51. Додатковою угодою № 1 від 12.01.2024 Договір доповнено пунктом 13.9., яким встановлено, що у разі неповернення (не освоєння) невикористаної суми попередньої оплати після спливу тримісячного терміну, Субпідрядник сплачує Генеральному підряднику штраф у розмірі 5 % від не освоєних/невикористаних (неповернутих) коштів за весь час користування коштами, за подальше порушення строку повернення Генеральному підряднику коштів попередньої оплати, Субпідрядник сплачує 0, 1 % від суми коштів з якої допущено затримку в поверненні, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів Субпідрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної суми.
52. Згідно із пунктом 18.1. Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 20.12.2024 року, а в частині розрахунків за даним Договором до повною їх виконання сторонами.
53. Розділом 20 Договору визначено адреси, Банківські реквізити та підписи сторін, з яких вбачається, що електронною адресою Генерального підрядника є: sbusbudp@ukr.net, електронною адресою Субпідрядника є: 21stplus@ukr.net.
54. Як встановлено з матеріалів справи, 15.12.2023 позивачем здійснено на користь відповідача попередню оплату в сумі 6 599 900, 00 гривень, що підтверджується випискою за 15.12.2023 з системи СДО (ПТК "Клієнт казначейства - Казначейство") з рахунку позивача.
55. На підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-2в від 28.03.2024 та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-3 № 4, 5, 5/1, 6, 7, 8, 9, 10 від 28.03.2024 відповідачем придбано матеріалів, виробів та конструкцій, обладнання за рахунок авансу з ПДВ на загальну суму 4 404 964, 41 гривень.
56. Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-2в від 24.04.2024 та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-3 № 11, 12 від 24.04.2024 відповідачем придбано матеріалів, виробів та конструкцій, обладнання за рахунок авансу з ПДВ на загальну суму 1 311 984, 98 гривень.
57. На підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-2в від 21.05.2024 та актів приймання виконаних будівельних робіт № 13, 14, 14/1, 15 форми КБ-3 від 21.05.2024 відповідачем придбано матеріалів, виробів та конструкцій, обладнання за рахунок авансу з ПДВ на загальну суму 882 950, 61 гривень.
58. Відтак, позивач вказує, що остаточне освоєння авансових коштів відповідачем на загальну суму 6 599 900, 00 гривень відбулося 21.05.2024.
59. Позивач стверджує, що відповідачем не виконані умови Договору стосовно взятих на себе зобов'язань по використанню (освоєнню) попередньої оплати по 28.03.2024 на суму 6 599 900, 00 гривень, по 23.04.2024 на суму 2 194 935, 59 гривень, по 20.05.2024 на суму 882 950, 61 гривень, що стало підставою нарахування штрафних санкцій в загальному розмірі 910 967, 21 гривень.
60. 21.01.2025 за вих. № 37-28 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити штрафні санкції у сумі 905 619, 87 гривень.
61. 10.02.2025 позивач отримав від відповідача лист від 28.01.2025 вих. № 28/01-25/1 в якому останній просив надати детальний розрахунок штрафних санкцій.
62. 12.02.2025 за вих. № 37-57 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про те, що станом на 12.02.2025 сума штрафних санкцій складає 910 967, 21 гривень, надав детальних розрахунок штрафних санкцій на означену суму, а також вимагав сплатити штрафні санкції у місячний термін з моменту отримання претензії від 21.01.2025 за вих. № 37-28.
63. 27.02.2025 позивач отримав від відповідача відповідь на претензію вих. № 22 від 17.02.2025, в якій відповідач повідомив про не визнання ним нарахованих штрафних санкцій.
64. У зв'язку із відмовою відповідача сплатити штрафні санкції у добровільному порядку позивач змушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
65. Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
66. Відповідно до приписів статей 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
67. Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у статті 193 Господарського кодексу України.
68. Укладений сторонами договір за правовою природою є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.
69. Зокрема, відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
70. Згідно частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
71. За правилами частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
72. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва, який визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів (пункт 1 Порядку).
73. За пунктом 3 вказаного Порядку, цей Порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.
74. Як встановлено судом у пункті 3.2.1. Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 12.01.2024), сторони погодили, що Генеральний підрядник за наявності належного обґрунтування від Субпідрядника має право здійснювати попередню оплату (після надання Субпідрядником відповідних рахунків на оплату) у розмірі до 30 відсотків (процентів) від суми вартості річного обсягу робіт та на строк не більше трьох місяців але не пізніше ніж до 05.03.2024, що становить 6 599 900, 00 грн.
75. На виконання пункту 3.2.1. Договору, 15.12.2023 позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату в сумі 6 599 900, 00 гривень.
76. Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).
77. Згідно із пунктом 3.3. Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 12.01.2024), Субпідрядник зобов'язується у строк, що не перевищує трьох місяців з моменту отримання попередньої оплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва", надати Генеральному підряднику відповідні документи (акти приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в, акти вартості змонтованого устаткування/обладнання, накладні), які підтверджують використання отриманих коштів, з урахуванням вимог п. 12.3. Договору. По закінченню трьохмісячного терміну, невикористані кошти, отримані у якості попередньої оплати, повертаються Генеральному підряднику.
78. У разі ненадання підтверджуючих документів про використання (освоєння) попередньої оплати, Субпідрядник протягом 5 (п'яти) календарних днів, повертає на рахунки Генерального підрядника суму невикористаних (неосвоєних) коштів із врахування індексу інфляції та 3 % річних відповідно до 625 статті Цивільного кодексу України (п. 3.4. Договору).
79. Отже, з урахуванням умов Договору граничним строком повернення Генеральному підряднику невикористаних коштів, отриманих у якості попередньої оплати є 21.03.2024 (3 місяці з дати 25.12.2024 та дати перерахування попередньої оплати позивачем на рахунок відповідача + 5 днів відповідно до п. 3.4. Договору).
80. Користування авансом (попередньою оплатою) після спливу встановленого Договором трьохмісячного терміну на його використання є протиправним, свідчить про порушення умов Договору, а отже, є підставою для настання передбачених Договором наслідків (схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.04.2025 у справі № 904/1500/24).
81. Відповідно до абзацу 2 пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
82. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 04.12.2019 № 1070 передбачено, що попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на не бюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів.
83. Пунктом 6 вказаної постанови рекомендовано розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів укладати договори про закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства з урахуванням повернення після закінчення строку, визначеного у договорі про закупівлю товарів, робіт і послуг, виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг невикористаних сум попередньої оплати та застосування штрафних санкцій у разі невчасного повернення таких коштів.
84. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на виконання умов Договору останній 25.12.2023 передав, а позивач отримав згідно акту приймання передачі форми КБ-2В № 1 робіт на суму 604 852, 26 гривень, в т.ч. ПДВ. Вартість матеріалів, виробів та комплектів в даному акті склала 9 411, 35 гривень без ПДВ.
85. Окрім того, згідно акту приймання передачі форми КБ-2В № 2 відповідач 25.12.2023 передав, а позивач отримав робіт на суму 6 173 775, 20 гривень, в т.ч. ПДВ. Вартість матеріалів, виробів та комплектів в даному акті склала 3 677 965, 20 гривень без ПДВ.
86. Згідно акту приймання передачі форми КБ-2В № 3 відповідач 25.12.2023 передав, а позивач отримав робіт на суму 1 412 532, 26 гривень, в т.ч. ПДВ. Вартість матеріалів, виробів та комплектів в даному акті склала 22, 44 гривень без ПДВ.
87. Відтак, за твердженням відповідача, загальна вартість використаних матеріалів, конструкцій, устаткування за актами від 25.12.2023 склала 3 687 398, 99 гривень (9 411, 35 + 3 677 965, 20 + 22, 44) без ПДВ. Загальна сума використаних матеріалів разом з ПДВ склала 4 424 878, 79 гривень.
88. Відповідно до пункту 3.2.2. Договору, Субпідрядник зобов'язаний використати отриману попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, устаткування.
89. Як на підтвердження виконання умов Договору відповідач посилається на наявність видаткових накладних на придбання матеріалів та платіжних доручень, що підтверджують придбання матеріалів.
90. Проте, накладні фактично свідчать лише про придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" відповідних матеріалів, однак із них не вбачається, що субпідрядник використовував їх саме на виконання Договору.
91. З моменту придбання такі матеріали і устаткування фактично були у власності генпідрядника, а відтак могли бути використані ним не лише на виконання Договору № 37/23-107 від 11.12.2023, але і для виконання інших замовлень або могли бути відчужені.
92. Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 04.09.2023 у справі № 910/5352/21 дійшов висновку, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".
93. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в актах приймання передачі форми КБ-2В від 25.12.2023 № № 1 - 3 не зазначено детально які саме використані за рахунок авансу витратні матеріали, конструкції та устаткування, відтак відсутнє їх погодження сторонами.
94. Суд звертає увагу на те, що відповідач у справі - ТОВ "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" не надало жодних відомостей про місцезнаходження (місце зберігання) матеріалів, придбаних ним за накладними, та не надало доказів передачі їх Генпідряднику.
95. Як випливає із актів приймання - передачі форми КБ-2В від 25.12.2023 № № 1 - 3, відповідач передав, а позивач отримав роботи на загальну суму 8 191 159, 72 гривень, в яку включено також зазначена у даних актах вартість матеріалів, виробів та комплектів.
96. З наявних у матеріалах доказів вбачається, що за платіжною інструкцією № 17 від 28.12.2023 на суму 8 191 159, 72 гривень, роботи за вказаними актами приймання-передачі форми КБ-2В від 25.12.2023 № № 1 - 3 оплачені позивачем у повному обсязі, без відрахування здійсненої позивачем на користь відповідача суми попередньої оплати.
97. Щодо твердження відповідача про те, що в пункті 10.1. договору № 37/23-107 від 11.12.2023 сторони не передбачали назву електронної адреси на яку необхідно направляти інформаційну модель акту виконаних робіт, тому представниками позивача та відповідача для переписки використовувались електронні пошти позивача - khalak_mykola@ukr.net та відповідача - koalla2006@ukr.net, суд зазначає наступне.
98. Так, пунктом 10.1. Договору встановлено, що Субпідрядник передає Генеральному підряднику підписані та скріплені печаткою Акти здачі приймання-виконаних робіт у 2 (двох примірниках). Акти надсилаються з поточною виконавчою документацією на роботи, які містяться в актах та схемами з розрахунком обсягів робіт. Також Субпідрядник надсилає інформаційну модель акту виконаних робіт в програмному комплексі "АВК", або в інших програмних комплексах, що взаємодіють з "АВК" з відповідним розширенням (ІБД6.0) (*.idc) на електронну пошту Генпідрядпика, що вказана в Договорі, або передає на інформаційному носієві флешці.
99. Разом із тим, як зазначалося вище Розділом 20 Договору визначено адреси, Банківські реквізити та підписи сторін, з яких вбачається, що електронною адресою Генерального підрядника є: sbusbudp@ukr.net, електронною адресою Субпідрядника є: 21stplus@ukr.net.
100. Сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
101. Стаття 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачає, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
102. Суду не надано належних та допустимих доказів надсилання відповідачем Акту здачі приймання-виконаних робіт форми КБ-2В за березень 2024 року на електронну адресу позивача погоджену сторонами у Договорі, або їх передачі позивачу на інформаційному носієві флешці.
103. За таких обставин суд виснує, що за матеріалами справи протягом трьох місяців після одержання авансу відповідач не виконав своїх зобов'язань та не надав позивачу на підтвердження використання попередньої оплати належним чином оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) із детальним погодження сторонами використаних витратних матеріалів, конструкцій та устаткування, які б були закуплені саме за рахунок авансу, через що у Субпідрядника виникли зобов'язання щодо повернення Генеральному підряднику невикористаної суми попередньої оплати.
104. Окрім того, суд зауважує, що Субпідрядник міг продовжувати виконувати роботи за Договором власним коштом з подальшою оплатою Генеральним підрядником виконаних та підтверджених належними доказами робіт.
105. Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
106. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
107. Враховуючи дату перерахування позивачем на рахунок відповідача суми попередньої оплати, кошти, перераховані як попередню оплату Субпідрядник мав використати у строк до 15.03.2024, а у випадку невикористання - повернути на протязі п'яти днів, тобто до 20.03.2024, Генеральному підряднику.
108. За положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
109. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
110. Пунктом 2 Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/685 від 20.11.2008 "Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України ), зазначено, що приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення ( постанова ВСУ від 30.09.2008 № 1/384-07 ).
111. Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
112. Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
113. Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних у розмірі 63 073, 15 гривень, суд вважає їх такими, що не повністю відповідають приписам чинного законодавства в силу допущених методологічних помилок при визначенні початкових та кінцевих дат періодів прострочення та кількості днів за відповідні періоди прострочення, що призвело до заявлення суми вказаних компенсаційних виплат у завищеному розмірі.
114. Так, згідно із частиною 2 статті 252 Цивільного кодексу України, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
115. Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
116. Згідно із частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
117. Відповідно до частини 1 статті 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
118. Як зазначено вище, враховуючи дату перерахування позивачем на рахунок відповідача суми попередньої оплати, кошти, перераховані як попередню оплату Субпідрядник мав використати у строк до 15.03.2024, а у випадку невикористання - повернути на протязі п'яти календарних днів, тобто до 20.03.2024, Генеральному підряднику, отже прострочення має місце з 21.03.2024.
119. Проте, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що розрахунок 3 % річних було здійснено з 15.12.2023 до 20.05.2023, тобто з урахуванням днів, в яких відбувалося правомірне, у строк визначений Договором, користування коштами попередньої оплати, що суперечить вищезазначеним положенням чинного законодавства.
