справа № 208/8539/25
провадження № 1-кс/208/2717/25
02 липня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Покровської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійська, Донецької області, громадянина України, громадянина України, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України у кримінальному провадженні №12025052410001056 від 19.05.2025 року,
Приблизно на початку червня 2025 року, більш точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_4 зайшов в покинуту будівлю, яка розташована по АДРЕСА_1 , та в одному з приміщень знайшов поліетиленовий пакет чорного кольору, в середині якого виявив п'ять корпусів оборонних осколкових ручних гранат типу Ф-1 (5 одиниць), чотири засоби підриву (засоби детонування) уніфіковані запали ручних гранат модернізовані дистанційної дії типу (UZRGM) (4 одиниці), два корпуси наступальних осколкових ручних гранат типу GHO-1 (2 одиниці), два засоби підриву (засоби детонування) запали ручних гранат дистанційної дії типу (AF11) (2 одиниці).
Достовірно знаючи про те, що незаконне придбання, носіння, зберігання і збут бойових припасів та вибухових речовин тягне за собою кримінальну відповідальність, у зв'язку з відсутністю грошових коштів та скрутним матеріальним становищем, ОСОБА_4 , керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, вирішив не повідомляти правоохоронні органи про знахідку, обернув їх у своє володіння та діючи умисно, незаконно переніс до місця свого мешкання, а саме домоволодіння АДРЕСА_2 де почав їх незаконно зберігати.
Після чого, 09.06.2025, в період часу з 11 год. 06 хв. по 11 год. 08 хв, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут бойових припасів, з метою особистого збагачення та на виконання раніше досягнутої домовленості між ним та оперативним покупцем - ОСОБА_8 , до якого застосовано заходи безпеки на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», під час проведення оперативної закупки бойових припасів та вибухових речовин, перебуваючи в дворі за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2 , без передбаченого законом дозволу останній збув за 6000 гривень оперативному покупцю ОСОБА_8 :
- чотири корпуси оборонних осколкових ручних гранат типу Ф-1 (4 одиниці), виготовлених промисловим (заводським) способом, які споряджені вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці) Конструктивно передбачено спорядження даних корпусів гранат, вибуховою речовиною групи бризантних (тротил) масою 50-56 грам;
- три засоби підриву (засоби детонування) які є уніфікованими запалами ручних гранат модернізованих дистанційної дії типу (UZRGM) (3 один.), які виготовлені промисловим (заводським) способом, які споряджено вибуховою речовиною, та які придатні для здійснення вибуху та руйнування корпусу з утворенням характерних осколків, при наявності засобу підриву (ініціювання вибуху), або при утворенні необхідних умов, чим скоїв незаконний збут бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу. Конструктивно передбачено спорядження детонаторів даних запалів вибуховими речовинами групи ініціюючих та групи бризантних.
У конструкційному поєднанні корпуси гранат Ф-1 (3 од.) та запали типу UZRGM (3 од.), являються оборонними осколковими ручними гранатами типу Ф-1 (3 од.), вказані гранати відноситься до категорії бойових припасів
Тим самим, ОСОБА_4 скоїв незаконний збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Крім того в подальшому, з метою збагачення, ОСОБА_4 керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, вирішив повторно здійснити збут наявних у нього бойових припасів.
Так, 30 червня 2025 року, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут бойових припасів, з метою особистого збагачення та на виконання раніше досягнутої домовленості між ним та оперативним покупцем - ОСОБА_8 , до якого застосовано заходи безпеки на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», під час проведення оперативної закупки бойових припасів перебуваючи в дворі за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2 в період часу з 11 год. 58 хв. по 12 год. 01 хв. без передбаченого законом дозволу останній збув за 6000 гривень оперативному покупцю ОСОБА_8 :
- один корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 одиниця) який відноситься до категорії бойових припасів;
- засіб підриву (засіб детонування) типу UZRGM (1 одиниця.), який споряджено вибуховою речовиною (окремо без спорядженого корпусу гранати) до категорії бойових припасів не відноситься, вибухове спорядження запалу є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці) та у конструктивному поєднанні являються оборонною осколковою ручною гранатою типу Ф-1,
- один корпус наступальної осколкової ручної гранати типу GHO-1
(1 одиниця), який відносяться до категорії бойових припасів,
- один засіб підриву (засіб детонування) запал ручної гранати дистанційної дії типу (AF11) (1 одиниця), який споряджено вибуховою речовиною (окремо без спорядженого корпусу гранати) до категорії бойових припасів не відноситься, вибухове спорядження запалу є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці, які у конструктивному поєднанні являються оборонною наступальною осколковою ручною гранатою типу GHO-1 (1 одиниця).
Тим самим, ОСОБА_4 скоїв незаконний збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у придбанні, зберіганні, носінні з метою збуту та збуті бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
01 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначила, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами: протоколами допитів свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання, протоколом проведення слідчого експерименту, протоколами огляду грошових купюр, протоколами огляду покупця, протоколами огляду речей, протоколом обшуку, протоколом допиту підозрюваного, іншими доказами у їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Красноармійська, Донецької області;
- українець, громадянин України;
- зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- не одружений;
- не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку;
- освіта неповна;
- офіційно не працює;
- раніше не судимий;
- на обліку у ТЦК не перебуває;
- знаходиться під динамічним наглядом у лікаря-нарколога з приводу вживання наркотичних речовин зі шкідливими наслідками з 03.07.2019 року;
- на обліку у лікаря-психіатра не перебуває;
- не має у власності рухомого та нерухомого майна, а також вкладів у банках.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких і корисливих злочинів, за вчинення яких, у разі встановлення його винуватості судом, останньому загрожує покарання у вигляді виключно позбавлення волі строком від 3 до 7 років. Крім того, ОСОБА_4 не одружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей та осіб похилого віку не має, не має будь-кого постійного заробітку, що у своїй сукупності свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем свого мешкання, тому ризик втечі ним буде розцінений менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарань.
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а саме: на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким він пропонував купити у нього бойові припаси, які в свою чергу являються місцевими жителями м. Покровська Донецької області, покази яких в подальшому будуть основоположними для доведення винуватості останнього перед судом. Однак, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості перед судом, може почати спроби незаконного впливу на вказаних свідків, зокрема шляхом вмовляння, підкупу або погроз, що може призвести до зміни їх показів у судовому провадженні, а це, у свою чергу може призвести до уникнення підозрюваним законного справедливого покарання.
Разом з цим, слідчий суддя вважає недоведеним ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше не судимий і не схильний до вчинення злочинів.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Сума застави повинна відповідати реальному майновому стану особи та тяжкості злочину.
Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Високі застави створюють бар'єри для осіб, порушуючи рівність і справедливість. Менш заможні люди можуть не мати змоги ефективно захищатися, необґрунтовано перебуваючи під вартою.
Встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети - забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого.
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Суд повторює, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на обвинуваченого, його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися».
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Сума застави повинна бути визначена, враховуючи характеристику обвинуваченого, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку порушення процесуального обов'язку, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас має враховуватися наявність грошових засобів у обвинуваченого».
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , з визначенням розміру застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Покровської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у рамках кримінального провадження № 12025052410001056 від 19.05.2025 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська УВП «№4» строком на 60 днів, а саме з 30.06.2025 року по 28.08.2025 року включно
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп., зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- не відлучатися за межі Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 03.07.2025 року о 08:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1