79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" липня 2025 р. Справа №926/3869/23
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» від 07.05.2025 (вх. №01-05/1393/25 від 08.05.2025)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2025 (повне рішення складено 17.04.2025, суддя Ніколаєв М.І.)
у справі №926/3869/23
за позовом: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) Чернівецька міська рада
2) Комунальне некомерційне підприємство Чернівецької міської ради “Центральна міська клінічна лікарня»
до Релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області»
про усунення перешкод, пов'язаних із здійсненням прав щодо користування та розпорядження майном шляхом звільнення приміщення
за участю представників:
від позивача: представник Іванович Л.Є. (в режимі відеоконфернеції);
від відповідача: адвокат Кусмарцев М.О. (в режимі відеоконференції);
від та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явилися;
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2025 у справі №926/3869/23 позов задоволено; зобов'язано Релігійну організацію “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном - нежитловими приміщеннями, загальною площею 102,30 кв.м., які знаходяться в будинку літ “З», за адресою: вул. Головна 100 в м. Чернівці, шляхом їх звільнення та повернення власнику.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2025 у справі №926/3869/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025, після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 13.06.2025, призначено розгляд справи на 18.06.2025.
30.05.2025 позивач подав відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/4278/25), в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 за клопотанням апелянта розгляд справи відкладено на 25.06.2025.
25.06.2025 апелянт подав суду клопотання про зупинення апеляційного провадження.
В судовому засіданні 25.06.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання апелянта про зупинення апеляційного провадження, про що постановлено відповідну ухвалу.
Заслухавши пояснення представників сторін, після судових дебатів, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та в порядку, визначеному у ст.219 ГПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 02.07.2025.
В судовому засіданні 02.07.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на таке:
Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» про усунення перешкод, пов'язаних із здійсненням прав щодо користування та розпорядження майном - нежитловим приміщенням, загальною площею 102,30 кв.м, які знаходяться в будинку літ. “З», за адресою: вул. Головна, 100 в м. Чернівці, шляхом їх звільнення та повернення власнику.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орендні правовідносини, які існували між сторонами, припинені, проте відповідач продовжує користуватися нежитловими приміщеннями безпідставно, тому орендодавець майна - Управління комунальної власності, яке виступає від імені територіальної громади міста Чернівці, має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні цим майном шляхом звільнення нежитлових приміщень відповідачем та їх повернення власнику.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що орендодавець протиправно в односторонньому порядку вчинив дії, спрямовані на припинення орендних правовідносин.
Третя особа - Комунальне некомерційне підприємство Чернівецької міської ради “Центральна міська клінічна лікарня» в поясненнях на позов повідомила, що їй невідомі факти порушення умов договору оренди з боку орендаря та просила вирішити спір без її участі.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення про задоволення позову, керувався такими висновками:
- орендодавцем майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, є Управління комунальної власності Чернівецької міської ради;
- обраний Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради спосіб захисту відповідає ст.16 Цивільного кодексу України та передбачений ст.391 Цивільного кодексу України, згідно з якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном;
- рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 у справі №926/446/24, залишеним в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 та постановою Верховного Суду від 15.01.2025, встановлено, що договір оренди нерухомого майна №90 від 20.08.2021 закінчив свою дію 30.11.2021;
- після закінчення 30.11.2021 строку дії договору оренди, що встановлено рішенням суду у справі №926/446/24, відповідач не повернув раніше орендовані приміщення, не довів наявність інших правових підстав користуватись спірним нерухомим майном, проте продовжує ним користуватись, тож позивач правомірно просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщенням, загальною площею 102,30 кв.м, які знаходяться в будинку літ. “З», за адресою: вул. Головна, 100 в м. Чернівці, шляхом їх звільнення та повернення власнику.
Узагальнені доводи апелянта (відповідача)
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення та протокольні ухвали суду від 18.02.2025 та від 11.04.2025, обґрунтування яких викладено в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, є незаконними з огляду на не з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. На підтвердження зазначеного апелянт покликається на такі доводи:
- від імені власника майна - Чернівецької міської ради, позивач не наділений правом звертатись до суду із позовними вимогами, які стосуються усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном - нежитловими приміщеннями, шляхом їх звільнення та повернення власнику - Чернівецькій міській раді;
- зі змісту Положення про управління комунальної власності Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VIІІ скликання від 22.02.2022 №692, не вбачається передачі йому повноважень Чернівецької міської ради на звернення до суду від імені останньої, стосовно належного їй майна;
- суд під час розгляду справи, окрім встановлення правовідносин з оренди майна, які за його ж висновком є припиненими, інших повноважень для заявлення позову Управлінням комунальної власності, а не самим власником майна - Чернівецькою міською радою, не встановлено і зміст повноважень позивача на звернення з негаторним позовом в інтересах особи власника не досліджено з причин їх відсутності;
- в порушення процесуального закону не було досліджено обставини, за яких відбулось порушення прав Чернівецької міської ради на користування майном, адже остання з будь-якими вимогами до відповідача не зверталась і актів щодо неповернення майна або відмову від підпису в такому акті та інших доказів про відмову передачі ключів від замків вхідних дверей нерухомого майна суду не подавала, а тому в матеріалах справи відсутні докази, якими би обґрунтовувалось порушення прав власника на користування майном;
- починаючи з моменту подання позову релігійної організації «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви» про витребування з чужого незаконного володіння Чернівецької міської ради нерухомого майна: будівлі каплички літ. «З» - Храму святого великомученика Пантелеїмона, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Головна, 100, загальною площею 102.3 кв.м., відповідач зважає на відсутність повноважень у третьої особи - Чернівецької міської ради, та позивача щодо зазначеного нерухомого майна, які є неналежним власником майна та неналежним позивачем, і його повертати останнім у відповідача обов'язку немає, та при складанні в теперішній час такого акту він підписаний відповідачем не буде до моменту розгляду по суті справи №926/563/25 за позовом релігійної організації «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви» до Чернівецької міської ради і до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, третя особа КНП Чернівецької міської ради «Центральна міська клінічна лікарня», про витребування майна;
- суд першої інстанції постановив ухвали суду від 18.02.2025 та від 11.04.2025 про відмову в задоволенні клопотання про повернення до розгляду в підготовчому провадженні, у зв'язку з необхідністю залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача релігійну організацію «Управління «Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» та зупинення провадження у цій справі до вирішення Господарським судом Чернівецької області справи №926/563/25, при цьому, єдиною підставою відхилення судом вказаного клопотання та заяв про залучення третьої особи та зупинення провадження у справі є вказівка, що станом на день розгляду справи власником спірного майна є територіальна громада м.Чернівці, а релігійна організація «Управління «Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» не була стороною договірних відносин щодо спірного нерухомого майна, а тому, на думку суду, це об'єктивно не перешкоджає розгляду цієї справи, в межах якої заявлено вимогу про звільнення комунального майна у зв'язку із закінченням строку дії договору; вказане помилкове твердження суду спростовується обґрунтуванням, наведеним самим судом щодо заявлення негаторного позову у відсутності договірних відносин, так як позивач і суд вважають, що договір оренди припинив свою дію і посилаючись на положення ст.391 ЦК України усуває перешкоди в користуванні майном шляхом його звільнення та передачі незаконному власнику;
- обґрунтування щодо незалучення в якості третьої особи без самостійних вимог, особи, яка вважає себе належним власником майна, і на права і обов'язки якої прямо впливає судове рішення по даній справі, - судом в оскарженому рішенні не наведено;
- ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.02.2025 відкрито провадження у справі №926/563/25 за позовом релігійної організації «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви» до Чернівецької міської ради, управління комунальної власності Чернівецької міської ради, третя особа КНП Чернівецької міської ради «Центральна міська клінічна лікарня» про витребування майна; предметом заявленого позову є витребування з чужого незаконного володіння Чернівецької міської ради та Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, належного релігійній організації «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви», нерухомого майна: будівлі каплички літ. «З» - Храму святого великомученика Пантелеїмона, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 100, загальною площею 102.3 кв.м., вартістю 2 474 285 гривень; наслідком такого витребування нерухомого майна є припинення права власності Чернівецької міської ради і права Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на зазначене майно, а отже, задоволення позовних вимог у цій справі в частині звільнення нежитлового приміщення загальною площею 102.3 кв.м., які знаходяться в будинку літ. «З», за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 100, і передання їх власнику Чернівецькій міський раді, - виключається, а враховуючи приналежність РО «Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» до Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, користування новозбудованим храмом цією релігійною організацією буде продовжено;
- предмет спору у справі №926/3869/23 про зобов'язання релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько- Буковинської єпархії Української православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном - нежитловими приміщеннями, загальною площею 102,30 кв.м, які знаходяться в будинку літ «З», за адресою: вул. Головна, 100, в м. Чернівці, шляхом їх звільнення та повернення власнику, є взаємопов'язаним із наслідками розгляду іншої справи №926/563/25 за позовом релігійної організації «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви» до Чернівецької міської ради, управління комунальної Чернівецької міської ради, третя особа КНП Чернівецької міської ради «Центральна міська клінічна лікарня» про витребування майна;
- за наведеним в позові у цій справі обґрунтуванням ставиться під сумнів твердження позивача про дійсного власника будівлі каплички літ. «З» - Храму святого великомученика Пантелеїмона, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул.Головна, 100, загальною площею 102.3 кв.м., а відтак і його прав на усунення перешкод у здійсненні таким неналежним власником користування та розпорядження нерухомим майном шляхом їх звільнення та повернення власнику;
- з приводу викладених обставин до суду було подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення по суті іншої взаємопов'язаної справи, які в порушення процесуального закону за формальним обґрунтуванням судом залишені без задоволення;
- враховуючи, що предмет та рішення у справі №926/3869/23 про зобов'язання релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько- Буковинської єпархії Української православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном за адресою: вул. Головна, 100, в м. Чернівці, шляхом їх звільнення та повернення власнику, прямо впливає на права та обов'язки релігійної організації «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви», яка є фактичним власником збудованого майна і повернення майна особі, право власності якої може бути припинено внаслідок розв'язання іншого господарського спору беззаперечно є підставою для залучення такої особи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача;
- вирішення питання судом у цій справі щодо зобов'язання релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області повернути нежитлові приміщення будівлі каплиці літ «З», шляхом їх звільнення та повернення власнику - Чернівецькій міській раді, не може бути вирішено лише за наявними в справі доказами, оскільки власність останньої оспорюється в іншому господарському спорі і фактичним власником та забудовником майна, є інша особа, якою було представлено інші докази на спростування права власності Чернівецької міської ради, оцінку яких слід провести до передачі майна неналежному власнику, якій участі у створенні майна не приймав і витрати на його будівництво не ніс.
Узагальнені заперечення позивача
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить такі аргументи на спростування доводів апеляційної скарги:
- відповідно до договору оренди комунального майна №90 від 20.08.2021, укладеного між релігійною організацією “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» та Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради, об'єкт оренди належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади і знаходиться на балансі комунального некомерційного підприємства “Міська клінічна лікарня №3»;
- положеннями пункту 11.1. договору, сторони погодили, що цей договір укладено строком, що діє з 20 серпня 2021 року до моменту затвердження Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, але не більше ніж до 31 липня 2022 року;
- рішенням Чернівецької міської ради від 27.04.2023 №1178 припинено право оренди нерухомого майна по вулиці Головна, 100, для апелянта, законність цього рішення підтверджено рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/5131/23, яке набрало законної сили;
- рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 у справі №926/446/24 відмовлено в задоволенні позову релігійна організація «Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна;
- Верховний Суд у справі №926/446/24 зазначив, що враховуючи порушення відповідачем Порядку продовження договорів оренди, а також відсутність доказів надсилання релігійною організацією Управленню комунальної власності Чернівецької міської ради іншої заяви про продовження договору оренди, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про невідповідність поданої 07.02.2022 релігійною організацією заяви вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку;
- відповідач не заперечує, що майно позивачу не повернув;
- орендодавцем майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади є Управління комунальної власності Чернівецької міської ради;
- суд першої інстанції, досліджуючи матеріали справи, встановив, що Управління комунальної власності є виконавчим органом Чернівецької міської ради, яка своєю чергою, є представницьким органом Чернівецької міської територіальної громади;
- відповідно до Положення «Про управління комунальної власності», яке затверджене рішенням Чернівецької міської ради 22.02.2022 №692, утворення Управління є виключною компетенцією Чернівецької міської ради, воно підконтрольне та підзвітне Чернівецькій міській раді, може набувати майнові і немайнові обов'язки та права, виступати позивачем та відповідачем в судах, окрім цього, пунктом 1.9 Положення визначено, що управління є єдиним орендодавцем комунального майна, що на праві власності належить Чернівецькій міській територіальній громаді, відповідно до повноважень;
- Чернівецька міська рада надала повноваження своєму виконавчому органу вирішувати питання щодо комунального майна, цей позов стосувався усунення перешкод в користування саме орендованим відповідачем майном, з урахуванням того, що договір оренди припинив свою дію, а майно підлягає поверненню орендодавцю, що і було встановлено судом, за таких обставин справи суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити;
- апелянт оскаржує ухвалу суду від 18.02.2025 про відмову в задоволенні клопотання про повернення до розгляду в підготовчому провадженні та ухвалу суду від 11.04.2025 про залучення третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача релігійну організацію «Управління «Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» та зупинення провадження у справі, однак такі дії відповідача спрямовані на затягування судового процесу в цій справі шляхом подання різних клопотань, які б сприяли довготривалому розгляду;
- 23.01.2025 ухвалою суду було закрито підготовче провадження, а відповідачу до 07.02.2025 надавався строк для подання додаткових доказів, апелянт не скористався таким правом, однак 18.02.2025 в день призначеного в судовому засіданні розгляду справи по суті подав клопотання про повернення до підготовчого провадження;
- суд надавав відповідачу достатньо часу для реалізації процесуальних прав в підготовчому провадженні, зокрема, для подання заяв та клопотань, нормами ГПК України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження; суд першої інстанції не встановив підстав та обставин для повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки зазначені відповідачем у клопотанні обставини також не були вагомими підставами для повернення до стадії підготовчого провадження, таким чином підстав для скасування ухвали суду від 18.02.2025 немає;
- щодо оскарження ухвали про відмову в зупиненні провадження у справі, то необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18);
- зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, є способом збирання доказів у справі, що розглядається, щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;
- суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі зважаючи на те, що зупинення судом провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №926/563/25 було б порушенням положень пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, що може призвести до нездійснення розгляду справи упродовж розумного строку та суперечитиме засадам господарського судочинства і вимогам Конвенції.
Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 27647651 від 03.10.2014 у комунальній власності територіальної громади м.Чернівці перебувають будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Чернівці, вулиця Головна, 100, до складу яких входить приміщення під літ. «З» - каплиця, загальною площею 102,3 кв.м.
03.10.2014 право комунальної власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за територіальною громадою міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №27647846 від 03.10.2014.
Пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №170/7 від 15.04.2015 «Про оренду приміщень, внесення змін до рішень виконавчого комітету міської ради та визнання таким, що втратив чинність, пункту рішення виконавчого комітету міської ради з цих питань» погоджено передачу в оренду терміном на два роки й одинадцять місяців релігійній організації Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії Української Православної Церкви приміщення окремої будівлі літ.«З» на вул. Головній, 100, загальною площею 102,3 кв.м. для проведення релігійних обрядів та церемоній з погодинним графіком виконання, з умовою дотримання режиму тиші (без дзвонів).
22.04.2015 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради, який уповноважений Чернівецькою міською радою та діє в інтересах територіальної громади м.Чернівців (орендодавець) та релігійною організацією “Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії Української Православної Церкви» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №103, згідно з яким орендодавець на підставі рішення Чернівецької міської ради від 15.04.2015 №170/7 та заяви від 04.03.2015 вх. №02/01-11-573/0 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення (1-1)-(1-6), загальною площею 102,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Головна 100, окрема будівля літ З, з метою використання його для проведення релігійних обрядів та церемоній та погодинним графіком виконання, з умовою дотримання режиму тиші (без дзвонів) (пункт 1.1. договору).
Відповідно до п.1.4. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м.Чернівців і знаходиться на балансі КМУ «Міська лікарня №3».
Відповідно до п.8.1. договору передання майна в оренду не припиняє права власності територіальної громади м.Чернівців на це майно.
Договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 22.04.2015 до 21.03.2018 (пункт 1.5. вказаного договору).
22.04.2015 сторони договору оренди та КМУ «Міська клінічна лікарня №3» підписали акт передання-приймання об'єкта оренди по вул. Головна, 100.
22.03.2018 релігійна організація Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії Української Православної Церкви звернулася з заявою до Департаменту економіки міської ради, в якій у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди від 22.04.2015 №103 на приміщення загальною площею 102,3 кв.м. по вул. Головній 100, просила укласти його на новий термін на два роки і 11 місяців та внести зміни в назву орендодавця, а саме зазначити - релігійна організація “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області».
В матеріалах справи наявний лист №275 від 21.03.2018 Консисторії Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, яким Консисторія підтверджує, що релігійна організація «Парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона» міста Чернівці є правонаступницею релігійної організації «Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії УПЦ».
28.08.2018, пунктом 1.4. рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від №446/17 вирішено внести зміни до п.3 рішення виконавчого комітету міської ради від 15.04.2015 №170/7 “Про оренду приміщень, внесення змін до рішень Виконавчого комітету міської ради та визнання таким, що втратив чинність, пункту рішення виконавчого комітету міської ради з цих питань» щодо оренди релігійною організацією Свято-Миколаївським Непоротівським чоловічим монастирем Чернівецької єпархії Української Православної Церкви приміщення окремої будівлі на вул. Головній 100, а саме слова: “…релігійна організація Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької єпархії Української Православної Церкви» замінити словами “…релігійна організація “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області…», у зв'язку з правонаступництвом, про що укласти договір оренди нерухомого майна.
20.09.2018 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради, який уповноважений Чернівецькою міською радою та діє від імені та в інтересах територіальної громади м.Чернівців (орендодавець) та релігійною організацією “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» укладено договір оренди нерухомого майна №121, згідно з яким орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 15.04.2015 №170/7, від 28.08.2018 №446/17 та заяви від 22.03.2018 №02/01-11-750/0 продовжує договір платного користування нежитловим приміщенням окремої будівлі літ “З», загальною площею 102,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 100, з метою використання під проведення релігійних обрядів та церемоній з умовою дотримання режиму тиші (без дзвонів).
Відповідно до п.1.4. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м.Чернівців і знаходиться на балансі КМУ «Міська лікарня №3».
Відповідно до п.8.1. договору передання майна в оренду не припиняє права власності територіальної громади м.Чернівців на це майно.
Пунктом 1.5. вищевказаного договору передбачено, що він укладений строком на два роки і одинадцять місяців, що діє з 20.09.2018 до 19.08.2021 (включно).