120. Водночас, судом за допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство" здійснено власний перерахунок трьох відсотків річних (без урахування строку визначеного Договором на використання отриманих коштів попередньої оплати) згідно якого:
- три відсотки річних за період з 21.03.2024 по 27.03.2024 (7 днів прострочення) на суму 6 599 900, 00 гривень становлять 3 786, 83 гривень;
- три відсотки річних за період з 24.04.2024 по 23.04.2024 (27 днів прострочення) на суму 2 194 935, 59 гривень становлять 4 857, 64 гривень;
- три відсотки річних за період з 24.04.2024 по 20.05.2024 (27 днів прострочення) на суму 882 950, 61 гривня становлять 1 954, 07 гривень.
121. Отже розрахунок позивача є арифметично неточним, оскільки при обчисленні позивачем враховано більшу кількість днів прострочення у періоді, аніж повинно було бути, що призвело до нарахування більшої суми трьох відсотків річних.
122. Таким чином з відповідача на користь позивача до стягнення підлягають три відсотки річних в сумі 10 598, 54 гривень. В частині стягнення трьох відсотків річних у розмірі 52 474, 61 гривень слід відмовити.
123. У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Постанови КМУ № 1078). При обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.
124. У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.
125. Також суд звертає увагу, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 5023/10655/11).
126. Отож взявши до відома вказані правові позиції та здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство" розрахунок індексу інфляції, не виходячи за межі визначених позивачем періодів, та без урахування строку визначеного Договором на використання отриманих коштів попередньої оплати, суд встановив, що сума інфляційних втрат становить:
- за період прострочення з 28.03.2024 по 23.04.2024 на суму боргу 2 194 935, 59 гривень з урахуванням індексу інфляції 100, 2 % становить 4 389, 87 гривень;
- за період прострочення з 24.04.2024 по 20.05.2024 на суму боргу 882 950, 61 гривень з урахуванням індексу інфляції 100, 6 % становить 5 297, 70 гривень.
127. Відтак, з відповідача на користь позивача до стягнення підлягає 9 687, 57 гривень інфляційних втрат. В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 126 265, 26 гривень слід відмовити.
128. Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
129. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
130. Пунктом 13.1. Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором, Сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України та Договором.
131. Додатковою угодою № 1 від 12.01.2024 Договір доповнено пунктом 13.9., яким встановлено, що у разі неповернення (не освоєння) невикористаної суми попередньої оплати після спливу тримісячного терміну, Субпідрядник сплачує Генеральному підряднику штраф у розмірі 5 % від не освоєних/невикористаних (неповернутих) коштів за весь час користування коштами, за подальше порушення строку повернення Генеральному підряднику коштів попередньої оплати, Субпідрядник сплачує 0, 1 % від суми коштів з якої допущено затримку в поверненні, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів Субпідрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної суми.
132. Так, позивачем нараховано до стягнення штраф 5 % від суми неповернення (не освоєння) невикористаної суми попередньої оплати в розмірі 6 599 900, 00 гривень в сумі 329 955, 00 гривень, та штраф за прострочення понад 30 у розмірі 7 % від суми прострочення в розмірі 2 194 935, 59 гривень в сумі 154 645, 49 гривень.
133. При цьому, відповідач стверджує, що позивачем застосоване подвійне стягнення штрафу 5 % та 7 % за таке ж прострочення та відповідно не враховані вимоги статті 61 Конституції України (ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення).
134. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 вказала, що стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 30 календарних днів є подвійною відповідальністю за порушення зобов'язання, оскільки відповідач вчинив єдине порушення, яке полягає в простроченні виконання зобов'язання за договором поставки на строк понад 30 календарних днів, і вказаний строк охоплює порушення зобов'язання на строк понад 10 календарних днів. Одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.
135. При цьому, суд звертає увагу на те, що штраф 5 % застосовується у разі неповернення (не освоєння) невикористаної суми попередньої оплати після спливу тримісячного терміну має стимуляційний характер, а штраф 7 % застосовується за прострочення понад 30 (тридцять) днів та має компенсаторний характер.
136. Заразом, крім різного правопорушення у даному випадку штрафи також нараховуються на різну базу прострочення - невикористану суму попередньої оплати в розмірі 6 599 900, 00 гривень, та прострочення понад тридцять днів у поверненні суми попередньої оплати в розмірі 2 194 935, 59 гривень. Відтак, штраф у розмірі 7 % не може охоплювати той самий період прострочення та однакову суму боргу, відтак обставини у даній справі не є подібними до обставин викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.
