Рішення від 16.06.2025 по справі 908/633/25

номер провадження справи 4/28/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2025 Справа № 908/633/25

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, (70530, Запорізька область, Запорізький район, смт. Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, буд. 49)

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельними ділянками

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Шульга Л.М., на підставі службового посвідчення № 075800 від 01.03.2023;

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Мірошник О.П., на підставі довіреності № 8/62-24-0.62 від 30.12.2024, виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

17.03.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 12-1160-25 від 17.03.2025, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 17.03.2025, (вх. № 693/08-07/25 від 17.03.2025) Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, смт. Комишуваха Запорізького району Запорізької області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя про:

1) визнання незаконним та скасування наказу начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Пологівського та Оріхівського районів Запорізької області» в частині 2 земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га на території Оріхівського району із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;

2) скасування державної реєстрації права власності Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області на земельну ділянку з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1580554323239);

3) скасування державної реєстрації права власності Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 39820689, на земельну ділянку з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1679919423239);

4) визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га у Державному земельному кадастрі;

5) визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га у Державному земельному кадастрі.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 справу № 908/633/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.03.225 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/633/25 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, присвоєний номер провадження справи 4/28/25, підготовче засідання призначено на 14.04.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2025 підготовче засідання відкладено на 07.05.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/633/25, справу призначено до розгляду по суті та призначено судове засідання на 21.05.2025.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 16.06.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання від 21.05.2025.

В судове засідання 21.05.2025 з'явилися представники прокуратури і відповідача, фіксація судового процесу здійснювалася з використанням системи відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.

В судовому засіданні 16.06.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 16.06.2025 не з'явився. В матеріалах справи № 908/633/25 наявна Заява Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області (вх. № 9114/08-08/25 від 02.05.2025), якою позивач підтримує вимоги прокурора справі № 908/633/25, а також просить суд розглянути справу № 908/633/25 без участі в судових засіданнях уповноваженого представника Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області.

Згідно приписів ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Однією із найважливіших гарантій забезпечення захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист безпосередньо в Основному законі України.

Відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 16.06.2025 за відсутністю позивача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені прокурором вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст., ст. 22, 29, 43, 44, 79, 79-1, 83 152, 155, 164, 166 Земельного кодексу України, ст., ст. 11, 21, 178, 393, 415 ЦК України, приписи Законів України «Про місцеве самоврядування», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про екологічну мережу України», «Про державний земельний кадастр». Мотивуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що Запорізькою обласною прокуратурою в ході моніторингу земельних ділянок в адміністративних межах Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області встановлено порушення інтересів держави під час розпорядження землями природно-заповідного фонду, а саме встановлено, що на території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Як зазначає прокурор, рішенням Запорізької обласної ради від 30.05.2013 № 19 на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області на схід від села Жовта Круча створено ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Жовтокручанська» загальною площею 110 га. Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2014 № 58 затверджено Положення про заказник. Зазначений об'єкт природно-заповідного фонду передано під охорону Новотроїцькій сільській раді Оріхівського району Запорізької області на підставі охоронного зобов'язання від 02.12.2014 № 14. У подальшому у зв'язку з адміністративною реформою наказом Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації від 30.09.2021 № 119-0 затверджено Положення про заказник у новій редакції. Охоронні зобов'язання передано Комишуваській селищній раді (Новотроїцький старостинський округ) Запорізького району Запорізької області (охоронне зобов'язання від 01.10.2021 № 78. Разом із тим, як встановлено прокурором, наказом начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 затверджено розроблені ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 9758 га, розташованих за межами населених пунктів на території Пологівського та Оріхівського районів Запорізької області, згідно з додатком. Зокрема, відповідно до додатку до вказаного наказу по Новотроїцькій сільській раді затверджено 11 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, які розташовані на загальній площі 440,3466 га. На підставі вказаної технічної документації із землеустрою у Державному земельному кадастрі здійснена державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га (10.12.2013) та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га (14.12.2013). Земельні ділянки віднесено до категорії сільськогосподарських земель з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Проте, будь-які відомості про обмеження у використанні вказаних земельних ділянок відповідно до даних Державного земельного кадастру не зареєстровано. Внаслідок подальших змін у законодавстві функції і повноваження Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області передано спочатку до Управління Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області, а потім - до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. На підставі заяв Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 13.06.2018 та від 23.10.2018 зареєстровано право державної власності в особі Головногоуправління Держгеокадастру у Запорізькій області на земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га відповідно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У подальшому на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 21.12.2018 № 8-2298/15-18СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та Акту приймання-передачі від 22.12.2018 земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га були передані як земельні ділянки сільськогосподарського призначення у комунальну власність Комишуваській селищній об'єднаній територіальній громаді. При цьому будь-які обтяження речових прав та обмеження у використанні земельних ділянок відсутні. У той же час Комишуваською селищною радою права комунальної власності на вищевказані земельні ділянки сільськогосподарського призначення не зареєстровано, оскільки вони частково знаходяться (більша їх частина) на території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська». На теперішній час згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га зареєстровані за ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на праві державної власності як землі сільськогосподарського призначення. Як стверджує прокурор, відповідно до виконаного сертифікованим інженером-геодезистом Панченком Г.В. Технічного звіту з виконання топографо-геодезичної зйомки по обстеженню земельної ділянки ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» загальною площею 110 га встановлено, що остання перетинається із наступними земельними ділянками: - ділянка 1 з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01-землі сільськогосподарського призначення). Площа перетину складає 48,9 га; - ділянка 2 з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01-землі сільськогосподарського призначення). Площа перетину складає 7,3 га. Таким чином земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га перебувають у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», відносяться до земель природно-заповідного фонду, мають особливий статус цільового призначення (особливо цінних земель природно-заповідного фонду), а також згідно з положеннями цивільного законодавства відносяться до земель обмеженої оборотоздатності. При цьому, ані Відділ Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області, ані органи Держгеокадастру не уповноважені змінювати цільове призначення земель природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб. Особливість статусу земель природо-заповідного фонду закріплена у нормах Земельного кодексу України, Законах України «Про природно-заповідний фонд України» та «Про охорону навколишнього природного середовища». Системний аналіз зазначених положень законодавства свідчить, що території та об'єкти природно-заповідного фонду мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 ЦК України належать до об'єктів, обмежених в обороті. Розташування земельних ділянок із кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» за чинним законодавством свідчить про їх віднесення до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цих ділянок з іншим статусом цільового використання - для товарного сільськогосподарського виробництва. Незважаючи на те, що згідно з даними Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цільовим призначенням спірних земельних ділянок вказано «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», ця обставина не має правового значення, оскільки статус згаданих ділянок першочергово визначається тим, що вони розташовуються в межах об'єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території. Таким чином, спірні земельні ділянки в силу імперативної вказівки законодавця належать до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на них об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська». Згідно з інформацією Запорізької обласної ради від 27.10.2023 № 2570/01-15 рішень про переведення земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» до іншої категорії, в т.ч. сільськогосподарського призначення, про зміну їх цільового призначення з моменту створення, а також про скасування статусу цього заказника не приймалось. За інформацією Секретаріату Кабінету Міністрів України від 26.10.2023 за № 27652/0/2-23 рішення про передачу або вилучення, погодження зміни цільового призначення земельних ділянок ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» не приймались. Саме з моменту створення зазначеного об'єкту природно-заповідного фонду він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природоохоронного призначення. Будь-яких рішень щодо скасування такого статусу, зміни цільового призначення або його вилучення уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування не приймалось. Таким чином, наказ начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Пологівського та Оріхівського районів Запорізької області» в частині 2 земельних ділянок на території Оріхівського району (на теперішній час Запорізького району) з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га прийнято з перевищенням наданих повноважень, в порушення норм ст. ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 149 ЗК України, а також ст. ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у зв'язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Відповідно, в силу вимог п. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підлягає припиненню в судовому порядку право державної власності ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на спірні земельні ділянки. Крім того, спірні земельні ділянки входять у межі ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», більшою частиною площі накладаються на землі природно-заповідного фонду, а отже не можуть відноситися до земель сільськогосподарського призначення та існувати у встановлених межах. На теперішній час земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га, які розташовані в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», вважаються комунальною власністю. Разом з тим, встановлення цим землям статусу сільськогосподарських фактично позбавляє територіальну громаду можливості реалізувати правомочність користування цими землями відповідно до їх унікальних якостей та характеристик. Більше того, зазначене цільове призначення згідно з положеннями Земельного кодексу України формально є підставою для передачі цих земельних ділянок приватним власникам для використання за таким призначенням. Отже, з метою реального поновлення прав територіальної громади, державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 та 2323986200:03:002:0283 підлягає визнанню незаконною та скасуванню. З урахуванням наведеного, прокурор вважає наявними підстави для здійснення захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом у цій справі в порядку ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та просить суд позов задовольнити повністю. Також прокурор просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

