Номер провадження 2-др/754/46/25
Справа №754/1305/23
Іменем України
01 липня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Кирилова А.А.
за відсутності сторін
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Кушнір Р.Ю. про постановлення додаткового судового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейс Девелопмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, витребування майна з чужого незаконного володіння,
Представник ОСОБА_1 , адвокат Кушнір Р.Ю. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із заявою щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу надану ОСОБА_1 в розмірі 55 500 гривень.
Вимоги заяви обґрунтовані наступним.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21.09.2023 року в справі №754/1305/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейс Девелопмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без задоволення.
У відзиві від 15.03.2023 року відповідачем було заявлено про необхідність включення до складу витрат, витрат на правничу допомогу, а також те, що відповідно до частини 8 ст.141 ЦПК України відповідні докази будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Також до відзиву було додано: копію договору про надання правничої допомоги № 0103-1/23 від 01.03.23 р. з додатком №1 від 01.03.2023 р., копію ордеру Адвокатського Об'єднання та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1349 від 15.02.2018 р.
За додатком №1 від 01.03.2023 року питання, що потребують вирішення шляхом надання правничої допомоги включають - підготовка процесуальних документів та представництво інтересів клієнта в Деснянському районному суді м. Києва у справі №754/1305/23 за позовом ТОВ « Грейс Девелопмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, витребування майна з чужого незаконного володіння. Вартість роботи адвоката 1500,00 грн. за 1 годину роботи при підготовці матеріалів до суду та 2500,00 грн. за одне судове засідання при представництві інтересів Клієнта в Деснянському районному суді міста Києва.
Перелік можливих послуг з правничої допомоги за Додатком №1 від 01.03.2023 року передбачав орієнтовну вартість 63000 грн.
Відповідно до акту №1 від 25.09.2023 р. прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) було затверджено остаточну вартість правничої допомоги на суму 55500 грн. з переліком виконаних робіт (наданих послуг), зокрема: Вивчення матеріалів справи та за необхідності діючого законодавства, судової практики з аналогічних спорів та аналіз справи на предмет визначення її судової перспективи. Надання консультацій та роз'яснень клієнту щодо шляхів вирішення питання. Визначення орієнтовної вартості послуг та підготовка договору про надання правничої допомоги. Складання заяв по суту справи: відзиву на позовну заяву та його надсилання/подання до Деснянського районного суду м. Києва, а також надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Підготовка пакету документів - додатків до відзиву (збирання, копіювання та за необхідності їх посвідчення). Складання інших процесуальних документів-заяв, клопотань про витребування доказів, про виклик свідків, про приєднання доказів та їх надсилання/посилання до Деснянського районного суду міста Києва, а також за необхідності надсилання іншим учасникам справи. Представництво інтересів клієнта в Деснянському районному суду м. Києва.
20.10.2023 року представником позивача Сайко Ю.В. на адресу суду через систему «Електронний суд» подано заперечення на клопотання (заяву) про прийняття додаткового рішення щодо включення до складу судових витрат, витрат відповідача на професійну правничу допомогу відповідно до якої зазначено наступне.
Позивач не погоджується з доводами представника Заявника, адвоката КУШНІР Р.Ю. з огляду на наступне.
Так, у відзиві ОСОБА_4 на позовну заяву вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат Відповідача-1 на професійну правничу допомогу за позовом складає 63 000,00 грн.
Однак, зазначення попереднього (орієнтовного) розміру таких витрат у вказаний спосіб не є їх розрахунком у розумінні ст. 134 ЦПК України, оскільки не містить переліку адвокатських послуг, які передбачається надати, їх складових, запланованого обсягу, вартості, що не дозволяє визначити їх співмірність.
Тобто, представник Відповідача-1 не дотримався вимог ст. 134 ЦПК України, позаяк навівши попередній (орієнтовний) розмір указаних витрат він не зазначив їх розрахунок, що вимагається процесуальним законом, що у свою чергу є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних витрат.
Поряд з цим, у випадку коли суд за результатом розгляду справи дійде висновку про обгрунтованість заявленої вимоги, то Позивач даним просить зменшити судові витрати ОСОБА_4 на правничу допомогу мотивуючи це наступним.
Як вбачається із заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу Відповідач-1 просить суд стягнути з Позивача 55 500,00 грн., на підтвердження чого надано копію акту № 1 прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 25 вересня 2023 року в якому вказано, що адвокатом для ОСОБА_4. надано наступну правову допомогу:
1. Вивчення матеріалів справи та за необхідності діючого законодавства, судової практики з аналогічних спорів та аналіз справи на предмет визначення її судової перспективи. Надання консультацій та роз'яснення клієнту щодо шляхів вирішення питання. Визначення орієнтовної вартості послуг та підготовка договору про надання правничої допомоги (3 год.) - 4 500,00 грн.;
2. Складання заяв по суті справи: відзиву на позовну заяву та його надсилання/ подання до Деснянського районного суду міста Києва, а також надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи (20 год.) - 30 000,00 грн.;
3. Підготовка пакету документів - додатків до відзиву (збирання, копіювання та за необхідності їх посвідчення) (1 год.) - 1 500,00 грн.;
4. Складання інших процесуальних документів - заяв, клопотань про витребування доказів, про виклик свідків, про приєднання доказів та їх надсилання/подання до Деснянського районного суду міста Києва, а також за необхідності надсилання іншим учасникам справи (3 год.) - 4 500,00 грн.;
5. Представництво інтересів клієнта в Деснянському районному суді міста Києва (6 засідань) - 15 500,00 грн.
Отже, не відповідають ознакам «неминучості» такі складові заявлених Відповідачем-1 витрат на професійну правничу допомогу: вивчення матеріалів справи та за необхідності діючого законодавства, судової практики з аналогічних спорів та аналіз справи на предмет визначення її судової перспективи. Надання консультацій та роз'яснення клієнту щодо шляхів вирішення питання. Визначення орієнтовної вартості послуг та підготовка договору про надання правничої допомоги (3 год.) - 4 500,00 грн.; підготовка пакету документів - додатків до відзиву (збирання, копіювання та за необхідності їх посвідчення) (1 год.) - 1 500,00 грн., - оскільки відповідні дії представника фактично охоплюється дією зі складання відзиву на позовну заяву (20 год.) - 3 0000,00 грн. При цьому, час витрачений на його оформлення (20 год.), а відповідно і розмір гонорару вочевидь, є суттєво завищеним і не відповідає критеріям «реальності» та «розумності».
Також, складення інших процесуальних документів, як то заяв, клопотань про витребування доказів, про виклик свідків, поглинається необхідністю вчинення такої дії, як представництво інтересів відповідача в судових засіданнях, позаяк саме на них адвокат мотивував необхідність у їх задоволенні. Окрім того, за наслідком розгляду заявлених клопотань, суд відмовив в обов'язковій участі в судових засіданнях третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 та частково задовольнив клопотання адвоката КУШНІР Р.Ю. про витребування доказів, що як і в попередньому випадку не відповідає ознакам «неминучості» витрат на таку правову допомогу.
Поряд з цим, звертають увагу Шановного суду, що у даній справі відбулось не 6-ть судових засідань, як про це помилково зазначено в акті № 1 від 25.09.2023р., а 5-ть, оскільки підготовче засідання, що було призначене на 15 червня 2023 року не відбулось через перебування судді на лікарняному, що у свою чергу вказує на штучне збільшення суми гонорару на 2 500,00 грн.
Окрім цього слід врахувати, що згідно п. 1 ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 2684 грн. Тобто, базовий розмір посадового окладу судді Деснянського районного суду м. Києва складає 80520 грн. (30 * 2684) на місяць, або приблизно 500 грн. (80520 / 20 / 8) на одну годину.
За таких обставин встановлення вартості представлення інтересів відповідача в одному судовому засіданні в розмірі 2 500,00 грн., що у 5 разів перевищує вартість години роботи судді Деснянського районного суду міста Києва, є явно неспівмірною та завищеною.
Відтак, на переконання Позивача заявлені до стягнення витрати на правову допомогу з урахуванням обсягу проведеної адвокатом роботи у даній справі, заявленому часу та його зусиллями, як для кваліфікованого спеціаліста, відсутності факту оплати послуг з правничої допомоги, - є завищеними та документально не підтвердженими, а тому просимо Шановний Суд відмовити у їх задоволенні, чи в протилежному випадку, - зменшити їх розмір.
Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК Україниу разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість частково задоволення заяви та постановлення додаткового рішення у справі з таких підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейс Девелопмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.09.2024 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21.09.2023 року залишено без змін.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000 та від 30.09.2009 №23-рп/2009.
Зі змісту статті 58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, у відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
При цьому, за визначенням п. 6 ст. 1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ст. 1 Закону № 5076).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витратина підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем долучено: Акт №1 прийому - передачі виконаних робіт (надання послуг) від 25.09.2023 року на загальну суму 55500 грн.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Приймаючи рішення Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 55500 гривень є завищеною та не є належним чином обґрунтованою, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 18, 203 ЦК України, Законом України "Про нотаріат", Законом України "Про виконавче провадження", суд -
Ухвалити додаткове рішення, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейс Девелопмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейс Девелопмент»на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 27750 гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Головуючий: