майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"04" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/603/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Марченко Р.Г., адвокат, ордер серії СВ №1125779 від 07.05.2025 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХБУДЗЕМ»
про стягнення 121 354, 11 грн
Процесуальні дії по справі.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 09.05.2025 відкрив провадження у справі за позовом Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХБУДЗЕМ" про стягнення 121 354,11грн за правилами спрощеного позовного провадження (тут і далі за текстом - Позивач, Відповідач, Суд).
Суд ухвалою від 04.06.2025 у справі №906/603/25 призначив судове засідання на 24.06.2025 о 12:00 год.
Суд ухвалою від 23.06.2025 продовжив Товариству з обмеженою відповідальністю "АРХБУДЗЕМ" встановлений судом процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 20.06.2025 включно та прийняв відзив на позовну заяву від 19.06.2025.
В судовому засіданні 24.06.2025 Суд дослідив докази наявні в матеріалах справи та перейшов до стадії ухвалення судового рішення, разом з тим, Суд ухвалив відкласти стадію ухвалення та проголошення судового рішення до 14:30 год. 02.07.2025.
27.06.2025 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання ТОВ "АРХБУДЗЕМ" (вх. № г/с 01-44/1945/25) про повернення зі стадії ухвалення та проголошення судового рішення до стадії з'ясування обставин справи та дослідження доказів.
Суд ухвалою від 02.07.2025 відмовив ТОВ «АРХБУДЗЕМ» у задоволенні клопотання від 27.06.2025 ( вх. № г/с 01-44/1945/25) про повернення зі стадії ухвалення та проголошення судового рішення до стадії з'ясування обставин справи та дослідження доказів.
Одночасно Суд оголосив перерву на стадії ухвалення та проголошення рішення до 04.07.2025 р. о 16:00.
В судовому засіданні Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХБУДЗЕМ» 121 354,11грн штрафних санкцій за порушення строків надання послуг за Договором № 9-2025/вс від 12.02.2025 ( далі - Позивач, Відповідач).
Позивач доводить, що Договір № 9-2025/вс від 12.02.2025 укладено за результатами проведення відкритих торгів щодо закупівлі послуг з технічного огляду ( обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації. Послуги з технічного огляду та випробувань включають в себе складання чек-листа та здійснення фотофіксації місць пошкодження об'єкту та мали бути надані до 19.12.2025. За умовою п.3.1 Договору загальна вартість замовлених послуг складає 713 847,68грн, без ПДВ. Ціна розрахована виходячи з вартості заповнення однієї строки чек-листа , що складає 100,94грн, без ПДВ. На виконання п.2.2.1 Договору Позивачем як замовником на офіційну електронну пошту Відповідача як виконавця листом № 160 від 14.02.2025 надано перелік об'єктів, що підлягали обстеженню у кількості 76 адрес. Відповідач листом № 1872-01/2025 від 26.02.2025 надав 5 чек-листів, листом № 1873-01/2025 від 03.03.2025 ще 12 чек-листів та листом №1874-01/2025 від 05.03.2025 ще 5 чек-листів. В подальшому Відповідач ухилився від виконання Договору, тому Позивач на підставі п.9.2 розірвав останній в односторонньому порядку шляхом надіслання повідомлення № 306 від 27.03.2025. Окрім того, Позивач на підставі п.8.3 Договору вимагає стягнути з Відповідача штраф у розмірі 7% загальної вартості Договору за прострочення надання послуг понад 15 календарних днів на суму 49 969,34 грн. Також на підставі п.9.9. Договору у зв'язку з його розірванням з підстави, визначеної у п.9.2, Позивач вимагає стягнути з Відповідача штраф у розмірі 10% від загальної вартості (ціни) Договору на суму 71 384,77грн.
У відзиві на позов Відповідач вимоги останнього не визнав. З посиланням на Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення", затвердженого постановою КМУ від 21.04.2023 №381, Відповідач доводить, що Позивач не надав інформацію та копії необхідних документів. Окрім того, для спільної роботи з Позивачем, що саме Комісія (членом якої мав бути представник ТОВ "АРХБУДЗЕМ") мала визначати обсяг пошкоджень об'єкта нерухомого майна, проводити у присутності власника /представника огляд пошкодженого майна, здійснити фотофіксацію пошкоджень , заповнити чек-лист тощо. Тому Відповідач не вбачає підстав для задоволення позову.
У відповіді на відзив Позивач заперечує проти викладеного у відзиві на позов, оскільки Договором № 9-2025/вс від 12.02.2025 на Позивача не покладався обов'язок надати Відповідачу будь-яку інформацію та документи. Останній не звертався до Позивача за наданням будь-якої інформації та документів. При цьому відсутність вказаних документів не перешкодила частковому наданню послуг в обсязі 22 чек-листів. Саме шляхом укладення Договору № 9-2025/вс від 12.02.2025 Позивач мав забезпечити виконання Порядку №381. Тому для Відповідача вимоги ст. 629 ЦК України є обов'язковими, однак останній не виконав зобов'язання з надання послуг належним чином та строк. З врахуванням викладеного, Позивач просить позов задовольнити.
Справу розглянуто за наявними у ній доказами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
12.02.2025 між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРХБУДЗЕМ" ( виконавець) укладено Договір № 9-2025/вс про закупівлю послуг з технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації ( далі - Замовник, Виконавець та Договір про закупівлю послуг з технічного огляду).
Договір про закупівлю послуг з технічного огляду укладено на підставі постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , а також Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення", затвердженого постановою КМУ від 21.04.2023 № 381 (ДК 021:2015-71630000-3 - Послуги з технічного огляду та випробувань) ( далі - Порядок надання компенсації № 381.
За умовою п.1.1 Договору про закупівлю послуг з технічного огляду Виконавець взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами , на власний ризик надати за завданням Замовника послуги з технічного огляду ( обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації відповідно до Порядку надання компенсації № 381, що включає в себе складання чек-листа та здійснення фотофіксації місць пошкодження об'єкту, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити послуги у строки та на умовах, встановлених даним Договором.
Послуги Виконавець мав надати до 19.12.2025 ( п.2.1).
Надання послуги за кожним конкретним об'єктом обчислюється наступним чином:
- під час підписання Договору Замовник надає Виконавцю перелік всіх наявних на цей день об'єктів, що підлягають обстеженню. Виконавець повинен забезпечити технічний огляд ( обстеження) пошкодженого майна, підготовку документації та передачу її замовнику не менше ніж на 30 об'єктів на тиждень ( п.п. 2.2.1);
- в подальшому перелік об'єктів, що підлягають обстеженню передаватиметься Виконавцю після того, як отримано чек-листи по адресам, які надані попереднім списком ( за виключенням об'єктів по яким наявна інформація, що можливість проведення обстеження відсутня) [...] ( п.2.2.2);
При виникненні обставин, які не залежать від Виконавця і перешкоджають наданню послуг, строк закінчення надання послуг по Договору може відкладатися на відповідний строк, за умови погодження Замовником. Обставини вважаються такими, що перешкоджають наданню послуг, якщо Виконавець аргументує це ( п. 2.3).
Про зміну строків надання послуг складається додаткова угода до цього Договору , яка підписується сторонами ( п.2.4).
Відсутність листа чи несвоєчасність його надання Виконавцем свідчить про відсутність у зазначений період обставин, які перешкоджають наданню послуг та не залежать від волі Виконавця ( п.2.5).
За умовою п.3.1 ціна Договору відповідає ціні переможця закупівлі і становить 713 847,68грн , без ПДВ. Ціна договору розрахована виходячи з вартості заповнення однієї строки чек-листа та складає 100,94грн , без ПДВ.
Замовник проводить оплату вартості послуг на підставі акту приймання-передачі послуг або їх етапів протягом 100 календарних днів, але не пізніше 25.12.2025року, після затвердження результатів наданої послуги відповідною комісією Чернігівської міської ради , до повноважень якої віднесено розгляд питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів , диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, за умови надходження фактичного бюджетного фінансування видатків на рахунок Замовника ( п.4.1).
Щодо порядку надання послуг Виконавцем.
Обстеження об'єкту здійснюється у присутності власника об'єкту або його представника, що має відповідно посвідчену нотаріально довіреність ( п.5.2).
У випадку, якщо власник об'єкту не відповідає на телефонні дзвінки протягом трьох календарних днів та/або не надає доступ до об'єкту Виконавець повинен письмово повідомити про це Замовника ( п.5.5).
Приймання - передача послуг здійснюється шляхом надання Виконавцем Замовнику пакету документів окремо за кожною адресою, що підлягала обстеженню: фотофіксація пошкоджень об'єкта нерухомого майна, що свідчать про характер та обсяг руйнувань, за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, а також фотофіксація встановленого факту ремонтних робіт, що виконані за рахунок інших джерел фінансування ( у разі наявності такого факту); заповнений чек-лист з визначення розміру компенсації для відновлення пошкодженого об'єкта нерухомого майна (п. 5.8).
Послуги вважаються переданими Виконавцем та прийняті Замовником з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі послуг та затвердження результату наданої послуги відповідною комісією Чернігівської міської ради ( п.5.10).
Договір про закупівлю послуг з технічного огляду укладено на строк до 31.12.2025 .
У п.8.3 Договору сторони погодили, що за порушення строків надання послуг чи надання послуг у неповному обсязі Виконавець зобов'язаний сплатити на користь Замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення надання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % загальної вартості Договору.
За умовою п.7.4 Договору його розірвання в односторонньому порядку не допускається, за виключенням випадків, передбачених цим Договором.
Так, за умовою п.9.2 Договору Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це Виконавця електронною поштою та рекомендованим листом у разі , якщо Виконавець зі своєї вини допустив відставання темпів надання послуг від передбачених Договором більш ніж на 7 календарних днів. Договір вважається розірваним з робочого дня, наступного за днем направлення Виконавцю відповідного повідомлення.
У разі розірвання Договору з підстав зазначених у п. 9.2 Договору Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості (ціни) Договору ( п.9.9).
На виконання п.п. 2.2.1 Договору про закупівлю послуг з технічного огляду Замовник листом № 160 від 14.02.2025 надав перелік всіх наявних на цей день об'єктів, що підлягали обстеженню згідно додатку засобами електронного зв'язку ( а с. 18,19).
В подальшому Замовник листом № 193 від 25.02.2025 звернувся до Виконавця про те, що за умовою п.п. 2.2.1 Договору Відповідач взяв на себе зобов'язання за тиждень обстежувати не менше ніж 30 об'єктів, тоді як станом на 25.02.2025 не отримано жодного чек-листа чи обґрунтованого пояснення підставам їх ненадання.
Виконавець листом від 26.02.2025 за № 1872-01/2025 надав Замовнику перелік адрес, по якому буде передана документація. Одночасно повідомлено, що станом на 26.02 виконуються роботи щодо виконання Договору, однак у зв'язку із значним пониженням температури навколишнього повітря та відмовою техніки в фотофіксації пошкоджень, виникли об'єктивні труднощі для його виконання. В тому числі, затримка у виконанні умов Договору зумовлена зайнятістю власників (їх представників) протягом робочого тижня та необхідністю виїздів до обстежуваних об'єктів (а.с. 21). Згідно додатку до листа від 26.02.2025 за № 1872-01/2025 Виконавець надав інформацію щодо 10 об'єктів, з них 5 об'єктів не було обстежено, щодо 5 об'єктів складено чек-листи. Однак документацію передано не було.
В подальшому Виконавець листом від 03.03.2025 за № 1873-01/2025 надав Замовнику перелік адрес, по якому буде передана документація. Згідно додатку до цього листа Виконавець надав інформацію щодо 12 об'єктів, за результатами обстеження яких складено чек-листи. Однак документацію передано не було ( а.с. 22).