07.04.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов Відзив на позовну заяву (вх. № 7347/08-08/25 від 07.04.2025), відповідно до якого відповідач заперечив проти позову, позовні вимоги прокурора вважає безпідставними та необґрунтованими. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області, на підставі якої були зареєстровані земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0283 та 2323986200:03:002:0282, затверджена наказом відділу Держземагентства в Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1. На момент прийняття вказаного рішення відділ Держземагентства в Пологівському районі Запорізької області не володів інформацією щодо віднесення спірних земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» та не міг володіти такою інформацією. Земельна ділянка з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі 14.12.2013, земельна ділянка з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га, зареєстрована в Державному земельному кадастрі 10.12.2013 на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка була розроблена ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Рішенням Запорізької обласної ради від 30.05.2013 № 19 на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області на схід від села Жовта Круча створено ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Жовтокручанська» загальною площею 110 га. Межі ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» внесені до відомостей Державного земельного кадастру не були. Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2014 № 58 затверджено положення про заказник місцевого значення «Балка Жовтокручанська». Зазначений об'єкт передано під охорону Новотроїцькій сільській раді Оріхівського району Запорізької області на підставі охоронного зобов'язання від 02.12.2014 № 14. Тобто, зазначені події відбувалися вже після реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, затвердження документації із землеустрою, що підтверджує обставину, що Відділ не був та не міг бути обізнаний з обставиною створення ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» та розміщення його саме в місці відведення спірних земельних ділянок. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.10.2018 року за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області зареєстровано речове право - право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га; 13.06.2018 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області зареєстровано речове право - право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га. Підстава здійснення реєстрації речового права - Закон України від 06.09.2012 № 5245 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». В подальшому, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» Комишуваською селищною радою Оріхівського району Запорізької області подано до Головного управління клопотання від 01.11.2018, яким рада просила передати у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2575,22 га. До клопотання було додано рішення Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області від 31.10.2018 «Про внесення змін та доповнень до рішення двадцять третьої сесії восьмого скликання № 07 від 23.02.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області» з додатком, який містить перелік земельних ділянок, серед яких земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0283 та 2323986200:03:002:0282. Відносно вказаних земельних ділянок селищна рада, складаючи зазначений перелік, у колонці «Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки» вказала «відсутні». Тобто, звертаючись з клопотанням до Головного управління про передачу земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0283 та 2323986200:03:002:0282 та при отриманні 22.12.2018 таких земельних ділянок за актом приймання-передачі Комишуваська селищна рада підтвердила віднесення спірних земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Згідно інформації, що міститься у відомостях Державного земельного кадастру, станом на 07.04.2025 інформація про межі ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», яка розташована на території Новотроїцької сільської ради Пологівського району Запорізької області, не внесені до відомостей Державного земельного кадастру. Питання інформаційної взаємодії Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів та інших інформаційних систем врегульовано нормами статті 31 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 483. Обмін даними між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, визначення змісту таких даних здійснюються за згодою з Мінагрополітики, держателями кадастрів та інформаційних систем органів виконавчої влади або договорами між держателем Державного земельного кадастру та держателями інших публічних і приватних інформаційних систем. Також, на виконання протоколу наради під головуванням Прем'єр-міністра України від 26.09.2019 «Питання функціонування державних кадастрів» на офіційному веб-сайті Держгеокадастру у розділі «Публічна кадастрова карта України» адміністратором Державного земельного кадастру - ДП «Центр ДЗК» розміщено інформаційний шар «Природно-заповідний фонд» згідно з даними, наданими Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Інформаційний шар «Природно-заповідний фонд» не містить офіційних відомостей Державного земельного кадастру і має інформаційний характер. Інформаційний шар створено з метою збереження та охорони об'єктів природно-заповідного фонду,відкриття для широкого загалу даних про такі території та місце їх розташування, а також для надання можливості державним кадастровим реєстраторам враховувати таку інформацію при прийняті рішення про реєстрацію земельної ділянки. Дані, отримані від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та відображені в інформаційному шарі «Природно-заповідний фонд», не відповідають основним вимогам щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру, отже не ідентифікує об'єкт природно-заповідного фонду (його вид, встановлені межі, категорію земель, режим їх використання, власника та розпорядника, тощо). На підставі вищевикладеного, враховуючи, що Відділ Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області не володів інформацією про обставину створення ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», розміщення його саме в місці відведення спірних земельних ділянок, та не міг володіти такою інформацією, наказ начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 в частині інвентаризації 2 земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0283 та 2323986200:03:002:0282 є таким, що прийнятий у відповідності до вимог чинного на той час законодавства. З урахуванням вказаних вище обставин, відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

Прокурором через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подана суду Відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 7750/08-08/25 від 14.042025), в якій прокурор вважає наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи безпідставними і необґрунтованими. Так, в обґрунтування своєї правової позиції прокурор зауважує, що Запорізькою обласною радою відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 25, 26, ч. 3 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», враховуючи рішення Новотроїцької сільської ради Оріхівського району від 19.03.2013 № 5 «Про погодження створення ландшафтних заказників місцевого значення», прийнято рішення від 30.05.2013 № 19 про створення на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області на схід від села Жовта Круча ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» загальною площею 110 га. Окрім іншого, вищевказане рішення обласної ради розміщено на офіційному сайті Запорізької обласної ради: https://zor.gov.ua/content/dvadcyat-soma-sesiya-shostogosklykannya. Правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим. Таким чином, спірні земельні ділянки в силу імперативної вказівки законодавця належать до земель природно-заповідного призначення з 30.05.2013 (дата винесення рішення № 19 Запорізькою обласною радою про оголошення нових територій природно-заповідного фонду) за фактом розташування на них об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська». Прокурор наполягає, що наказ начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Пологівського та Оріхівського районів Запорізької області» в частині 2-х земельних ділянок на території Оріхівського району (на теперішній час Запорізького району) з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га прийнято з перевищенням наданих повноважень, в порушення норм ст. ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 149 ЗК України, а також ст. ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у зв'язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню. З урахуванням наведених доводів прокурор просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач процесуальним правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався, відповідну процесуальну заяву суду не надав.

Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від відповідача надійшли Додаткові пояснення у справі (вх. № 9629/08-08/25 від 12.05.2025) та (вх. № 10460/08-08/25 від 21.05.2025), в яких відповідач просить суд при вирішення спору у даній справі врахувати висновки Верховного Суду викладені у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 щодо застосування норм права у вигляді частини першої статті 45 та статті 4 ГПК України. У вказаній справі Верховний Суд зазначив, що «у цій справі прокурор пред'явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред'явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області). Зазначене не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.». Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій, яке затверджене наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603 (у редакції наказу Держгеокадастру від 08.03.2023 № 85), Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Запорізької області (п. 3 Положення). Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Відповідно до п. 8 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Отже, заявляючи позовну вимогу про визнання незаконним та скасування оскаржуваного по справі № 908/633/25 наказу, який був виданий органом виконавчої влади в особі відповідача, прокурор, в розумінні постанови Верховного Суду від 05.10.2022, фактично здійснив пред'явлення державою цієї вимоги до неї самої. Зазначені дії йдуть врозріз із нормами процесуального права у вигляді частини першої статті 45 та статті 4 ГПК України, в їх сукупності. Внаслідок пред'явлення прокурором вищезазначеної позовної вимоги по цій справі до органу виконавчої влади відбувся збіг процесуального статусу позивача та відповідача в особі держави щодо заявленої позовної вимоги про визнання незаконним та скасування оскаржуваного по справі № 908/633/25 наказу. Все вищенаведене стосується й пред'явленої прокурором до відповідача позовної вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельних ділянок, які є предметом судового розгляду по справі № 908/633/25. Також при вирішенні спору у даній справі відповідач вважає за необхідне застосувати висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 915/102/24, в якій суд виснував, що оскаржений наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 08.12.2020 № 22-ОТГ вичерпав свою дію, оскільки на його підставі міською радою було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Відповідно задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування оскарженого наказу не може призвести до захисту будь-чиїх прав чи інтересів. У спірних правовідносинах оскаржуваний наказ виконаний шляхом здійснення в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 та з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 та державної реєстрації права власності на них за відповідачем в державному реєстрі речових прав. З огляду на наведені норми процесуального права та за наявності вищевикладених обставин, на думку відповідача, заявлена позовна вимога про визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу, є неефективним способом захисту прав позивачів, оскільки оскаржуваний наказ є таким, що вичерпав свою дію фактом його виконання. Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що позовні вимоги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних

правовідносинах, - Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області не підлягають задоволенню.

Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від прокуратури також надійшли Додаткові пояснення у справі (вх. № 10300/08-08/25 від 19.05.2025), в яких прокурор зауважує, що в даному випадку твердження відповідача про наявність у спірних правовідносинах «спору держави з державою» є безпідставним та необґрунтованим. Відповідно до положень ст., ст. 167, 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, а територіальні громади - через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції (ст., ст. 169, 172 ЦК України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Відповідно до вимог ст., ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обов'язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (пункт в частини 1 статті 80 Земельного кодексу України); територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. в разі прийняття, зокрема, органами державної влади рішень щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з порушенням вимог чинного законодавства, територіальна громада як суб'єкт права власності на землю та рівноправний учасник земельних відносин поряд з іншими юридичними та фізичними особами, має право на судовий захист порушених прав і своє право на судовий захист може реалізувати лише через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції. Постанова Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 не підлягає застосуванню через неподібність спірних правовідносин, різного предмету спору, а також сторін. Крім того, прокурор вважає, що визнання незаконним та скасування наказу Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1

відповідає критерію правомірності та ефективності вибраного позивачем способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника.

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення прокурора і представника відповідача, суд

УСТАНОВИВ

Запорізькою обласною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтернів держави під час розпорядження землями природно-заповідного фонду, а саме в ході моніторингу земельних ділянок в адміністративних межах Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області встановлено, що на території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З матеріалів справи судом з'ясовано, що з метою збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, підтримання екологічного балансу, раціонального використання природних і рекреаційних ресурсів області Запорізькою обласною радою відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст., ст. 25, 26, ч. 3 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», враховуючи рішення Новотроїцької сільської ради Оріхівського району від 19.03.2013 № 5 «Про погодження створення ландшафтних заказників місцевого значення», прийнято рішення від 30.05.2013 № 19 про створення на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області на схід від села Жовта Круча ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» загальною площею 110 га.

Вищевказане рішення Запорізької обласної ради розміщено на офіційному сайті Запорізької обласної ради: https://zor.gov.ua/content/dvadcyat-soma-sesiya-shostogosklykannya.

Територія заказника представлена степовою рослинністю: ковилою волосистою, стоколосом, чагарниками - караганою степовою та скіфською. З представників фауни до Червоної книги занесені: подалірій, махаон.

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2014 № 58 затверджено Положення про заказник, в якому також закріплена аналогічна мета творення заказника.

Відповідно до п., п. 1.2, 1.3 цього Положення Заказник загальною площею 110 га розташовано на схід від с. Жовта Круча Новотроїцької сільської ради Оріхівського району. Землекористувач - Новотроїцька сільська рада Оріхівського району.

Розділом 3 указаного Положення визначено режим території заказника, яким забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на нього завдань і загрожує збереженню природних комплектів, у т.ч. передача у будь-яке користування земель заказника; розорювання земель, за винятком заходів по обмеженню розповсюдження пожеж; знищення та суттєва зміна видового складу рослинного покриву; інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв'язків та ходу природних процесів, втрати наукової, природоохоронної, естетичної цінності природного комплексу, що охороняється, тощо.

Зазначений об'єкт природно-заповідного фонду передано під охорону Новотроїцькій сільській раді Оріхівського району Запорізької області на підставі охоронного зобов'язання від 02.12.2014 № 14.

На виконання Закону України від 16.04.2020 № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» затверджено територію Комишуваської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Комишуваха Оріхівського району, до складу якої увійшли Комишуваська, Димитровська, Новоіванівська, Новотавричеська, Новотроїцька, Новояковлівська, Щасливська, Яснополянська територіальні громади.

Відповідно до підпункту 8 пункту 3 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020, яка набрала чинності 19.07.2020, остання постановила ліквідувати у Запорізькій області: Бердянський,Більмацький, Василівський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Кам'янсько-Дніпровський, Мелітопольський, Михайлівський, Новомиколаївський, Оріхівський, Пологівський, Приазовський, Приморський, Розівський, Токмацький, Чернігівський, Якимівський райони.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 вищезазначеної постанови у Запорізькій області зокрема було утворено Запорізький район (з адміністративним центром у місті Запоріжжя) у складі територій Біленьківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Комишуваської селищної, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло-Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Новоолександрівської сільської, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненської сільської, Таврійської сільської, Тернуватської селищної, Широківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку зі вказаними адміністративно-територіальними змінами районів 16.04.2021 змінено найменування Комишуваської селищної ради Оріхівського району на Комишуваську селищну раду Запорізького району Запорізької області.

Згідно з нормами підпункту 1 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (розформовані територіальні громади).

Підпунктом 4 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади.

У зв'язку з цим Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації наказом від 30.09.2021 № 119-0 затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Жовтокручанська» у новій редакції та передано останній під охорону Комишуваській селищній раді Запорізького району Запорізької області на підставі охоронного зобов'язання від 01.10.2021 № 78.

Разом із тим з матеріалів справи слідує, що наказом Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 22.07.2013 № 82-03 «Про інвентаризацію земель» було затверджено графік проведення робіт по інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності по Запорізькій області.

Згідно зі вказаним графіком, серед іншого, визначено наступні завдання: складання технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - до 11.11.2013; подання та погодження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - до 21.11.2013; подання матеріалів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру - до 02.12.2013; затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та прийняття робіт - до 10.12.2013.

На виконання наказу від 22.07.2013 № 82-03 наказом Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 04.09.2013 № 113-03 «Про проведення робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області надано дозвіл на проведення робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Пологівського та Оріхівського районів. Цим же наказом передбачалася необхідність погодження та затвердження розробленої землевпорядної документації відповідно до вимог чинного законодавства.

Державним підприємством «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на замовлення Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області розроблено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Відповідно до вказаної технічної документації на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області проінвентаризовано 11 земельних ділянок на загальну площу 440,3466 га як земель сільськогосподарського призначення, з яких спірні земельні ділянки позначені під номерами 6 (площею 9,4959 га) та 7 (площею 48,9857 га).

Наказом начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 затверджено розроблені ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» технічні документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 9758 га, розташованих за межами населених пунктів на території Пологівського та Оріхівського районів Запорізької області, згідно з додатком.

Зокрема, відповідно до додатку до вказаного наказу по Новотроїцькій сільській раді затверджено 11 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, які розташовані на загальній площі 440,3466 га.

Вказані земельні ділянки віднесено до категорії сільськогосподарських земель з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Разом із цим, будь-які відомості про обмеження у використанні вказаних земельних ділянок відповідно до даних Державного земельного кадастру не зареєстровано.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 Відділ Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області реорганізовано шляхом перетворення в управління Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 Управління Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області реорганізовано шляхом приєднання до новоствореного Управління Держгеокадастру у Пологівському районі Запорізької області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 581 «Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» наказом Держгеокадастру від 07.11.2016 № 284 «Про ліквідацію територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Запорізькій області» ліквідовано управління Держгеокадастру у Пологівському районі Запорізької області.

Запис про припинення юридичної особи внесено державним реєстратором в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.12.2017.

Функції і повноваження ліквідованого Управління передано до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

На підставі заяв Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 13.06.2018 та 23.10.2018 зареєстровано право державної власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га відповідно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У подальшому на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 21.12.2018 № 8-2298/15-18СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та Акту приймання-передачі від 22.12.2018 земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га передані як земельні ділянки сільськогосподарського призначення у комунальну власність Комишуваській селищній об'єднаній територіальній громаді.

Проте, будь-які обтяження речових прав та обмеження у використанні земельних ділянок відсутні.

У той же час Комишуваською селищною радою права комунальної власності на вищевказані спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення не зареєстровано, оскільки вони частково знаходяться (більша їх частина) на території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська».

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на час звернення прокурора до суду з позовом у даній справі земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га зареєстровані за ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на праві державної власності як землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до виконаного сертифікованим інженером-геодезистом Панченком Г.В. Технічного звіту з виконання топографо-геодезичної зйомки по обстеженню земельної ділянки ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» загальною площею 110 га встановлено, що остання перетинається із наступними земельними ділянками:

- ділянка 1 з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01-землі сільськогосподарського призначення). Площа перетину складає 48,9 га;

- ділянка 2 з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01-землі сільськогосподарського призначення). Площа перетину складає 7,3 га.

Окрім іншого, розташування спірних земельних ділянок у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» підтверджено інформацією ГУ Держгеокадастру від 19.12.2023 № 10-8-0.2-3782/2-23 та Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 09.09.2021 № 01-38/1868/1067.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом у цій справі про визнання незаконним та скасування наказу начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Пологівського та Оріхівського районів Запорізької області» в частині 2 земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га на території Оріхівського району із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»; скасування державної реєстрації права власності Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області на спірні земельні ділянки та визнання незаконною та скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Мотивуючи позовні вимоги у справі прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га перебувають у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», відносяться до земель природно-заповідного фонду, мають особливий статус цільового призначення (особливо цінних земель природно-заповідного фонду), а також згідно з положеннями цивільного законодавства відносяться до земель обмеженої оборотоздатності.

У той же час обидві земельні ділянки згідно з відомостями Державного земельного кадастру на теперішній час мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Оскаржуваний наказ начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Пологівського та Оріхівського районів Запорізької області» в частині 2 земельних ділянок на території Оріхівського району (на теперішній час Запорізького району) з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га прийнято з перевищенням наданих повноважень, в порушення норм ст. ст. 19, 20, 43-45, 122, 149 ЗК України, а також ст. ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у зв'язку з чим він підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Також, в силу вимог п. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягає припиненню в судовому порядку право державної власності ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на спірні земельні ділянки.

Крім того, спірні земельні ділянки входять у межі ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», більшою частиною площі накладаються на землі природно-заповідного фонду, а отже не можуть відноситися до земель сільськогосподарського призначення та існувати у встановлених межах.

На теперішній час земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га, які розташовані в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», вважаються комунальною власністю.

Разом з тим, встановлення цим землям статусу сільськогосподарських фактично позбавляє територіальну громаду можливості реалізувати правомочність користування цими землями відповідно до їх унікальних якостей та характеристик. Більше того, зазначене цільове призначення згідно з положеннями Земельного кодексу України формально є підставою для передачі цих земельних ділянок приватним власникам для використання за таким призначенням. Отже, з метою реального поновлення прав територіальної громади, державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 та 2323986200:03:002:0283 підлягає визнанню незаконною та скасуванню.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із статтями 4, 53 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Аналіз положень статті 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави на спірні земельні ділянки, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Окремо слід вказати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.02.2019 (справа № 915/20/18) дійшов однозначного висновку про можливість представництва органами прокуратури в суді органів місцевого самоврядування, а отже і інших органів державної влади.

При цьому відповідно до пункту 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 Верховним Судом встановлено, що прокурор не повинен встановлювати причини невиконання уповноваженими державою органами відповідних функцій у спірних відносинах.

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України, статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України та відповідно до абзацу 1 пункту 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, зміст якого визначає, що з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Як зазначає прокурор, необхідність пред'явлення цього позову зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони землі як національного багатства, зокрема спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду, порушення ґрунтового покриву (розорювання, дискування) якої заборонено законом.

Згідно із статтею 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Цей режим може бути уніфікованим (єдиним для всієї території, встановлюється для природних заповідників, заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва) і диференційованим (різним залежно від функціонального призначення відповідних зон або інших форм диференціації території, передбачається для біосферних заповідників, національних природних парків та зоологічних парків).

Поширення на територію режиму природно-заповідного фонду, встановленого законом, обтяжує земельну ділянку тими обмеженнями, які вимагаються для збереження й охорони цих земель. Проте внаслідок людської діяльності, зокрема розорювання земель заповідний режим не завжди дотримується, що особливо негативно відображається на екосистемі об'єктів природно-заповідного фонду, їх флорі та фауні, вплив розорювання цілинних ділянок є практично незворотнім і невиправним.

У позовній заяві зазначено, що позов прокурора у цій справі спрямовано на усунення перешкод власнику - Комишуваській селищній раді Запорізького району Запорізької області - у користуванні та розпорядженні земельними ділянками природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» (особливо цінні землі), що сприятиме збереженню екосистеми України, захисту довкілля і реалізації екологічних прав громадян, а також контролю за використанням і розпорядженням майном відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства.

Позитивні зобов'язання держави у сфері охорони навколишнього природного середовища закріплені у статті 50 Конституції України, статтях 10, 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та інших нормативно-правових актах. Незважаючи на те, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод безпосередньо не закріплює право на безпечне довкілля, питання щодо його захисту та впливу екологічних факторів на людину дедалі частіше стають предметом розгляду Європейським судом з прав людини, у тому числі у справах проти України.

Таким чином, держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян зобов'язана забезпечити належну охорону земель природно-заповідного фонду, у тому числі спірних земельних ділянок, які входять у межі ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська». Виконання таких зобов'язань якнайкраще відповідає громадським інтересам, оскільки це сприятиме не лише збереженню унікального об'єкта екосистеми і стабільності навколишнього природного середовища, а й дасть населенню доступ до виняткового за красою та різноманітністю природного комплексу.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 наголосив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Згідно зі статтями 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель. Принципами земельного законодавства є: поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель; пріоритет вимог екологічної безпеки.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Менчинська проти Російської Федерації», «Бацаніна проти Росії» у випадках, коли правопорушення стосується інтересів великої кількості громадян або потрібно захистити інтереси держави, підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, є виправданою.

Також і Верховний Суд звертає увагу на те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками, держава може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина 3 статті 13, частина 7 статті 41, частина 1 статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт "а" частини 1 статті 91 Земельного кодексу України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України, пункт 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/6211/14-ц, пункт 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

З огляду на викладене, прокурор вказує на те, що наявні підстави для захисту порушених інтересів держави та суспільства прокурором.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.

Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Статтею 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади АРК з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Для забезпечення державного управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду можуть утворюватися спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.

Відповідно до статей 319, 386 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.

Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Згідно з частиною 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Таким чином, реалізація правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, у тому числі спірними земельними ділянками, належить органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Комишуваська селищна рада Запорізького району Запорізької області, яка має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель комунальної форми власності за межами населених пунктів для всіх потреб, однак заходів для усунення порушень законодавства не вжила.

Запорізькою обласною прокуратурою з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах листами від 20.08.2021 № 15/3-527вих-21, від 23.10.2023 № 12-1027вих-23, від 24.11.2023 № 12-1164вих-23, від 04.01.2024 № 12-10вих-24, від 25.06.2024 № 12-577вих-24, від 12.12.2024 № 12-1060вих-24 поінформовано Комишуваську селищну раду про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства щодо незаконності зміни цільового призначення спірних земельних ділянок природно-заповідного фонду та запитано про вжиті селищною радою заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідної землі заказника до такого статусу.

Однак Комишуваська селищна рада до суду з позовом про усунення їй перешкод у користуванні та розпорядженні спірними земельними ділянками шляхом відновлення їх цільового призначення не зверталася.

Згідно з відповідями Комишуваської селищної ради від 09.09.2021 № 01-38/1868/1067, 11.01.2024 № 01-25/53/33, 23.07.2024 № 01-25/1356/586, 17.02.2025 № 01-25/2554/123 повідомлено прокуратуру про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 та 2323986200:03:002:0283 передані ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вже сформованими. При цьому у Акті приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 вже було визначено цільове призначення та у графі «Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки» була позначка «відсутні».

У той же час селищною радою з'ясовано, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 та 2323986200:03:002:0283 фактично знаходяться на території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», але при цьому не покривають всю його територію.

У зв'язку з цим, селища рада зазначила про необхідність не тільки у зміні цільового призначення вказаних земельних ділянок, але й у об'єднанні земельних ділянок з іншими, які не сформовані та також відносяться до Заказника.

