справа № 492/1320/23
провадження № 2/492/129/25
Іменем України
19 червня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК» (далі за текстом - АТ «А-БАНК») звернулось до суду із зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просило суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором на загальну суму 76862,42 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що між АТ «А-БАНК» і відповідачкою 05 березня 2017 року був укладений кредитний договір № б/н шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» (далі за текстом - Умови та правила), відповідно до умов якого позивач надав, а відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, розмір якого в подальшому збільшився до 48200,00 грн., на платіжну карту відповідачки зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46,8 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. АТ «А-БАНК» повністю та в строки виконав свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала, внаслідок чого станом на 11 вересня 2023 року у відповідачки перед позивачем виникла заборгованість за кредитом та відсотками, яка склала загальну суму 76862,42 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачки, оскільки остання ухилилась від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору, що є порушенням прав позивача.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, але до суду від нього надійшло клопотання, в якому просив суд про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі повторної неявки відповідача у судове засідання не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка про дату, час та місце судового засідання двічі поспіль була повідомлена належним чином, однак у судове засідання повторно не з'явилась, клопотання про розгляд справи за її відсутності, відзив до суду не подала, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила. Крім того, суд звертає увагу на те, що 26 березня 2025 року до суду від відповідачки надійшла заява, в якій просила суд про відкладення розгляду справи, посилаючись на наявність наміру звернутися до адвоката, однак до суду від відповідачки будь-яких інших заяв (клопотань) не надходило та адвокат не був залучений.
Суд, також, враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, пункт 41).
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже, відповідачка зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, суд зазначає, що відповідачка зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
З матеріалів справи не вбачається, що відповідачка надавала суду доказів неможливості прибути в судове засідання. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки поспіль відповідачки у судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для її неявки.
Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідачки про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.
Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві поспіль неявки відповідачки у судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідачки, яка з 24 листопада 2023 року, тобто з моменту прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, до ухвалення даного рішення зволікала у розгляді справи.
Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві неявки поспіль відповідачки у судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідачки, яка з 24 листопада 2023 року, тобто з моменту прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, до ухвалення даного заочного рішення зволікала у розгляді справи.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачку, яка не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.
Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у поданому ним до суду клопотанні, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між АТ «А-БАНК» (а. с. 7), позивачем у справі, та ОСОБА_1 (а. с.7), відповідачкою у справі, відповідно до Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» 05 березня 2017 року був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позивач передав кредит відповідачці у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого в подальшому збільшився до 48200,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46,8 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до пункту 2.1.1.2.3 Умов та правил підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою відповідачки щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Зобов'язання Банку з надання кредитного ліміту відповідно до Заяви виникають з моменту надання платіжною системою операції до списання з відповідного Картрахунку в рахунок кредитного ліміту (пункт 2.1.1.3.4 Умов та Правил). Відповідно до пункт 2.1.1.5.5. Умов та Правил відповідачка зобов'язалась погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрату платіжного ліміту. Згідно з пунктом 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу Банку відповідачка зобов'язалась повернути кредит (у тому числі прострочений кредит та овердрафт), оплатити Винагороду Банку.
Відповідно до зазначеної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між сторонами договір по надання банківських послуг.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».
Судом встановлено, що відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних умов кредитування, а також отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для відповідачки, в тому числі у разі невиконання зобов'язань за таким договором, про що міститься відповідний підпис відповідача у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконувала, внаслідок чого в неї перед позивачем виникла заборгованість, яка, згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 11 вересня 2023 року з урахуванням заборгованості за кредитом та відсотками склала загальну суму 76862,42 грн. (а. с. 6).
Користування відповідачкою кредитними коштами підтверджується випискою за вищевказаним кредитним договором за період з 05 березня 2017 року по 11 вересня 2023 року (а. с. 8-15).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Отже, акцептуючи пропозицію банку, відповідач своїм підписом у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку підтвердив, що між ним та позивачем досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, які передбачені чинним законодавством України для такого роду договорів, в тому числі договору банківського рахунку та кредитного договору.
Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, в тому числі і ті, що витікають з кредитного договору.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, а змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що АТ «А-БАНК», позивачем у справі, був наданий ОСОБА_1 , відповідачці у справі, кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі та на умовах, передбачених вищезазначеними Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Умовами та Правилами, Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», однак відповідачка всупереч вимог чинного законодавства та Умов та Правил належним чином свої зобов'язання з повернення чергової частки кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконала та не здійснила повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі у встановлені строки.
Вказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначено в позовній заяві та вони не спростовані відповідачкою, яка не подала до суду відзив на позов.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем станом на 11 вересня 2023 року становить 76862,42 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом - 48193,90 грн., заборгованість по відсоткам - 28668,52 грн. (а. с. 6).
Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності складеного банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачкою до суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за укладеним між сторонами по справі договором суду також не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ «А-БАНК» про стягнення з відповідачки заборгованості на загальну суму 76862,42 грн., яка є заборгованістю за кредитом, заборгованістю по відсоткам, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачкою.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені відповідним платіжним дорученням (а. с. 35).
Керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 44, 48, 76-81, 89, 95, 128, 133, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» (місцезнаходження: вулиця Батумська, будинок 11, місто Дніпро Дніпропетровської області, 49074; код ЄДРПОУ: 14360080) заборгованість за кредитним договором від 05 березня 2017 року, а саме:
- заборгованість за кредитом - 48193 (сорок вісім тисяч сто дев'яносто три) гривні 90 копійок;
- заборгованість по відсоткам -28668 (двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 52 копійки,
а всього 76862 (сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» (місцезнаходження: вулиця Батумська, будинок 11, місто Дніпро Дніпропетровської області, 49074; код ЄДРПОУ: 14360080) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідачка, якій повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.