Листом від 05.03.2025 за № 1874-01/2025 надав Замовнику перелік адрес, по якому буде передана документація. Згідно додатку до цього листа Виконавець надав інформацію щодо 11 об'єктів, з них 6 об'єктів не було обстежено, щодо 5 об'єктів складено чек-листи. Однак документацію передано не було ( а. с. 23).
В подальшому Замовник листом № 260 від 14.03.2025 повідомив Виконавцю про те, що станом на 14.03.2025 отримав лише 22 чек-листи, що не відповідає умовам Договору. Звернуто увагу на необхідності виконання умов Договору, про відповідальність за невиконання його умов та право Замовника на одностороннє його розірвання ( а.с. 24).
Як встановив Суд, Замовник за вих. № 306 від 27.03.2025 надіслав Виконавцю повідомлення про одностороннє розірвання Договору про закупівлю послуг з технічного огляду на підставі п.9.2 з 28.03.2025. ( а.с. 25-26).
Щодо розрахунку штрафу у розмірі 7 % та 10% .
Позивач доводив, що ним як замовником не встановлювався конкретний перелік адрес для першочергового опрацювання Відповідачем, що надавало останньому можливість сформувати перелік за територіальною наближеністю адрес одна до одної та більш ефективно планувати та витрачати свій час здійснюючи технічний огляд ( обстеження) пошкодженого майна, підготовку документації та передачу її замовнику не менше ніж за 30 будь-яких об'єктів на тиждень із наданого Позивачем переліку. Листом за № 160 від 14.02.2025 Відповідачу було надано 75 адрес для проведення технічного огляду ( обстеження) пошкодженого майна.
Кінцевий строк надання послуг по цим адресам відповідно до умов п.2.2 Договору сплив 21.02.2025 (перші 30 об'єктів), 28.02.2025 ( наступні 30 об'єктів) та 07.03.2025 ( останні 16 об'єктів).
Всупереч зазначеному станом на 21.02.2025 Відповідачем на адресу позивача не надійшло жодного пакету документів. Станом на 28.02.2025 на адресу Позивача надано 5 чек-листів та повідомлено про причини неможливості складання чек - листів ще по 5 адресам. Станом на 07.03.2025 на адресу Позивача надано 22 чек-листа та повідомлено про причини неможливості складання чек - листів ще по 11 адресам.
Таким чином, з 76 адрес 43 адреси Відповідачем взагалі не опрацьовувалися включно до дня, з якого договір є розірваним в односторонньому порядку з ініціативи Позивача до 28.03.2025.
В свою чергу, прострочення у понад 15 календарних днів за адресами, що були надані 14.02.2025 настало 08.03.2025 (перші 30 об'єктів), 15.03.2025 (наступні 30 об'єктів) та 22.03.2025 (останні 16 об'єктів).
На підставі п.8.3 Договору нарахований штраф у розмірі 7% від загальної суми 713 847,68грн , що складає 49 969,34 грн.
Позивач доводить, що у п.9.9 Договору сторони погодили, що у разі розірвання Договору з підстав зазначених у п.9.1 та п.9.2 виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості (ціни) Договору. Тому штраф у розмірі 10% від загальної суми 713 847,68 грн складає 71384,77грн.
Загальна сума штрафних санкцій складає 121 354,11грн ( а.с.13).
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
1. Предметом спору у даній справі є штрафні санкції в сумі 121354,11грн, які Позивач просить стягнути з Відповідача за ненадані належним чином послуги згідно Договору № 9-2025/вс про закупівлю послуг з технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації від 12.02.2025, укладеного за результатами публічних закупівель.
2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладено правову позицію, відповідно до якої за частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тому, як дійшла висновку Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 у справі № 688/2908/16-ц, і до моменту укладення договору сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
Принцип справедливості, добросовісності та розумності включає, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (близький за змістом висновок, викладено у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 Великої Палати Верховного Суду).
3. Відповідно до статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його предмет, умови, права та обов'язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.
Як встановив Суд, Договір № 9-2025/вс про закупівлю послуг з технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації від 12.02.2025, укладено на підставі Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення", затвердженого постановою КМУ від 21.04.2023 № 381 (ДК 021:2015-71630000-3 - Послуги з технічного огляду та випробувань).