137. З врахуванням наведеного судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми штрафу 5 % від суми неповернення (не освоєння) невикористаної суми попередньої оплати в розмірі 6 599 900, 00 гривень в сумі 329 955, 00 гривень та штрафу за прострочення понад 30 у розмірі 7 % від суми прострочення в розмірі 2 194 935, 59 гривень в сумі 154 645, 49 гривень, та встановлено, що означені розрахунки є вірними та такими що підлягають до задоволення.
138. Водночас, згідно з визначенням поняття неустойки, що передбачено статтею 549 Цивільного кодексу України, грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, є пеня.
139. Отже, передбачена умовами пункту 13.9. Договору санкція за якою за подальше порушення строку повернення Генеральному підряднику коштів попередньої оплати, Субпідрядник сплачує 0, 1 % від суми коштів з яких допущено затримку в поверненні, за кожен день прострочення, за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб її обчислення за кожен день прострочення, підпадає під визначення пені.
140. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 по справі № 922/3578/18.
141. При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
142. В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо вказується на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
143. Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно зі статтями 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
144. Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).
145. Отже, приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" законодавчо обмежений розмір пені за прострочку платежу розміром подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки НБУ застосовується розмір пені встановлений договором.
146. Перевіривши надані позивачем розрахунки пені (неустойки) судом встановлено, що позивачем в порушення норм законодавства нараховано пеню за період з 06.03.2024 до 20.05.2023, тобто з урахуванням днів, в яких відбувалося правомірне, у строк визначений Договором, користування коштами попередньої оплати.
147. Крім того судом встановлено, що визначений позивачем розмір пені за всіма періодами нарахування перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
148. Суд за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" зробив власний розрахунок пені, в межах обраних позивачем сум заборгованості, з урахуванням вище викладених висновків наступним чином:
- на заборгованість 6 599 900, 00 гривень за період з 21.03.2024 - 27.03.2024 пеня становить 36 606, 00 гривень (подвійна облікова ставка НБУ);
- на заборгованість 2 194 935, 59 гривень за період з 28.03.2024 - 23.04.2024 пеня становить 46 957, 23 гривень (подвійна облікова ставка НБУ);
- на заборгованість 882 950, 61 гривень за період з 24.04.2024 - 20.05.2024 пеня становить 17 683, 14 гривень (подвійна облікова ставка НБУ).
149. Відповідно, сума пені що підлягає до стягнення з відповідача становить 101 246, 37 гривень. В частині стягнення пені у розмірі 127 054, 36 гривень слід відмовити.
150. Разом із тим, відповідач зазначає, що при визначенні розміру штрафних санкцій позивачем невірно визначено суму простроченого зобов'язання в розмірі 6 599 900, 00 гривень, так як вона має рахуватись без ПДВ та складати 5 499 916, 67 гривень (6 599 900, 00 - 1 099 983, 33).
151. Однак, суд звертає відповідача на те, що правова позиція зазначена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19 стосується розрахунку розміру неустойки згідно із частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму, та на які відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України не включається ПДВ, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.
152. Отже обставини справи викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19 не є релевантними обставинам у даній справі.
153. Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
154. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
155. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
156. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
157. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Висновок суду.
158. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати.
159. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
160. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 13 664, 51 гривень (платіжна інструкція № 185 від 04.03.2025).
161. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 4 587, 18 гривень залишається за позивачем, а судовий збір в розмірі 9 077, 33 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" про стягнення штрафних санкцій в сумі 910 967, 21 гривень - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" (вул. Шевченка, буд. 101, смт. Богородчани (з), Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701; ідентифікаційний код: 30051316) на користь Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" (вул. Причальна, буд. 5 А, м. Київ, 02081; ідентифікаційний код: 20003226) заборгованість в сумі 605 172, 97 гривень (шістсот п'ять тисяч сто сімдесят дві гривні дев'яносто сім копійок), з яких: 10 598, 54 гривень - 3 % річних, 9 687, 57 гривень - інфляційні нарахування, 329 955, 00 гривень - штраф у розмірі 5 % від суми прострочення, 101 246, 37 гривень - пеня за кожен день прострочення, 154 645, 49 гривень - штраф у розмірі 7 % від суми прострочення, а також 9 077, 33 гривень (дев'ять тисяч сімдесят сім гривень тридцять три копійки) судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 52 474, 61 гривень - 3 % річних, 126 265, 26 гривень - інфляційних нарахувань, 127 054, 36 гривень - пені за кожен день прострочення - відмовити.
5. Судовий збір в розмірі 4 587, 18 гривень залишити за позивачем.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повний текст рішення складено - 04.07.2025.
Суддя В. В. Михайлишин