На думку селищної ради, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області було неправильно визначено цільне призначення спірних земельних ділянок та саме цей орган повен її виправляти.

Зважаючи на викладене, Комишуваською селищною радою Запорізького району Запорізької області не замовлялось розроблення документації із землеустрою щодо встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська».

Вказане питання планувалося винести на розгляд сесії ради у 2022 році, але після введення воєнного стану було відкладено.

Також радою повідомлено, що для врегулювання цього питання Комишуваська селищна рада не заперечує проти подання відповідного позову в інтересах держави прокуратурою.

Таким чином, незважаючи на те, що обласною прокуратурою Комишуваську селищну раду Запорізького району Запорізької області про виявлені порушення земельного та природоохоронного законодавства повідомлено ще у серпні 2021 року, селищна рада до теперішнього часу взагалі не вживала заходів до відновлення меж заказника шляхом приведення у відповідність цільового призначення спірних земельних ділянок.

При цьому земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 та 2323986200:03:002:0283 з 2013 року сформовані та зареєстровані саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначене незаконне цільове призначення зберігається й до тепер, що створює передумови для зловживань як фізичних та юридичних осіб, так і органів влади, у разі розгляду питання про надання в користування чи у власність досить великого за площею, єдиного земельного масиву загальною площею понад 58 га.

Отже, Комишуваська селищна рада, будучи обізнаною про необхідність захисту інтересів держави/територіальної громади та маючи відповідні повноваження для їх захисту, таких заходів не вжила та не планує вживати, що відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного органу місцевого самоврядування.

Тобто, прокурор зазначає, що, незважаючи на очевидність порушення інтересів держави, Комишуваською селищною радою заходів щодо звернення до суду не вжито, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави.

Прокурор також зазначає, що з урахуванням того, що спірні ділянки належать до земель природно-заповідного фонду, яка перебуває під особливою охороною держави, невжиття Комишуваською селищною радою протягом розумного строку, після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави, заходів щодо їх поновлення є підставою для звернення прокурора до суду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 912/2385/18.

Більше того, як зазначено в пункті 6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, факт не звернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що узгоджується з нормами національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини.

За інформацією Секретаріату Кабінету Міністрів України від 02.11.2022 за № 22761/0/2-22 рішення про передачу або вилучення, погодження зміни цільового призначення земельних ділянок ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» не приймались.

Крім того, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України листом від 09.11.2023 № 11 11-05 1819-23 повідомило Міністерство юстиції України, що проекти рішень і матеріали щодо передачі, вилучення, зміни цільового призначення земельних ділянок в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» до Міндовкілля не надходили.

Таким чином, до внесення змін у Земельний кодекс України щодо права власності та розпорядження земельними ділянками природо-заповідного фонду, які набули чинності 27.05.2021, інші уповноважені органи також не вживали заходів до відновлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» та приведення у відповідність з цільовим призначення категорії спірних земельних ділянок.

У даному випадку порушення інтересів держави вже триває понад 10 років, жодних ефективних заходів до їх поновлення за цей час не вжито та, виходячи з отриманих відповідей Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, остання не планує вживати будь-яких заходів до закінчення воєнного стану та не заперечує проти подання відповідного позову в інтересах держави прокуратурою.

Зазначене вимагає від прокурора звернення до суду із позовом про усунення перешкод власнику - Комишуваській селищній раді Запорізького району Запорізької області у здійсненні права користування і розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га, які знаходяться в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», шляхом визнання незаконним та скасування наказу начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 в частині, державної реєстрації вищевказаних земельних ділянок та припинення права державної власності ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на них як земель сільськогосподарського призначення.

Ураховуючи викладене, відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявні підстави для пред'явлення позову Запорізькою обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області.

Про подачу позовної заяви Запорізькою обласною прокуратурою на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» попередньо повідомлено Комишуваську селищну раду Запорізького району Запорізької області листом від 21.02.2025 № 12-12-127вих-25.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як вже зазанчалося судом раніше, рішенням Запорізької обласної ради від 30.05.2013 № 19 на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області на схід від села Жовта Круча створено ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Жовтокручанська» загальною площею 110 га.

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації від 28.11.2014 № 58 затверджено Положення про заказник.

У подальшому у зв'язку з адміністративною реформою наказом Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації від 30.09.2021 № 119-0 затверджено Положення про заказник у новій редакції. Охоронні зобов'язання передано Комишуваській селищній раді (Новотроїцький старостинський округ) Запорізького району Запорізької області (охоронне зобов'язання від 01.10.2021 № 78.

На підставі вказаної технічної документації із землеустрою у Державному земельному кадастрі здійснена державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га (10.12.2013) та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га (14.12.2013). Земельні ділянки віднесено до категорії сільськогосподарських земель з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У подальшому на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 21.12.2018 № 8-2298/15-18СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та Акту приймання-передачі від 22.12.2018 земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га були передані як земельні ділянки сільськогосподарського призначення у комунальну власність Комишуваській селищній об'єднаній територіальній громаді. При цьому будь-які обтяження речових прав та обмеження у використанні земельних ділянок відсутні.

На теперішній час згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га зареєстровані за ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на праві державної власності як землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до Технічного звіту сертифікованого інженера-геодезиста Панченко Г.В. з виконання топографо-геодезичної зйомки по обстеженню ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» загальною площею 110 га, до території Заказника частково (більша частина) входять земельні ділянки з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га, площа перетину складає 48,9 га, а також з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га, площа перетину складає 7,3 га. У той же час обидві земельні ділянки згідно з відомостями Державного земельного кадастру мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Окрім вказаних документів, розташування спірних земельних ділянок у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» підтверджено інформацією ГУ Держгеокадастру від 19.12.2023 № 10-8-0.2-3782/2-23 та Комишуваською селищною радою Запорізького району Запорізької області від 09.09.2021 № 01-38/1868/1067.

Наведені докази, підтверджують накладення площі спірних земельних ділянок та меж території заказника «Балка Жовтокручанська», у сукупності та взаємному зв'язку підтверджують, що спірні земельні ділянки з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га входять у межі цього об'єкта і за своїми характеристиками належить до земель природно-заповідного фонду.

Таким чином земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га перебувають у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», відносяться до земель природно-заповідного фонду, мають особливий статус цільового призначення (особливо цінних земель природно-заповідного фонду), а також згідно з положеннями цивільного законодавства відносяться до обмежено оборотоздатних об'єктів цивільних прав, які перебувають під особливою охороною держави, що півдтвердужється наступним.

Статтею 178 ЦК України, яка регулює питання оборотоздатності об'єктів цивільних прав, передбачено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті.

Відповідно до частини 2 статті 178 ЦК України види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено обороноздатні), встановлюються законом.

