04 липня 2025 року м. Харків Справа № 905/1472/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Стойка О.В.,
розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження (без виклику сторін) апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (вх.№503Д/2)
на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 (повне рішення складено 28.01.2025, суддя Говорун О.В.)
у справі №905/1472/24
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська сіль", смт Райгородок, Донецька область,
про стягнення 165018,91 грн,
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська сіль" (далі - відповідач) про стягнення 165018,91 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди №1118/2004 від 01.03.2004, у зв'язку з чим просить стягнути заборгованість та пеню.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 відмовлено в позові повністю.
В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд вказує, що за змістом підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі - Постанова КМУ №634), позивач був звільнений від орендної плати орендованого ним державного майна, яке розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (зокрема, Донецька область), до 07.05.2024.
Оскільки наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від 24.04.2024 №99ВС орендоване майно вважається повернутим з оренди з моменту отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору, а саме з 23.02.2024, відповідач був звільнений від орендної плати за користування державним майном з дати введення в України воєнного стану (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022) і до дострокового припинення договору оренди державного майна.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях не погодилось з рішенням Господарського суду Донецької області та 05.03.2025 звернулось до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить:
- скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 у справі №905/1472/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м.Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 43023403) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська сіль" (84150, Донецька обл., смт Райгородок, вул. Ювілейна, буд. 28, ідентифікаційний код: 37653064) заборгованості з орендної плати у розмірі 152 120,56 грн та пені у розмірі 12 898,35 грн на користь Державного бюджету України (номер рахунку (IBAN) UA988999980313080094000005658, код класифікації доходів бюджету 22080300, отримувач Донецьке ГУК/ Слов'янська МТГ/22080300, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785.
Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, 61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 43023403.
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська сіль" (84150, Донецька обл., смт Райгородок, вул. Ювілейна, буд. 28, ідентифікаційний код: 37653064) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403, р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, ДКС України) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн. Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, 61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 43023403.
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська сіль" (84150, Донецька обл., смт Райгородок, вул., Ювілейна, буд. 28, ідентифікаційний код: 37653064) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403, р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, ДКС України) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4542,00 грн. Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, 61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 43023403.
Одночасно скаржником з посиланням на положення ч.ч. 1, 6 ст. 119, ч. 3 ст. 256 ГПК України заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку на подання апеляційної скарги поважними та його поновлення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступні обставини:
- підпунктом 1 пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634, в редакції, що діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2024 № 512 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634" встановлено граничний строк звільнення орендарів від сплати орендної плати, а саме "у будь-якому разі до 31 грудня 2022р". При цьому, позивач в підтвердження вказаних доводів посилається на лист Фонду державного майна України від 24.02.2023 №10-16-4516 та Міністерства економіки України від 14.03.2023 №3211-07/11185-09, відповідно до яких повідомлено, що, починаючи з 01.01.2023, орендарям, визначеним підпунктом 1 пункту 1 постанови № 634, орендна плата нараховується у розмірі 100 % без застосування знижки. Відтак, на думку позивача, відповідача обґрунтовано звільнено від сплати орендної плати у період з 24.02.2022 по 31.12.2022;
- враховуючи той факт, що майно вважається повернутим з дати отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору, за період з січня 2023 року по 23.02.2024 за договором оренди утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 152 120,56 грн, яка підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025, для розгляду апеляційної скарги у справі № 905/1472/24 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 поновлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 у справі №905/1472/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 у справі №905/1472/24; постановлено розглянути апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 у справі №905/1472/24 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали; витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1472/24.
12.03.2025 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
21.03.2025 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 - без змін; стягнути з апелянта на користь відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування своєї позиції у справі вказує про таке:
- у зв'язку з настанням надзвичайних та невідворотних обставин, пов'язаних з введенням в Україні воєнного стану, виробнича діяльність відповідача повністю зупинена, переважна більшість технічного обладнання знищена чи розкрадена, а те, що вцілило, законсервоване та не використовується, працівники на території підприємства відсутні, технічний стан підприємства унеможливлює здійснення будь-якої підприємницької діяльності та використання об'єктів оренди за своїм цільовим призначенням. Будь-які комунальні ресурси (електроенергія, природний газ, вода) до підприємства не надходять та не споживаються. На підтвердження вказаних обставин відповідач, зокрема, посилається на сертифікат, яким підтверджує, що ТОВ "Слов'янська сіль" з 24.02.2022 не здатне використовувати орендоване нерухоме майно за адресою: м. Слов'янськ, вул.Сільзаводська, буд. 11, та своєчасно сплачувати орендну плату (міститься в матеріалах справи);
- законодавець не пов'язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, тому відповідач у спірний період з 01.01.2023 по 07.05.2024 був звільнений від орендної плати за нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні, а положення постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (у редакції від 05.11.2022) не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної плати - 31.12.2022; наявність правової конструкції "але у будь-якому разі до 31.12.2022" свідчить, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022. Доказів того, що у спірний період в місці, де знаходиться орендоване нерухоме майно, був наявний доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, матеріали справи не містять.
