справа № 208/8418/25
провадження № 1-кс/208/2665/25
26 червня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12025050000000370 від 02.06.2025 року відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровськ., не судимого, з вищою освітою, маючого на утриманні неповнолітню дитину, начальник групи з'ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень ВЧ НОМЕР_1 ЗСУ, з військовим званням капітан юстиції, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
Приблизно в травні 2025 року, більш точні дату та час слідством не встановлено, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від військовослужбовців військової частини, які мають наміри перевестися до іншого підрозділу, використовуючи своє службове становище начальника групи з'ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень військової частини НОМЕР_1 .
Так, 13 травня 2025 року ОСОБА_4 під час телефонної розмови з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , який протягом лютого-травня 2025 року здійснював заходи щодо переведення до іншого підрозділу, але отримував відмову від керівництва військової частини, виловив останньому вимогу надати неправомірну вигоду в сумі 100 000 гривень за вплив на керівництво військової частини НОМЕР_1 з метою надання дозволу на переведення ОСОБА_8 до іншого підрозділу.
У свою чергу ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що дії ОСОБА_4 є незаконними, 23 травня 2025 року звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та з цього часу діяв під контролем працівників правоохоронних органів.
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди,
23 червня 2025 року за допомогою телефонного зв'язку надав вказівку ОСОБА_8 про надання частини від раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в сумі 20 000 гривень шляхом здійснення грошового переказу на належну йому банківську картку № НОМЕР_2 , а іншу частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в сумі 80 000 гривень передати під час особистої зустрічі 24 червня 2025 року.
Після цього в той же день, 23 червня 2025 року о 15 год. 39 хв. ОСОБА_8 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, здійснив переказ грошових коштів в сумі 20 500 гривень на банківську картку ОСОБА_4 № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією про грошовий переказ.
24 червня 2025 року приблизно о 10 год. 30 хв. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, знаходячись на першому поверсі в під'їзді будинку за адресою: АДРЕСА_3 , одержав від ОСОБА_8 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 , частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 80 тисячі гривень за вплив на керівництво військової частини НОМЕР_1 з метою надання дозволу на переведення ОСОБА_8 до іншого підрозділу.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
24 червня 2025 року о 10 год. 31 хв. ОСОБА_4 правоохоронним органом затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначив, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів і наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вважає повідомлену підозру ОСОБА_4 необґрунтованою, вказує на відсутність зазначених прокурором ризиків та неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в силу п.3 ч.2 ст. 183 КПК України
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: заявою ОСОБА_8 від 23.05.2025; матеріалами УСР в Донецькій області ДСР НПУ за вих. №61764 від 27.05.2025; протоколами допиту свідків, протокол огляду від 03.06.2025 за участю свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_8 від 23.06.2025; протоколами огляду предмету від 23.06.2025 за участю свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду від 24.06.2025 за участю свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду предмету від 24.06.2025 за участю свідка ОСОБА_8 ; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 24.06.2025, та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою на цій стадії кримінального провадження виключно для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець м. Дніпропетровськ;
- є громадянином України,
- раніше не судимий;
- має вищу освіту;
- неодружений
- має на утриманні 1 неповнолітню дитину;
- начальник групи з'ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень ВЧ НОМЕР_1 ЗСУ, військове звання капітан юстиції;
- є учасником бойових дій;
- за місцем служби характеризується посередньо;
- АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра;
- у власності має автомобіль;
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 2 до 5 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення понесення покарання.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що підозрюваний має мотив та можливість внаслідок посади начальника групи з'ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень НОМЕР_3 (ВЧ НОМЕР_1 ) Збройних Сил України, вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу у даній військовій частині Збройних Сил України, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства.
Разом з цим слідчий суддя вважає не доведеними ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вплив на свідків та можливе переховування від суду стосуються інших ризиків, які були визнані доведеними слідчим судом, а можливість підозрюваним вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування вказують на наявність іншого ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, проте жодним чином не доведене прокурором.
Також слідчий суддя вважає не доведеним ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний раніше не судимий та не схильний до вчинення злочинів.
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Слідчим суддею під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відтак, до нього не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В силу ч.ч. 4,.5 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, підозрюваним, його захисником, слідчим суддею вбачається, що прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, встановленому слідчим суддею.
Тому, слідчий суддя вважає за можливе застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Застава та особисте зобов'язання з подальшим покладенням відповідних обов'язків на підозрюваного на даній стадії кримінального провадження не зможуть запобігти ризику, який встановлений слідчим суддею, оскільки наразі органом досудового розслідування проводяться певні слідчі дії і перебування підозрюваного без законного обмеження його прав і свобод, може негативно вплинути на хід досудового розслідування та встановлення усіх фактичних обставин кримінального правопорушення.
Натомість, домашній арешт, на думку слідчого судді, може в повній мірі запобігти встановленому ризику та слугувати певним балансом між правами та свободами людини та їх обмеженнями. Відтак, слідчий суддя вважає, що відбування домашнього арешту ОСОБА_4 має здійснюватися за місцем його зареєстрованого проживання за адресою: АДРЕСА_1 упродовж наступних двох місяців.
Також на підставі ч.5 ст. 194 КПК України слід зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до органів досудового розслідування та суду, а також виконувати певні обов'язки: утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст.176-178, 181, 193, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025050000000370 від 02.06.2025 року - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21.00 год. до 06.00 год. наступної доби.
Негайно звільнити затриманого ОСОБА_4 та зобов'язати його невідкладно прибути до свого зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Нікополь без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, і зокрема, свідком ОСОБА_9 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом та покладення обов'язків встановити по 26.08.2025 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу передати до органів Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду підозрюваним, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено о 15:00 год. 27.06.2025 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1