Статтею 43 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Аналогічний зміст має стаття 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Згідно зі статтею 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Стаття 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлює, що заказники відносяться до природних об'єктів природно-заповідного фонду і залежно від походження, мети та необхідного режиму охорони бувають, зокрема, ландшафтними, а залежно від екологічної, наукової, історико-культурної цінності - загальнодержавного або місцевого значення.

Ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну й економічну цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково й оголошуються територією чи об'єктом природно-заповідного фонду України. До складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища (стаття 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Таким чином, згідно з наведеними положеннями Земельного кодексу України, а також нормами статті 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказники належать до природно-заповідного фонду України.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

Отже, відповідно до статей 43, 44 Земельного кодексу України, статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ландшафтні заказники місцевого значення є об'єктами і територіями природно-заповідного фонду України.

Таким чином, згідно з наведеними положеннями ландшафтні заказники належать до природно-заповідного фонду України.

Відповідно до статті 45 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються: центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, який не передбачає використання територій природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб, а заготівля сіна та випасання худоби можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню таких територій.

Відповідно до статей 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51 - 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Статтею 5 Закону України «Про екологічну мережу України» передбачено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.

Згідно з положеннями статті 3 Закону України «Про екологічну мережу України» екомережа - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.

У статті 4 Закону України «Про екологічну мережу України» зазначено, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до принципів забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України, підлягають особливій державній охороні.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об'єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто відповідно до статті 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об'єктів.

Розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» згідно з чинним законодавством свідчить про їх належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює передання зміну цільового призначення цих ділянгок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Практика Верховного Суду свідчить про запровадження юридичної конструкції, за якою землі, перехід права володіння якими до фізичних та юридичних осіб неможливий, зважаючи на пряму вказівку законодавця, вважаються такими, що залишилися у володінні законного власника (держави або територіальної громади), і в такому разі їх державна реєстрація, використання і розпорядження іншою особою розцінюються як триваюче порушення прав власника, не пов'язане з позбавленням права володіння.

Про правильність такої позиції свідчать постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19 та від 16.09.2022 у справі № 752/3090/19.

Незважаючи на те, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цільовим призначенням спірних земельних ділянок вказано «землі сільськогосподарського призначення», ця обставина не має правового значення, оскільки статус цих ділянок першочергово визначається тим, що вони розташовані в межах об'єкта природно-заповідного фонду із спеціальним режимом такої території.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га на території Оріхівського району, з огляду на імперативні вказівки законодавця належать до земель природно-заповідного призначення у зв'язку з розташуванням на них об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська», що узгоджується із зазначеними вище висновками Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16.

Окрім того, у постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.

Згідно із чинним законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

Так, відповідно до статті 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Положеннями статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Статтею 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Крім того, на виконання статті 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» з метою визначення завдань, наукового профілю, характеру функціонування і режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду розроблено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Жовтокручансьтка». Охоронні зобов'язання по вказаному об'єкту передано Комишуваській селищній раді (Новотроїцький старостинський округ) Запорізького району Запорізької області (охоронне зобов'язання від 01.10.2021 № 78).

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення заказник створено з метою збереження і відтворення цінного природного ландшафту, збереження і відновлення чисельності популяції багатьох рідкісних видів рослин і тварин.

Основними завданнями заказника відповідно до пункту 2.2 Положення є збереження в природному стані цінної екосистеми і геологічних утворювань, збереження характерного даному ландшафту генетичного фонду тварин і рослин, особливо цінних і зникаючих, підтримка загального екологічного балансу в регіоні, поширення еколого-освітніх знань.

Режим території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» визначений у пунктом 3.1 вищевказаного Положення. Так, на території заказника забороняється будь-яка діяльність, зокрема що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану та суперечить меті та завданням Заказника, передбачені цим Положенням, в тому числі: порушення ґрунтового покриву, знищення та пошкодження дерев, чагарників, трав'яної рослинності; інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зав'язків та ходу природних процесів, втрати наукової, естетичної цінності природного комплексу, що охороняється.

Цільове призначення земельної ділянки варто розуміти як визначений законодавством правовий режим її експлуатації (використання), водночас поширення на відповідну територію режиму природно-заповідного фонду, передбаченого законом, обтяжує цю земельну ділянку тими обмеженнями, які встановлюються для збереження та охорони цих земель.

За таких обставин установлене спірним земельним ділянкам цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва жодним чином не впливає на їх обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості їх справжнього використання за таким призначенням, оскільки з часу створення заказника «Балка Жовтокручанська» (рішенням Запорізької обласної ради від 30.05.2013 № 19) ця територія має статус природно-заповідного фонду та її правовий режим і цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об'єкта.

Як зазначено у статтях 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Способи захисту суб'єктивних земельних прав слід розуміти як закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 676/2332/18, від 10.02.2021 у справі № 449/723/17 зазначені можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

У пунктах 145-149 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 серед іншого зазначено, якщо прокурор вважає, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування рішення міської ради є належною та ефективною. Прокурор може звертатися з позовом про визнання незаконним і скасування такого рішення.

Прокурор наполягає на незаконності наказу начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Пологівського та Оріхівського районів Запорізької області» в частині 2 (двох) земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га на території Оріхівського району із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та просить суд про скасування державної реєстрації права власності, посилаючись на таке.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження землями природно-заповідного фонду визначається законодавчими актами, зокрема Конституцією України, Земельним кодексом України, іншими законами. Саме законодавчими актами встановлюються обмеження щодо використання земель природно-заповідного фонду як об'єктів власності Українського народу, державної власності.

В порушення встановленого режиму території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Жовтокручанська» та за відсутності визначених законодавством повноважень з розпорядження землями природно-заповідного призначення Відділ Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області наказом від 12.12.2013 № 33/1 затвердив матеріали інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Пологівського та Оріхівського районів Запорізької області в частині двох земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га на території Оріхівського району із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

В подальшому, на підставі заяв Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 13.06.2018 та 23.10.2018 зареєстровано право державної власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га відповідно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, Відділом Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області фактично змінено цільове призначення спірних земельних ділянок всупереч вимогам статті 20 Земельного Кодексу України, а вподальшому за Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області зареєстровано право державної власності на спірні земельні ділянки як землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Положення статті 152 Земельного кодексу України визначають, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У той же час, суд відзначає, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 01.02.2020 у справі №922/614/19). Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити упродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора, що наказ начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Пологівського та Оріхівського районів Запорізької області» в частині двох земельних ділянок на території Оріхівського району (на теперішній час Запорізького району) з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га прийнято з перевищенням наданих повноважень, в порушення норм ст., ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 149 Земельного кодексу України, а також ст., ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у зв'язку з чим підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав

на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на вказані приписи закону, з урахуванням заявленої позовної вимоги про визнання незаконним та скасування спірного наказу начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1, є такою, що підлягає задовленню судом вимога про припинення права державної власності ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються відомості щодо цільового призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Відповідно до ст. 16 наведеного закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Частиною 10 ст. 79-1 ЗК України визначено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Листами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 19.12.2023 № 10-8-0.2-3728/2-23 та від 30.08.2024 № 10-8-0.6-3268/2-24 поінформовано, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровані в Державному земельному кадастрі від 10.12.2013 та 14.12.2013 відповідно на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, виконаної ДП «Запорізький науково- дослідний та проектний інститут землеустрою». Зміни щодо цільового використання в державному земельному кадастрі до теперішнього часу не вносились.

Отже, право або інтерес позивача, який є власником спірних земельних ділянок, порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про цільове призначення спірних земельних ділянкок як земель «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції з 26.07.2022, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 354/397/17.

Таким чином, державна реєстрація права власності Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області на земельну ділянку з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1580554323239) та на земельну ділянку з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1679919423239) є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідні записи формально наділяють відповідача певними юридичними правами щодо земельних ділянок й одночасно позбавляють відповідних прав законного власника - Комишуваську селищну раду.

Стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі, якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Ураховуючи викладене, для забезпечення Комишуваській селищній територіальній громаді реальної та безперешкодної можливості реалізувати всі правомочності власника щодо спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га на території Оріхівського району необхідно усунути перешкоди в користуванні ними шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірні земельні ділянки у Державному земельному кадастрі.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, критерії сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод такі: 1) чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі; 2) чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті; 3) чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод дає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або для контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини дає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Отже, стосовно земель природно-заповідного фонду встановлено пріоритет права власності Українського народу, державної та комунальної власності над приватною, тобто законно набути права власності на земельні ділянки відповідних характеристик, розміру і територіального розташування із земель комунальної власності не могла жодна юридична чи фізична особа, у тому числі й відповідач.

Однак ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області набуло таке право власності у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного, оскільки юридичне оформлення права власності відповідача на землю стало можливим у результаті прийняття незаконного рішення.

Відповідач, у силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих характерних для земель природно-заповідного фонду ознак спірних земельних ділянок, знав або, проявивши розумну обачність, мав знати про те, що ці ділянки вибула з володіння територіальної громади з порушенням вимог закону.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 16.12.2015 у справі № 6-2510цс15.

У рішенні від 04.05.2017 у справі «Осіпков та інші проти Латвії» Європейський суд з прав людини оцінював питання добросовісності останнього з набувачів майна і поставив її під сумнів, оскільки той знав про наявність судового спору щодо майна, яке набувається у власність. У цій справі суд не встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Повернення Комишуваській селищній територіальній громаді земельних ділянок природно-заповідного фонду, має легітимну мету збереження екосистеми України, захисту довкілля і реалізації екологічних прав громадян, а також контролю за використанням і розпорядженням майном відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства.

Тобто той захист і охорона, які забезпечує держава в особі відповідних органів ландшафтному заказнику «Балка Жовтокручанська», у тому числі й шляхом звернення з позовом про повернення земельних ділянок, відповідають легітимній меті і спрямовані на захист громадських інтересів, які полягають у збереженні унікального об'єкта екосистеми, сприянні стабільності навколишнього природного середовища, наданні населенню доступу до виняткового за красою та різноманітністю природного комплексу.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. При цьому «справедлива рівновага» не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Принцип «пропорційності» потребує співмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей, тобто органи влади не повинні покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Застосування саме такого юридичного механізму поновлення порушеного права не призведе до непропорційного втручання у права відповідача, оскільки в цьому випадку питання захисту навколишнього природного середовища, охорони довкілля, створення належних умов для реалізації екологічних прав громадян і забезпечення населенню доступу до об'єктів природно-заповідного фонду, враховуючи їх загальносуспільне значення, превалюють над індивідуальними правами окремих громадян.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в цій справі відсутнє непропорційне втручання у право мирного володіння майном, тим більше з урахуванням набуття такого майна внаслідок недобросовісної поведінки відповідача.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача про наявність у спірних правовідносинах «спору держави з державою» суд вважає безпідставними та необгрутованими.

Відповідно до положень ст., ст. 167, 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, а територіальні громади - через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції (ст., ст. 169, 172 ЦК України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

За приписами статей 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обов'язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (пункт в частини 1 статті 80 Земельного кодексу України); територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

В разі прийняття, зокрема, органами державної влади рішень щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з порушенням вимог чинного законодавства, територіальна громада як суб'єкт права власності на землю та рівноправний учасник земельних відносин поряд з іншими юридичними та фізичними особами, має право на судовий захист порушених прав і своє право на судовий захист може реалізувати лише через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.

Крім того, визнання незаконним та скасування наказу Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 відповідає критерію правомірності та ефективності вибраного позивачем способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010).

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України» від 12.06.2008).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Прокурор і позивач надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень на позовну заяву, судом визнані безпідставними та недоведеними.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 2, оскільки спір виник внаслідок його неправомірної поведінки.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, смт. Комишуваха Запорізького району Запорізької області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельними ділянками задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Відділу Держземагентства у Пологівському районі Запорізької області від 12.12.2013 № 33/1 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Пологівського та Оріхівського районів Запорізької області» в частині 2 (двох) земельних ділянок з кадастровими номерами 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га та 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га на території Оріхівського району із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

3. Скасувати державну реєстрацію права власності Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689) на земельну ділянку з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1580554323239).

4. Скасувати державну реєстрацію права власності Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689) на земельну ділянку з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1679919423239).

5. Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2323986200:03:002:0282 площею 48,9857 га у Державному земельному кадастрі.

6. Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2323986200:03:002:0283 площею 9,4959 га у Державному земельному кадастрі.

7. Стягнути з Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689) на користь Запорізької обласної прокуратури, (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 04» липня 2025 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Попередній документ

128624709

Наступний документ

128624711

Інформація про рішення:

№ рішення:	128624710
№ справи:	908/633/25
Дата рішення:	16.06.2025
Дата публікації:	07.07.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.06.2025)
Дата надходження:	17.03.2025
Предмет позову:	про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельними ділянками

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

14.04.2025 12:20	Господарський суд Запорізької області
07.05.2025 11:00	Господарський суд Запорізької області
21.05.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області
16.06.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ЗІНЧЕНКО Н Г

відповідач (боржник):

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

позивач (заявник):

ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА ПРОКУРАТУРА

позивач в особі:

КОМИШУВАСЬКА СЕЛИЩНА РАДА ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

прокурор:

Черний Петро Анатолійович