Порядок надання компенсації № 381 визначає, що пошкоджені об'єкти - об'єкти нерухомого майна, які розташовані на території України та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, та можуть бути відновлені шляхом проведення поточного або капітального ремонту.
Розрахунок компенсації для проведення ремонту здійснюється комісією в такій послідовності:
- визначення обсягу пошкоджень об'єкта нерухомого майна за даними акта комісійного обстеження, виконаного відповідно до пункту 8-1, та/або звіту з технічного обстеження відповідно до пункту 9 Порядку виконання невідкладних робіт з урахуванням результатів огляду;
- проведення у присутності власника/одного із співвласників або їх представника огляду пошкодженого об'єкта з метою встановлення факту виконання ремонтних робіт та відповідності даним акта комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження;
- здійснення фотофіксації пошкоджень об'єкта нерухомого майна, що свідчать про характер та обсяг руйнувань, визначених у чек-листі, якщо результати фотофіксації не додано до акта комісійного обстеження;
- заповнення чек-листа.
Чек-лист заповнюється та вноситься в електронному вигляді в Реєстр пошкодженого та знищеного майна, підписується членом комісії шляхом накладення електронного кваліфікованого підпису. До чек-листа додаються результати проведеної фотофіксації (п.10 Порядок надання компенсації № 381).
Суд встановив, що саме для виконання вимог Порядку надання компенсації № 381 Позивач закупив відповідні послуги в порядку Закону України "Про публічні закупівлі" , виконавцем яких визначено Відповідача.
За умовою п.1.1 Договору про закупівлю послуг з технічного огляду Виконавець взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик надати за завданням Замовника послуги з технічного огляду ( обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації відповідно до Порядку надання компенсації № 381, що включає в себе складання чек-листа та здійснення фотофіксації місць пошкодження об'єкту, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити послуги у строки та на умовах, встановлених даним Договором.
З врахуванням викладеного, Суд поділяє доводи Позивача про те, що складання чек-листів та здійснення фотофіксації місць пошкодження об'єктів є договірним обов'язком Відповідача , який виконується своїми силами і засобами, та на власний ризик.
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.1 ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.
Суд констатує, що істотною умовою договорів про надання послуг є предмет, яким є послуга, що має, зокрема, такі ознаки:
- послуга не має матеріального, речового результату;
- послуга спрямована на задоволення потреб і має грошову оцінку;
- послуга невіддільна від джерела, тісно пов'язана з особою виконавця та процесом її надання, надання послуги здійснюється виконавцем особисто;
- послугу неможливо зберігати, вона існує лише на той час, коли надається;
- надання та споживання послуги відбувається одночасно;
- в послугах "продається" (передається) не, власне, результат, а дії, що призвели до нього.
У питанні розмежування "послуг" з "роботами" (предметом договору підряду), варто враховувати, що "роботи" - це діяльність, результат якої має матеріальне вираження і може бути реалізований для задоволення потреб фізичних чи юридичних осіб. Водночас "послуги" - це діяльність, результат якої не має, як правило, матеріального вираження, вони реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності.
Тобто, якщо у зобов'язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то при наданні послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Послуга споживається у процесі її надання. Грошовій оцінці підлягає не сам результат, а дії, які до нього призвели.
Верховний Суд у постанові від 04.09.2023 у справі №910/5352/21 зробив правові висновки щодо розмежування договір підряду і надання послуг, а саме:
"109. Відокремлення договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт (договорів підряду) можливо здійснити за наступними критеріями:
- предмет договору підряду є завжди індивідуалізованим, тобто являє собою матеріалізований результат зусиль (робіт) підрядника. Результат роботи підрядника виражається в тій чи іншій матеріальній формі;
- основним результатом при наданні послуг є результат нематеріального характеру, який не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, має економічну цінність та корисний ефект для замовника такої послуги".
