Справа № 909/792/25
про відмову у видачі судового наказу
04.07.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Струм" б/н від 02.07.2025 (вх. № 5792/25 від 02.07.2025) до боржника - Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області про видачу судового наказу про стягнення заборгованості у розмірі 5 585, 89 гривень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Струм" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про видачу судового наказу б/н від 02.07.2025 (вх. № 5792/25 від 02.07.2025) за вимогою про стягнення з Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області за Договором № 2204/1206/93 від 26.12.2024 про постачання електричної електроенергії споживачу заборгованості у розмірі 5 585, 89 гривень.
Розглянувши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Згідно із частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 Господарського процесуального кодексу України, є судовим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
За змістом статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Форма і зміст заяви про видачу судового наказу визначені статтею 150 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Дослідивши матеріали поданої заяви, судом встановлено, що до заяви про видачу судового наказу заявником не додано Договір № 2204/1206/93 від 26.12.2024 про постачання електричної електроенергії споживачу.
Подану до Господарського суду Івано-Франківської області заяву про видачу судового наказу заявник обґрунтовує фактом неналежного виконанням боржником прийнятих на себе зобов'язань за Договором про закупівлю електричної енергії у постачальника № 2204/1206/93 від 26.12.2024 щодо оплати вартості спожитої електричної енергії в період грудня 2024.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Струм" на підтвердження правомірності заявлених вимог та господарських правовідносин між сторонами до заяви про видачу судового наказу було надано суду копії таких документів: Договір № 2204/1209 від 25.12.2024 з додатками: додаток № 1 до Договору № 2204/1209 від 25.12.2024 про постачання електричної енергії споживачу, додаток № 1.1 Договору № 2204/1209 від 25.12.2024 про постачання електричної енергії споживачу, додаток № 2 до Договору № 2204/1209 від 25.12.2024 про постачання електричної енергії споживачу, додаток № 3 до Договору № 2204/1209 від 25.12.2024 про постачання електричної енергії споживачу, додаткову угоду № 1 від 27.12.2024 до Договору № 2204/1209 від 25.12.2024 про закупівлю (постачання) електричної енергії, додаток № 3 до Договору № 2204/1209 від 25.12.2024 (нова редакція) про постачання електричної енергії споживачу, акт № УСБП-003847 від 27.12.2024, акт № УСБП-003847 від 31.12.2024, акт коригування від 31.12.2024 до акту постачання електричної енергії Відділ освіти, молодіжної політики та спорту Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області від 31.12.2024 згідно з Договором № 2204/1209 від 25.12.2024, акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2024 - 24.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Струм" і Відділом освіти, молодіжної політики та спорту Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, платіжну інструкцію № 53 від 27.12.2024, платіжну інструкцію № 65 від 27.12.2024, платіжну інструкцію № 322 від 27.12.2024, платіжну інструкцію № 118 від 27.12.2024, які з боку боржника Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області укладені та підписані не були, а укладені з іншим споживачем, а саме з Відділом освіти, молодіжної політики та спорту Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області.
Зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.
Приймаючи до уваги вищевикладене, Господарський суд Івано-Франківської області приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума у розмірі 5 585, 89 гривень є необґрунтованою та не підтвердженою, оскільки з поданих матеріалів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги в заявленому розмірі за Договором № 2204/1209 від 25.12.2024 про постачання електричної енергії споживачу, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
За приписами пункту 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
У відповідності до положень частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно із частинами 1, 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Суд вважає за необхідне зауважити, що за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права.
Таким чином, розглядаючи заяву про видачу судового наказу, суд має встановити обставини виникнення або порушення права грошової вимоги зокрема, й саме в тій сумі, щодо стягнення якої подано відповідну заяву, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до змісту статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, відсутність у матеріалах заяви належних доказів, які б вірогідно підтверджували укладення вказаного договору з боржником, на який заявник посилається, а також інших доказів не дає можливості формально переконатися у наявності прав вимоги у заявника, та відповідно, наявності відповідного обов'язку у боржника.
Отже, в порушення вимог пункту 3 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу заявником не надано копію Договору № 2204/1206/93 від 26.12.2024 про постачання електричної енергії, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, між заявником Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Струм" та боржником Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, за яким пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості.
Враховуючи викладене, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, належним чином не підтверджуються доданими відповідними документами.
Таким чином, із поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги Білоберізькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області за Договором № 2204/1206/93 від 26.12.2024 про постачання електричної енергії, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 5 585, 89 гривень, про стягнення яких ставить вимогу заявник.
З урахуванням викладених вище обставин та норм процесуального права у сукупності, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Струм" у видачі судового наказу, на підставі пунктів 1, 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, а також суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями пунктами 1, 8 частини 1 статті 152, статтями 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Струм" у видачі судового наказу про стягнення заборгованості у розмірі 5 585, 89 гривень з Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області за Договором № 2204/1206/93 від 26.12.2024 про постачання електричної електроенергії споживачу .
Ухвала набирає законної сили 04.07.2025, та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено - 04.07.2025.
Суддя В. В. Михайлишин