Номер провадження: 33/813/1164/25
Номер справи місцевого суду: 522/2139/25
Головуючий у першій інстанції Циб І. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
30.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №233618, 29.01.2025 о 17:48 год. в м. Одеса, дорога Артура Савельєва, 1 Б, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «LEXUS GS350», д/н НОМЕР_1 , рухаючись на зелений сигнал світлофора, не надала дорогу транспортному засобу «FORD FUSION», д/н НОМЕР_2 , який завершував рух через перехрестя. Згідно протоколу своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з наведеною постановою суду, 30.04.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат Дудкевич В.В. подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2025 року, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях складу правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що схема місця ДТП не узгоджується з первісним зіткненням транспортних засобів, що підтверджується наданими під час судового розгляду фотознімками та письмовими зауваженнями, які було викладено ОСОБА_1 про те, що після зіткнення водій транспортного засобу «FORD FUSION» не дочекавшись працівників поліції з'їхав з місця ДТП. Розміщення транспортних засобів, місце зіткнення не відповідає дійсності. Враховуючи механізм утворення механічних пошкоджень, пояснення водія «FORD FUSION», схему ДТП, пояснення водія ОСОБА_1 та надані до суду фото з місця пригоди, слід дійти висновку, що причиною настання даної ДТП стала невідповідність вимогам п. 1.5, п. 2.3 (д), п. 8.1, п. 8.7.3 (е) ПДР України саме, дії водія «FORD FUSION».
Оскільки схема місця ДТП додана до протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам ДТП, складена з порушенням приписів Інструкції №1395, а крім протоколу про адміністративне правопорушення та поясненнями учасників які є суперечливими, інших доказів вини ОСОБА_1 , не має.
При розгляді справи ОСОБА_1 надала наступні пояснення, що вона 29.01.2025 у час вказаний в протоколі стояла на червоний колір світлофора в крайній лівій смузі по вул. Фонтанська дорога (перехрестя вул. Артура Савельева). Після ввімкнення світлофора на зелений колір, вона почала рух по крайній лівій смузі в напрямок НУ «ОНЮА». Переїжджаючи через трамвайні колії, вона відчула удар та зупинилась. Вийшовши з машини побачила, що транспортний засіб білого кольору, своїм переднім правим крилом та бампером наніс її транспортному засобу механічні ушкодження в області заднього лівого бампера. Зіткнення відбулось на трамвайних коліях. Для того щоб не заважати руху громадського транспорту водій машини білого кольору з?їхав з місця ДТП, до приїзду працівників поліції. При складанні протоколу та схеми ДТП ОСОБА_2 були надані відповідні зауваження, які містяться в матеріалах справи.
Незрозуміло на підставі чого суд першої інстанції дійшов висновку, обґрунтовуючи вину ОСОБА_1 , що вона не надала перевагу руху іншому транспортному засобу при наявності дорожнього знаку «Надати дорогу», про що свідчить й характер отриманих транспортними засобами пошкоджень.
При вивченні матеріалів справи встановлено, що в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про те, що ОСОБА_1 при переїзді на свій зелений колір світлофора не врахувала дорожній знак 2.1 «Дати дорогу», відповідно до якого водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під?їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Незрозумілим яким чином суд дійшов до висновку, що характер отриманих транспортними засобами пошкоджень підтверджують вину саме ОСОБА_1 , оскільки на фото наданими під час судового розгляду вбачається, що саме на бампері «Ford Fusion» є механічні ушкодження у вигляді вм'ятини, яка могла утворитись лише внаслідок удару в задню ліву частину бамперу «LEXUS GS350».
Крім того, судом не враховано, що водій транспортного засобу «Ford Fusion» з?їхав з місця ДТП та дійшов хибного висновку про те, що саме ОСОБА_1 , здійснила зіткнення з транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник підтримали доводи апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасників дорожнього руху внаслідок порушення ними Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 233618 від 29.01.2025 (а.с.1).
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №233618, 29.01.2025 о 17:48 год. в м. Одеса, дорога Артура Савельєва, 1 Б, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «LEXUS GS350», д/н НОМЕР_1 , рухаючись на зелений сигнал світлофора, не надала дорогу транспортному засобу «FORD FUSION», д/н НОМЕР_2 , який завершував рух через перехрестя. Згідно протоколу своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучені:
- схема дорожньо - транспортної пригоди, на якій зафіксовано ділянку дороги, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода. Схема підписана учасниками пригоди без зауважень; (а.с.2);
- пояснення водія ОСОБА_3 від 29.01.2025, в яких останній зазначив, що переїзжав перехрестя з Фонтанської дороги - Черняховського на зелений сигнал світлофора. Повертав з Черняховського на Фонтан в сторону Сегедської. На межі трамвайного шляху підрізала машина Лексус НОМЕР_1 . Спричинилось ДТП.
- пояснення водія ОСОБА_1 від 29.01.2025, в яких остання зазначила, що рухалась по Фонтанській дорозі, у напрямок Юридичної академії, на свій зелений сигнал світлофору, водій білого авто FORD FUSION, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з її авто на кругу 5-ї станції Великого Фонтану (Черняховського) напроти Макдональдса, зіткнення стялося у ліву задню частину бампера авто LEXUS GS350», д/н НОМЕР_1 . Авто FORD FUSION з'їхав з місця ДТП. Вийшовши з авто, водій FORD FUSION д.н.з. НОМЕР_2 почав вимагати компенсацію у вигляді 100 дол. США не розібравшись в ушкодженнях обох автомобілів. Після чого ОСОБА_1 надала на ознайомлення свій відео реєстратор. ОСОБА_3 ознайомився з відео протягом 15 хвилин. Коли ОСОБА_1 почала рух на зелене світло, на зустріч їй рухався трамвай, водій авто FORD FUSION д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив маневр з ускоренням перед трамваєм щоб його не пропустити, пересік колії і через декілька секунд почула удар в задню частину.
Відповідно до п. 16.5 ПДР України у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.
Апеляційним судом було досліджено відеозапис подій, які мали місце 29.01.2025, якими встановлено: (фраг. 17:51:29) - водій авто FORD FUSION д.н.з. НОМЕР_2 виїхав на перехрестя вул. Фонтанська дорога та вул. Черняховського, зупинився, оскільки утворився затор, - водій авто LEXUS GS350», д/н НОМЕР_1 , виїхавши з вул. Фонтанська дорога на перехрестя, не надавши водію авто FORD FUSION д.н.з. НОМЕР_2 закінчити маневр повороту, допустила зіткнення з переднім бампером автомобіля FORD FUSION д.н.з. НОМЕР_2 .
Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, як у сукупності, так і окремо, враховуючи пояснення учасників ДТП, дані, які містяться на відеозапису подій, апеляційний суд дійшов висновку, що мало місце порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а саме п. 16.5 ПДР.
Будь-яких доказів, які б спростовували обставини ДТП, апелянтом не надано.
Не можуть бути підставою скасування постанови суду доводи апеляційної скарги про те, що єдиною причиною пригоди було порушення ПДР водієм ОСОБА_3 .
Так, з відеозапису видно, що о 17:50 хв для ОСОБА_3 ввімкнувся зелений сигнал світлофору, при виїзді ним на перехрестя вже утворився затор з чотирьох машин (17:51:12), що первісно мало бути оціненим ним як водієм з точки зору можливості безперешкодно для інших учасників руху закінчити рух.
Однак аналіз відеозапису подій свідчить про те, що ОСОБА_1 , навіть за наявності дозволеного сигналу світлофору мала можливість уникнути зіткнення, надавши можливість ОСОБА_3 закінчити маневр, оскільки рух його транспортного засобу не був миттєвим, він перебував у русі, коли до нього наближався транспортний засіб ОСОБА_1 , а тому при належній обачливості та наданні перевазі в русі, зіткнення можна було б уникнути.
В свою чергу, поведінка ОСОБА_3 сприяла виникненню ДТП, оскільки забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів (п.16.4 ПДР України), однак не є обставиною, яка повністю виключає вину ОСОБА_1 .
Відтак встановлені обставини не спростовують висновки про порушення ОСОБА_1 п. 16.5 ПДР та знаходяться у прямому причинному зв'язку із настанням ДТП та кваліфіковані вірно за ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Жодних інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено, постанова суду відповідає вимогам закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
Відповідно п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова