вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" червня 2025 р. Справа№ 910/14996/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 05.06.2025:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства “Українська залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025
у справі №910/14996/24 (суддя - Марченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Індекс Компані»
до відповідача Акціонерного товариства “Українська залізниця»
про стягнення 743 721,67 грн.,
Короткий зміст заявлених вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Індекс Компані» (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, Залізниця, скаржник): 666 240 грн основного боргу за договором про закупівлю від 14.12.2023 №ПЗ/НХ-231188/НЮ (далі - Договір); 50 769,92 грн втрат від інфляції та 506,05 грн 0,1% річних, а всього 717 515,97 грн.
Позивач 13.01.2025 подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Залізниці на користь Товариства: 666 240 грн основного боргу за Договором; 76 844,56 грн втрат від інфляції та 637,11 грн 0,1% річних, а всього 743 721,67 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 14.12.2023 Товариством (постачальник) і Залізницею (покупець) було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар - підстанція трансформаторна комплектна - для завершення робіт по проєкту «Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків ІІ регіональної філії «Південно - Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» у Київській області (Завершення робіт), відповідно до специфікацій №1 і №2, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах Договору;
- постачальник 19.12.2023 отримав від покупця рознарядку №НХП33-04/7336, відповідно до якої товар підлягав відвантаженню на адресу: виробничий підрозділ ЕЧК-2 ст. Мотовилівка, вул. Нововокзальна, 5а, с. Борова, Фастівський р-н, Київська обл.;
- 26.12.2023, в межах встановленого Договором строку, товар за специфікаціями №1 і №2 було поставлено і прийнято покупцем, що підтверджується документами, а саме за специфікацією №1: видатковою накладною від 26.12.2023 № 48 на суму 320 640 грн, у т.ч. ПДВ; актом приймання-передачі товару від 26.12.2023 на суму 320 640 грн, у т.ч. ПДВ, (з підтвердженням покупця про відсутність претензій до постачальника з кількості, комплектності та якості товару); за специфікацією №2: видатковою накладною від 26.12.2023 №49 на суму 345 600 грн, у т.ч. ПДВ; актом приймання-передачі товару від 26.12.2023 на суму 345 600 грн, у т.ч. ПДВ, (з підтвердженням покупця про відсутність претензій до постачальника з кількості, комплектності та якості товару);
- відповідно до пункту 7.4 Договору оплата товару за видатковими накладними від 26.12.2023 №48 на суму 320 640 грн та від 26.12.2023 №49 на суму 345 600 грн мала бути проведена відповідачем 27.02.2024;
- станом на 04.12.2024 (дата підписання позову) покупцем не виконано свого обов'язку щодо сплати позивачу 666 240 грн за поставлений товар; у зв'язку з цим позивачем нараховано 50 769,92 грн втрат від інфляції та 506,05 грн 0,1% річних.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 у справі №910/14996/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Індекс Компані» до Акціонерного товариства “Українська залізниця» про стягнення 743 721,67 грн задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства “Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Індекс Компані»: 666 240 грн основного боргу; 637 грн 11 коп. 0,1% річних; 76 844 грн 56 коп. втрат від інфляції та 8 924 грн 66 коп. судового збору.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказав, що оскільки позивачем було належним чином виконано умови Договору, поставлено відповідачу обумовлений товар, а відповідачем такий товар було прийнято без будь-яких зауважень, проте не оплачено, то позовні вимоги Товариства в частині стягнення з Залізниці 666 240 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також судом першої інстанції було перевірено розрахунок вказаних сум і період їх нарахування та встановлено, що період і сума втрат від інфляції визначені позивачем правильно, проте сума 0,1% розрахована неправильно.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/14996/24 стягнуто з Акціонерного товариства “Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Індекс Компані» 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановляючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, клопотання Залізниці про зменшення витрат на правничу допомогу, а також обсяг наданих адвокатом Товариству послуг, дійшов висновку, що розмір заявленої Товариством суми витрат на професійну правничу допомогу є надмірно великим в порівнянні з фактично наданими адвокатом послугами, а тому стягненню з Залізниці підлягає 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; у стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятими рішеннями, Акціонерне товариство “Українська залізниця» подало апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/14996/24 повністю, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Індекс Компані» до Акціонерного товариства “Українська залізниця» відмовити повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення ухвалені з порушенням ст. 236 ГПК України, судом першої інстанції здійснено формальний підхід до розгляду справи, ухвалені рішення на підставі не повно і не всебічно з'ясованих обставин, не дослідження в судовому засіданні обставин на які посилався скаржник, без врахування обставин, які акцентовані та аргументовані скаржником; не наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Також скаржник зазначає, що матеріали справи свідчать про добросовісність дій відповідача, який мав намір провести розрахунок з позивачем за виконані роботи, але з незалежних від нього причин, розрахунок по договору проведений не був.