Таким чином, відповідач вказує про звільнення його від сплати орендної плати за договором оренди від 01.03.2004 № 1118/2004 за спірний період з 01.01.2023 по 07.05.2024 включно, тому й нарахування пені у розмірі 12 898,35 грн є неправомірним.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025, у зв'язку зі звільненням у відставку судді Здоровко Л.М. для розгляду апеляційної скарги у справі №905/1472/24 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Стойка О.В.
Відповідно до ч. 1, 10 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена сторонам через підсистему "Електронний суд" до кабінетів користувачів і доставлена - 10.03.2025 о 22:36 год.
Відтак, судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи, направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного (письмового) провадження. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
01.03.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янська солевидобувна компанія" (далі - орендар) було укладено договір оренди державного майна №1118/2004 (далі - договір оренди, з урахуванням договору №11 від 14.02.2019 про внесення змін до договору оренди від 01.03.2004 №1118/2004) відповідно до п.1.1, п.1.2 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно загальною площею 275,6 кв.м, у тому числі будівля насосної №1 площею 13,8 кв.м, будівля насосної №2 площею 99,3 кв.м, будівля трансформаторної підстанції площею 150,8 кв.м будівля насосної площею 11,7 кв.м, розташовані за адресою Слов'янськ, вул.Сільзаводська, 11, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 30.11.2018 і становить за незалежною оцінкою 571500 грн, у тому числі будівля насосної №1 площею 13,8 кв.м - 28600; будівля насосної №2 площею 99,3 кв.м - 205900 грн; будівля трансформаторної підстанції площею 150,8 кв.м - 312700 грн; будівля насосної площею 11,7 кв.м - 24300 грн. Майно передається в оренду з метою використання приміщень по призначенню для виробництва солі (а.с.15-20).
Згідно з п.3.1, п.3.3 договору №11 від 14.02.2019 про внесення змін до договору оренди від 01.03.2004 №1118/2004, оренда плата визначається на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 "Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" і становить за базовий місяць розрахунку листопад 2018 року - 7143,75 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Згідно з п. 3.6 договору №11 від 14.02.2019 про внесення змін до договору оренди від 01.03.2004 №1118/2004, орендна плата перераховується до Державного бюджету у розмірі 100 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до п.3.7 договору №11 від 14.02.2019 про внесення змін до договору оренди від 01.03.2004 №1118/2004, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати, включаючи день оплати.
Згідно з розділу 5 договору №11 від 14.02.2019 про внесення змін до договору оренди від 01.03.2004 №1118/2004, орендар зобов'язується, зокрема, використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.
Відповідно до п.7.1 договору №11 від 14.02.2019 про внесення змін до договору оренди від 01.03.2004 №1118/2004, орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.
Пунктом 10.1 договору оренди з урахуванням договору №12 від 26.12.2019 про внесення змін до договору оренди від 01.03.2004 №1118/2004, строк дії договору оренди продовжено до 02.12.2020 (а.с.21-22).
У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або внесення зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передані цим договором (п. 10.4 договору).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв державне майно загальною площею 275,6 кв.м, у тому числі будівля: насосна №1 площею 13,8 кв.м, будівля насосна №2 площею 99,3 кв.м, будівля трансформаторної підстанції площею 150,8 кв.м, будівля насосної площею 11,7 кв.м, розташоване за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Сільзаводська, 11, з метою використання приміщень по призначенню для виробництва солі, відповідно до договору оренди від 01.03.2004 №1118/2004, що підтверджується актом приймання-передавання від 14.02.2019.
Вартість майна визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.11.2018 і становить за незалежною оцінкою 571500 грн.
Акт приймання-передавання від 14.02.2019 підписаний та скріплений печатками обома сторонами (а.с.20 зворотній бік).
