Ухвала від 03.07.2025 по справі 913/567/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

03 липня 2025 року м. Харків Справа № 913/567/19(913/412/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Медуниця О.Є.,

без виклику сторін,

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (вх.№872Л/2)

на рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 (повне рішення складено 27.03.2025, суддя Яресько Б.)

у справі №913/567/19 (913/412/24)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Вінниця,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за послуги з передачі електричної енергії за договором від 27.06.2019 № 0694-02041 у розмірі 196 565,82 грн.

Заборгованість виникла через неоплату наданих послуг за актом коригування від 29.05.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.08.2022), яким скориговано фактичний обсяг наданої послуги, та донараховано 430,063 МВт*год., що в грошовому еквіваленті становить донарахування 178376,36 грн, також позивачем заявлені до стягнення суми інфляційних втрат - 11 118,98 грн, та 3% річних - 7 070,48 грн, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.09.2024 позовну заяву в межах справи про банкрутство передано на розгляд судді Яресько Б.В., в провадженні якого перебувала справа №913/567/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання".

Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" 21022, місто Вінниця, вул. Енергетична, будинок 6, кімната 404 ЄДРПОУ 31443937 на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" адреса Україна, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 ЄДРПОУ 00100227 заборгованість в сумі 178 376 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 7 070 грн. 48 коп., інфляційні втрати в сумі 11 118 грн. 98 коп., судовий збір 2 442 грн. 40 коп., на поточний рахунок НЕК "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227), Код ЕІС: 10Х1001С 00001Х, п/р НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129, наказ видати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" не погодилось з рішенням Господарського суду Луганської області та 15.04.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі № 913/567/19(913/412/24) скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості залишити без задоволення; стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" витрати по сплаті судового збору за подання даної апеляційної скарги.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог відповідач, зокрема, вказує, що, починаючи з 24.02.2022 територія Луганської області, яка після 2014 року знаходилася під контролем державної влади України, була окупована Російською Федерацією, майно ТОВ "ЛЕО" - єдиного ОСР на зазначеній території було захоплено військовими формуваннями рф, військові формування рф перешкоджали веденню ТОВ "ЛЕО" господарської діяльності на території Луганської області, яка була окупована, блокували і господарську діяльність постачальників електричної енергії.

Як зазначалося ТОВ "ЛЕО" у відзиві на позовну заяву і не було належним чином досліджено судом першої інстанції, з 24.02.2022 і по теперішній час військовими формуваннями рф в населених пунктах Луганської області були захоплені адміністративні будівлі ТОВ "ЛЕО", в яких розміщувався апарат управління ТОВ "ЛЕО" - адреса: вул.Свободи, 1 Б, м. Старобільськ, Луганська область, та розміщувалися структурні (невідокремлені) підрозділи ТОВ "ЛЕО" - райони електричних мереж (далі - РЕМ) - міста Сватове, Біловодськ, Щастя, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, ділянки РЕМ - смт.Білокуракине, смт. Троїцьке, м. Старобільськ, смт. Марківка, смт. Новопсков, смт. Станиця Луганська, м. Попасна, м. Кремінна.

Крім адміністративних будівель, військовими формуваннями рф примусово вилучено і інше майно ТОВ "ЛЕО", яке використовувалося для здійснення господарської діяльності, в тому числі для розподілу електричної енергії, зокрема: об'єкти електроенергетики, прилади обліку електричної енергії, потужні трансформатори, автотранспорт, спеціальна виробнича техніка, комп'ютерна, офісна техніка та інші матеріальні цінності. Також вилучені первинні бухгалтерські документи, документи з кадрової роботи, серверне обладнання з електронними базами даних та інші нематеріальні активи ТОВ "ЛЕО".

В свою чергу, військові дії призвели до руйнування електричних мереж, через які ТОВ "ЛЕО" здійснювало розподіл електричної енергії на визначеній території Луганської області, до складу яких входять трансформаторні підстанції, лінії електропередачі (повітряні та кабельні), розподільні пристрої, що призвело до неможливості фізичного відбору електричної енергії у точках комерційного обліку на відпуск, що розташовані на межі балансової належності електричних мереж, а відповідно й до неможливості розподілу електричної енергії.

Таким чином, вказує, що з 24.02.2022 виконання зобов'язань за договором як для ПАТ "НЕК "Укренерго", так і для ТОВ "ЛЕО" (зокрема, за спірний період березень 2022 року) стало неможливим у зв'язку з настанням вищезазначених обставин, за які обидві сторони договору не відповідають.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі №913/567/19(913/412/24); постановлено здійснити розгляд справи №913/567/19(913/412/24) в порядку спрощеного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи; встановлено позивачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали; витребувано у Господарського суду Луганської області матеріали справи №913/567/19(913/412/24).

12.05.2025 через підсистему "Електронний суд" ПАТ "НЕК "Укренерго" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі № 913/567/19 (913/412/24) - залишити без задоволення; рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі №913/567/19 (913/412/24)- залишити без змін; судові витрати покласти на апелянта.

14.05.2025 матеріали справи № 913/567/19 (913/412/24) надійшли на адресу Східного апеляційного господарського суду.

21.05.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" подано клопотання (вх.№6434), в якому просить суд зупинити апеляційне провадження у справі № 913/567/19(913/412/24) до остаточного вирішення Верховним Судом справи №913/567/19(913/73/23).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (вх.№6434 від 21.05.2025) про зупинення провадження у справі №913/567/19 (913/412/24).

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025, у зв'язку з відпусткою судді Крестьянінов О.О. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Медуниця О.Є.

Дослідивши обставини справи, предмет та підстави позову, оскаржуване рішення суду першої інстанції та підстави його оскарження, судова колегія дійшла висновку про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, судова колегія зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 №1207-VII тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Згідно із абзацем 1 частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередачи та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Саме на цих положеннях ґрунтувалися висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23.

У пункті 47 ухвали Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 908/1162/23 вказано на те, що: З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики колегія суддів вважала за необхідне передати справу № 908/1162/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно із частиною другою статті 302 ГПК України, оскільки вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахуванням частини першої цих статей, а саме, за рішенням Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі №908/1162/23 колегія суддів врахувала, що у цій справі як і у справі №913/567/19(913/412/24), йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022 року, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року. Тобто правовідносини у цих справах є подібними.

Отже, вирішення Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 908/1162/23 питання, чи поширюються норми статей 13 та 13-1 Закону на відносини, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади має істотне значення для розгляду даної справи.

Тобто, цілком очевидним є той факт, що правовідносини у справах №913/567/19(913/412/24) та №908/1162/23 є подібними, адже в обох справах досліджуються обставини щодо застосування норми статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII до правовідносин сторін у даній справі, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Оскільки відповідно до частини четвертоїстатті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та з огляду на те, що правовідносини у цій справі №913/567/19(913/412/24) та у справі №908/1162/23 є подібними, а також беручи до уваги, що правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1162/23 (зокрема, щодо застосування саме приписів статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України") може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у даній справі №913/567/19(913/412/24), з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №913/567/19(913/412/24) до закінчення розгляду Верховним Судом справи №908/1162/23.

Керуючись ст.ст. 234, 228-229 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Зупинити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі №913/567/19 (913/412/24) до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення повної постанови.

2. Зобов'язати сторін повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок та строки оскарження ухвали передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.Є. Медуниця