Суд бере до уваги умови п.п. 5.8 та 5.10 Договору відповідно до яких сторони погодили, що Виконавець мав надати Замовнику пакет документів окремо за кожною адресою, що підлягала обстеженню: фотофіксація пошкоджень об'єкта нерухомого майна, що свідчать про характер та обсяг руйнувань, за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, а також фотофіксація встановленого факту ремонтних робіт, що виконані за рахунок інших джерел фінансування ( у разі наявності такого факту); заповнений чек-лист з визначення розміру компенсації для відновлення пошкодженого об'єкта нерухомого майна.
Отже предмет Договору є індивідуалізованим, а результат роботи має матеріальну форму, який мав бути переданий у встановленому зазначеним договором порядку замовнику для його подальшого використання у власних цілях за актом приймання-передачі.
З врахуванням викладених мотивів, суд дійшов висновку, що Договір є змішаним договором, оскільки містить умови, притаманні як договору про надання послуг, так і договору підряду.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Сторони Договору погодили, що надання послуги за кожним конкретним об'єктом обчислюється наступним чином:
- під час підписання Договору Замовник надає Виконавцю перелік всіх наявних на цей день об'єктів, що підлягають обстеженню. Виконавець повинен забезпечити технічний огляд ( обстеження) пошкодженого майна, підготовку документації та передачу її замовнику не менше ніж на 30 об'єктів на тиждень ( п.п. 2.2.1);
- в подальшому перелік об'єктів, що підлягають обстеженню передаватиметься Виконавцю після того, як отримано чек-листи по адресам, які надані попереднім списком ( за виключенням об'єктів по яким наявна інформація, що можливість проведення обстеження відсутня) [...] ( п.2.2.2);
Загалом послуги Виконавець мав надати до 19.12.2025 ( п.2.1).
Суд встановив, що на виконання п.п. 2.2.1 Договору про закупівлю послуг з технічного огляду Замовник листом № 160 від 14.02.2025 надав перелік всіх наявних на цей день об'єктів, що підлягали обстеженню згідно додатку засобами електронного зв'язку ( а с. 18,19).
Замовник листом № 193 від 25.02.2025 звернувся до Виконавця про те, що за умовою п.п. 2.2.1 Договору Відповідач взяв на себе зобов'язання за тиждень обстежувати не менше ніж 30 об'єктів, тоді як станом на 25.02.2025 не отримав жодного чек-листа чи обґрунтованого пояснення підставам їх ненадання.
В подальшому Замовник листом № 260 від 14.03.2025 повідомив Виконавцю про те, що станом на 14.03.2025 отримав лише 22 чек-листи, що не відповідає умовам Договору. Звернуто увагу на необхідності виконання умов Договору, про відповідальність за невиконання його умов та право Замовника на одностороннє його розірвання ( а.с. 24).
Як встановив Суд, Замовник за вих. № 306 від 27.03.2025 надіслав Виконавцю повідомлення про одностороннє розірвання Договору про закупівлю послуг з технічного огляду на підставі п.9.2 з 28.03.2025 ( а.с. 25-26).
Згідно ст. 599 ЦК України за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
У постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16 зазначено, що усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади згідно з якими здійснюється виконання зобов'язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Саме тому, за загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати (постанова ОП КЦС у складі ВС від 23.01.2019 у справі №355/385/17).
Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20).
З урахуванням зазначеного, добросовісність має бути принципом здійснення господарської діяльності для обох контрагентів договору.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій статті 16 ЦК України.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках ( абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (частини третя статті 14 ЦК України).
Тому застосування кредитором штрафних санкцій, встановлених у договорі за невиконання боржником договірних обов'язків є способом захисту порушеного права , що встановлений договором. Про застосування штрафних санкцій як спосіб захисту порушеного права до прикладу йдеться у ч.2 ст. 20 ГК України.
Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Тлумачення змісту поняття порушення зобов'язання не може бути таким, що призводитиме до неможливості притягнення боржника до відповідальності за відмову виконання останнього чи уникнення його виконання взагалі і ніколи за відсутності з його боку дії вольового характеру на кшталт повідомлення кредитора у письмовій формі про відмову від виконання зобов'язання.
Як вже мотивував Суд, боржник як учасник договірних відносин зобов'язаний передбачати можливість завдання як своїми діями, так і бездіяльністю шкоди правам і інтересам кредитора у зобов'язанні.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК).
Отже, якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання він вчиняє протиправну бездіяльність, що виявляється в ухиленні від дій, які він повинен був здійснити в силу договору. Бездіяльність - це, як правило, пасивна поведінка, однак також вольова.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК), зокрема: 1) розірвання договору; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків.
Сплату неустойки (штрафу) та відшкодування збитків можливо охарактеризувати загальним поняттям "санкція" - визначена міра майнових чи інших невигідних для особи наслідків невиконання вимог закону та / або умов договору.
Відповідно до частин 1, 2 ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст. 231 ГПК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Щодо стягнення штрафу у розмірі 7 % загальної вартості договору за умовою п. 8.3 Договору. Так, сторони погодили, що штраф стягується за прострочення надання послуг понад 15 календарних днів. У разі розірвання Договору з підстав зазначених у п. 9.2 Договору Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості (ціни) Договору ( п.9.9).
Таким чином, сторони погодили штраф у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання.
Суд встановив, листом за № 160 від 14.02.2025 Відповідачу було надано 75 адрес для проведення технічного огляду ( обстеження) пошкодженого майна.
Кінцевий строк надання послуг по цим адресам відповідно до умов п.2.2 Договору сплив 21.02.2025 (перші 30 об'єктів), 28.02.2025 ( наступні 30 об'єктів) та 07.03.2025 ( останні 16 об'єктів).
Всупереч зазначеному станом на 21.02.2025 Відповідачем на адресу Позивача не надійшло жодного пакету документів. Станом на 28.02.2025 на адресу Позивача надано 5 чек-листів та повідомлено про причини неможливості складання чек - листів ще по 5 адресам. Станом на 07.03.2025 на адресу Позивача надано 22 чек-листа та повідомлено про причини неможливості складання чек - листів ще по 11 адресам.
Таким чином, з 76 адрес 43 адреси Відповідачем взагалі не опрацьовувалися включно до дня, з якого договір є розірваним в односторонньому порядку з ініціативи Позивача до 28.03.2025.
В свою чергу, прострочення у понад 15 календарних днів за адресами, що були надані 14.02.2025 настало 08.03.2025 (перші 30 об'єктів), 15.03.2025 (наступні 30 об'єктів) та 22.03.2025 (останні 16 об'єктів).
На підставі п.8.3 Договору нарахований штраф у розмірі 7% від загальної суми 713 847,68грн , що складає 49 969,34 грн.
За умовою п.9.9 Договору сторони погодили, що у разі розірвання Договору з підстав зазначених у п.9.1 та п.9.2 виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості (ціни) Договору. Тому штраф у розмірі 10% від загальної суми 713 847,68 грн складає 71384,77грн.
Загальна сума штрафних санкцій складає 121 354,11грн ( а.с.13).
Суд приймає до уваги, що завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсацій можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
До моменту порушення зобов'язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України (п.7.38 постанови ВПВС від 01.06.2021р. у справі №910/12876/19).
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що за змістом ч. 1 ст. 614 ЦК України вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання, зокрема, для запобігання шкоди (постанова від 29.06.2022 у справі 3477/874/19).
Таким чином, відсутність вини у невиконанні зобов'язання чи у простроченні виконання доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 617 цього ж Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, за змістом ст.ст. 614 та 617 ЦК України вина особи, яка порушила зобов'язання презюмується. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.
Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов'язків ( пункти 4, 5 частини п'ятої статті 13 ГПК України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова ВПВС від 21.06. 2023 у справі № 916/3027/21).
Велика Палата Верховного Суду висновує, що звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов'язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов'язку та зміст цього обов'язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.
У свою чергу процесуальні обов'язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача як кредитора у зобов'язанні. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов'язок доведення обставин, за які відповідає боржник, зокрема, щодо вчинення боржником дій, які мають наслідком припинення зобов'язання, у випадку, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов'язками (постанова від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
Велика Палата Верховного Суду також акцентує, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Окрім того, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях щодо конкретних фактів, що мали місце в дійсності і поясненнях однієї зі сторін (постанова ВПВС від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16). Наведені мотиви суд кладе в основу висновку про те, що Відповідач зобов'язаний був довести належними та допустимими доказами всі ті обставини, на які він посилався у відзиві на позов як на підставу звільнення від відповідальності чи зменшення розміру такої відповідальності за порушення зобов'язання з надання послуг належним чином та у строк.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд дійшов висновку позов про стягнення 121354,11грн задовольнити.
Щодо розподілу судового збору
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 127 від 05.05.2025.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судовий збір покладається на відповідача.
Щодо витрат Позивача на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частини перша та друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
У позовній заяві заявлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00грн. Для її отримання Позивач уклав з Адвокатським об'єднанням "Юридична компанія "Оберіг" договір про надання правничої допомоги за № 33-2025/вс від 22.04.2025. За умовою п.2.2 договору надана допомога включає в себе опрацювання наданих клієнтом документів, складання на їх підставі позовної заяви з метою стягнення з Відповідача штрафних санкцій за допущене порушення умов укладеного договору № 9-2025/вс про закупівлю послуг з технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розмірі компенсації від 12.02.2025, опрацювання відзиву на позовну заяву та підготовку відповіді на відзив та інших процесуальних документів при розгляді справи у господарському суді. Відповідно до абз. 2 п.5.1. договору вартість послуг адвоката складає 6000,00грн. Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що оплата проводиться в строк, який не перевищує 5 робочих днів з моменту підписання даного договору ( а.с. 28 -30).
Розрахунок вартості послуг з надання правової допомоги (суми гонорару) за Договором про надання правничої допомоги № 33-2025/вс від 22.04.2025 містить відомості про те, що Позивач отримав наступні послуги Адвоката :
- вивчення матеріалів правовідносин за Договором про закупівлю послуг з технічного огляду ( витрачено 1 год. , вартість 1000,00грн);
- підготовка позовної заяви (витрачено 3 год. , вартість 3000,00грн);
- подання позовної заяви з додатками через систему "Електронний суд" ( витрачено 0,5 год. , вартість 500,00грн);
- захист інтересів клієнта в суді шляхом опрацювання відзиву на позову, підготовку відповіді на відзив та інших процесуальних документів ( витрачено 1,5 год., вартість 1500,00грн) ( а. с. 31).
Правові послуги Позивачу надав адвокат Марченко Р.Г., ордер серії СВ № 1125779 від 07.05.2025 ( а. с. 35).
За Актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 2 від 22.04.2025 Адвокат передав, а Позивач прийняв надані послуги на суму 6000,00грн ( а.с. 32). Позивач на підставі рахунку на оплату № 2 від 22.04.2025 здійснив оплату наданих правових послуг на суму 6000,00грн , що підтверджується платіжною інструкцією № 117 від 23.04.2025 ( а.с. 33,34).
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно із частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З урахуванням положень ст. 124 ГПК України, Позивач вказав попередній (орієнтований) розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції, у розмірі 6 000,00 грн.
Частиною 3 статті 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач, в порядку ст. 74 ГПК України, надав докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката.
Таким чином, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, проаналізувавши докази, надані Позивачем на підтвердження понесення таких витрат на оплату послуг адвоката, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів констатує про наявність підстав для стягнення витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 6 000,00 грн з Відповідача у справі.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХБУДЗЕМ» (12423, Житомирська область, Житомирський район, с. Буки, вул. Лесі Українки,29, код ЄДРПОУ 43735762 ) на користь Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради (14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи,19, код ЄДРПОУ 05517729):
- 121354,11грн штрафних санкцій;
- 2 422,40грн судового збору,
- 6 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.07.25
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 через Ел.суд