Відповідно до п.2.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Чернівців, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього договору, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього договору на дату його укладення згідно з графіком погодинного використання з урахуванням ПДВ становить 1567 грн. 64 коп.
У п.4.1.16 договору встановлено обов'язок орендаря після закінчення строку дії цього договору чи у випадку дострокового його розірвання, протягом трьох робочих днів повернути орендодавцю за актом приймання-передання об'єкт оренди у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі майна з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки, в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
У п.4.1.18 договору передбачено, що у разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Відповідно до п. 5.6. договору у разі несвоєчасного повернення орендарем майна при припинення або розірванні цього договору він сплачує орендодавцю додатково компенсацію за використання майна в розмірі подвійної орендної плати по день передачі його орендодавцеві за актом приймання-передання.
В разі відмови орендаря від складання та підписання акта приймання-передання об'єкта оренди, такий акт складається комісією, створеною орендодавцем.
01.04.2019 між Департаментом розвитку Чернівецької міської ради та релігійною організацією “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» укладено додатковий договір про зміну орендодавця до договору оренди нерухомого майна №121 від 20.09.2018, в пункті 2 якого зазначено, що Департамент розвитку Чернівецької міської ради є правонаступником Департаменту економіки Чернівецької міської ради в частині діючих договорів оренди нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Чернівці.
01.07.2021 між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та релігійною організацією “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області укладено додатковий договір б/н до договору оренди нерухомого майна №121 від 20.09.2018 пунктом 2 якого внесено зміни до договору оренди нерухомого майна №121 від 20.09.2018, в частині зміни сторони (орендодавця) по договору, а саме: “…Департамент розвитку Чернівецької міської ради…» замінено словами “…Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради…».
02.08.2021, рішенням Чернівецької міської ради №364 “Про включення до Переліку другого типу нерухомого майна, що на праві власності належить Чернівецькій міській територіальній громаді, передачу в оренду та продовження договорів оренди позивачу погоджено продовження договору оренди нерухомого майна від 20.09.2018 №121 терміном до моменту затвердження Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, але не більше, ніж до 31.07.2022 (без права передачі в суборенду), згідно з графіком погодинного використання майна з дотриманням режиму тиші (без дзвонів), шляхом укладення договору оренди в новій редакції.
На виконання вказаного рішення міської ради, 20.08.2021 між релігійною організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» та Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради було укладено договір оренди комунального майна №90.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, орендодавець на підставі рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради №170/7 від 15.04.2015, №446/17 від 28.08.2018 та рішення Чернівецької міської ради VIII скликання №364 від 02.08.2021 продовжує строкове платне користування майном, а саме нежитловими приміщеннями (1-1)-(1-2) цоколю, (1-3)-(1-4) першого поверху, (1-5)-(1-6) антресолі будівлі літ. З, загальною площею 102,30 кв.м., що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 100.
Відповідно до п.1.3. об'єкт оренди належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади і знаходиться на балансі комунального некомерційного підприємства “Міська клінічна лікарня №3» (балансоутримувач).
У п.2.1., п.2.2 договору вказано, що орендар вступив у строкове платне користування майном 22.04.2015, опис технічного стану об'єкта оренди на дату його передачі орендареві, його склад, зазначений в акті приймання-передання, складеному 22.04.2015 до договору оренди нерухомого майна від 22.04.2015 №103.
Відповідно до п.3.3 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яка становить 2 815, 49 грн.
Порядок повернення майна з оренди передбачено у розділі 4 договору.
Відповідно до п.4.1. у разі припинення договору орендар зобов'язаний:
а) звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом і з такими поліпшеннями/капітальним ремонтом;
б) сплатити орендну плату, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди;
в) відшкодувати орендодавцю та балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід'ємних поліпшень/капітального ремонту;
Відповідно до п.4.2. договору протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору орендодавець та балансоутримувач зобов'язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан та стан розрахунків за цим договором.
Орендодавець складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає примірники орендарю.
Орендар зобов'язаний:
а) підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше, ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від орендодавця і одночасно повернути орендодавцю примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об'єкта оренди (у разі, коли доступ до об'єкта оренди забезпечується ключами);
б) звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем примірників акта.
Відповідно до п.4.3. майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання орендодавцем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Якщо орендар не повертає майно після отримання від орендодавця примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до місцевого бюджету неустойку в розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору (п.4.4 договору).
Майно вважається повернутим орендодавцю (і балансоутримувачу) з моменту підписання орендодавцем (і балансоутримувачем) та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 11.10 договору).
Цей договір укладено строком, що діє з 20 серпня 2021 року до моменту затвердження Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, але не більше, ніж до 31 липня 2022 року (п.11.1 договору). В п.11.6.1 договору сторони погодились, що він припиняється, окрім іншого, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
30.11.2021 рішенням Чернівецької міської ради №584 затверджено Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади.
27.04.2023 рішенням Чернівецької міської ради від 27.04.2023 №1178 вирішено припинити право оренди нерухомого майна Чернівецької міської територіальної громади за адресою вул. Головна, 100 (договір оренди нерухомого майна від 20.08.2021 №90) для релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буовинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області».
Організацію виконання рішення покладено на Управління комунальної власності міської ради та КНП «Центральна міська клінічна лікарня».
Релігійна організація «Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буовинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради про визнання протиправним і скасування рішення Чернівецької міської ради «Про припинення права оренди майна Чернівецької міської територіальної громади» від 27.04.2023 №1178 щодо припинення права оренди.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.04.2024 у справі №926/5131, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні вказаного позову.
У рішенні встановлено, що рішенням міської ради від 30.11.2021 №584 було затверджено Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, тому договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку його дії.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
17.05.2023 Виконавчий комітет Чернівецької міської ради направив настоятелю релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» копію рішення від 27.04.2023 № 1178 та проєкт додаткового договору про розірвання договору оренди нерухомого майна від 20.08.2021 №90 з актом повернення з оренди нежитлових приміщень, загальною площею 102,3 кв.м. на вул. Головній 100, для підписання та подальшої передачі орендованого майна.
Вказаний лист отримано відповідачем 16.06.2023, проте залишено без відповіді.
16.06.2023 настоятель релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» звернувся до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради з пропозицією укласти новий договір оренди нерухомого майна або внести зміни до діючого договору по вул. Головній 100 в м. Чернівці.
У відповідь на вищевказаний лист 12.06.2023 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради повідомило настоятеля релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» про відмову в у задоволенні заяви щодо внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 20.08.2021 №90 в частині зміни графіка використання майна з 09.00 до 17.00 год., оскільки згідно з п. 124 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна від 03.06.2020 №483, графік використання об'єкта оренди за договором оренди, що передбачає погодинну оренду, може бути змінений, якщо внаслідок зміни використання майна, використовуватиметься не більше як 6 годин протягом доби у будні дні та/або не довше ніж з 07.00 год. до 22.00 год. у вихідні.
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради повідомило про направлення відповідачу проєкту додаткового договору про розірвання договору оренди нерухомого майна від 20.08.2021 №90 та актів повернення з оренди житлових приміщень.
14.06.2023 Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради видано наказ №231 яким відмовлено у задоволенні заяви релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» щодо внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 20.08.2021 №90 в частині зміни графіку використання об'єкту оренди.
10.07.2023 Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради надіслано релігійній організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» пропозицію про розірвання договору оренди нерухомого майна на вул.Головній, 100, з проєктом додаткового договору про розірвання договору з актом повернення з оренди вищезазначених нежитлових приміщень для підписання та подальшого повернення орендованого майна.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5800216705828 вищевказаний лист отриманий 27.07.2023, проте залишений відповідачем без реагування.
У вересні 2023 року Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулось до Господарського суду Чернівецької області з цим позовом до релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» про усунення перешкод, пов'язаних із здійсненням прав щодо користування та розпорядження майном шляхом звільнення приміщення.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.09.2023 відкрито провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.02.2024 зупинено провадження у справі №926/3869/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №926/446/24 за позовом релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна №90.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 у справі №926/446/24, залишеним в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 та постановою Верховного Суду від 15.01.2025, відмовлено в задоволенні позову релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна.
Верховний Суд у постанові від 15.01.2025 у справі №926/446/24 зазначив, що враховуючи порушення відповідачем Порядку продовження договорів оренди, а також відсутність доказів надсилання релігійною організацією Управленню комунальної власності Чернівецької міської ради іншої заяви про продовження договору оренди, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про невідповідність поданої 07.02.2022 релігійною організацією заяви вимогам Закону України “Про оренду державного та комунального майна» та Порядку.
Відповідач не заперечує, що майно позивачу не повернув.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі договору оренди.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
При цьому, орендні правовідносини між сторонами у цьому спорі регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України “Про оренду державного та комунального майна».
Частиною 10 ст.1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» визначено, що оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Як було встановлено з матеріалів справи, укладений сторонами договір оренди нерухомого майна №90 від 20.08.2021 закінчив свою дію 30.11.2021, однак, орендар не виконав обов'язку повернути майно з оренди, що спонукало орендодавця звернутись із цим позовом до суду.
Колегія суддів, апеляційної інстанції зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
З підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виникають зобов'язання, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частини перша та друга статті 509 ЦК України).
Порушення зобов'язання (його невиконання або неналежне виконання) зумовлює настання наслідків, передбачених законодавством, а також право управненої сторони зобов'язання звертатися за судовим захистом.
З матеріалів справи, пояснень сторін у заявах по суті спору та усних пояснень представників сторін в судовому засіданні, вбачається, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на договорі, укладеному між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем, строк дії спірного договору оренди закінчився 30.11.2021, проте відповідач ухиляється від виконання обов'язку, передбаченого договором, з повернення орендованого майна орендодавцю шляхом підписання акту приймання-передавання приміщень.
Таким чином, спірні правовідносини сторін є зобов'язальними, що передбачає, що належним способом захисту порушеного права в таких правовідносинах є зобов'язально-правовий.
Разом з цим, покликаючись у позовній заяві на обставини припинення дії договору оренди нерухомого майна, позивач (орендодавець) зазначає та наголошує на тому, що він пред'являє негаторний позов, та у прохальній частині позовної заяви просить зобов'язати відповідача (орендаря) усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном - нежитловими приміщеннями, загальною площею 102,30 кв.м., які знаходяться в будинку літ “З», за адресою: вул. Головна 100 в м. Чернівці, шляхом їх звільнення та повернення власнику.
Проте, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов), поряд із витребуванням майна з чужого незаконного володіння в порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) відноситься способів захисту речових прав.
Так, частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до частини 1 статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.
Речові засоби захисту права власності та інших речових прав покликані захищати ці права від безпосереднього неправомірного впливу будь-яких осіб. До речово-правових позовів належать: вимоги власника щодо усунення порушень права власності, які не пов'язані з володінням (негаторний позов); вимоги власника про визнання права власності.
Положеннями статті 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Як правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, умовою заявлення негаторного позову є відсутність між позивачем та відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов'язально-правовими засобами.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №916/1666/18, від 03.04.2019 у справі №924/1220/17 та від 18.12.2019 у справі №522/1029/18.
Водночас, обґрунтованими є доводи апелянта про те, що позивач у цьому випадку є власне орендодавцем, а не власником майна, яке було передано в оренду, натомість, відповідно до умов договору оренди, спірне майно перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Чернівці.
Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з негаторним позовом, зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/91/20.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з положеннями статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції встановив, що орендодавцем майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, в тому числі спірного нежитлового приміщення, є Управління комунальної власності Чернівецької міської ради.
Вказана обставина, встановлена місцевим господарським судом, підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до Положення про Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 22.02.2022 №692:
- Управління комунальної власності Чернівецької міської ради є виконавчим органом Чернівецької міської ради (п.1.1.);
- Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, круглу печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, печатки та штампи встановленого зразка, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, може набувати майнові і немайнові права та обов'язки, може виступати від свого імені позивачем та відповідачем у справі (п.1.5.);
- Управління є єдиним орендодавцем комунального майна, яке на праві власності належить Чернівецькій міській територіальній громаді, відповідно до повноважень, наданих Чернівецькою міською радою (п.1.9.).
Відповідно до правового висновку, викладеного у п.95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №907/825/22, виконавчим органам місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» може бути делеговано здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування. Водночас, законодавством не передбачено можливості делегування виконавчим органам відповідних рад повноважень з реалізації правомочностей щодо володіння, користування і розпорядження об'єктами комунальної власності, володільцями яких є лише ради як органи місцевого самоврядування, які уособлюють у майнових правовідносинах відповідні територіальні громади.
Таким чином, Управління комунальної власності Чернівецької міської ради не вправі заявляти негаторний позов, який за змістом ч.1 ст.391 ЦК України вправі заявити саме власник - територіальна громада в особі Чернівецької міської ради.
Так, відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У позовній заяві зазначено, що належним способом захисту порушеного права позивач вважає негаторний позов, а у прохальній частині позовної заяви Управління комунальної власності Чернівецької міської ради просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном - нежитловими приміщеннями, шляхом їх звільнення та повернення власнику.
Проте, у цій справі Чернівецька міська рада є третьою особою, а не позивачем.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права при здійсненні судового провадження залежить від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, характеру його порушення, а також здатності відновити порушене право (усунути чи компенсувати наслідки цього порушення) у такий спосіб.
Вибір між речово-правовими та зобов'язальними способами захисту права залежить від характеру порушення, правового статусу сторін та конкретних обставин справи.
У справі, що переглядається, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного ними договору оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчився, проте орендар не виконує обов'язку повернення орендованого майна.
З наведеного випливає, що належним способом захисту порушеного права орендодавця - позивача у цій справі - Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, є зобов'язальний спосіб захисту права, а саме зобов'язання орендаря повернути орендоване майно.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Отже, з огляду на те, що звернення до суду із застосуванням неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, у задоволенні позовних вимог з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном - нежитловими приміщеннями, шляхом їх звільнення та повернення власнику, слід відмовити.
Окрім того, в апеляційній скарзі апелянт висловив заперечення на ухвали суду першої інстанції від 18.02.2025 та від 11.04.2025 про відмову в задоволенні клопотання про повернення до розгляду в підготовчому провадженні, у зв'язку з необхідністю залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача релігійну організацію «Управління «Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» та зупинення провадження у цій справі до вирішення Господарським судом Чернівецької області справи №926/563/25.
Відповідно до ч.3 ст.255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.01.2025 закрито підготовче провадження по справі, встановлено відповідачу строк до 07.02.2025 для подання додаткових доказів, розгляд справи по суті призначено на 18.02.2025.
18.02.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про повернення до розгляду в підготовчому провадженні, у зв'язку з необхідністю залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача релігійної організації “Управління “Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви», обґрунтоване тим, що нежитлові приміщення, які позивач просить звільнити та повернути йому, побудовані релігійною організацією “Управління “Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви». Крім того, релігійною організацією “Управління “Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» подано позов до Чернівецької міської ради про витребування вищевказаного майна з чужого незаконного володіння.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача, враховуючи, що станом на день розгляду справи власником спірного майна є територіальна громада м. Чернівці і в суду відсутні підстави для залучення третьою особою на стороні відповідача релігійної організації “Управління “Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви», а відтак і відсутні підстави для задоволення клопотання про повернення до підготовчого провадження.
Згодом, 11.04.2025 відповідач подав суду клопотання про повернення до розгляду в підготовчому провадженні, у зв'язку з необхідністю залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача релігійну організацію “Управління “Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» та зупинення провадження у даній справі до вирішення Господарським судом Чернівецької області справи №926/563/25.
Одночасно відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи та про зупинення провадження у справі.
Вказані клопотання обґрунтовано тим, що нежитлові приміщення, які позивач просить звільнити та повернути йому - побудовані релігійною організацією “Управління “Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви». Крім того, релігійною організацією “Управління “Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» подано позов до Чернівецької міської ради про витребування вищевказаного майна з чужого незаконного володіння і за цим позовом Господарський суд Чернівецької області відкрив провадження у справі справі №926/563/25.
В судовому засіданні 11.04.2025 суд першої інстанції ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та залишив без розгляду заяву про залучення до участі у справі третьої особи та про зупинення провадження у справі.
Відповідно до ч.5 ст.233 ГПК України про постановлення вказаної ухвали зазначено у протоколі судового засідання від 11.04.2025, а у рішенні суду від 11.04.2025 наведено мотиви цієї ухвали, а саме, суд взяв до уваги, що станом на день розгляду справи власником спірного майна є територіальна громада м. Чернівці, а релігійна організація “Управління “Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» не була стороною договірних відносин щодо спірного нерухомого майна, тому в суду об'єктивно відсутні підстави для задоволення клопотання про повернення до розгляду в підготовче провадження та залучення третьої особи.
В частині зупинення провадження суд першої інстанції зазначив, що згідно ч.3 ст.195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п.1-3-1 ч.1 ст.227 та п.1 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, викладеними в ухвалі від 18.02.2025 та протокольній ухвалі від 11.04.2025, та зазначає, що норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають процесуальної можливості повернення до підготовчого засідання після переходу до розгляду справи по суті.
Разом з цим, у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, зазначено, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Отже, для вирішення питання щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття суд першої інстанції має встановити, чи є обставини, якими сторона обґрунтовує таку необхідність, вагомими.
У спірному випадку, відповідач покликався на те, що релігійна організація «Управління «Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» ініціювала позов (справа №926/563/25) про витребування майна з чужого незаконного володіння і у такому позові стверджує, що є власником нежитлових приміщень, про повернення яких заявлено цей позов (справа №926/3869/23).
Вказані обставини, на думку апелянта є підставою для залучення релігійної організації «Управління «Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, та зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішення у справі №926/563/25 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Проте, правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що позов у справі №926/3869/23 заявлено на підставі договору оренди нежитлових приміщень №90 від 20.08.2021, релігійна організація «Управління «Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» не є стороною цього договору, відтак розгляд справи № 926/563/25 про витребування нерухомого майна особою, яка не була стороною договірних орендних правовідносин, об'єктивно не перешкоджає розгляду цієї справи, в межах якої заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні майном у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди.
Натомість, апелянт не обґрунтував існування вагомих обставин для повернення до підготовчого провадження та не довів порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення ухвал від 18.02.2025 та від 11.04.2025.
Загальні висновки суду апеляційної інстанції
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги Релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» слід задовольнити частково, а оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з обранням позивачем неналежного способу захисту.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Вимоги апеляційної скарги Релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» від 07.05.2025 (вх. №01-05/1393/25 від 08.05.2025) - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2025 у справі №926/3869/23 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити.
3. Судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги - покласти на позивача.
4. Стягнути з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58001, м.Чернівці, вул. Якоба Фон Петровича, 18, ідентифікаційний код в ЄДРОПУ 44388619) на користь Релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» (58001, м. Чернівці, вул. Головна, 100, ідентифікаційний код в ЄДРОПУ 41752959) 3220,80 грн (три тисячі двісті двадцять гривень вісімдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її ухвалення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повну постанову складено 04.07.2025.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.