Згідно з наказом Фонду державного майна України №796 від 13.05.2021 "Про внесення зміни до назви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях", змінено назву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (а.с.78).
15.02.2024 відповідач направив на адресу позивача заяву про дострокове припинення договору оренди в якій зазначено, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 введений воєнний стан в Україні.
На підставі наказу №776 від 24.02.2022 виробнича діяльність ТОВ "Слов'янська сіль" повністю припинена. З 24.02.2022 і до теперішнього часу об'єкти, що передані у платне користування згідно договору №1118/2004 не використовуються. Працівники ТОВ "Слов'янська сіль" не мають доступу до комплексу об'єктів державного майна за адресою вул. Сільзаводська, 11 з незалежних від товариства обставин та не контролюють об'єкти оренди.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" ТОВ "Слов'янська сіль" як орендар, просить припинити дію договору №1118/2004 від 01.03.2004 з дати отримання цього листа. Оскільки сторони договору позбавлені можливості підписати акт повернення майна з оренди, майно вважається повернутим з моменту отримання орендодавцем цієї заяви (а.с.42, 47, 48).
29.02.2024 позивач повідомив відповідача про те, що відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-ІХ, пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", на підставі заяви про дострокове припинення договору оренди відповідача від 15.02.2024, наказом позивача від 27.02.2024 №64ВС прийнято рішення про припинення зазначеного договору оренди з дати отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору саме з 23.02.2024.
Орендар орендну плату не сплачував, тому за договором оренди від 01.03.2004 №1118/2004 утворилась заборгованість з орендної плати за період з січня 2023 року по 22 лютого 2024 року (включно) у сумі 152 120,56 грн (100% суми орендної плати, яка перераховується до Державного бюджету України), також пеня у розмірі 12 898,35 грн.
Листами від 30.11.2023 №11-03-02-1883ВС, від 10.05.2024 №11-03-830ВС, від 05.11.2024 №11-03-1841ВС позивач повідомляв відповідача про існуючу перед Державним бюджетом України заборгованість, зокрема, за договором від 01.03.2004 №1118/2004 у розмірі 152 120,56 грн та пені в сумі 12 898,35 грн (а.с.45-46, 49-51).
За відсутності добровільної сплати відповідачем заборгованості по орендній платі за договором оренди від 01.03.2004 №1118/2004, позивач звернувся з даним позовом до суду.
28.01.2025 ухвалено оскаржуване рішення з підстав, викладених вище.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходитьи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами у даній справі договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.
Відповідно до п.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч.1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
У частинах 3, 4 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правовідносинами, що є предметом спору у даній справі, є зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати державного майна за період з 15.01.2023 до 23.02.2024.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір оренди державного нерухомого майна №1118/2004 від 01.03.2004, до якого сторонами неодноразово вносились зміни.
Відповідно до пункту 3.3 незмінюваних умов договору орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях №64ВС від 27.02.2024 "Про дострокове припинення договору оренди" з 23.02.2024 достроково припинено договір оренди від 01.03.2004 № 1118/2004.
У пункті 3.10 незмінюваних умов договору визначено, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
За змістом пункту 4.1 незмінюваних умов договору у разі припинення договору орендар зобов'язаний, зокрема, сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було неодноразово продовжено.
27.05.2022 Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України від 1 квітня 2022 р. № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", прийнято постанову №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції від 27.05.2022) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, зокрема, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
Відповідно до п.п. 5 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції від 27.05.2022) звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Постанова Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 була опублікована у офіційному друкованому виданні Урядовий кур'єр 01.06.2022, тому вона набрала чинності 01.06.2022.
Місцевий господарський суд, виходячи з положень Постанови КМУ №634 від 27.05.2022 (в редакції від 27.05.2022), відмовляючи в задоволенні позовних вимог, прийняв до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна в Донецькій області, з огляду на те, що законодавець не пов'язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, дійшов висновку, що відповідач у період з 01.01.2023 по дострокове припинення договору оренди державного майна - 23.02.2024 був звільнений від орендної плати за користування нерухомим майном, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні.
В свою чергу, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно трактовано п.п.1 п. 1 постанови Кабінету Мінітсрів України №634, у зв'язку з чим позивач правомірно за період з 01.01.2023 по 22.02.2024 здійснено нарахування орендної плати у розмірі 100% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Щодо вказаних доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що як було наведено раніше, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції чинній станом на час прийняття постанови) було передбачено звільнення певних категорій орендарів, державного і комунального майна від орендної плати у період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, наявність у Постанові № 634 правової конструкції але у будь-якому разі до 31.12.2022 свідчить, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022. До Постанови №634 регулятором вносились зміни, якими розширювався перелік осіб та відносин, до яких застосовувалися пільгові умови. Лише з 08.05.2024 регулятором Постанову №634 викладено в новій редакції.
Проте, вказаний підпункт 1 пункту 1вказаної постанови наявність підстав для звільнення від оренди державним майном ставить в залежність не тільки від місцезнаходження об'єкта орендованого нерухомого майна державної власності, а й від припинення на вказаних адміністративно-територіальних одиницях доступу користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164" (далі Постанова КМУ № 209) установлено, що в умовах воєнного стану державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація) проводиться з урахуванням визначених постановою особливостей.
Відповідно до положень Постанови КМУ № 209 припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій.
Пунктом 4 вказано Постанови КМУ № 209 встановлено Міністерству юстиції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цієї постанови, а технічному адміністратору реєстрів - доступ відповідних державних реєстраторів та посадових осіб до реєстрів.
На момент прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №634 від 27.05.2022 діяв наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5, "Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 р. за № 386/37722, до переліку вказаних адміністративно-територіальних послуг відносить Донецька область, зокрема, Краматорський район (крім міст Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Лиман, смт Новодонецьке, міста Слов'янськ, смт Олександрівка).
В подальшому, наказом Міністерства юстиції України від 06.10.2022 № 4320/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2022 за № 1198/38534 внесено зміни до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01 квітня 2022 року № 1307/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 386/37722, шляхом викладення його у новій редакції.
Наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2022 № 5840/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2022 за № 1687/39023, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 "Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 386/37722.
Вказаний наказ було опубліковано в Офіційному віснику України 13.01.2023 та набрав чинності.
В свою чергу, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, зазначається, що Слов'янська міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій з 24.02.2024.
Належність м. Слов'янська до складу територій можливих бойових дій не тягне за собою припинення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції в межах Слов'янської територіальної громади.
Відтак, враховуючи принцип справедливості, віднесення м. Слов'янськ до територій можливих бойових дій, а також відсутність належних доказів на підтвердження віднесення м. Слов'янська до адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, суд приходить до висновку, що п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" № 634 від 27.05.2022 (в редакції від 27.05.2025) є не релевантною у даних правовідносинах та позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору оренди, та наділяє суб'єктів господарювання у спірних правовідносинах нерівними правами, а відтак не звільняє відповідача у спірних правовідносинах від сплати орендної плати після 31.12.2022 на період воєнного стану з зазначених підстав.
Водночас, згідно підпункту 4 пункту 1 Постанови КМУ № 634 (в редакції від 27.05.2022) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше: орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Проаналізувавши положення Постанови Кабінету Міністрів України № 634, як станом на дату її прийняття, так і з урахуванням внесених до неї змін, суд приходить до висновку, що така постанова прийняття для зменшення фактичного фінансового навантаження на орендарів державного та комунального майна у зв'язку з введенням в країні воєнного стану, для підтримання суб'єктів, які опинились в зоні бойових та можливих бойових дій, які несуть надмірний тягар у зв'язку з військовою агресією. При цьому законодавець на певний період звільнив від сплати орендної плати орендарів державного та комунального майна, яке знаходилось на території, на якій велися активні бойові дії або які були максимально наближені до лінії активних бойових дій. Так, від сплати орендної плати звільнялись усі орендарі державного та комунального майна, розташованого в Донецькій області, але щодо такого звільнення був встановлено умову - розташованого відповідного майна в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану. В той же час усім іншим орендарям надавалась пільга щодо сплати орендної плати в розмірі 50%.
Водночас, слід зазначити, що з 01.01.2023 положення орендарів державного та комунального майна, розташованого на території Донецької області, не покращилось, лінія фронту постійно рухалась зі збільшенням площі території Донецької області, яка опинялась у тимчасовій окупації, тобто діяльність усіх суб'єктів господарювання Донецької області значно утруднена у зв'язку з веденням на території України активних бойових дій. Суд зазначає, що ступень вірогідності загострення військової агресії в Донецький області протягом всього часу агресії, а також визнаний статус території розташування спірного майна як "територій можливих бойових дій" та загальновідома критична ситуація в Донецький області, яка триває з початку військової агресії, дають підстави вважати, що покладання на орендарів обов'язків 100 % оплати орендної плати в зоні обмежених можливостей суперечить державній політиці та цілям регулятора, які переслідуються введенням воєнного стану та застосуванням особливостей оренди майна на небезпечних територіях, на яких ведуться або які розташовані близько зон активних бойових дій, особливо за умови надання певних пільг у сплаті іншим орендарям, які знаходяться на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Суд ще раз акцентує увагу на тому, що загальновідомим є той факт, що територія Донецької області з початку воєнної агресії Російської Федерації та по теперішній час залишається територією особливо небезпечною та територією, яка зазнає значних руйнувань та наслідків незаконного вторгнення. Суд чітко розуміє стан суспільства в умовах озброєної агресії, коли виконання трудових, договірних обов'язків відійшло на інший план. Головним стало збереження життя, евакуація та допомога в здійсненні відсічі агресора.
Як судове рішення, так і правозастосовний акт повинні бути не лише законними, але й справедливими. В нормативно-правових актах мають закріплюватися норми права, які є результатом узагальнення найбільш важливих повторювальних суспільних відносин, а також засобом подолання шкідливої суспільної практики. Одночасно, нормативний документ не може врегулювати абсолютно всі ситуації, які можуть виникнути.
Суд вважає, що законодавець, надавши можливість звільнення певної категорії орендарів державного та комунального майна, розташованого в Донецькій області, надав можливість застосовувати до інших орендарів Донецької області нарахування орендної плати в розмірі 50 відсотків орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Також, апелянт в обгрунтування своєї позиції у справі посилається на те, що Фонд державного майна України (листом від 24.02.2023 № 10-16-4516) та Міністерство економіки України (листом від 14.03.2023 №3211-07/11185-09) повідомили, що починаючи з 01.01.2023 орендарям, визначеним підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 634, орендна плата нараховується у розмірі 100 % без застосування знижки.
Разом з тим, листи Міністерства економіки України та Фонду державного майна України щодо "тлумачення" постанови КМУ № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" носять виключно рекомендаційний характер, оскільки мають силу нормативних актів відомчого та міжвідомчого характеру.
Отже, в період з 01.01.2023 по 22.02.2024 (визначений позивачем період) позивач мав право нараховувати орендну плату за спірним договором оренди № 1118/2004 від 01.03.2021 в розмірі 50 %, встановленому у договорі з урахуванням її індексації, а нарахування її позивачем за даний період у розмірі 100% розміру орендної плати - суперечить постанові Кабінету Міністрів України №634.
Водночас, судом апеляційної інстанції також враховано, що відповідач у поданому відзиві на позов, посилаючись на ч.6 ст.762 ЦК України, просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, з огляду на неможливість використовувати переданого майна в оренду за спірний період через військову агресію російської федерації на території України, що підтверджується сертифікатом торгово-промислової палати № 1400-24-2236 від 06.12.2024.
Хоча вказані обставини не були підставами для прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного судового рішення, колегія суддів звертає увагу, що згідно принципу "суд знає закони" суд надає правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, а також визначає, яка конкретна правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, однак в межах позовних вимог, сформованих самим же позивачем.
Відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду в пунктах 6.8-6.10 постанови від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 виклала наступні висновки щодо застосування частини 6 статті 762 ЦК України:
- наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає;
- обставини, зазначені у нормі частини 6 статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною 6 статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними;
- відсутність у частині 6 статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 зазначив, що для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, тому може застосовуватись за виключних або надзвичайних обставин. Такими є обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Ознаками таких обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Отже, при оцінці судом таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а обов'язком орендаря є доведення належними та допустимими доказами наявність тих обставин, на які він посилається, як на такі, що підтверджують факт неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин.
Правова позиція стосовно застосування приписів частини 6 статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, №911/1064/21.
При цьому, незалежними від волі орендаря обставинами є, зокрема, незаконне захоплення майна іншою особою, неповідомлення орендодавцем орендаря про права третіх осіб на майно (наприклад, право застави, при реалізації якого може накладатися арешт на майно, що унеможливлює доступ орендаря до нього), аварійний чи незадовільний технічний стан майна, правомірне зайняття приміщення третьою особою на підставі договору оренди, раніше укладеного з орендодавцем.
