Справа № 932/7532/25
Провадження № 2-а/932/168/25
04 липня 2025 року місто Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря судового засідання Панчоха В.Ю.,
представників позивача Мельника Д.П., Татаренка В.А.,
відповідача ОСОБА_1 (присутній за допомогою відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України,
Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до Шевченківського районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач громадянин російської федерації ОСОБА_1 , паспортний документ НОМЕР_1 , виданий Генеральним консульством рф у м. Харкові 10.10.2018 терміном дії до 10.10.2023, прибув на територію України в 1997 році неповнолітньою особою та з того часу територію України не залишав, що підтверджуються відсутністю інформації з веб-інтерфейсу інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, оскільки дана система зберігає інформацію за останні п'ять років. До органів та підрозділів ДМС України з офіційною заявою з питання отримання документів на право легально проживання в Україні не звертався.
Звертають увагу, що виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначений в статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідач здійснив в'їзд на територію України на підставі ч.15 ст.4 Закону № 3773-VI у редакції від 22.09.2011 року, що діяла на час перетину кордону (на даний час вищевказана підстава передбачена ч.16 ст.4 Закону № 3773-VI), іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
Уповноваженими особами ГУ ДМС у Дніпропетровській області виявлено порушення міграційного законодавства з боку відповідача.
Протоколом серії ПР МДН № 007184 від 03.07.2025 року було зафіксовано порушення законодавства України за ч.2 ст.203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення була винесена постанова серії ПН МДН № 007174 від 03.07.2025 року, якою відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. в дохід держави. Постанова відповідачем не оскаржена, штраф не сплачено.
Відповідач порушив правила перебування іноземців на території України, перейшов на нелегальне становище, правова характеристика якого визначена у п.14 ст.1 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «нелегальний мігрант» - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Зважаючи на викладені вище фактичні обставини, та враховуючи вимоги чинного законодавства, звертають увагу суду на наступні обставини щодо громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- тривалий час перебуває на території України, без законних підстав, не вживав заходів для легалізації свого перебування в Україні;
- дії відповідача порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ухилення від виїзду з України та невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення прийнятого відносно нього);
- відсутні законні підстави для перебування на території України, та відповідно, відсутня можливість легального працевлаштування в Україні, а отже, відсутні законні джерела прибутку в Україні, у зв'язку з чим Відповідач самостійно територію України не покине;
- Новокодацьким відділом у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області 15.09.2023 складено адміністративний протокол за ст. 203 ч.2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн., а також 15.09.2023 прийнято рішення про примусове повернення до країни походження на відповідача (нелегальний мігрант від виїзду ухилився);
- Відділом № 7 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області 12.06.2024 складено адміністративний протокол за ст. 203 ч.3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5100 грн., а також 12.06.2024 прийнято рішення про примусове видворення до країни походження на відповідача (нелегальний мігрант від виїзду ухилився).
Враховуючи зазначене існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також, існує ризик його втечі, створення загрози громадському порядку, національній безпеці.
Крім того, у відповідача, який вчинив порушення законодавства України про правовий статус іноземців, відсутній документ, що дає право на виїзд з України, що також є підставою для подання до суду позовної заяви про застосування судом до іноземця заходів затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, відповідно до вимог частини 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з чим, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України просить затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина російської федерації ОСОБА_1 строком на шість місяці, тобто до 03.01.2026 року, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Ухвалою від 04.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову не заперечував. Зазначив, що хотів би залишитися в Україні, оскільки прожив в ній більшу частину життя. Сподівається на краще. Він розуміє, що зараз перебуває в Україні нелегально. Він не замінив паспорт громадянина Росії, у якого закінчився строк дії, оскільки не дивився в паспорт на строк його дії, до якої дати він дійсний, а також зараз така ситуація в країні. Він хотів оформити громадянство України по батьку, але в них з батьком у відповідних документах виявилися розбіжності в одній букві в написанні їх прізвища. До суду щодо встановлення факту родинних відносин з батьком він не звертався.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, був документований паспортом НОМЕР_2 виданий Генеральним консульством рф у м. Харкові 10.10.2018 терміном дії до 10.10.2023.
Відповідач в період з 01.01.2017 по 03.07.2025, зокрема, після закінчення строку дії його паспорта 10.10.2023, територію України не залишав, що підтверджуються відсутністю інформації з веб-інтерфейсу інформаційно-телекомунікаційної системи, щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон.
15.09.2023 за порушення міграційного законодавства службовою особою Новокадацького відділу у місті Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії НДН № 000106. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 005569 від 15.09.2023 за ч.2 ст.203 КУпАП, відповідно до якої на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
15.09.2023 уповноваженою службовою особою Новокадацького відділу у місті Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області було прийнято рішення №15 про примусове повернення до країни походження або третьої країни відповідача.
12.06.2024 за порушення міграційного законодавства службовою особою відділу №7 у місті Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН 006321. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 006311 від 12.06.2024 за ч.3 ст.203 КУпАП, відповідно до якої на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.
12.06.2024 уповноваженою службовою особою відділу №7 у місті Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області було прийнято рішення №2 про примусове видворення з України відповідача.
03.07.2025 за порушення міграційного законодавства службовою особою відділу №2 у місті Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 007184. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 007174 від 03.07.2025 за ч.2 ст.203 КУпАП, відповідно до якої на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
03.07.2025 об 07 год. 35 хв. згідно з протоколом про адміністративне затримання № МДН 000202 відповідача затримано у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.203 КУпАП, та вирішення питання про поміщення особи до ПТПІ.
03.07.2025 начальником Відділу № 2 у місті Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області прийнято рішення про поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Таким чином, судом встановлено, що у відповідача - громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 відсутні чинні документи, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України. Строк дії паспорта відповідача закінчився 10.10.2023.
Будь-яких доказів звернення відповідача у встановлений строк до органів міграційної служби з письмовими заявами щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні судом не встановлено.
Також відповідач до відповідних державних органів із заявами про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався. Крім того, відсутні докази, які би свідчили, що відповідач залишав країну свого національного походження у зв'язку з побоюванням стати жертвою переслідувань в розумінні ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Конституція України встановлює, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (стаття 26). Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 33).
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Згідно з п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій. Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.
Із заявою про добровільне повернення відповідач до органів державної міграційної служби не звертався.
Згідно ч.8 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).
Статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країни де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.
Наведений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 зазначеного Закону).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Відповідно ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов'язання внести заставу.
Проаналізувавши всі обставини перебування відповідача на території України, судом встановлено наявність факту порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, тривалий час перебування відповідача в Україні без законних підстав, відсутність документів, які б надавали право на перетин кордону для виїзду з території України.
Інформація щодо оскарження відповідачем рішення про його примусове видворення з України у матеріалах справи відсутня.
За порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Згідно абз.1 ч.4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців (абз. 1 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Відповідно до ч.11 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Беручи до уваги той факт, що відповідач після перетину державного кордону України тривалий час проживав на території України без законних підстав, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст.203 КУпАП, до органів міграційної служби не звертався, тому, всі ці обставини у сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, існує ризик його втечі, а так само у нього відсутній документ, що дає право на виїзд з України.
Відповідно до пунктів 1, 5 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства:
стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України;
стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством;
затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України або передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Строк тримання затриманих іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування становить шість місяців з дня фактичного затримання особи.
За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи передачу відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, цей строк може бути продовжений, але не більш як до вісімнадцяти місяців.
Отже, згідно вищевказаного законодавства передбачена можливість затримання іноземця або особи без громадянства та продовження строку такого затримання за наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Встановлено, що на момент затримання відповідача у зв'язку з порушенням ним законодавства України про правовий статус іноземців, у нього відсутні дійсні документи, які посвідчують його законне перебування на території України.
Прострочений паспорт громадянина іноземної держави для виїзду за кордон не дає право іноземцю на перетин кордону, тому такий іноземець не може вважатись належним чином ідентифікованим.
Процедура ідентифікації особи іноземця - нелегального мігранта здійснюється не заради самої ідентифікації, а з чіткою правовою метою подальшого видворення за межі території України на підставі документів, які дають право особі перетнути легально кордон України в напрямку виїзду. Організація процедури видворення включає в себе в тому числі ряд заходів з оформлення проїзних документів, пошуку шляхів сполучення з іншими країнами, транспортні витрати тощо.
Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття рішення про затримання відповідача з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.
Керуючись ст. 2, 4, 7-9, 72-77, 241-246, 289 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України задовольнити.
Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 6 (шість) місяців, рахуючи з 03 липня 2025 року до 03 січня 2026 року, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Рибкін