Номер провадження 2/754/1416/25
Справа № 754/3094/21
Іменем України
01 липня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
за участю секретаря судових засідань Юхименко А.Є.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації, -
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва з 03.03.2021 перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.2021 року вказану цивільну справу було прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвалою, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання від 19.11.2021 було закрито підготовчий розгляд справи та призначено судове засідання.
Під час підготовчого засідання у вказаній цивільній справі представником позивача було подано клопотання про призначення судом судово-портретної експертизи зображення особи на хвилині 03:00 та 04:16 - з права перехрестивши ноги, яка тримає плакат «Адвокат Денис Мацкевич - рейдер» з відео репортажу новин телеканалу СТБ мітингу під прокуратурою міста Києва (вул. Предславинська, 45/9 Київ) 19.11.2020 рік, на вирішення якої поставити наступні питання: чи є особа, яка зображена на хвилині 03:00 та 04:16 - з права перехрестивши ноги, яка тримає плакат «Адвокат Денис Мацкевич - рейдер» у відео репортажу новин телеканалу СТБ мітингу під прокуратурою міста Києва (вул. Предславинська, 45/9 Київ) від 19.11.2020 - Ісламом Тарікулом?
Ухвалою суду від 09.02.2023 у справі призначено судову портретну експертизу.
01.05.2023 матеріали справи повернуті на адресу суду з експертної установи з клопотанням експерта разом з актом про невідповідність, щодо відсутності на наданому на експертизу носієві інформації будь-яких файлів, вказаних в ухвалі суду, які є об'єктами дослідження судової портретної експертизи.
Згідно ухвали судді від 03.05.2023 було поновлено провадження у справі для вирішення клопотання експерта.
17.05.2023 представником позивача - адвокатом Шеремет М.О. через канцелярію суду подано клопотання про надання для передачі експерту носія інформації з файлами, вказаними в ухвалі суду, які є об'єктами дослідження судової портретної експертизи.
Ухвалою суду від 19.05.2023 повернуто матеріали вищевказаної цивільної справи Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС для продовження проведення призначеної судової портретної експертизи зображення.
06.07.2023 матеріали справи повернуті на адресу суду з експертної установи.
Згідно ухвали судді від 10.07.2023 було поновлено провадження у справі.
08.11.2023 представником позивача було подано клопотання про повторне призначення судом судово-портретної експертизи зображення особи на хвилині 03:00 та 04:16 - з права перехрестивши ноги, яка тримає плакат «Адвокат Денис Мацкевич - рейдер» з відео репортажу новин телеканалу СТБ мітингу під прокуратурою міста Києва (вул.Предславинська,45/9 Київ) 19.11.2020 рік, на вирішення якої поставити наступні питання: Чи є особа, яка зображена на хвилині 03:00 та 04:16 - з права перехрестивши ноги, яка тримає плакат «Адвокат Денис Мацкевич - рейдер» з відео репортажу новин телеканалу СТБ мітингу під прокуратурою міста Києва (вул.Предславинська,45/9 Київ) від 19.11.2020 особою - Ісламом Терікулом? виконання експертизи доручити ПОЛТАВСЬКОМУ ВІДДІЛЕННЮ ПРИ НАЦІОНАЛЬНОМУ НАУКОВОМУ ЦЕНТРІ "ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ.ЗАСЛ. ПРОФ. М.С.БОКАРІУСА" МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (Код ЄДРПОУ 25898290 (36004, Полтавська обл., м.Полтава, вул.Чураївни,1/1).
Ухвалою суду від 09.11.2023 у справі призначено повторну судову портретну експертизу.
13.12.2023 матеріали справи повернуті на адресу суду з експертної установи.
Згідно ухвали судді від 18.12.2023 було поновлено провадження у справі.
13.03.2024 через електронну пошту суду від позивача надійшли клопотання про призначення судової лінгвістичної (сегмантико-текстуальної) експертизи та про призначення повторної судової портретної експертизи.
Ухвалою суду від 09.02.2023 у справі призначено судову портретну експертизу зображення особи.
11.06.2024 матеріали справи повернуті на адресу суду з експертної установи з клопотанням експерта про надання порівняльних зразків ОСОБА_2 , відносно якого поставлено питання.
Згідно ухвали судді від 12.06.2024 було поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 07.08.2024 повернуто матеріали цивільної справи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для продовження призначеної судово - портретної експертизи
05.11.2024 матеріали справи повернуті на адресу суду з експертної установи з висновком експерта.
Ухвалою судді від 05.11.2024 поновлено провадження у справі.
Позивач у судове засідання 05.02.2025 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки, оскільки приймає участь в іншому судовому засіданні в Господарському суді Київської області в якості представника сторони у справі.
Розгляд справи було відкладено на 16.00 годину 19 березня 2025 року. Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.
19 березня 2025 року справа була знята з розгляду та перепризначена на 16.00 годину 22 травня 2025 року.
Позивач у судове засідання 22 травня 2025 року не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується письмовими матеріалами справи, причини неявки суду не повідомив.
Розгляд справи було відкладено на 11.00 годину 01 липня 2025 року. Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Позивач у судове засідання 01 липня 2025 року не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки, оскільки приймає участь в іншому судовому засіданні в Господарському суді Київської області, в якості представника сторони у справі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 523/15493/18, Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-який стадії розгляду справи.
ВС зазначив, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки судового засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що на порушення вимог чинного законодавства, позивач, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, у призначені судові засідання не з'являється, разом з тим не подано заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, суд у зв'язку з неявною позивача, суд позбавлений можливості вирішити справу по суті за його відсутності, що призводить до тривалого перебування справи у провадженні Деснянського районного суду м. Києва, а саме з березня 2021 року без можливості вирішення її по суті, а відтак суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 44, 131, 223, 254, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації- залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Повний текст ухвали виготовлено 04.07.2025.
Суддя: Т.А.Зотько