При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об'єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту тощо.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/10657/19 та від 05.06.2018 у справі №905/1601/17.
При цьому сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що саме в цьому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
До того ж, колегія суддів наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
При розгляді цієї справи № 905/1472/24 судом апеляційної інтсанції були враховані та оцінені доводи відповідача про фактичне невикористання ним орендованого майна з підстав, що від нього не залежать.
Так, предметом договору оренди № 1118/2004 визначено державне майно загальною площею 275,6 кв.м., у тому числі будівля насосної №1 площею 13,8 кв.м, будівля насосної №2 площею 99,3 кв.м, будівля трансформаторної підстанції площею 150,8 кв.м будівля насосної площею 11,7 кв.м, розташовані за адресою: Слов'янськ, вул.Сільзаводська, 11.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, до території можливих бойових дій віднесена Слов'янська міська територіальна громада (UA14120210000056793). Дата виникнення можливості бойових дій - 24.02.2022. Дата припинення можливості бойових дій не визначена.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12022052420000085), 11.09.2022 невстановленими особами з числа збройних сил рф за допомогою невстановленої зброї здійснено обстріл території м.Слов'янськ, внаслідок чого були пошкоджені приміщення об'єкту оренди, розташовані за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Сільзаводська (приміщення колишнього заводу "Сільзавод") (а.с. 130, 131).
Як зазначає відповідач, характер пошкоджень державного майна унеможливлює його використання за цільовим призначенням.
В свою чергу, позивач не навів жодних доводів та не надав жодних доказів на спростування зазначених обставин, але заперечує лише стверджувану відповідачем об'єктивну неможливість використання у спірному періоді орендованих приміщень, зазначаючи, що така неможливість має встановлюватися лише фахівцями, що мають відповідну кваліфікацію шляхом обстежень проведених лише згідно з Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257.
Механізм оперативного реагування виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту, спрямований на ліквідацію наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій визначений Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних з пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 (далі - Порядок невідкладних робіт).
Відповідно до пункту 9 Порядку невідкладних робіт роботи з обстеження пошкоджених об'єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257 (далі - Порядок обстеження).
Відповідно до п. 1 Порядку обстеження цей Порядок застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об'єктів (далі - пошкоджені об'єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення.
Обстеження об'єктів проводиться за рішенням власника або управителя об'єкта, а обстеження пошкоджених об'єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.
Проведення обстеження об'єкта або пошкодженого об'єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об'єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами (далі виконавці), або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці. Інформація про виконавців, що можуть залучатися до проведення обстеження об'єктів із відповідним класом наслідків (відповідальності), міститься в Реєстрі будівельної діяльності, що є компонентом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (пункт 2 Порядку обстеження).
Пунктом 8-1 Порядку обстеження встановлено, що за результатами обстеження пошкоджених об'єктів виконавцем складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).
Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об'єктів або їх демонтаж (ліквідацію).
Таким чином, з п. 2 Порядку обстеження та з п. 9 Порядку невідкладних робіт вбачається, що обстеження об'єктів згідно з ним може проводиться за рішенням власника або управителя об'єкта, а обстеження пошкоджених об'єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями; проведення обстеження об'єкта або пошкодженого об'єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом.
Відповідач не є органом, який може проводити обстеження пошкоджених об'єктів.
Суд наголошує, що власник орендованих приміщень, орган уповноважений на управління приміщеннями, знаючи про пошкодження самостійно не врегулював питання про проведення обстеження та складання відповідного звіту, незважаючи на відомі факти ураження нерухомого внаслідок ракетних ударів з боку російської федерації.
Таким чином, непроведення обстеження мало місце не з вини відповідача.
Судом також враховується, що на підставі наказу № 776 від 24.02.2022 виробнича діяльність ТОВ "Слов'янська сіль" повністю припинена до закінчення воєнного стану в Україні. Головному інженеру доручено здійснити консервацію всього обладнання на всіх підрозділах підприємства. Працівників переведено на роботу в дистанційному форматі.
На підставі наказу № б/н від 05.05.2022 з усіма працівниками ТОВ "Слов'янська сіль" призупинено дію трудових договорів з 05.05.2022. Датою відновлення трудових договорів є дата затвердження Указу Президента України про припинення або скасування воєнного стану.
Між відповідачем та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (Код ЄДРПОУ: 42086719) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 1033 від 26.11.2018 та визначено адресу EIC-коду точки комерційного обліку (62Z4237783869998) м. Слов'янськ, вул. Сільзаводська, 11, про що свідчить заява про приєднання до договору.
20.06.2022 та 30.06.2022 відповідач повідомив свого контрагента ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" про те, що тимчасово не може обслуговувати договір постачання е/е №1033 та виконувати взяті на себе зобов'язання, оскільки через активні бойові дії, починаючи з кінця березня 2022 року співробітники підприємства позбавлені можливості доступу до структурних об'єктів ТОВ "Слов'янська сіль". Відповідач просив тимчасово припинити дію договору на постачання електроенергії № 1033 та зупинити надання відповідних послуг.
22.08.2022 електропостачальник направив відповідачу повідомлення № 2126, яким вказав, що постачання електричної енергії буде припинено з 06.09.2022.
22.09.2022 відповідач направив лист на адресу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" та проінформував, що на всіх об'єктах, зазначених у договорі № 1033, постачання електричної енергії припинено: вул. Сучасна, 33 - орієнтовно з 14.07.2022; вул. Сільзаводська, 11 - орієнтовно кінець липня 2022; смт. Райгородок, вул. Ювілейна, 28 - орієнтовно з 12-15.05.2022.
Отже, постачання електричної енергії на об'єкт, який є предметом договору оренди від 01.03.2004 №1118/2004 не здійснюється орієнтовно з кінця липня 2022 року, що виключає можливість його використання за цільовим призначенням.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані будівлі надані в оренду відповідача для забезпечення господарської діяльності з видобутку кам'яної солі в межах гірничого відводу, що знаходиться на території західної частини Райгородської ділянки Слов'янського родовища кам'яної солі, в адміністративному відношенні розташованої в Слов'янському районі Донецької області за межами населених пунктів.
Як зазначає відповідач, відповідне майно не може самостійно виступати в якості об'єктів для виробництва солі, є допоміжними (невід'ємними) частинами виробничого комплексу "Слов'янський солевиварювальний завод №1", який розташовується за адресою: Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Сільзаводська 11.
Враховуючи, що виробнича діяльність відповідача припинена на всіх об'єктах, майновий комплекс не функціонує, будівлі насосної № 1-3 та трансформаторна підстанція не можуть бути задіяні у виробничому процесі окремо від інших об'єктів та об'єктивно не використовуються відповідачем з 24.02.2022.
Позивач у ході розгляду справи не довів жодними належними доказами факту проведення відповідачем у спірному періоді будь-яких дій із використанням орендованого за договором приміщень.
Окрім цього, відповідачем надано суду сертифікат Донецької ТПП № 1400-24-2236 від 06.12.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року; бойові дії на території м. Слов'янськ Донецької обл. з 24.02.2022 по теперішній час; припинення виробничої діяльності та консервації обладнання на всіх об'єктах; неможливість здійснення діяльності.
Таким чином, сертифікатом Донецької ТПП № 1400-24-2236 від 06.12.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також іншими наданими суду доказами в сукупності переконливо підтверджена, що ТОВ "Слов'янська сіль" з 24.02.2022 не здатне використовувати орендоване нерухоме майно за адресою: м.Слов'янськ, вул. Сільзаводська, буд. 11 та своєчасно сплачувати орендну плату (міститься в матеріалах справи) в умовах введення в країні воєнного стану та пов'язаних з цим інших обставин.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, застосовуючи стандарт доказування "вірогідність доказів", дійшов висновку про те, що неможливість використання відповідачем у період з 24.02.2022 по 22.02.2024 орендованого майна, переданих йому позивачем на підставі договору, що в силу приписів частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України зумовлює наявність правових підстав для звільнення орендаря від сплати орендної плати за вказаний період. Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Так само норма частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України не суперечить та не є неузгодженою до норми частини третьої статті 759 цього ж кодексу. Посилання у статті Цивільного кодексу (загальний закон) на Закон України "Про оренду державного та комунального майна (спеціальний закон) не є підставою для незастосування цієї статті чи встановлення будь-якого іншого порядку її застосування, розширеного тлумачення тощо.
За таких обставин, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з мотивів, викладених в даній постанові.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст.269 ГПК України, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 у справі №905/1472/24 підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених в даній постанові.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2025 у справі №905/1472/24 - залишити без змін з мотивів, викладених в даній постанові.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286 -289 ГПК України.
Повна постанова складена 04.07.2025.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.В. Стойка