Справа № 752/6105/25
Провадження № 1-кс/752/2299/25
Іменем України
09 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову від 09.01.2024 року старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №120241000000000029 від 09.01.2024, -
12.02.2025 до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову від 09.01.2024 року старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №120241000000000029 від 09.01.2024, за яко адвокат просить скасувати постанову про зупинення досудового розслідування від 09.01.2024р., зобов'язати уповноважених осіб вчинити дії щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №120241000000000029 від 09.01.2024р. про відновлення досудового розслідування.
В обґрунтування своїх доводів адвокат ОСОБА_4 вказує, що СУ ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №120241000000000029, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, на підставі виділених матеріалів з кримінального провадження №420231000000000112 від 16.02.2023 року. 07.02.2025 року стороною захисту на адресу Національної поліції України було направлено адвокатський запит за вих. № 0123/0702/25 щодо отримання інформації про те, чи зареєстровані випадки звернення до Національної поліції України із заявами чи повідомленнями про вчинення кримінального правопорушення, вчинені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.01.2022 року по 07.02.2025 року, в разі наявності таких звернень повідомити, щодо якої саме дії було подане звернення, повідомити, чи наявна в Національній поліції України будь-яка інформація стосовно оголошення в розшук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.01.2022 року по 07.02.2025 року, в разі оголошення ОСОБА_5 в розшук повідомити, з якого часу та яким органом було оголошено
в розшук, чи обирався запобіжний захід, повідомити статус кримінальних проваджень, розпочатих за зверненням відносно ОСОБА_5 в період з 01.01.2022 року по 07.02.2025 року. Згідно відповіді від 03.02.2025 року за № 23769-2025 слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з даними бази даних «Розшук» інформаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», Інструкцією з формування та ведення якої затверджено наказами Міністерства внутрішніх справ України від 28.06.2023 року № 534, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2023 року, за №1486/40542, у державному розшуку не перебував та станом на 10.02.2025 року не перебуває. Також зі змісту даної відповіді вбачається, що 27.02.2024 року Головним управлінням Національної поліції України в м. Києві за №470 зареєстровано рапорт співробітника про те, що в ході здійснення СУ ГУ НП у м. Києві досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність виділення матеріалів досудового розслідування щодо двох осіб, зокрема ОСОБА_5 , в окреме кримінальне провадження з метою подальшого оголошення в розшук та зупинення у зв'язку з його переховуванням від органів досудового розслідування. Відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, внесено до ЄРДР. На підставі отриманої інформації стороною захисту на адресу СУ ГУ НП у м. Києві 17.02.2025 року було направлено клопотання №0151/1702/25 з метою ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, зокрема з документами, що підтверджують законність, обгрунтованість зупинення кримінального провадження та дотримання процедури такого зупинення. За результатами ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №120241000000000029 від 09.01.2024 року вбачається, що 27.10.2023 року в рамках кримінального провадження №420231000000000112 від 16.02.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 09.01.2024 року процесуальним керівником у провадженні на підставі ст. 217 КПК України прийнято рішення про виділення матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_5 в окреме провадження під №120241000000000029 за ч. 5 ст. 191 КК України. 09.01.2024 року слідчим прийнято рішення про зупинення кримінального провадження № 1202410000000000 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України через оголошення підозрюваного у розшук. Разом з тим, повідомлення про підозру ОСОБА_5 не вручалось у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством, як і пам'ятки про процесуальні права та обов'язки. Постановлене процесуальне рішення сторони обвинувачення про зупинення досудового розслідування є необґрунтованим та безпідставним, а, відтак, наявні підстави для скасування вказаного рішення.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 вимоги скарги підтримала та просила задовольнити.
Прокурор та слідчий просили відмовити в задоволенні скарги, вказуючи на правомірність оскаржуваної постанови.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12024100000000029, які надані на запит суду, зокрема том 1 (копії матеріалів), том 2, том 3, том 4, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх
обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ
з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Частиною 2 ст. 9 КПК України передбачено, що керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Частиною 2 статті 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування потерпілим, його представником, чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Так, слідчим суддею встановлено, що у провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100000000029 від 09.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Вказане кримінальне провадження виділено з кримінального провадження № 142023100000000112 від 16.02.2023 року.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури.
09.01.2024р. старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 винесено постанову про зупинення досудового розслідування, за якою досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100000000029 від 09.01.2024р. зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Приймаючи постанову від 09.01.2024р., слідчий вказав, що обставини, які свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, є те, що підозрюваний викликався до слідчого, однак більш як два рази не прибув, про причини неявки не повідомив та переховується від органів досудового розслідування. У зв'язку з цим ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.
Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного
Частина 4 статті 280 КПК України встановлює, що досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.
Отже, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру в разі, якщо підозрюваного оголошено в розшук. При цьому аналіз наведених норм КПК свідчить, що оголошення в розшук підозрюваного здійснюється в разі, якщо такий не з'являється без поважних причин на виклик слідчого чи прокурора за уомви його належного повідомлення про такий виклик і наявності будь-якої з таких умов: 1) якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме; 2) підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчсово окупованій території України; 3) підозрюваний виїхав та/або перебуває за межами України. Водночас термін "місцезнаходження" стосується винятково першої умови.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Так, у томі 4 матеріалів кримінального провадження №12024100000000029 від 09.01.2024р. містяться корінці про виклик ОСОБА_5 до СУ ГУНМ у м Києві, з яких встановлено наступне: у відмітках про отримання повістки про виклик ОСОБА_5 на 02.11.2023р., 01.11.2023р., 31.10.2023р. відсутні будь-які відомості; про виклик на 02.11.2023р. у відмітках зазначено, що отримано для передачі директором ОСОБА_8 27.10.2023р.; про виклик на 31.10.2023р. у відмітках зазначено, що отримано директором ОСОБА_8 27.10.2023р., про виклик на 31.10.2023р. - отримано для передачі юристом ОСББ ОСОБА_9 27.10.2023р., про виклик на 01.11.2023р. - отримано для передачі юрист ОСББ ОСОБА_9 27.10.2023р.
Разом з тим, з наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, не вбачається, що слідчим було виконано всі дії для здійснення розшуку підозрюваного шляхом направлення запитів задля встановлення місцезнаходження підозрюваного та отримання відповідей на них.
Матеріали кримінального провадження не містять жодних запитів та доручень щодо встановлення місцезнаходження до оголошення особи в розшук, як і інформації відповідних органів про місце проживання/реєстрацію ОСОБА_5 .
Органом досудового розслідування не було встановлено та не отримано відповідей про місцезнаходження підозрюваного для вручення йому судових повісток про виклик до слідчого, а тому є сумнівним їх вручення, зокрема, юристу ОСББ, оскільки така повістка вручається в такий спосіб тільки в разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання, що не було з'ясовано в ході досудового розслідування.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що ОСОБА_5 було оголошено в розшук за відсутності жодної дії зі сторони органу досудового розслідування по встановленню його місця проживання, що свідчить про передчасність оголошення особи в розшук, а, отже, відсутніть підстав для зупинення досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, слідчим не було дотримано вимоги КПК України при винесенні оскаржуваної постанови, тому така підлягає до скасування, що є підставою для задоволення скарги.
У відповідності до ч. 2 ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування також відновлюється у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 110, 280, 281, 303, 304, 306 КПК України, слідчий суддя, -
1. Скаргу задовольнити.
2. Постанову від 09.01.2024 старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №120241000000000029 від 09.01.2024 скасувати.
3. Зобов'язати уповноваженого слідчого, або прокурора у кримінальному провадженні № 120241000000000029 від 09.01.2024 року вчинити дії щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному
провадженні № 120241000000000029 від 09.01.2024 року про відновлення досудового розслідування.
4. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1