Також скаржник зазначає, що визначена судом сума 25 000,00 грн. витрат на оплату правничої допомоги є завищеною, становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
29.04.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді -Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М, Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/14996/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 910/14996/24 у розмірі 10 709,59 грн.
10.04.2025 від Акціонерного товариства “Українська залізниця» надійшла заява про усунення недоліків з доказами оплати судового збору в повному розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/14996/24. Призначено до розгляду 05.06.2025 о 11 год. 00 хв. в судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/14996/24.
Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання та розгляд клопотання
Представники позивача та відповідача з'явилися у судове засідання 05.06.2025 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 14.12.2023 Товариством (далі - постачальник) і Залізницею (далі - покупець) було укладено Договір, за умовами якого:
- постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар для завершення робіт за проектом «Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків ІІ регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» у Київській області» (Завершення робіт; далі - товар), згідно зі специфікаціями №1 і №2 (додатки 1 і 2), що є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар на умовах Договору (пункт 1.1 Договору);
- найменування товару: підстанція трансформаторна комплектна (пункт 1.2 Договору);
- кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікаціях №1 і №2 (додатки 1 і 2) до Договору (пункт 1.3 Договору);
- постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у специфікаціях №1 і №2 (додатки 1 і 2) до Договору (пункт 2.1 Договору);
- підтвердженням якості та відповідності товару з боку постачальника є такі документи: на товар виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріженерго-комплект» паспорт та декларація постачальника про відповідність; на товар виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансбуд» паспорт та сертифікат відповідності, які надаються покупцю разом з товаром (пункт 2.2 Договору);
- постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (Delivered Duty Paid - поставка з оплатою мита відповідно до «Інкотермс» у редакції 2020 року; у випадку наявності розбіжностей між умовами Договору та Правилами «Інкотермс» у редакції 2020 року, умови Договору матимуть перевагу (пункт 4.1 Договору);
- поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару; строк поставки товару - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем; місце поставки товару: с. Шевченкове, Броварський р-н, Київська обл., або інший підрозділ покупця, вказаний в рознарядці на поставку товару; право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (пункт 4.2 Договору);
- зі сторони покупця рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту покупця щонайменше двома уповноваженими особами покупця з числа таких: начальник служби організації та проведення закупівель (особа, що виконує його обов'язки) Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Залізниці; заступник начальника служби організації та проведення закупівель (особа, що виконує його обов'язки) Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Залізниці; покупець не несе відповідальності та обов'язку оплати за поставлений товар за рознарядкою, що підписана іншими особами, ніж тими, посади яких визначені у даному пункті Договору (пункт 4.3 Договору);
- покупець не несе відповідальності за ненадання (надання не в повному обсязі) рознарядок, якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування видатків покупця (пункт 4.4 Договору);
- сторони домовились, що рознарядка покупця на товар надсилається ним постачальнику шляхом надіслання на електронну адресу постачальника (зазначену в Договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу; документ вважається отриманим постачальником з дати його надіслання покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця (пункт 4.5 Договору);
- датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної (пункт 4.6 Договору);
- акт приймання-передачі товару зі сторони покупця підписується уповноваженими особами з числа тих, які визначені у пункті 4.3 Договору, а видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання умов Договору, підписуються особами, відповідальними за приймання товару (пункт 4.7 Договору);
- приймання товару за кількістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 (пункт 5.1 Договору);
- приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (пункт 5.2 Договору);
- приймання товару за кількістю та якістю здійснюється за наявності документів, що підтверджують якість товару згідно з пунктом 2.2 Договору, та таких товаросупровідних документів: підписаний постачальником рахунок-фактура; підписаний постачальником акт приймання-передачі товару або підписана постачальником видаткова накладна; підписана постачальником товарно-транспортна накладна (у разі поставки товару автомобільним транспортом) або електронна залізнична накладна (у разі поставки товару залізничним транспортом), або відповідний документ, виданий оператором поштового зв'язку, або міжнародна транспортна накладна, якщо постачальник є нерезидентом України; підписані постачальником пакувальні аркуші (при наявності) (пункт 5.4 Договору);
- товаросупровідні документи повинні надаватися покупцю в оригіналі одночасно з прийманням-передачею товару (пункт 5.5 Договору);
- особи, відповідальні за приймання товару, під час його приймання зобов'язані звірити відповідність фактичної кількості товару кількості, вказаній у акті приймання-передачі товару або видатковій накладній, рахунку-фактурі, товарно-транспортній накладній або залізничній накладній, або відповідному документі, виданому оператором поштового зв'язку, або міжнародній транспортній накладній, якщо постачальник є нерезидентом України, перевірити наявність і відповідність документів, що підтверджують якість товару відповідно до умов Договору, розписатися за отримання товару (пункт 5.7 Договору);
- покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікаціях №1 і №2 (додатки 1 і 2) до Договору; ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням Договору (пункт 6.1 Договору);
- загальна ціна Договору становить 555 200 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 111 040 грн, всього з ПДВ 666 240 грн; ціна Договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням Договору; будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням Договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціні Договору (пункт 6.3 Договору);
- ціна товару може бути змінена за взаємною згодою сторін згідно з нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України, а для договору, укладеного за результатом закупівлі, проведеної відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», лише у випадках, передбачених законом; для Договору, укладеного за результатом закупівлі, проведеної згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості), ціна товару може бути змінена за взаємною згодою сторін лише у випадках, передбачених законом з урахуванням Особливостей (пункт 6.4 Договору);
- відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України покупець здійснює фінансування будь-яких витрат, передбачених Договором, лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань (пункт 7.1 Договору);
- усі видатки покупця за Договором здійснюються виключно за рахунок бюджетних коштів, передбачених у Законі України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) (за текстом Договору - Бюджетні кошти) (пункт 7.2 Договору);
- розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у Договорі, на підставі оформленого належним чином акта приймання-передачі товару/видаткової накладної, після отримання покупцем бюджетних призначень згідно зі статтями 48, 49 Бюджетного кодексу України, протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту підписання актів приймання-передачі товару/видаткової накладної; строки оплати за Договором можуть змінюватись в залежності від надходження коштів з державного бюджету на рахунок покупця (пункт 7.4 Договору);
- покупець здійснює оплату за кожну партію поставленого товару за умови наявності належним чином оформлених документів на відповідну партію товару, а саме: підписаного постачальником рахунка-фактури; підписаного сторонами акта приймання-передачі товару або підписаної сторонами видаткової накладної; документів, які підтверджують якість товару, зазначених у пункті 2.2 Договору; документів про проведення вхідного контролю поставленого товару (акти про фактичну якість і комплектність продукції з підтвердженням відсутності недоліків поставленого товару), - зареєстрованої податкової накладної у відповідності до вимог законодавства України (пункт 7.5 Договору);
- датою здійснення оплати за Договором вважається дата виконання обслуговуючим банком покупця його платіжного доручення щодо перерахування відповідної суми на користь постачальника, що підтверджується відповідною позначкою банку, зазначеною у розрахунковому документі в реквізиті «Дата виконання» (пункт 7.6 Договору);
- остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акта звірки, який складається і підписується уповноваженими представниками сторін, за умови наявності документів, визначених пунктом 7.5 Договору (пункт 7.7 Договору);
- бюджетні зобов'язання за Договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів; у разі затримки бюджетного фінансування не з вини покупця, оплата за товар здійснюється протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання покупцем бюджетного фінансування на рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України, а в разі зміни бюджетного фінансування покупець повідомляє про це постачальника; факт надходження грошових коштів на рахунок покупця відкритий у Державній казначейській службі України, є моментом настання строку виконання зобов'язання за Договором в розумінні пункту 2 частини першої статті 530 ЦК України, при умові наявності підписаного сторонами акта приймання-передачі товару/видаткової накладної (пункт 7.10 Договору);
- ненадходження коштів з державного та/або місцевого бюджету на рахунок покупця, відкритий в Державній казначейській службі України, для оплати товарів за Договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства, сторони визнають обставиною, що має місце не з вини покупця (пункт 7.11 Договору);
- фінансування послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів), які передбачені на поточний рік відповідно до плану фінансування головного розпорядника коштів (пункт 7.12 Договору);
- покупець має право скоригувати план фінансування протягом поточного року у разі внесення змін в річний план фінансування головним розпорядником коштів в частині уточнення видатків на фінансування товарів, а також із урахуванням наявних у нього коштів згідно з фінансуванням товарів головним розпорядником коштів; одночасно із уточненням річного плану фінансування сторони вносять зміни в умови Договору та оформляють ці зміни шляхом укладання додаткових угод (пункт 7.13 Договору);
- сторони згідно з частиною другою статті 625 ЦК України встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов'язань за Договором (пункт 9.2 Договору);
- Договір діє з дня його укладання та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України «Про продовження воєнного строку дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», але не пізніше ніж до 31.12.2023 (пункт 15.1 Договору);
- закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за Договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, в межах строків, визначених умовами Договору (пункт 15.2 Договору).
Відповідачем 19.12.2023 було надано позивачу заявку №НХЛ33-04/7336, в якій Залізниця просила поставити продукцію згідно зі специфікацією №1 до Договору у повному обсязі; доставку просила здійснити на адресу: виробничий підрозділ ЕЧК-2 ст. Мотовилівка Київська обл., Фастівський район, с. Борова, вул. Нововокзальна, буд. 5А; приймання продукції буде здійснюватися в присутності представника постачальника з одночасним складанням акта приймання-передачі представника постачальника і покупця.
26.12.2023 сторонами підписано видаткові накладні №48 на суму 320 640 грн і №49 на суму 345 600 грн та акти приймання-передачі товару на суму 320 640 грн і на суму 345 600 грн.
Крім того, 26.12.2023 позивачем виставлено відповідачу рахунки №48 на суму 320 640 грн і №49 на суму 345 600 грн.
Залізниця мала здійснити оплату отриманого товару до 15.01.2024 включно.
Проте товар відповідачем оплачено не було, у зв'язку з чим Товариство надіслало відповідачу претензію від 09.08.2024 №055744-08, в якій просило сплатити 666240 грн основного боргу, 23544,39 грн втрат від інфляції та 29 671,34 грн 0,1% річних.
Залізниця відповіді на претензію не надіслала, грошові кошти не сплатила.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Частинами першою і другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, скаржник у своїй апеляційній скарзі вказує про те, що:
- 27.12.2023 в інформаційній системи автоматизації казначейських функцій «IT-Еnterprise» було сформовано заявки №1033146 на суму 320 640 грн і №1033176 на суму 345 600 грн на оплату Товариству;
- заявки пройшли погодження всіх підрозділів відповідача, підписані керівництвом Залізниці та 28.12.2023 передані в Державну казначейську службу України для оплати за Договором, проте 30.12.2023 заявки були відхилені Державною казначейською службою України з приміткою «Повернення коштів відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України (30.12.2023 00:24:41)»;
- відповідно до частини першої статті 57 Бюджетного Кодексу України не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету. Порядок закриття рахунків поточного бюджетного періоду та відкриття рахунків наступного бюджетного періоду визначається Міністерством фінансів України. За виняткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який має настати не пізніш як через пять робочих днів після закінчення бюджетного періоду;
- таким чином, оплата за Договором може здійснюватися тільки через Державну Казначейську службу України, оскільки Договір оплачувався за рахунок бюджетних коштів, виділених за бюджетною програмою на 2023 бюджетний рік.
Відхиляючи дані доводи апеляційної скарги, колегія суддів констатує, що 12.12.2023 на сайті Державної казначейської служби України було розміщено оголошення щодо здійснення платежів наприкінці 2023 року: «Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) повідомляє, що відповідно до Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженого наказом Казначейства від 27.11.2023 № 299, останнім днем проведення платежів за видатками клієнтів органів Казначейства в бюджетному 2023 році є 27 грудня 2023 року. 27 грудня 2023 року до 17.30 завершується прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування «Клієнт-казначейства -Казначейство» (далі - СДО) до облікових систем АС «Є-Казна Доходи», АС «Є-Казна».
У період з 30.12.2023 по 01.01.2024 прийняття органами Казначейства електронних документів від клієнтів через СДО не здійснюється.
Клієнтська частина СДО у зазначений період працює у штатному режимі (доступний перегляд інформації, друк виписок, функції формування та візування документів).».
Відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що оскільки відповідач/скаржник фінансується з державного бюджету, то не міг бути необізнаним про дату (27.12.2023 до 17:30 год) останнього дня проведення платежів за видатками клієнтів органів Казначейства, тобто подаючи на виконання заяви 28.12.2023 міг і повинен був знати про їх відхилення Казначейством.
Крім того, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Отже, оскільки позивачем було належним чином виконано умови Договору, поставлено відповідачу обумовлений товар, що скаржником у своїй апеляційній скарзі не заперечується, а відповідачем такий товар було прийнято без будь-яких зауважень, проте не оплачено, то суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку, що позовні вимоги Товариства в частині стягнення з Залізниці 666 240 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача нараховані останньому 637,11 грн 0,1% річних і 76 844,56 грн втрат від інфляції за період з 17.01.2024 по 31.12.2024.
Колегією суддів перевірено розрахунок вказаних сум і період їх нарахування та встановлено, що період і сума втрат від інфляції визначені позивачем правильно, проте сума 0,1% розрахована неправильно.
За перерахунком суду сума 0,1% річних становить 638,86 грн.
Проте відповідно до частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Відтак, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог Товариства в частині стягнення з Залізниці суми 0,1% річних, то стягненню з відповідача підлягає 637,11 грн 0,1% річних за розрахунком позивача і 76 844,56 грн втрат від інфляції.
Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
У подальшому Товариство 10.03.2025 подало до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача 52 060 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У свою чергу, відповідач 14.03.2025 подав суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 7 000 грн.
Частинами першою і третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої і частини п'ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За приписами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегією суддів встановлено, що 06.09.2024 Товариством (клієнт) і адвокатом Терезою Юлією Олександрівною (адвокат) було укладено договір №06/09-2024_3 про надання правової допомоги, за умовами якого:
- адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки, обумовлені сторонами у договорі (пункт 1.1);
- адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає клієнту правову допомогу, консультаційні та юридичні послуги щодо представництва та захисту інтересів останнього, зокрема, в усіх судах, в тому числі, але не обмежуючись, зокрема, господарських справах, з усіма правами, які надано законом позивачу, у тому числі, але не обмежуючись наведеним, вчиняти такі дії: підписувати, подавати та отримувати будь-які заяви, позовні заяви, довідки та документи; знайомитися з матеріалами судових справ, робити з них витяги та копії; отримувати оригінали та копії судових рішень, постанов і інших документів за справи; брати участь у судових засіданнях; подавати докази, наводити обґрунтування, заперечення та міркування з будь-яких питань, у тому числі в ході судових засідань; брати участь у дослідженні доказів, ставити в судових засіданнях питання, зокрема, відповідачу; заявляти свої міркування, надавати пояснення та заперечення з будь-яких питань (пункт 1.2);
- за надання правової допомоги, визначеної пунктом 1.1 даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі, що визначається окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною даного договору (пункт 5.1).
Згідно з укладеною Товариством і адвокатом додатковою угодою від 06.09.2024 №1, сторони погодили таке:
- клієнт доручає, а адвокат бере доручення надати клієнту правову допомогу, пов'язану зі стягненням з Залізниці в господарському суді першої інстанції заборгованості за договором від 14.12.2023 №ПЗ/НХ-231188/НЮ про закупівлю (пункт 1);
- правова допомога, передбачена пунктом 1 даної додаткової угоди, включає: надіслання в інтересах клієнта адвокатських запитів (за потреби); збирання необхідних для захисту інтересів клієнта документів; обрання правової позиції; підготовку і подання позовної заяви до суду першої інстанції через «Електронний суд»; підготовку і подання до суду першої інстанції інших процесуальних заяв, пояснень, документів, необхідність у поданні яких виникає під час розгляду справи; участь у судових засіданнях (у разі розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін) (пункт 2);
- клієнт зобов'язується негайно повідомляти адвокату всю наявну у нього інформацію, що стосується предмета спору і може вплинути на результат надання правової допомоги за договором, а також сприяти наданню послуг за договором (пункт 4);
- сторони домовились, що гонорар адвоката за надання послуг, передбачених пунктом 2 даної додаткової угоди, становить 52 060 грн (пункт 5);
- гонорар виплачується клієнтом адвокату у безготівковій формі протягом 5 (пяти) банківських днів з моменту одержання рахунка про оплату послуг (пункт 6).
10.03.2025 Товариством і адвокатом підписано акт наданих послуг №1, за яким адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги:
- первинна консультація: роз'яснення порядку дій, направлених на стягнення заборгованості за договором від 14.12.2023 №ПЗ/НХ-231188/НЮ про закупівлю, інформування про судову практику з відповідного питання, визначення стратегії захисту порушеного права, обсягу документів, необхідних для звернення до суду; витрачений час - 1 год;
- аналіз наданих клієнтом документів; витрачений час - 1 год;
- підготовка і надіслання адвокатського запиту на адресу Залізниці; витрачений час - 1 год;
- підготовка позовної заяви, оформлення додатків до позовної заяви; витрачений час - 3 год;
- подання позову через систему «Електронний суд», у т.ч. завантаження позову і додатків до нього в систему, в результаті чого відкрито провадження у справі №910/14996/24; витрачений час - 1 год;
- підготовка і подання відповіді на відзив; витрачений час - 2 год;
- підготовка і подання заяви про збільшення позовних вимог; витрачений час - 1 год;
- участь у підготовчому судовому засіданні 13.01.2025; витрачений час - 0,5 год;
- підготовка і подання заперечень проти залучення третьої особи на стороні відповідача; витрачений час - 1 год;
- участь у підготовчому судовому засіданні 17.02.2025; витрачений час - 0,5 год;
- участь у судовому засіданні (розгляд по суті); витрачений час - 1 год.
Позивачем 12.03.2025 було сплачено адвокату 26 030 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №586.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом з тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої і дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята і шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи №922/445/19 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 зі справи №915/237/18, від 24.10.2019 зі справи №905/1795/18 і від 17.09.2020 зі справи №904/3583/19.
До того ж у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 зі справи №905/1795/18 і від 08.04.2020 зі справи №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Проаналізувавши вищевикладене, а також дослідивши матеріали справи, враховуючи обставини даної справи, її нескладність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, клопотання Залізниці про зменшення витрат на правничу допомогу, а також обсяг наданих адвокатом Товариству послуг, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, що розмір заявленої Товариством суми витрат на професійну правничу допомогу є надмірно великим в порівнянні з фактично наданими адвокатом послугами, а тому стягненню з Залізниці підлягає 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; у стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу судом правомірно відмовлено.
Доводи апеляційної скарги стосовно неспівмірності задоволених судом першої інстанції витрат на правову допомому, колегією суддів відхиляються з оглдяу на необгрунтованість.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/14996/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/14996/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 по справі №910/14996/24 - залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/14996/24 - залишити без змін.
4. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством “Українська залізниця».
5. Матеріали справи №910/14996/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 03.07.2025. (після виходу суддів з відпустки та з лікарняного)
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк